Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Тема кластерів – перші підсумки

На протязі травня АППАУ організувала «кластерне турне» - круглі столи та семінари пройшли в 5 містах центральної та східної України. Отже, що ми побачили та які попередні рішення – наш звіт саме про це.

Чому кластери

Прискіплива увага до цього питання пов’язана роллю та місцем кластерної стратегії в програмі ЕXPOREC – АППАУ розглядає можливості співпраці в кластерах, як головну стратегію в програмі розвитку експорту своїх членів. Адже очевидно, що АСУ ТП, вирвані з контексту готових та закінчених технологічних ліній, машин та-чи великих інжинірингових проектів, малоцікаві потенційному замовнику. Й навпаки, в ланцюжку разом з конкурентоздатними ОЕМ та Інжиніринговими компаніями (РЕ) та ЕРС-контракторами, наші постачальники та інтегратори мають в рази більші шанси для успішного експорту, рис. 1

кластерна ідея

Рис. 1 Ідея консолідації в хайтек – інжинірингові кластери

Ця ідея співпраці та консолідації очевидна з точки зори нашого досвіду, а також деяких учасників нашої Асоціації, як ВГ «Техінсервіс» - які якраз тому й успішні, що зуміли консолідувати більшість вказаних компетенцій в одних руках. І дивлячись на наш потенціал по різним галузям та регіонам, ми бачимо що він просто величезний. Але щоб така модель працювала не в одному холдингу, а в режимі виробничої кооперації ми мали відповісти на 2 головні питання:

  1. Чи бачать самі гравці потенціал цієї співпраці
  2. Чи є довіра між учасниками в регіоні, щоб вибудовувати багато горизонтальних зв’язків між собою.

З нашої точки зору відповідь на ці питання і головними передумовами створення кластеру серед інших факторів успіху, що вказані на рисунку вище. Адже можна швидко створити правильні стратегії та налагодити комунікації. Можна зрештою знайти сильних лідерів в регіонах. Але розуміння потенціалу є головним економічним підґрунтям, а довіра – це те, що вибудовується роками.

Картина 5 міст - коротко

Київ: про перший круглий стіл ми вже писали. Головним чином, для нас було важливо зрозуміти кращий експертний досвід та де є ІТ-кластери. Круглий стіл показав, що зібрати докупи експертні знання та компетенції непросто, але це був тільки перший крок.

Суми: збалансований склад учасників – ОЕМ, Інтегратори, місцевий бізнес-клуб, ВНЗ – дав цікавий результат. Учасники резюмували, що найбільш перспективним є 2 напрямки:

  • Компресоробудування
  • Комплексний інжиніринг по визначеним секторам Нафти-Газу та Хімії.

Показовим з точки зору синергії та розподілу компетенцій було публічне визнання місцевого ОЕМ «Газмаш» про важливу роль та значення для нього іншого місцевого Інтегратора, члена АППАУ - «Еліус-М». Фірми констатували, що тільки в тісному зв’язку вони є разом більш успішні. Цікавими також були приклади – як про місцеву взаємовиручку, так і про те, коли земляки «топили» один одного в експортних контрактах.

Харків: на відміну від Сум, саме такого балансу складу учасників нам бракувало. Навпаки, ми взнали там про заснування аерокосмічного кластеру «Мехатроніка». В нього вже ввійшли понад 20 підприємств Харкова, а також запорізька «Мотор-січ» та київський завод ім. Антонова.

Запоріжжя: також по приїзді в місто ми взнали про існування ще 2-х місцевих ініціатив – вже досить «старий» машинобудівний кластер в Мелітополі «Агробуд», та новий – в Бердянську з водо підготовки. Водночас, більш детальної інформації явно не вистачало. Все ж, інтерес до теми від деяких гравців був величезний – особливо, після спільного підігріву разом з колегами з «Зовнішекспертиза». Також тут ми знайшли найбільш цікавий кейс про можливу синергію між постачальником рішення (робото технічний комплекс) та його середовищем.

Дніпропетровськ: тут ми були в найбільш повному складі АППАУ – 6 інтеграторів, вендори, представники місцевої влади і разом з 3-ма мет. комбінатами регіону. Але розмова не дуже вийшла – дуже бракувало саме тих гравців, без яких кластери (принаймні у вказаній вище конфігурації) не діють. Водночас, екскурсія на новий  завод«Інтерпайп Сталь» була показовою та корисною для розуміння об’ємів та походження того самого інжинірингу (завод збудований італійською компанією Danielli в 2011 році, вартість – 700 млн доларів).

Підсумки «кластерного турне»

Отже, наші перші підсумки наступні:

  1. Кластерний потенціал «Хай-тек – Інжиніринг» дійсно є і він великий. Найбільш красномовним в цьому відношенні є кейс «Тріада сварка». Водночас, вивчення потенціалу в кожному регіоні потребує детального аналізу. Наприклад, твердження, що в Сумах залишився великий потенціал R&D в компресоробудуванні чи в проектуванні для Хімії чи Нафти-Газу виглядає дуже сумнівно (автор працював там деякий час і знає, що кращі розробники давно виїхали). Те саме можна казати про інші галузі, - наприклад про зачеплену в Запоріжжі тему про верстатобудування.
  2. Ми ніде не побачили місцевого Лідерства – тих людей з «горящими глазами», які явно бажають розвивати кластери на місцевому рівні, мають конкретні ідеї та пропозиції. Хоча є 1 виняток – це Кривий Ріг та його базове підприємство АМКР. Тут цей фактор явно присутній.
  3. Ми не побачили свідчення великої Довіри – масово та переконливо. Скоріше навпаки, - публіка в ряді випадків вела себе насторожено, а конкретні приклади про корупцію чи демпінг гравців на нашому ж ринку промислової автоматизації говорять про зворотнє – рівень довіри між гравцями навіть однієї галузі є вкрай низьким.
  4. Навзаєм, ми побачили чимало ентузіастів та експертів по кластерному розвитку в Україні. Михайло Крикунов (Clust-UA), Маргарита Черненко (ББИ), Іван Перегинець («Доступне житло»), Володимир Панченко (Alex Pol Institute) та інші колеги охоче демонстрували свої напрацювання, знання, досвід. Чудову презентацію в Запоріжжі зробив Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», а в ДніпріМихайло Крикунов, голова правління Clust-UA. Дивує хіба що те, що до цього часу «кластерна спільнота» ще не створена, дуже мало матеріалів, а також не зрозуміло, чому ІТ-сектори діють кожен по своїй моделі, і які ближче нагадують асоціації - хоча всі вони називають себе кластерами.
  5. Місцева влада, великі компанії та їх топи, провідні вендори - великі бренди – out of the game. І не те, щоб ми їх дуже запрошували – але спроби були й не одна. Ігнорування всюди. «Які кластери – нам податки за землю збільшили в 3 рази» - така відповідь одного з керівників місцевого партнера який навіть не прийшов на круглий стіл, організований на його ж території. Більшість учасників проведених зустрічей – це ВНЗ, керівники середнього бізнесу, партнери – керівники проф. спільнот та експерти-консультанти. Виключення в Дніпропетровську – ще наші колеги, керівники АСУ-ІТ великих мет. комбінатів.
  6. Комунікації – просто жахливі і всюди. Про наявні кластери чи ініціативи їх створення ми взнавали випадково на місцях. Навіть про найбільш розпіарений недавно аерокосмічний кластер «Мехатроніка», представники «Мотор-січ», що були на семінарі в Запоріжжі не могли ясно відповісти – хоча офіційних медіа-релізів в ефірі більш, ніж достатньо. Можливо, недостатні комунікації та брак інформації є причиною того, що підходи до створення кластерів настільки різні всюди? Це викликає критику експертів, водночас є питання й до тих, «хто в темі» вже роками – чому ж так мало інформації? Де кращий український досвід та практики – хоча б в ІТ-сфері? Де аналіз помилок? Де (стисло та ясно) кращий досвід наших сусідів?
  7. Великий позитив – гуртування членів АППАУ – особливо показово це було в Дніпропетровську. А там де є спільнота, там і сила – питання тільки в тому, до чого її застосовувати

Рис. 2 Учасники останнього круглого столу в екскурсії на заводі «Дніпросталь»

Отже, ми ясно зрозуміли, що питання кластерного розвитку досить складне і … сире, щоб штурмувати його власними силами. «Сирість» перш за все в тому, що дуже мало людей розуміє, що це таке й навіщо – хоча б на такому поверховому рівні, як ми це бачимо в АППАУ (рис.1 вище). Сирість у всіх фактора успіху – в низькій довірі, в відсутності лідерів, в рівні комунікацій… Кластер «Мехатроніка», про який ми чули – відверто нагадує типовий російський сценарій «розпилу» бюджетних держ програм.

Між тим, ми глибоко переконані, що саме справжній кластерний розвиток вкрай потрібний сьогодні для швидкого відродження української переробної промисловості, хай-тек та інжинірингу. Це питання 100% потребує об’єднання з іншими асоціаціями, експертами, консультантами, держ. органами – і все це на місцевому рівні. Це в свою чергу потребує великих людських ресурсів, часу та грошей. Будемо відвертими: у нас – маленької міжгалузевої асоціації, - цього всього немає.

Водночас, АППАУ рішуче налаштована на те, щоб допомагати своїм членам розкривати потенціал співпраці найближчого оточення системного інтегратора в промисловій автоматизації. Саме інтегратори стоять в центрі передових технологій і можуть надавати імпульс машинобудівникам та технологам. Тому «Find your OEM and go to export together», - саме такий заклик напрошується зі вказаних вище підсумків. І в програмі EXPOREC ми поки що на цьому й зупинимось. Можливо, покращення довіри між вендорами – інтеграторами - замовниками, а також їхнім зовнішнім середовищем й буде нашим найбільшим вкладом в розбудову майбутніх українських кластерів. Адже поки що ця довіра є дуже низькою.

А якщо знайдуться охочі розвивати хай-тек кластери - до співпраці ми завжди готові.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

 

Матеріали по темі

- презентація Михайла Крикунова

- презентація Володимира Власюка

- презентація АППАУ (фінальна)

- кейс "Тріада - зварка"

 

 

Комментарии: