Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Кластери як інструмент промислового росту: результати 1-го круглого столу

12 травня в Києві відбувся 1-ий круглий стіл експертів та консультантів з кластерного розвитку, організований АППАУ. Асоціація бачить кластерний розвиток як необхідний елемент експортної програми EXPOREC і тому метою цього 1-го круглого столу був широкий обмін щодо стану та перспектив розвитку промислових хай-тек кластерів в Україні.

Виступи експертів – стан кластерів в Україні

У круглому столі взяли участь члени нашої асоціації (АППАУ), а також представники галузей ІТ, авіабудування, інжинірингу, приладобудування.

Коротко по ключовим тезам.

Модератор, ген. директор АППАУ Юрчак О.В. акцентував, що метою цього 1-го круглого столу є розуміння стану кластерів по різнім галузям в Україні та вибір кращої моделі (практик) для наступного створення хай-тек інжинірингового кластеру, який АППАУ хоче створити разом зі своїми членами. При цьому учасникам було запропоновано уникати традиційних апеляцій до ролі-функцій держави в силу нерелевантності такого підходу з огляду на склад учасників круглого столу. Фокус має бути на іншій складовій - «чи достатньо ми самі співпрацюємо в рамках галузі - регіону».

Відповідно в першій доповіді Олександр акцентував на ситуації в своїй асоціації (ппт можна подивитись по цьому посиланню)

  • Рівень співпраці учасників ринку пром. автоматизації – критично низький. Найбільше це проявляється в відсутності розвиткових програм та співпраці між ключовими гравцями ланцюжка створення доданої цінності.
  • Наслідками є постійне відставання від сусідніх країн та низькі темпи впровадження інновацій в Україні. Попри наявність всіх сучасних технологій, гравці ринку надто залежні від економічної ситуації й не можуть справлятись з сучасними викликами.

Компанії недостатньо уваги приділяють саме питанням розвитку та співпраці в напрямках просвіти ринку, підготовки кадрів, створення та розвитку інноваційного потенціалу, та також створення кращих та спільних експортних продуктів. Всі ці питання є типовими для функцій технологічних кластерів і приклади ІТ-кластерів в Україні це наочно демонструють. Олександр представив 3 кейси-приклади різних підприємств ринку пром. автоматизації, які показують низький рівень довіри між вендорами - машинобудівниками – інтеграторами та кінцевим замовником.

Маргарита Черненко ознайомила зі своїм досвідом співпраці з НТК ім. Антонова по розробці програми «Ощадливого виробництва» (Lean manufacturing). Цікаві деякі представлені факти щодо авіабудування. У світі є всього 6 країн з повним виробничим циклом й серед них – Україна. Українська авіабудівна індустрія традиційно працювала на експорт, в ньому 50% займала РФ. 1 робоче місце в авіабудуванні забезпечує 10-15 місць в інших промислових секторах. Але сьогодні українське авіабудування впевнено йде до розвалу. В той час, як РФ з 2000-их розвивала та нарощувала програми імпортозаміщення, Україна не робила нічого. Й після 2014 ми попали в повну залежність як від ринків збуту, так від ряду комплектуючих, що виробляються в РФ. Сьогодні заводу елементарно не вистачає навіть деяких матеріалів, як титанові кріплення та сплави. Вихід міг би бути в розвинутій кластерній системі внутрішньої виробничої кооперації, але такої сьогодні в Україні немає. Натомість, Росія давно та успішно розвиває подібні авіаційні кластери в ряді регіонів – Ульяновську, Новосибірську та інших.

Маргарита Черненко продемонструвала структури цих кластерів. Ключовий меседж Маргарити той самий – підприємства галузі мають швидше об’єднуватись та залучати суміжні сектори. Водночас, на початку є головне питання – «що ви хочете запропонувати світові?». Пропозиція цінності в світовому розподілі праці та ринків є одним з головних стратегічних елементів будь-якої кластерної системи.

Максим Савельєв зі Славутицької філії КПІ ознайомив далі ідею створення кластера по зняттю з експлуатації АЕС. Такий кластер вже актуальний для ЧАЕС, його компетенції по виводу з експлуатації в майбутньому будуть потрібні для інших станцій й вже потрібні для інших країн. Унікальні компетенції, накопичені за останні 20 років в ЧАЕС дозволяють впевнено прогнозувати та проводити комплексні роботи по виводу з експлуатації ряду подібних об’єктів. Максим говорить, що для збереження – відтворення та розширення таких компетенцій інфраструктура регіону має бути змінена, й саме в напрямку відповідного кластера. Зокрема, потрібно системно вирішувати завдання наукових досліджень та розробок, підготовки нових фахівців, створення майданчика для постійних обмінів практиків тощо. Структура кластеру на сьогодні затверджена та проходить ряд узгоджень з відповідними держ. органами. Координаційний центр нового кластеру з відповідними функціями передбачається створити на базі Славутицької філії НТТУ «КПІ».

Євгеній Саранцов, blackbox capital та Оксана Борисенко, association digital Ukraine представили досвід ІТ зі створення кластерів в Україні. Підтверджуючи чисельні досягнення ІТ-шників, зокрема в області освіти ринку та підготовки кадрів, спікери також говорили про недоліки в організації кластерних структур. Зокрема, звучали й такі заяви, що «кластерів в Україні немає». Оксана Борисенко при цьому зазначила, що в українських нормативних документах немає чіткого визначення «що таке кластер» - часто саме це є причиною плутанини та різноманітних трактувань. Представляючи також нову команду МЕРТ, Оксана зазначила про готовність співпраці на іншому, якісному рівні. Євгеній Саранцов говорив про недостатню системність та стратегічну орієнтацію чинних кластерних утворень по регіонах України. В його команді існують чимало ідей як покращити цю ситуацію і деякі нові проекти вже запускаються.

Кластери в Україні

Цікавими були коментарі інших учасників дискусії. Економіст, директор Alex Pol Institute Володимир Панченко неодноразово звертав увагу учасників, що кожен кластер повинен мати свою ключову компетенцію (-ії). Особливо це важливо, якщо мова йде за розвиток експортного потенціал. Керівник проекту «Доступне житло» Іван Перегінець надав цікаві факти про розвиток нового кластера в житловому будівництві. Сьогодні цей проект успішно розвивається, водночас йому необхідні кращий маркетинг та продажі.

 

Деякі попередні висновки та пропозиції круглого столу

Учасники фіксують спільні позиції в наступному:

  • є розуміння стосовно важливого «кластероутворюючого» фактору – питання ДОВІРИ між гравцями ринку. На думку АППАУ це є питання №1 в більшості галузей і наразі рівень довіри радше низький всюди.
  • існує готовність консультантів та експертів об’єднуватись
  • чітко видно головний рушій створення успішних кластерів – це галузеві спільноти та їх лідери. Можливо це передчасний висновок в силу нестачі інформації, але складається враження, що всюди, де були спроби йти «зверху», від держави - результату ніякого, принаймні так завжди було саме в нашій країні.

З очікувань, які не були реалізовані на цьому круглому столі варто відзначити:

  • Немає ясного розуміння здобутків та стану наших ІТ(та інших?) -кластерів. Те саме, про експертизу в Україні. Адже тема кластерів дуже стара, якщо не сказати «заїжджена» – від бізнес-шкіл до ТПП й держ. органів – хто тільки на брався за цю тему за останні 10-15 років. Ось це посилання дає перелік доповідачів міжнародної конференції 2014 в Києві з титулами-знаннями-досвідом куди більшими від таких в учасників нашого круглого столу. Водночас, кластерів крім ІТ в Україні не видно. Ця думка нашого круглого столу одностайна. Про кластери більше пишуть науковці, а будь який огляд в Інтернеті наших «здобутків» чи експертизи дає чітке враження – ми на роки відстаємо від наших сусідів. І навіть про ІТ є думка, що поняття «кластер» здебільшого в них девальвовано. Частіше всього вони нагадують регіональні асоціації. Тому відповідь на питання «чому кластер ний підхід за 10+ так і не реалізований в Україні» дуже важлива й 12 травня ми її не отримали.
  • Найпростіша відповідь – й особливо на фоні успіхів сусідів, це - «держава не змогла». Це правда – й особливо це прикро на фоні здобутків РФ, яка протягом років послідовно та системно розвиває політику кластерів в багатьох промислових секторах. Але є чітке усвідомлення, що від державних органів нічого чекати – принаймні ще 2-3 роки поки ми не зламаємо стару систему. Наразі державні органи є вторинними стосовно галузевих спільнот та їх лідерів – як в силу довіри, що й далі падає, так і в силу їх «професійності» та дієздатності. І український досвід ІТ, й наш власний, свіжий в АППАУ дуже ясно підтверджує цей висновок. Тільки організовані, професійні спільноти зможуть виробити власну модель галузевого розвитку, разом захищати власні інтереси і тоді вже «дотискати» уряд, парламент й місцеву владу по відповіднім законопроектам та рішенням. Зворотній шлях, здається, в нинішніх умовах приречений.
  • Більш правдоподібна наша версія відсутності ефективного кластерного розвитку в Україні – це нестача довіри, брак культури співпраці, лідерів на регіональному рівні чи в окремих проф. напрямках, а також системних, ефективних моделей розвитку - чисельні приклади всього цього ми бачимо в асоціації АППАУ, а також в різноманітних секторах ОЕМ.

Разом ми домовились про наступне (в дужках наводимо авторів пропозицій – учасників нашого круглого столу)

1. Створення кластерної спільноти

  • потрібен спільний он-лайн майданчик та спільні ресурси, прозвучала пропозиція почати з групи в Фейсбук (Олександр Пупена, Євгеній Саранцов)
  • треба розробляти карту ресурсів vs потреб по галузях та регіонам (Оксана Борисенко)
  • потрібно виясняти потенціал vs готовність до співпраці по конкретнім галузям (Олександр Юрчак)
  • краще кооперуватись з ініціативами що вже запущені – зокрема, проектом «Доступне житло» (Іван Перегінець)

2. В якості перших кроків (паралельно з моделлю) запропонувати механізм реалізації простих практичних задач, де відразу виникає (зміцнюється) та сама довіра й гравці відразу бачать «як це працює» (Лев Ванян). АППАУ в якості таких готових механізмів для своєї галузі бачить майданчики як галузеві Хакатони – наступний в нашій галузі на АМКР вже в червні (О. Юрчак)

3. Якщо вже кластерний підхід, то треба збирати гравців конкретної галузі на конкретній території: наприклад, збирати машинобудівників та пропонувати кластерну модель, далі визначатись з координаційним центром (Володимир Панченко).

4. Продовжувати вивчати кращий досвід та залучати практиків. Запропонована Польща. (Олег Михайлов, Андрій Мигаль)

5. Більше залучати фахових консультантів до вирішення конкретних завдань. Зокрема, Маргарита Черненко запропонувала допомогу в проведенні фасилітаційних сесій, а також у визначенні цілей для нашої ініціативи в АППАУ.

Чимало з вказаних пропозицій АППАУ вже спланувала й почне здійснювати в цьому місяці. Зустрічі підприємств та керівників пройдуть в травні в ряді регіонів України:

  • 17 травня – в Сумах
  • 18 травня – в Харкові
  • 24 травня в Запоріжжі – в рамках виставки «Металургія – Машинобудування», що організовує Запорізька ТПП
  • 25 травня в Дніпропетровську (анонс ось-ось з’явиться, слідкуйте за новинами на нашому сайті

Запрошуємо всіх охочих брати участь. Також будемо вдячні за залучення до нашої спільноти фахових експертів з теми кластерного розвитку. Роботи здається – непочатий край, - тому на всіх вистачить)

Й щиро дякуємо нашим учасникам та доповідачам  круглого столу 12 травня!

 

Додаткова інформація:

 

Комментарии: