Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Let’s be Agile – звіт з круглого столу АППАУ, ч.2

Продовжуємо публікації по круглому столу АППАУ по методам Agile від 11 червня – в цьому звіті ви знайдете думки учасників, а також нашу спробу розставити акценти в загальній великій дискусії про «гнучкість – як основу конкурентоздатності в нашому нестабільному світі».

Дискусія після виступів ІТ-експертів

Першу частину звіту про виступи - можна переглянути тут. Дискусія після них вийшла дещо спонтанна – але тим більш цікава, - люди говорили про те, що їм найбільш цікаве та наболіле. Перше питання, яке ведучий поставив до аудиторії – «чи є різниця між інтуїтивним підходом до agile (в чому в черговий раз після лютневого форуму признались інтегратори) та професійними методиками»? і чи відчули її учасники. В ході дискусії, ми знову декілька разів повертались до цього питання.

APPAU-Agile-1

Сергій Ярчук, директор BMS Group, вважає, що – «звичайно є. Це абсолютно інший рівень вимог до людей, потрібні їх набагато більше залучення та само мотивація. Якщо цього немає, - agile не буде працювати». Лев Ванян, директор ІТР, додає до цього ремарку про «неадекватних замовників», які зруйнують будь-який agile. 

Олександр Жебряков, Ciklum Consulting, коментує це – «Це дійсно розповсюджені тези, я б навіть сказав міфи серед СЕО багатьох організацій. Візьмемо приклад мотивації та залучення персоналу. Коли ми (консультанти) приходимо, вони нам кажуть – скажіть кого треба прибрати, а кого поставити і опишіть їх профіль. Насправді ми бачимо проблему скоріше не в людях, а в процесах. І ще точніше – в процесах комунікацій, які в свою чергу є породженням застарілої лінійно-функціональної структури. Зміни agile якраз направлені на те, щоб знизити між-функціональні бар’єри між відділами».

Далі звучить питання про важливість Lessons Learnt (уроки проекту)  - «що тут важливого, щоб обговорювати з людьми – можете привести приклад?»

Олена Прихнич з Е5 відповіла на це запитання. «Приведу приклад масштабування результатів проекту, де було 8 команд. Після чергового релізу ми збирались та обговорювали результати. І виявили, що релізи різних команд – залежні одні від інших. В результаті ми прийшли до класичного методу – матриці залежностей. Але якби ми не мали цього досвіду і запропонували би щось без обговорення, то воно було б сприйнято як бюрократія і це б не пройшло. А тут – коли побачили ці граблі, - ми зробили власні висновки і це було одразу ж  прийнято в роботу. Інший приклад – обмін знаннями, - від обмінів тільки між скрам майстрами ми вийшли на обміни серед розробників – і це було набагато ефективніше для кращої, спільної взаємодії.»

 «Чи є обмеження Agile по відношенню до традиційних методів в АСУ ТП?» - з цим запитанням ведучий звернувся до Євгена Антонова, JBS,  який має досвід і АСУ ТП, і ІТ. – «Все залежить від рівня функціональних вимог, - відповів Євген. – Якщо цей рівень визначений чітко і він високий, то Agile може покращити ситуацію та вирішувати ваші проблеми. Наприклад, в таких випадках дуже добре працює інструмент беклогу продукту. Якщо ж цих вимог набагато менше (типово - коли доля «заліза» зростає і є інші вимоги), - то скоріше всього це й буде обмеженням для використання Agile».  Олександр Жебряков не погоджується - «В нас був проект з клієнтом Юкон, що виробляє електронні вироби й де доля «заліза» переважає. Їх конструкторське бюро розробляє (тільки) низькорівневий софт в Києві, яке використовується при виробництві тепловізорів та біноклів. А їх виробництва розкидані по 3-м країнам. Ми їх перевели успішно на Agile.»

Олександр Грошев висловив сумнів, чи дійсно працює Agile в інфраструктурних проектах. Сергій Батюк опонує посилаючись на власний досвід, що це працює. «По іншому ми й не можемо працювати – адже, ми працюємо завжди в умовах нечіткої постановки завдань. А це і є передумова Agile. Крім того, ми традиційно крос-функціональні – програмісти працюють з технологами, проектувальниками, монтажниками і т.д. Ну й наші проекти АСУ ТП – сьогодні все-ж це більш програмні проекти».

 «Проте, як ви відчули – що конкретно можуть покращити методи Agile- SCRUM в типових проблемах проектів АСУ ТП» - питає ведучий. –«І якщо ви кажете, що ви вже Agile, - то як ви вирішуєте масу проблем АСУ ТП, про які говорили на початку?». Чіткої відповіді не прозвучало – принаймі,  від самих учасників ринку АСУ ТП.

Широка панорама – контекст проектної культури та відповідності KPI бізнесу  

Дискусія залишила подвійне враження. З одного боку, Інтегратори начебто визнають переваги Agile. З іншого – як це може працювати в умовах проектів АСУ ТП, які методи кращі та які обмеження – чіткої відповіді та думок не прозвучало. Більше того, теза «ми й так вже Agile - щодо гнучкості та адаптації до обставин» (і тому навіщо щось змінювати) – прозвучала двічі.

APPAU-Agile-2

Тому я спробую розширити картинку та поставити додаткові запитання інтеграторам. Спочатку ще раз процитую Олександра Жебрякова. «Головне – це фокус на KPI бізнесу. Якщо ви їх досягаєте без Agile, то він вам і не потрібен.  Приклади типових KPI – швидкість випуску продукту на ринок, задоволеність клієнтів та персоналу, продуктивність праці, тощо. Якщо ви їх досягаєте й ви щасливі, то навіщо вам щось змінювати?». Звідси 3 блоки питань:

  • На мою думку, суть дискусії (яку очевидно потрібно продовжувати)  треба повернути в цю сторону – «а які власне KPI наші інтегратори мають чи планують в своїй операційній діяльності?». Чи вимірюється та зростає задоволення замовника? Як оцінюється їх досвід? Те саме – по персоналу? Чи скорочується час виконання проектів? Чи зменшується кількість помилок? Чи виходить більше стандартизованих, типових рішень? Чи збільшується загальна кількість проектів? А прибутковість на проект – як з цим?… Перелік можна продовжувати. 
  • Друга теза – а як змінюється в нас, власне, рівень проектної культури в АСУ ТП? Протягом останніх 10 років ІТ-галузь масово впроваджувала Agile/SCRUM, учасники інших галузей, включно з великими промисловими підприємствами так само масово - стандарти PMI/PMbok, десятки інших в Україні переходять на Agile/Lean й сотні наших управлінців вивчають Agile в дорогих бізнес-школах… Зрештою PMI офіційно визнає, адаптує та включає в свої положення  Agile Project Management. А куди просунулись за цей час гравці АСУ ТП? Які стандарти чи інструменти запровадили в свої практики для того, щоб краще управляти змінами в нестійкому (за визначенням!) середовищі промислових АСУ? 
  • Що є бенчмарком (прикладом-рівнем для наслідування) сьогодні? Тобто на який професійний рівень власне орієнтуються гравці ринку АСУ ТП і чи вивчають вони цю планку в своїй рідній галузі? Недавня поїздка до партнерів в Санкт-Петербург показала, що російські інтегратори успішно адаптують PMBok до середовища АСУ ТП, й вимірюють навіть такі цікаві показники як «залучення персоналу»… CSIA (американська асоціація інтеграторів промислових АСУ) роками теж адаптує PMbok, і де основою є V-подібний цикл розробки-впровадження.  В то же час інтегратори цієї ж асоціації на рівні MES/MOM вже переходять на Agile Project Management (включно з методами SCRUM). Ну і власне Agile в різних обличчях є основою сучасних production & operation models й включений в різні положення стандартів MESA International.

В той же час в Україні... Я не знаю жодного системного інтегратора АСУ ТП, який має хоча б 2-х сертифікованих прожект менеджерів (по PMI). Ми чуємо багато критики на впровадження стандартів PMI на великих промислових підприємствах - це просто перетворюється в чергову бюрократію. В той же час, наші спроби  в  АППАУ розібратись, що та як використовують інтегратори - радше невдалі, - "все покрыто мраком" )

Тому погоджуюсь з Сергієм Батюком з «Клінкман Україна», що тема «перезріла». Складається враження, що більшість гравців ринку АСУ ТП відстають в своїх практиках не тільки від колег з ІТ, а й від інших – більш розвинутих країн в своїй же галузі. Можна скільки завгодно займатись самогіпнозом, що «ми й так agile», але навряд чи від цього будуть вирішуватись проблеми й зростатиме та сама гнучкість, що веде до росту загальної конкурентоздатністі. Й головне питання не в тому, «працює чи не працює SCRUM в АСУ ТП», а чи фокусуєтесь ви на гнучких підходах як проектній культурі та філософії бізнесу? Все інше – похідне.

Можливі напрямки подальших дій

1. Дискусія корисна, але незакінчена – її варто продовжити. Це вже відбувається в наших групах в соц. мережах (ще одна цитата – «agile – це все про комунікації», - а де ви спілкуєтесь з колегами?). Перш за все варто отримати чіткі відповіді про обмеження SCRUM та застосування інших методів Agile в проектах з високою питомою вагою "заліза". Але також краще зрозуміти в чому обмеження класичного V-подібного циклу розробки, - якщо він дійсно є головним для планування.

2. Серед оптимістів вже прозвучав заклик до можливого більш глибокого вивчення методів Agile по відношенню до АСУ ТП. На сьогодні в Україні вже накопичений величезний досвід впровадження методів Agile в різних проектах та галузях, - але найбільший в ІТ. Є також провайдери послуг з навчання. Тому організувати адаптований тренінг не є проблемою, - були б бажаючі. АППАУ готова взятись за подібну організацію – звертайтесь.

3. Не треба щоразу винаходити велосипед – вивчайте кращі практики та кейси. Той же SCRUM вже в арсеналі Agile Project Management. Показані на зустрічі кейси JBS та Terrasoft чудово це демонструють. Можливо, просто варто більш детально в цьому розібратись. І просто пробувати. Зрештою нічого іншого допоки  ми не побачили - SCRUM (включно з вищенаведеним посиланням на automationworld.com) проникає всюди, тому що це "найбільш практична та легка в освоєнні технологія покращення взаємодії команд" (Є. Антонов)

Якщо запитання вище прозвучали дещо жорстко, то є дві приємні новини. Перша про те, що насправді рівень зрілості й серед учасників ринку АСУ - різний. Через кілька днів після нашого клубу виявилось, що 2 компанії (саме з учасників ринку пром АСУ) вже активно впроваджують Agile в своїх проектах. Другий позитив в тому, що Agile – як дух, властивий будь-якій спільності – люди прагнуть до обмінів та комунікацій. Насамкінець нашої зустрічі, викладач КПІ Грудзинський Юліан Євгенійович підійшов та передав велику підбірку е-книг по Agile – віднині доступна для всіх членів АППАУ.

                                                                                                                                    Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

Публікації по темі:

- Let’s be Agile – звіт з круглого столу АППАУ, ч.1

- Agile в промышленной автоматизации - от интуитивных подходов к осознанным практикам

- Является ли бизнес АСУ ТП проектно-ориентированным?

Комментарии: