Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Галузь ІТ – як бенчмарк для АСУ ТП

Тема бенчмаркингу буде однією з головних на нашому форумі 18 лютого. В аналітиці наших опитувань та в обговореннях на форумі ми спробуємо встановити планку кращих підприємств по категоріям інтегратори, вендори та кінцеві замовники. Це і є метод бенчмаркингу. Для кожного активного учасника ринку це необхідно, щоб порівняти кращий рівень з власним, зрозуміти хто лідер, та наскільки далекий ваш відрив від нього. Бенчмаркинг є ефективним та популярним інструментом для оптимізації процесів та робочих практик будь-якого рівня, пошуку нових стратегій, стимулів для прискорення тощо. Водночас з галузевим бенчмарком для всього ринку АСУ ТП давно вже все відомо – ним є галузь ІТ. Отже давайте порівняємо де ми по відношенню до ІТ.

Чому ІТ

Відповідь очевидна з точки зору тренду про який говорять вже років 10 або й більше – технології АСУ та ІТ дуже близькі. Якщо ще в кінці 80-их та на початку 90-их  розробники засобів АСУ відстоювали власне право на свої власні технології – від стандартів операційних систем та мікрочіпів й до протоколів мереж, то з початку 2000-их все стало очевидним – мова йде про масову адаптацію ІТ-технологій до умов промислових ринків. Нинішні так звані «мега-тренди» промислової автоматизації – як IIoT, застосування мобільних та хмарних технологій, дистанційне керування, управління активами, кібер-безпека, тощо – й аж до використання соц. мереж – на 90% пов’язані з темпами розвитку ІТ-світу.

Водночас існують ще – принаймі 2 важливі причини –

·        ІТ-шники – особливо в сегменті розробок програмного забезпечення, - й серед всіх українських галузей показують набагато кращу конкурентоздатність та темпи росту. Де-факто, вони вже стали вагомою частиною української економіки з обсягом ринку до 2 млрд доларів та чисельністю працівників по різним даним від 100 до 200 тис. Й вони претендують сьогодні на те, щоб стати драйвером розвитку української економіки.

·        І саме по цих двох вищевказаних причинах – популярності та близькості до АСУ, - ІТ-галузь створила велику загрозу для майбутнього ринку АСУ ТП. Вимивання молодих кадрів, старіння фірм та колективів АСУ відбувається на очах і вперше ми про це голосно заговорили на минулій конференції ВНЗ.

 

В чому різниця

2015 рік був показовим щодо різниці між «ними» та «нами». Ось буквально декілька фактів

·        ІТ-ники демонструють значно більшу готовність до співпраці, активність та прозорість. 2 клуби-семінари по Agile та ROI показали нам, наскільки легко та просто домовитись з ІТ-інтеграторами чи провайдерами послуг, наскільки легко вони йдуть на контакт в дискусіях і наскільки це важко – аж до неможливого, – з нашими вендорами чи інтеграторами.

·        ІТ-ринок на роки відірвався від АСУ ТП в популяризації своїх продуктів та просвіті ринку. В грудні минулого року мережі підірвала новина, що на курс програмування Prometeus від Гарвардського університету (кращий в світі та вже перекладений українською) в Україні  записалось 40 тис чоловік. Подібних фактів просвіти – залучення молоді маса. Важливо зрозуміти що ці речі створюють наші українські ІТ-фірми з різних так званих ІТ-кластерів, і що вже відбудували цілу еко-систему - зі своїми школами, академіями, різноманітними послугами, форумами на тисячі людей і т.д. і т.п. А що ж АСУ ТП? АППАУ з декількома ентузіастами з ВНЗ витрачає величезні зусилля, щоб бодай якось зорганізуватись в плані просвіти наших стандартів та трендів. Он-лайн курси є все ще рідкісними спробами і вони збирають декілька десятків слухачів, навіть не сотні. Ми створили відповідний Робочий комітет по просвіті, але його старт не назвеш дуже активним. Чергове запрошення вендорів до програми відкритих вебінарів та лекцій дало черговий нульовий результат – їм це глибоко байдуже.

·        ІТ-ринок сміливо йде на контакт з різними політичними, суспільними та громадськими рухами. При цьому підхід виступати спільно – тобто спільнотами, - вже став «звичкою». ІТ-шники за останні 10 років створили не одну свою асоціацію, не один спільний рух. Наші вендори та інтегратори – за рідкісним виключенням наших членів АППАУ, - навіть не думають про те, щоб якось зорганізуватись  та виступати бодай в чомусь спільно. Вони всі залишаються в тіні промисловців – для яких відмінними рисами є  лобіювання вузькокорпоративних інтересів, закритість, кулуарність та непрозорість у відносинах.

Отже, говорячи про значно більшу динаміку ІТ  - від технологій й до нових підходів по веденню бізнесу, - варто ще раз торкнутись причин відставання. Адже років 20 тому ці ринки були приблизно однакові – принаймі, в промисловому секторі. Чому тоді за останні десятиліття ІТ-шники стрімко пішли вперед, а АСУ ТП-шники залишились до певної міри «в совку»? Хоча й намагались брати краще з ІТ-технологій. Чому одні й ті самі інженери – випускники кафедр інформатики та АСУ створюють фірми з такими різними стилями та підходами?

На наш погляд, корінна причина полягає в тому, що ІТ- фірми змушені були виходити на закордонні ринки і завдяки цьому, змушені були конкурувати та приймати «правила гри» на глобальних ринках. АСУ ТП-ки загалом залишились на пост-радянських ринках  - з нашими до цього часу совковими правилами, де домінують корупція, домовленості та доморощені стандарти. Прикро зазначати при цьому, що західні вендори – які на 90% володіють ринком засобів АСУ в Україні не стали рушіями та прикладами тієї ж західної культури. Вони радше самі мімікрували та адаптувались під місцеві ринки.

 

Що нам робити

«Нам» - це тій частині нашої спільноти, які не згодні сприймати негативні тенденції як даність. Які мають ще амбіції, бачать потенціал росту та готові захищати  власне майбутнє.   Отже, що нам робити щоб хоч якось наблизитись до стандартів ведення бізнесу ІТ, взяти їх динаміку і одночасно нейтралізувати їх загрозу – перш за все, у вимиванні кращих та молодих кадрів?

Коротка відповідь – «те, що вже почали» – але значно швидше, масштабніше та активніше на всіх рівнях. З минулого року АППАУ давно пропонує конкретні кроки, які ми назвали «подорож змін»

1.      Спільнота: спроби щось робити в одиночку є провальними. Ось буквально декілька прикладів

  • спроби в одиночку просувати стандарт ДСТУ EN 15232 (автоматизація будівель) компанією Siemens чи Schneider Electric  були дійсно провальними. Хоча вони почали давно і дуже багато зробити для популяризації цього євро-стандарту на ринку BMS (особливо Siemens), але правда є в тому, що проектувальники та інтегратори елементарно про це не знають , хоча цей ДСТУ діє в Україні вже 5 років. В результаті цей ринок животіє - попит на сучасні BMS низький і ніхто толком не розуміє навіщо ставити там сучасну автоматику. Це при тому, що питання енергоефективності - так і не вирішені.
  • Подібна ситуація зараз складається з ISA-95 (МЕК 62234). Цього разу вже АППАУ разом з великим замовником є лідером руху, - водночас бренди мовчать. Разом з тим є питання не тільки до вендорів чи інтеграторів - чому інші мет. комбінати настільки пасивні в тому, що стосується стандартизації та кращих практик в питаннях інтеграції АСУ ТП - АСУП? Адже це має пряме відношення до того самого "гнучного виробництва" від якого так залежні зараз наші металургійні гіганти в супер-жорсткій конкуренції на експортних ринках? Встановлення єдиного стандарту зняло б масу питань, як по вибору інтеграторів в цій області, так і по витратам на "власні винаходи", які ми вже не раз бачили.  
  • Нарешті, й самі інтегратори - зараз вкрай залежні від власних (низьких) експортних можливостей. Водночас ми бачимо, що спроби об'єднати їх на цьому грунті не викликають великого ентузіазму - кожен, як і раніше, намагається рятуватись  поодинці. 

Висновок – ми ніколи не заставимо працювати сучасні стандарти та кращі практики, як це зробили ІТ-шинки -  допоки не об’єднаємось. 

2.       Бізнес-мислення: величезна перевага АСУ ТП над ІТ для промислових ринків – це набагато більший попит та очевидна необхідність їх застосування. Без сучасної, просунутої ІТ-системи, наприклад автоматизації документообороту – і тим більше в умовах кризи, -  можна ще якось обійтись. Але чи можливо собі уявити сьогодні модернізацію чи поставку  енергоефективних печей, котлів, реакторів, компресорних станцій  тощо – без автоматики? Водночас, питання яке є великим викликом для постачальників якісних систем АСУ  - це «що дають ваші більш сучасні та просунуті системи?». Демонстрація методик розрахунку ROI, а також її головних компонентів як ОЕЕ та ТСО – є головними завданнями інтеграторів та вендорів на разі. Саме ці речі дають докази окупності, а це і є головна вимога замовників сьогодні.

3.      Професійні стандарти: вказані методики – є першим блоком «стандартів» - в сенсі кращих практик, які мають бути прийняті на ринку АСУ. В боротьбі за інвестиції нам потрібно ясно аргументувати «для чого це все й що це дає». Далі йдуть справжні галузеві стандарти в 2-х категоріях –

a.      Якою має бути сучасна АСУ на підприємстві – включно з вимогами по інтеграції в різні типи виробництв та різні рівні управління. Відповідь відома – впроваджуйте, перш за все,  стандарти ISA 88 – 95 та їм подібні.

b.     Як розробляти та впроваджувати сучасні системи автоматизації -  з урахуванням  специфіки галузі. Перелік підходів та стандартів тут більш широкий – від західних CSIA, GAMP  - до пост-радянського ГОСТ 24-34.

Ще раз – ми великі прихильники того, що не потрібно «винаходити велосипед», - більшість речей в промислових АСУ давним давно стандартизовані в світі. Проблема в одному – ми цього не знаємо. І це теж ознака нашої закритості та відсталості, якщо порівнювати з ІТ. Методи (стандарти) як Agile/SCRUM є загальноприйтими в розробників ІТ в програмному забезпеченні. Спробуйте запитати нашого інтегратора яким стандартом вони користуються.

4.      Просвіта: є логічним продовженням того, що сказано вище. І це є величезним викликом для всіх гравців – як ми неодноразово повторюємо більшість вказаних стандартів, сучасних технологій тощо – невідомі широкому загалу ринку, а стан просвітніх матеріалів дуже низький.

5.      Дорожна карта АСУ: власне коли перші 4 кроки пройдені, ми можемо сміливіше проектувати та пропонувати промисловцям стратегії та дорожні карти по розвитку АСУ на конкретному підприємстві. Наразі це бачиться радше в вигляді знаку питання по центрі рисунка – тобто в будь-які перспективі розвитку – коротко-, середньо- чи довгостроковій, ми не можемо зараз відповісти що дають нові технології. І тому неможливо будувати будь які дорожні карти без цього (очевидного для власників, інвесторів та перших осіб) зв’язку з економічними показниками.

 

 

Якщо ви сприймаєте такий підхід та готові приєднатись до нашої подорожі змін, саме час робити перший крок – приєднуватись до нашої спільноти. Чудова можливість буде для цього всього за тиждень – найбільш активні та свідомі учасники зберуться на форумі лідерів АСУ ТП 18 лютого. Ну а в тих, в кого ніяк не виходить – не забувайте про соц. мережі. Ми є у всіх трьох мережах – на Facebook, Linkedin, Twitter. Загалом нас там вже більше 1300 чоловік (рік тому було 400) – і це позитивний сигнал.

 

Ген. директор АППАУ

 Юрчак О.В.

 

 

Комментарии: