Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Програма зустрічі керівників-учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні», 28 липня

28 липня учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні», інноватори хай-тек та просто ті, хто слідкує за процесами інноваційного розвитку зберуться на велику дискусію. Головна мета зустрічі -

пошук консенсусу по ряду складних питань впровадження технологій 4.0 в Україні. В цій публікації ми окреслимо контекст зустрічі та наші очікування від неї.

Контекст зустрічі

Термін «консенсус» - означає, що учасники можуть мати різні погляди на предмет дискусії. Отже, з цього й почнемо. На нашу думку, більшість учасників руху згідні з положеннями Хартії (інакше б і не підписували), а саме

  • Щодо передумов руху, серед яких нагадаємо ще раз про темпи деіндустріалізації економіки України та ростучі розриви між технологіями та бізнес-культурою промисловців
  • Про бачення, принципи та напрямки руху. Серед них Хартія виділяє такі речі, як панівну роль ІТ-сектору, фокус на високотехнологічних сегментах, а також консолідовані дії по напрямках просвіти ринку, росту його культури, побудові галузевих дорожніх карт тощо.

Водночас, попередні зустрічі показують ряд розбіжностей або ж просто неузгоджених позицій, які в перспективі можуть наростати. Ці позиції в основному стосуються різної природи 3-х таборів наших інноваторів руху 4.0 – АСУ ТП, ІТ та «інфраструктурних інноваторів» (всіх, хто створює в Україні інфраструктуру інновацій)

  1. Українська промисловість залишається дещо абстрактною річчю для ІТ-сектору або ж однаковою серед інших, в той час як для АСУ ТП – це основа основ. На перший погляд, це не є розбіжністю, але рівно до тієї межі поки ми не бачимо позицію 3-го табору, й особливо тих їх представників, що створюють сьогодні стратегії національного, державного рівня. При уважному розгляді, не можна не помітити великий дисбаланс в тому, що новостворювані стратегії хай-тек мало стосуються проблеми деіндустріалізації країни. Принаймні, розмов про ІТ за останні роки дуже багато й робиться чимало правильних кроків в розвитку галузі. А в цей час те ж машино- приладобудування продовжують стрімко летіти вниз й очевидно, що ці речі ніяк не пов’язані між собою на рівні державних стратегій. Простіше кажучи, весь хай-тек в нас зводиться до ІТ.
  2. В ІТ багато говорять про стартапи, малий та середній бізнес. АСУ ТП орієнтується на великі підприємства та проекти, й нових гравців тут не з’являється роками. Звісно, це формує різну культуру та відношення, - в тому числі й міжнародних брендів. Наприклад, «Майкрософт-Україна» активно інвестує в розвиток сотень інноваційних стартапів, давно підняв прапор 4.0, а СЕО компанії Надія Васильєва особисто пропагує ідеї 4.0 в своїх постах на Фейсбук. В цей час ДП «Сіменс-Україна» обмежив себе 5 великими інтеграторами, навіть не починав просування своїх технологій 4.0 (які є флагманом в Німеччині) й назвати будь-кого, хто зацікавлений в українській філії ідеями 4.0 - неможливо. Звісно, можна сказати, що саме тому «Майкрософт» є учасником національного руху, а «Сіменс» - ні, й нема тут що дискутувати. Однак насправді, ці приклади символічні й вони ілюструють різну готовність різних таборів рухати 4.0 в Україні – в брендів з ринку пром. автоматизації ця готовність в рази менша, хоча (згідно п.1) це мало б бути саме їхнім.
  3. Але ще більші розриви та консерватизм є щодо кінцевих замовників – на більшості промислових підприємств домінує культура 2.0, характерними ознаками якої є домінування права сильного, величезні крос-функціональні бар’єри, слабкі комунікації, майже нульова співпраця з ринком поза межами виробничих бізнес-процесів, вторинність R&D і всіх хай-тек речей в стратегіях інвестицій. На додаток до всього цього – глибока рецесія, ну а корупція як була, так і залишилась. Типова реакція ІТ на це – експорт в розвинуті країни, в той час як АСУ ТП намотує круги по внутрішньому та найближчим зовнішнім ринкам в пошуку хоч якихось платоспроможних клієнтів.
  4. Строкатою також є технологічна картина та підходи до дигіталізації, що по суті є основою 4.0. Це просто чудово, що багато керівників з МЕРТ знають терміни як digital transformation, оскільки вони ж і є колишніми представниками ІТ-бізнесу. Водночас, для широкої спільноти спеціалістів та директорів АСУ –ІТ, не кажучи вже про перших осіб, концепція залишається загадковою. Ми дійсно на початковому етапі й ризики помилок тут можуть гальмувати рух ще на роки. Зокрема, найбільш проблемними є зони «стиків» вертикальної (АСУТП-MES-ERP) та горизонтальної (ланцюжок б-процесів) інтеграції промислових підприємств. Окремо, гостро стоять питання дігиталізації процесів R&D – тут роль технологій 4.0 є білою плямою навіть для наших інноваторів з технологічних хай-тек секторів. В цілому питання пріоритетів та підходів по всім цим зонам є одним з першочергових завдань руху. До десятків «старих» тенденцій, але які все одно ще не впроваджені (як предиктивне обслуговування чи управління активами), сьогодні додаються ще нові, вже базовані на хмарних технологіях та інтернеті речей. В результаті «картинка» в тех. директорів «їде» й куди бігти – незрозуміло. Як наслідок, ми стоїмо - сьогодні ми не знаємо в Україні жодного підприємства, не кажучи вже про галузі, які виробили б свою дорожню карту діджитал трансформації. Між тим, розвинуті країни проходять цей шлях вже роками і їм цілком зрозуміло як рухатись скажімо з 3.0 до 4.0.
  5. Є також питання кооперації та розвитку експорту – внутрішній ринок надто малий, що «товктись» на ньому всім разом. Так, питання його розвитку є першочерговими, але це не знімає питання розвитку експорту. Представники промислового інжинірингу та хай-тек переважно зорієнтовані на країни, що розвиваються, ІТ – на розвинуті країни. Де і в чому можлива співпраця, навколо яких експортних продуктів – питання відкрите тим більше, що тренд аутсорсингу дешевих мізків продовжується і вже з ІТ розповсюджується на АСУ ТП та інші сектори. Кінчається тим, що кращі виїжджають.

Теми доповідей та спікери

Відповідно до цього контексту, ми маємо досить високі очікування до заявлених 28-го липня спікерів.

  • Розпочне виступи Володимир Панченко, директор Alex Pol Institute та ведучий Київського Економічного Форуму, який цього року повністю буде присвячений темі 4-ої промислової революції. Головні питання до Володимира - чи сумісний тренд деіндустріалізації з розвитком хай-тек бізнесів, а якщо ні, то чому це питання лишається вже стільки років поза фокусом держави. Ну і як наш рух може сприяти «корекції» курсу, якщо така необхідна.
  • Євген Саранцов, управляючий партнер blockchain.fund продовжить тему важливості інновацій та розкриє питання нових механізмів прискорення інновацій як блокчейн технології. Питання до Євгена будуть в площині «як це працює, і коли можна очікувати на подібні речі в промислових проектах».
  • Олег Михайлов, директор з розвитку бізнесу АППАУ представить те, як сусідні країни підходять до розвитку 4.0, на чому вони роблять акценти і в чому різниця з підходами великих країн як Німеччина чи Франція. Цей бенчмарк особливо важливий на початку нашого руху.
  • Колеги з «Майкрософт Україна» та Люксофт відповідно представлять свої напрацювання. Microsoft видається наразі найбільш цілеспрямованим та активним брендом, що рухає технології 4.0 в Україні. Тому цікаво більш детально взнати, як вони розвивають ці технології та культуру інновацій в українському середовищі. Щодо Люксофт – дуже цікаво дізнатись про їхні напрацювання для великих західних замовників, де використовуються вже подібні технології.
  • Наступні 3 спікери представлять свої погляди на те, як змінювати культуру 2.0 на 4.0. Антон Авринський, заступник ген. директора з IT-Enterprise розкажуть про своє бачення та досвід роботи з промисловцями та про те, як долати парадигми 2.0. Акценти які будуть розставлені в цій доповіді дуже цікаві, оскільки можуть не співпадати з такими від АСУ ТП. Але побачимо. Далі Олександр Пупена, доцент кафедри ІАСУ НУХТ розповість про свій порівняльний досвід занурення в освітні програми ІТ стосовно наявних в АСУТП. Тут мають бути цікавими тези про те, як швидше переносити кращий ІТ досвід в інші сектори хай-тек. А Микола Скиба, директор Агенції культурних змін представить свої пропозиції як промислові гравці можуть швидше змінювати свої (жорсткі) парадигми тотальної конкуренції на погляди співпраці та спільного розвитку.
  • Завершить виступи пара АППАУ та Process Engineering. Ми розкажемо про перші успішні кейси використання методів та технологій 4.0 на підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обговорення в групах

B другому блоці учасникам буде запропоновано обговорити в групах 3 питання:

  • Які сектори в промисловому виробництві або ж застосування мають бути цільовими для руху 4.0 та чому?
  • Які головні перешкоди учасники бачать у впровадженні таких технологій?
  • Якими мають бути 5 пріоритетних напрямків дій в русі «Індустрія 4.0 в Україні»?

Ми плануємо від 5 до 7 груп – 2-3 групи учасників з ІТ ринку, 2 групи з ринку АСУ ТП, а також окрема «економічна» група.

Програма 28 липня також включатиме збір пропозицій про кандидатури до координаційного центру, приєднання нових учасників, а також безперечно багато цікавих знайомств та дискусій під час перерв.

Головне наше спільне завдання на цей день - розширити та сформулювати якомога більш повну картинку хай-тек секторів та показати, як технології 4.0 можуть сприяти їх росту.

Якщо ви ще не зареєструвались, - це можна зробити тут.

 

Комментарии: