Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Завдання інноваторів – демонструвати свою віру

Отже, вступаючи в активну фазу підготовку форуму лідерів 2016 декілька важливих тез від АППАУ для інноваторів – тих, хто активно розробляє - впроваджує нові рішення, нові підходи, тих хто готується до виступів, але також до десятків інших, які можливо поки навіть непомітні в публічній площині. Але вони точно є.

Згідно законів так званої кривої розповсюдження інновацій (рис. 1) в любій популяції є близько 2,5% інноваторів. Далі є ще 13,5% ранніх послідовників – тих, для кого інноватори є авторитетом і хто швидко переймає їх методи та вірування.  Вважається, що досить цим категоріям об’єднатись і далі все відбувається чуть не автоматично – наступні 34% ранньої більшості хлинуть за інновацією.

 крива_інновацій

Рис.1 Крива розповсюдження інновацій

Однак на практиці – особливо в технічних видах, - це далеко не так. Крива розповсюдження інновації  може підійматись стрімко вверх, а може зависати роками, рис.2. Наприклад, з власного досвіду автора цих рядків різниця в запуску портфелю Transparent Factory (застосування веб-модулів на рівні 1 та 2 АСУ ТП) між Україною та Росією на початку 2000-их сягала 3-5 років. В свою чергу, Україна відставала від Західної Європи на такий самий час. Іншими словами, якщо цю ідею  західні користувачі масово (перехід через точку А) сприйняли десь в 2003 році, то українські – в 2007-9 рр. (точка А1).

 крива_інновацій1

Рис.2 Затримка в розповсюдженні є традиційною між західними країнами та тими, що розвиваються

Від чого ж залежить швидкість розповсюдження та росту? Звісно від самих інноваторів теж. Цікаві дослідження, що наводить в своїй доповіді  Саймон Сінек, говорять про те, що насправді люди переймаються новими підходами  та винаходами не тоді, коли вигода від використання демонструється на рівні «чим це краще» чи «що це дає», а коли інноватор демонструє «ЧОМУ я це роблю». Дуже рекомендуємо послухати цей виступ.

Іншими словами – «чому» апелює радше до переконань, поглядів на світ та на перспектив розвитку, ніж до доказової бази та раціональних аргументів. В першу чергу, інноватори мають демонструвати своєму оточенню свої вірування.

Повертаючись до наших інноваторів та їх послідовників в спільнотах АППАУ та близьких до нас, ризикну окреслити ці вірування

·         Ми віримо, що Україна вступила в епоху (стадію розвитку), коли саме низова самоорганізація значить більше, чим будь-які установки «зверху»

·        Ми віримо, що професійні спільноти здатні набагато швидше розвивати ринки та технології, ніж коли це робить хто-небудь з комерційних структур чи навіть великих брендів

·         Ми віримо в силу знань і в те, що професійні знання – і тим більше в хай-тек галузях, - потребують інфраструктури, постійного догляду, росту та розповсюдження – інакше вони мертві або не діють
·         Ми віримо, що Україна – це країна талановитих людей, які не одноразово дарували світові кращі інновації та винаходи, й створили кращі інженерні школи. Й ми віримо, що ще не все пішло в історію.
·         Ми віримо, що справжній економічний чи технологічний прогрес можливий за наявності системних підходів, що мають відображення в інтеграції кращого людського потенціалу, нових технологій та досконалих бізнес-процесів. Дисбаланс в будь-якому з цих 3-х компонентів спотворює та уповільнює рух до прогресу
·         .. продовжуйте перелік
·         Зрештою, саме тому ми й витрачаємо масу зусиль та свого часу на професійний ріст та розвиток спільноти в напрямках поширення знань та сучасних світових стандартів 

 

Однак ще раз – проблема не в тому, що  наші інноватори не мають подібних вірувань. Проблема саме в їх демонстрації. Демонстрація означає 2 речі – конкретні справи, що доказують вашу віру та публічна інформація про них. 

Якщо брати спільноту АППАУ, то інколи нам бракує першої частини, інколи – другої, а в половині випадків обидвох.  Імена як Олександр Пупена, Максим Романов, Максим Савельєв, Сергій Батюк та декілька інших колег – радше виключення з правила, ніж правило.

Отже, друзі та колеги інноватори  - маємо демонструвати свою віру.  Мої 5 правил щодо самої демонстрації прості

1.       Брати на себе зобов’язання, що відображають вашу віру

Приклад, - Олександр Пупена має вже майже за правило публічно декларувати на Facebook черговий переклад чергового посібника (останній – див посібник по ISA-88) і береться за справу сам. В даному прикладі, це і є демонстрація  - «Я вірю, що подібні речі потрібні. Що вони працюють. Що вони вже актуальні для сотень українських розробників…» За це нічого не платять, водночас всі знають хто йде першим…

 

2.       Дотримуватись цих зобов’язань

Інший приклад – Максим Романов, заявивши про симпатію до стандарту ISA-95 реально ввів цей стандарт на «АрселорМіттал Кривий ріг». І далі активно підтримує АППАУ щодо трасформації цього євро-стандарту до рівня ДСТУ. Максим вірить в те, що складні, ієрархічні системи управління виробництвами можуть та мають бути оптимізовані. І для цього не обов’язково винаходити велосипед (як до цього часу робить більшість інтеграторів) – достатньо взяти краще з світових практик у вигляді готового стандарту.

 

3.       Залучати до своїх ідей колег – та всю спільноту

Прикладів тут менше – і тому знову  згадаємо Олександра Пупену. Так само як і лідери інших спільнот, він активно використовує можливості соц. мереж і створив власні форуми. До речі, тільки в 2-х мережах АППАУ ми налічуємо вже біля 1300 чоловік – це готові комунікаційні майданчики для наших інноваторів та членів АППАУ.

 

4.       Перетворювати ідеї в дієві проекти

Останні приклади ми можемо брати з конференції ВНЗ в жовтні 2015. Новостворений робочий комітет вже працює над гармонізацію ISA-88-95, а також ГОСТ 34 до українських стандартів. Окремо – мова йде про тиражування просвітніх проектів за підтримки ЄС, як це вже зробив Павло Галкін з колегами з ХНУРЕ. Всього в роботі та порядку денному комітету – зараз більше 10 цікавих, перспективних ідей.


5.       Постійно комунікувати в спільноті про свої ідеї, проблемні питання та здобутки

Комунікації надзвичайно важливі – й саме для тих 13,5% та 34% від яких залежить успіх інновацій. Який сенс робити гарну справу, якщо про неї ніхто не знає?  Будь які новини АППАУ та наших членів (коли новини від них є) ми поширюємо як мінімум 3-4 каналами  -  на сайті, соц. мережами, е-розсилками, та в публічних заходах.Натомість, щоб взнати масу цікавих речей, чим займаються наші ВНЗ, ба навіть й бренди в області просвіти та які в них є напрацювання, потрібно робити цілу конференцію… Чи це нормально в епоху діджитал комунікацій?

 

Ще один важливий момент. В розповсюдженні інноваційних практик потрібно фокусуватись на кращих – тобто на тих загальних16%, які складають інноватори та їх ранні послідовники. Тому в АППАУ ми ніколи не робимо проблеми з того, що є що хтось, хто «спить чи спостерігає». Важливо знайти тих, хто кращий, хто вже попереду та хто вже готовий до співпраці. Показовий в цьому сенсі останній клуб технічних директорів  18 грудня 2015 – приклади АМКР та Прилуцької фабрики British American Tabacco з використання OEE/TCO були шоковими для деяких наших інтеграторів. Вони весь час згадували про модернізацію цехів,  де "нове" обладнання приходить "вирізане болгаркою"... Це також чергова ілюстрація того, де  в нас знаходяться (західні) інноватори, а де – українські підприємства. Але якщо ми дійсно хочемо скорочувати розриви, то потрібно в першу чергу показувати кращих та саме їх підіймати на п’єдестал.

**********

Дотримання цих правил справді важливе – інакше ви ризикуєте почути зворотнє – «я НЕ вірю в те, що ваш продукт (послуга, ідея, підхід) працює». Так говорить та сама консервативна більшість – ті, яких загалом більше 70%. Але спочатку - навіть ті 13,5%! Саме вони важливі для вас.  І без демонстрації своїх вірувань – конкретними справами та комунікаціями, - ви ніколи їх не переконаєте. Про свої ініціативи ми теж чуємо це майже щодня. Незважаючи на всі Майдани,  волонтерів та добровольців АТО, масу новостворених громадських рухів, професійні потужні спільноти в інших галузях, - більшість керівників ринку промислової автоматизації просто не вірить в те, що разом ми можемо досягти більшого, ніж кожен з них поодинці. Це їх право – інакше вони б не були в тих 13,5% чи наступних 34%. Але є питання до всіх інноваторів – що та як ви робите, щоб поступово збільшувати їх конверсію й схиляти на свою сторону? Чи є у вас достатньо цілеспрямованих кроків на зразок приведених вище пп. 1-5? І чи є перший пункт – конкретні зобов’язання? Адже «сидячи глибоко в окопі» чи займаючи позицію спостерігача («ага – подивимось, подивимось, що вони там роблять в АППАУ»), ви нічим не відрізняєтесь від тієї ж «пізньої більшості» чи навіть тих, хто завжди спить.

Сьогодні важливих тем для інноваторів промислових АСУ в Україні безліч – від вкладу в енергоефективність, вже згаданих вище стандартів (і саме в контексті проблеми популяризації кращих практик та встановлення планки якості) й до новомодних технологічних трендів в ІІоТ (Industrial Internet of Things) та подібних. І ми не можемо знову затягувати ці процеси на десятки років – економіка потребує значно швидших рухів. Україна й так пасе задніх в світі по більшості технологічних впроваджень.

А для тих, хто не впевнений в своїх лідерських чи інноваційних амбіціях скажемо – просто підтримка інноваторів (ідей, ініціатив, проектів) – словом чи ділом, - надзвичайно важливо. Вона відтримує їх віру та надає наснаги. В любому випадку –«виходьте з окопів» )

                                                                                                                                  Юрчак Олександр, ген.директор АППАУ

 

П.С. також буду говорити про ці речі на вебінарі 18 січня «Як отримати максимум від членства в АППАУ»

 

 

Комментарии: