Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

«Єднайся» - як фактор виживання… та майбутнього процвітання

В анонсі форуму лідерів 19 лютого ми привели слоган: «Думай.Відчувай.Єднайся.Дій», де «Єднайся» подано, як фактор виживання в нинішні кризові часи. Давайте деталізуємо цю тезу - на наш погляд, напрямок консолідації та єднання зусиль по конкретним напрямкам має бути дійсно одним з головних в сучасних стратегіях та тактиках українських компаній.

Боротьба парадигм та народження Нової країни

Рік тому десь по радіо мені врізалась в пам'ять цитата мандрівника-француза, який провів чимало часу в Україні у 17-му столітті,: «На берегах Дніпра живуть чудові люди. Вони чуйні, добрі та веселі, завзяті працівники та мужні воїни. Але в них є одна велика проблема - вони не вміють між собою домовлятися». Це перефразування знаменитого «2 козаки, 3 гетьмани» в більш конкретному значенні: вміти домовлятись -  значить об’єднуватись, єднатись навколо чогось спільного. Маса інших подібних  мемів - як «Моя хата скраю», «Поживемо-побачимо» та «Не лізь поперед батька…» (= не висовуйся та не спіши) - разом з нашими трагічними сторінками історії,  - підтверджують парадигму про національний характер українців, як про людей, яким дуже важко між собою домовлятись. 

І ми би жили з цими парадигмами про себе ще дуже довго - якби не Майдан.

Майдан показав зовсім інших українців та зовсім іншу культуру, де вміння єднатись на засадах спільних цінностей було одним з самих демонстративних та яскравих. Рік тому Україна приголомшила Європу та світ цими якостями і відтоді з’явилось чимало прогнозів про європейський ренесанс в обличчі України.

Філософи, соціологи, психологи та політики до цього часу розбираються в процесах, що відбулися на Майдані рік тому. Ми процитуємо тільки Валерія Пекаря - відомого бізнесмена, президента компанії «Євроіндекс», який, на наш погляд, першим дав теоретичне та методичне підґрунтя  того, що відбувається сьогодні з країною, а також як діяти в цих умовах. Валерій першим дав уявлення про Майдан як про 3 революції та оформив народження нових парадигм в образі «Нової країни», - «Нова країна проростає через стару - як трава через потрісканий асфальт».

Перші паростки - всюди

Багато скептиків, звичайно, до цього часу заперечують подібні думки, тим більше дивлячись на сьогоднішню кризу. «Чи справді ви об’єднались - в чому це видно? І до чого це привело?» - кажуть ті, хто, насправді, ні разу й не був на Майдані. 

Насправді - життя повністю підтверджує припущення та прогнози В. Пекаря, чітко артикульовані ще рік тому. Під час так званого фазового переходу, що зараз відбувається, стара система (Гідра) вмирає в конвульсіях, але стійко чіпляється за життя. Саме це ми й бачимо зараз. Нуль реформ за рік, економічна криза, війна. Це ніщо інше - як свідчення неефективності старої Системи, яка, на жаль, ще домінує і в нових рясах нового уряду. Яскравий, свіжий приклад - призначення нового ген. прокурора 10 лютого. І таких прикладів повно. Однак тимчасовий реванш Гідри та демонстрація нею своєю живучості тільки посилює в свідомості Майдану необхідності ще більшої консолідації  ресурсів та об’єднання зусиль. Справа Майдану не доведена ще до свого завершення.

Але повернемось до бізнесу та до нашого ринку промислової автоматизації. Чи є приклади єднання, що можна класифікувати як перші паростки нової культури - тієї, що «пробиває асфальт»? Так - їх багато і вони всюди, - від волонтерських рухів, які де-факто, підтримали армію в перші, найважчі місяці літа минулого року, й до чисельних проявів активності громадських об’єднань, професійних асоціацій та різних спільнот.

Приведемо декілька зовсім свіжих, та що мають відношення до АППАУ:

1-ий конгрес українського бізнесу, що був організований в січні командою В. Пекаря з об’єднанням 20 проф. асоціацій та бізнес-спільнот (включно з АППАУ) прийняв резолюцію про вимоги до змін в податковому, митному та антикорупційному законодавстві. Резолюція передана всім владним структурам і це є конкретний тиск з конкретними вимогами, які влада не може ігнорувати. 

•Вчорашнє (11 лютого) звернення представників ІТ-галузі - яскравий прояв єдиної галузевої солідарності. Директори найбільших компаній чітко зазначили свою позицію по подібним питанням, водночас підкреслюючи наслідки відсутності реформ для своєї галузі. Насправді, вони катастрофічні для ІТ, про що ми чули ще в вересні 2014 на спільному круглому столі з представниками цієї галузі. 

До речі, і на згаданому круглому столі і раніше ми бачимо намагання представників ІТ до консолідації та об’єднання значно потужніші та чисельніші, ніж на ринку промислової автоматизації. Серед інших проявів варто згадати про наших партнерів з Біоенергетичної асоціації України  - цілеспрямоване лобіювання інтересів галузі біоенергетики дає результати як на рівні законодавчих норм, так і на загальному перегляді енергетичної стратегії України.

Ринок промислової автоматизації - чи дійсно пошук спільних цілей є проблемою?

На нашому ринку декларована відсутність спільних цілей та цінностей завжди була головним бар’єром в об’єднанні.  Про що можуть домовлятись Siemens, Schneider Electric та ABB? Чи група «Техінсервіс» з компанією «Тяжпромавтоматика»? Чи служби АСУ ТП «Запоріжсталі» з відповідними службами «Рошену» та Миронівського КХП?  Чи кафедри АСУ наших провідних ВУЗ-ів?

Відповідь АППАУ дуже проста - навколо спільних галузевих викликів, про які ми говоримо вже не перший рік. Тобто, наша позиція - проблема не в відсутності спільних цілей та інтересів, проблема - в зміні парадигм ключових гравців.

  • Від старих - «кругом одні конкуренти і виживати можна тільки коли втопиш іншого», «шо я буду мати з цього» (короткостроковий фокус), «це мене не стосується», «ми й так (типу) щось розвиваємо»
  • До нових - «проблеми наростають і це мої проблеми (а не чиїсь)», «довгострокові виклики є важливими, але вирішувати їх можна тільки разом», «об’єднання та синергія - ключ до виживання в важкі часи»…

Прояв нових парадигм ми наочно бачимо в вищенаведених прикладах, де наші колеги в інших галузях демонструють риси, про які В. Пекар описав у своїй праці - наведемо тут тільки 3 найважливіші характеристики «шляху чемпіонів»

  • (важливо в новій культурі) створювати системи спів-конкуренції, осередки довіри і системи взаємної підтримки, кластери нової економіки, інноваційні системи всередині компаній та між компаніями 
  • створювати майданчики для комунікації: асоціації, клуби, співтовариства, «фабрики думки» (think tanks) тощо
  • бути суб’єктом, а не об’єктом;  бути про-активними, а не реактивними; 

Останнє потребує невеличкого роз’яснення. Якщо гравці ринку промислових АСУ вважають себе об’єктом, то вони будуть сидіти й чекати, що хтось їм перекладе стандарти ISA-95-99, хтось зробить сучасну модель компетенцій спеціалістів та буде дбати за престиж цією професії, хтось розкаже якою має бути дорожня карта автоматизації сучасного українського підприємства. Хтось буде роз’яснювати кінцевим замовникам, що таке якісний інжиніринг та в чому різниця між інтеграторами та технологічним інжинірингом. А хтось буде доказувати, що українське приладобудування ще не вмерло і має перспективу.

За великим рахунком ці настрої та поведінку ми бачимо роками - більшість компаній знаходяться в старому світі і живуть старими парадигмами. Проблема тільки в тому, що цей «хтось» ніколи не прийде - ринок промислової автоматизації повільно деградує, що ми й зазначили в переліку топ-викликів. І ця деградація тільки прискориться в кризові часи. 

Виклики та можливості - для обговорення на Форумі лідерів АСУ, 19 лютого

Отже, наша ідея форуму лідерів базується на тому, що чимало гравців вже давно потребують спільного дискусійного майданчику, де «вживу» можна обговорити важливі питання 

  • про проблеми сьогодення - як в кожній категорії гравців так і спільні
  • про спільні ініціативи та дії
  • про кращу інтеграцію та взаємодію з іншими галузями.

Коротко перелічимо  7 можливостей, які можуть бути легко доведені до рівня робочих ініціатив (деякі вже почались)

  1. Співпраця великих брендів навколо адаптації (перекладу) та гармонізації європейських та світових стандартів значно би прискорило б входження їх нових технологій на український ринок. Найбільш актуальні з точки зору АППАУ - це  ISA 88-95-99 (їх європейські аналоги).
  2. Співпраця великих інжинірингових фірм навколо формування спільних критеріїв якості інжинірингу та просвіти щодо них кінцевих замовників. АППАУ давно пропонує взяти за зразок критерії CSIA, але можуть бути й інші критерії.
  3. Співпраця та єднання українських виробників компонентів АСУ  - «імпортозаміщення» це загально національний тренд,  що буде набирати обертів в 2015. Однак, спочатку їм треба доказати ринку сучасність - конкурентоздатність своїх продуктів та більш чітко позиціонувати їх в окремих сегментах.
  4. Співпрація ВУЗ-ів - між собою та з іншими категоріями щодо чисельних проблем кадрів та системи освіти. До речі, робоча група з 6 ВУЗ-ів вже працює над загальною проблематикою просвіти ринку і доповідь на цю тему буде на форумі.
  5. Співпраця інжинірингових фірм, інтеграторів та машинобудівників в розвитку експорту. Надії на внутрішні інвестиції в 2015 марні, тому єдиний напрямок який забезпечить виживання багатьох фірм - це експорт. Однак традиційний експорт в РФ та СНГ - під загрозою. Вихід же в інші країни - не під силу невеликим фірмам. Напроти, консолідація зусиль та коштів в рамках проведення тих же виставок, форумі чи семінарів закордоном - значно швидший та економніший шлях.
  6. Співпраця медіа-партнерів,  івент-агентств та організаторів виставок - чому не можна домовитись про спільну річну дорожню карту подій? Кількість актуальних напрямків в промисловій автоматизації - величезна і їх легко «розкидати»  - як в часовому проміжку на весь рік, так і по різним вже існуючим напрямкам спеціалізації. Після цього легко фокусуватись та консолідувати зусилля та орієнтувати весь ринок.
  7. Співпраця на міжнародному рівні: інтеграція та співпраця з європейськими інститутами, пошук партнерів в різних категоріях - більш ніж актуальні завдання сьогодні для всіх категорій гравців. Найбільшу користь Україні тут можуть дати міжнародні бренди, як це вже робить, наприклад, Phoenix Contact, підтримуючи ВУЗ-ські проекти. Але можливості насправді тут на порядок більші.

Подібні ініціативи співпраці, на нашу думку, більш ніж актуальні. Але  єдиний шлях до неї - через подолання власних, старих парадигм, через усвідомлення себе не як об’єкта, а як суб’єкта.

                                                      ***********

Отже підсумовуємо все вищесказане. Спостережливі іноземці ще в 17-му столітті відмітили «невміння домовлятись» як критичну навичку українців, відсутність якої веде до втрати конкурентоздатності всю націю. Багатьом з нас цього бракує ще й у 21-му столітті.  Надії на те, що хто вирішить наші проблеми, тим більше спільні - вузькогалузеві - марні, і свідчать не тільки про наш патерналізм, але й про наївність. І якщо ще хтось надіється на державу - востаннє процитуємо В. Пекаря  «(під час фазового переходу) - «тримайтесь подалі від держави в будь-яких сферах, - навіть коли це короткостроково вигідно». Гідра (а нинішній уряд та парламент - мають ще багато її ознак) - тягне тільки назад в минуле, а не вперед. Тому надія тільки на себе і на свою спільноту - «хто як не ми»?  

І наш форум ми назвали форумом лідерів, оскільки саме там збираються небайдужі люди, що дійсно прагнуть до змін, пропонують конкретні речі та здатні до єднання.

Слоган форуму - Думай. Відчувай. Єднайся. Дій. - це, власне кодекс поведінки нових людей з новим мисленням.

І, можливо, ваша перша Дія - це активна участь в форумі лідерів. Саме там вже за декілька днів можна демонструвати перші спільні ініціативи щодо майбутніх контурів Нової країни - і саме на нашому ринку. 

Ген. директор АППАУ, Юрчак О.В.

Комментарии: