Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины

Новости   rss

На шляху змін - від Хуторянства до Стратегічного розвитку

Нинішній український політичний та економічний ландшафт в багатьох аспектах не дуже відрізняється від залишків козацької держави кінця 17-го століття. І до певної міри він описується терміном «руїна».

До тієї міри – до якої ми ведемо відлік падіння економіки, промисловості, науки, освіти, розробок і т.д. – починаючи з 1991 р. Від того потенціалу колишньої імперії з кожним роком залишається все менше й менше. І хоча чимало «здобутків» Союзу можна брати в лапки, сумний факт полягає в тому, що за 25 років незалежності ми все ще не спромоглись збудувати конкурентоздатну в світі державу. При цьому можновладці продовжують дерибан тих не чисельних активів, що ще залишились. І як 350 років тому, так і зараз, виклик той самий – або українці зможуть об’єднатись перед лицем внутрішніх та зовнішніх ворогів, або ж 3-я РУЇНА (2-га була 100 років тому) ввійде в історію і буде писатись саме так, як і дві перші – і вже без всяких вагань та великими літерами.

Одна з головних причин цього стану – українці не вміють між собою домовлятись у визначенні та вирішенні стратегічних питань. Картина як тоді, так і зараз – 1:1. Те, що це є справжній та головний виклик – завжди вказують наші історики та інтелектуали. Від висновків історика М. Грушевського про долю України-Русі в 17-му столітті, публіциста Юрія Шевельова з його знаменитими «3 вороги України» від 1954 року й до зовсім недавньої статті на ресурсі «Хвиля», на 1-ому місці той самий діагноз – мова про українське «хуторянство».

Процитуємо з останнього посилання (виділення АППАУ) – «Украинская предприимчивость не вступает в партнерство и не кооперируется с другими. Украинец не доверяет другим, как следствие, не работает в команде и не создает эффективных команд. Украинец не формирует общую цель, как следствие – не прилагает усилий для ее достижения, и более того, не ставит перед собой большую глобальную задачу — сделать этот мир лучше, что-то привнести в него. Наша врожденная черта направлена внутрь своего личного мира, ограниченного интересами лично себя самого, своей семьи и, соответственно, личного и семейного обогащения».

Якщо це твердження приймається, то погодьтесь було б дивно, якби серед учасників окремо взятого ринку чи спільноти було мало «хуторян» – якщо така вся країна, то очевидно, що і ми – її органічна частина. Хуторянин – не має значення, чи це маленький інтегратор чи директор закордонної філії-міжнародного вендора, чи топ-менеджер олігархічної промислової структури – завжди і всюди буде ставити на перше місце свої власні інтереси. І нічого не розглядати далі кордонів власного «хутора». Принаймні, не асоціювати себе з тим, що позаду цих кордонів в будь-якому вимірі – часовому, географічному, конкурентному тощо. Відповідно, позиція «ми маємо продавати» або ж «який буде результат» (в найближчі 3-6 місяців), яка найчастіше звучить в розмовах з учасниками спільноти промислових хай-тек автоматично блокує будь-які розмови про національні чи спільні виклики стратегічного характеру. Адже горизонт стратегій – це роки, а масштаби – національні, європейські або ж навіть і світові.

Навіщо весь цей глобалізм хуторянину? Саме тому, стан освіти-просвіти ринку, розвиток стандартів, спільна боротьба з негативними явищами були донедавна в останніх пріоритетах більшості гравців ринку пром. автоматизації.

«Були» - оскільки 3 наші форуми лідерів з 2015 року, 2-кратне зростання кількості наших членів за останній рік, створення спільного з ІТ руху 4.0 добре показують, що зміни йдуть. Знову ж – тут прямі паралелі зі станом в країні. Українці пробуджуються й розуміють, що лад в державі можуть навести тільки вони самі. Так само й в промисловій автоматизації чи ІТ – не може бути «зростання продажів» на ринку, де відсутні стандарти якості, замовники не розуміють технологій й домінує один критерій – ціна. Тактика виживання самотужки в таких умовах – приречена. Неможливо збудувати окремий, квітучий хутір в країні, де немає держави й нація не консолідована. І дуже добре, що ринок починає це розуміти.

Однак, так само як і на політичному фронті, одного розуміння та благих намірів замало. Як 300, як і 100 років тому, наступне завдання набагато складніше. Оскільки царя в нас немає – і ніколи не буде, - ключовим фактором успіху є здатність не просто об’єднуватись, - а реально та ефективно співпрацювати.

Ціна або вага цієї спроможності ефективно кооперуватись та співпрацювати виросла в рази за останні 10 років.

По-перше, тому що в нас – на відміну від розвинутих країн, чи від РФ – зовсім мало ресурсів, й найперше фінансових, і все частіше ми говоримо про нестачу людського ресурсу. Тільки в кооперації та співпраці можна швидко знайти експертизу чи ресурс, якої не вистачає. По-друге, тому що прості об’єднання не дають відповідей та готових рішень на складні виклики розвитку. Ну об’єднались ми в рух 4.0 з ІТ-шниками – і що далі? Хтось дав готові рецепти чи рішення, як нам розвивати ці технології в Україні? Звісно ні, - але ж марно їх і очікувати відразу. Відповіді та рішення на складні питання можуть бути найдені тільки в співпраці, в колективній роботі. Приклад Digital Agenda Ukraine – гарний і не дуже водночас. Гарний – оскільки все ж почали, змогли об’єднатись. «Не дуже» - оскільки глибоко зануритись в конкретні, предметні питання виявилось не дуже є з ким. Тобто, - до ефективної співпраці по багатьох напрямкам ми не дійшли, хоче позитиву все ж більше. І по-третє, - ефективна співпраця є не просто модним світовим трендом, - в епоху глобальних та швидких змін, це є справжній каталізатор та фактор успіху в будь-яких реформах чи інноваціях.

Ще одна наша історична вада та виклик – це послідовність. В кращому випадку ми просто забуваємо за свої обіцянки – зобов’язання, також – за всі попередні напрацювання (яких насправді в окремих секторах – маса), в гіршому (в політиці) - валимо все на попередників, або ж зовнішні фактори.

Отже, лідерство на всіх рівнях проявляється в тому, наскільки успішно ви проходите всі ці 3 фази, вони ж фільтри стратегічного партнерства –

  1. Стратегічний розвиток: розуміння та прийняття стратегічних викликів, постановка цілей, визначення головних можливостей та напрямків розвитку
  2. Ефективна співпраця – визначення стратегічних партнерів, розподіл ролей та ресурсів в спільному плануванні
  3. Послідовність – дотримання взятих зобов’язань, операційна ефективність у виконанні.

3__kity_liderstva

Рис. 3 кити галузевого лідерства

Відсутність цих 3 речей приводить до тих сумних наслідків, в яких зараз й перебуває чимало галузей, та і вся держава. Експерти, що критикують сьогодні президент та уряд, в якості головних вад, вказують саме на ці або подібні речі.

Це саме стосується і можливої кооперації державних установ з бізнес-асоціаціями як наша, - ми готові підтримати конструктивні та стратегічні речі, але будемо критикувати та давити на владні структури за їх відсутність. Закривати очі на відсутність промислової політики та реальних реформ, на пусті обіцянки по розвитку хай-тек, повну відсутність експортної стратегії, на фактично беззмінну ситуацію з інвестиціями чи змін в фінансово-кредитній системі – значить профукати чергову можливість розвитку.

Але потрібно при цьому питати і з самих себе. Чи є у вашій компанії цілі та плани стратегічного розвитку? З ким і в чому ви об’єднуєтесь? Які стратегічні питання – проблеми в розвитку ринку ви вирішуєте? Чи є конкретні плани співпраці – що на цей рік? Як найближчі ініціативи та кроки? В чому потрібна допомога від АППАУ? …

Ще раз, відповіді на подібні питання не мають нічого спільного з підходами «дайте нам клієнтів» або ж «хочемо росту продажів на хх%». Клієнтів можна здобувати, вирощувати та утримувати тільки шляхом вирішення їх же проблем. Як ті самі кращі методики ROI-TCO, сучасні стандарти та технології, нові, більш ефективні продукти та рішення, вирішення проблем їх персоналу, включно з освітою та просвітою і т.п. и т.д. В цих питаннях АППАУ якраз є стратегічним партнером та союзником.

Тому заклики до нашої спільноти все ті самі. Повторюємо тези вже що звучали не раз

  • об’єднуємось навколо стратегічних цілей та завдань розвитку ринку
  • шукаємо партнерів по ним – налагоджуємо ефективну співпрацю
  • тримаємо зобов’язання та реально вкладаємо ресурси в досягнення цілей

3-ій форум лідерів був багатим на демонстрацію таких нових форматів лідерства. А місяць, що минув приносить нові ініціативи та нових інтересантів, готових співпрацювати. Це ясно говорить нам, що рух від Хуторянства до Стратегічного розвитку таки йде. Як його прискорювати, як підвищувати ефективність співпраці – про це в наступному блозі.

Юрчак Олександр.

 

Комментарии: