Digital Twins в е-закупівлях – нова стратегія в «голодних іграх»?

В червні АППАУ виграла невеличкий проект в конкурсі Open Contractring Challenge і ввійшла число 6 світових фіналістів. По мірі розгортання проекту під назвою «Digital Twins для е-закупівель» ми вийшли на цікаві та важливі висновки, що мають безпосереднє відношення до нашої 2-річної епопеї, відомою під назвою «голодні ігри».

Круглий стіл на цій тематиці відбувся 17 серпня. До цього круглого столу є «підводка» у вигляді 3 сюжетних ліній – аналітики довкола тендерів на Прозорро, виконання рішень, прийнятих рік тому в рамках АППАУ та, власне, нової аналітики що дав початок проекту Digital Twins. Розглянемо їх по черзі.

Ситуація довкола тендерів Прозорро – «голодні ігри» продовжуються

Нагадаємо читачам, що «голодні ігри» – це феномен жорсткого «віджиму» підрядників по ціні з метою отримання кращої цінової пропозиції, ігноруючи при цьому професійні стандарти якості. На протязі 2015-16 рр. в АППАУ було чимало власної аналітики щодо причин цього явища – й до цього були залучені багато учасників нашого ринку та членів асоціації.  Але наразі нас цікавить інше – чи зменшується негативний ефект ігор хоча б в площині е-торгів в державних закупівлях? Адже ми знаємо, що з 1 серпня 2016 всі торги мають йти через платформу Прозорро. А отже – завдяки прозорості системи, – зловживань повинно бути менше.

Повної аналітики в нас немає, але судячи по гучним скандалам липня, «ігри» продовжуються. Ось тільки деякі з них, що були в центрі уваги громадськості та бізнес-спільнот.

  1. Пальму першості в липні тримає стаття Едуарда Рубіна «Проваленный вступительный экзамен». Вона яскраво висвітлює перипетії абітурієнтів у вступній кампанії цього літа, реакцію громадськості та реакцію замовника нового софта – Міністерства Освіти та Науки. Причина ж драми, що зачепила близько 160 тис абітурієнтів та їх родин банальна – одне підприємство захотіло заробити 9 млн грн., й зробити нову систему оцінювання .. аж за 2 місяці. Звісно, сервер та база впали вже на 1-ий день роботи. Як вам така «професійність» деяких наших ІТ-шників?
  2. На другому місці в липні йде скандал з трамваями PESA для «КиївПасТранс». Стаття «Трамваї PESA не відповідають 190 пунктам ДСТУ…» розкриває деталі угоди, в якій український виробник ЕлектронТранс програв польському. Поляки виграли з різницею в 1 тис грн при загальній суму в майже 2 млрд грн!!! Хоча як далі вияснилось, тільки на розмитненні українське державне підприємство доплатить ще 75 млн грн. Але наші сумніви щодо коректності  та вигоди угоди навіть не в цьому. Сумнівам підлягають саме ці «190 порушень ДСТУ», що явно суперечать позитивному досвіду експлуатації вже закуплених 10 трамваїв PESA. Отже, або щось не так тут з цими самими  ДСТУ, або ж взагалі технічні критерії тендеру прописані не зрозуміло як. В цілому ситуація виглядає абсурдно – адже формально переможець й більш вигідний по ціні є! Хоча фінансово він точно не самий вигідний і є маса питань по технічним умовам. Це – типова ситуація «голодних ігор».
  3. Третя історія вже з серпня, також типова для «ігор» – в тендері Укрзалізниці на обслуговування дизель-поїздів на суму в 16 млн грн перемагає фірма з 4-х осіб, зареєстрована в квартирі м. Львова.

При бажанні, в інтернеті можна легко знайти чимало таких історій – і по різним галузям. Отже, ми бачимо, що однієї сучасної е-платформи, як інструменту впливу та боротьби з корупцією, непрофесійними діями чи відвертими маніпуляціями замало. Проблемі – глибші й корупційна Система легко знаходить обхідні шляхи навколо Прозорро.

Потрібно сказати, що проблеми якості тех. завдань (ТЗ) не завжди пов’язані з корупцією і є не тільки в державному, але й в комерційному секторі. Наприклад, інший ІТ-скандал спровокував хвилю дискусій в проф. кругах в серпні 2016. Це історія про те, як мережа КОСМО на впровадженні системи ERP втратила десятки мільйонів гривень саме через недоброякісного підрядника. Як виявилось, ним може бути не тільки нікому невідома «фірма з 4-х осіб, зареєстрована на квартирі». В даному випадку мова про ІBM. А причина банальна – нестача кваліфікованого ресурсу й саме тут, в Україні. Але ж все –  хіба це не було відомо з самого початку? І чому цей критерій не був на перших місцях в ТЗ?

Послідовність дій в нашій спільноті  – все ще під питанням

Водночас ми не можемо похвалитись послідовністю дій нашої спільноти в боротьбі з подібними явищами й саме в АСУ ТП. Гарний аналіз та чимало класних рішень було прийнято в серпні 2016 року. Але, як це часто з нами буває, прийняти рішення та виконати їх – це 2 великі різниці. Навіть, тих самих «кейсів вакцинації» – на кшталт тих що приведені вище, – виконавча дирекція АППАУ за рік не отримала жодного.  Хоча в кулуарах, гравці ринку які і раніше говорили те саме  – принцип «Ціна – завжди Ціна» домінує всюди. Технічні критерії, так само як й більш просунуті фінансові – як ROI й TCO, – не можуть скласти конкуренції ціновому критерію. Британське прислів’я «ми  не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» – українці точно не сприймають. Причому, в нас все це ще й узаконено.

Так чи інакше, але подібні ситуації ми вже давно сприймаємо спокійно і «як є». А також практикуємо режим agile: якщо не проходить один варіант – пробуємо інший. Головне – рухатись.Таким варіантом влітку цього року став проект Digital Twins

Digital Twins – короткий опис

Ідея Максима Романова, директора з розвитку бізнесу АППАУ про повну автоматизацію бізнес-процесів закупівлі інжинірінгових продуктів та послуг, на базі діджиталізації предмета закупівлі виникла ще під час його роботи в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Адже не секрет, що більшість тендерних платформ досить гнучко описують та автоматизують самі бізнес-процеси закупівлі. Водночас, автоматизація до цього часу не могла захопити суть тендерної пропозиції – що саме порівнюється й на відповідність яким критеріям. Ці процеси завжди були ручними й саме тут проявлявся той самий горезвісний «людський фактор». Критерії порівняння найчастіше віддаються на відкуп самим організаторам. А принцип «найдешевше» закріплений ще й законодавчо в державних закупівлях. Чи варто дивуватись тоді, що ціна завжди буде обходити технічні критерії, які є майже завжди є суб’єктивними, не чіткими – а в ряді випадків ще й такими що відносяться до старих ДСТУ минулого століття?

Відповідно ідея проекту про повне перенесення предмету закупівлі в цифровий простір (звідки назва Digital Twins) вирішує цю проблему ручної обробки критерії порівняння шляхом автоматизації. Для цього програма (бот) викачує дані про предмет закупівлі та  технічні критеріїв порівняння з платформи Прозорро (в майбутньому – і з комерційних платформ), приводить їх до цифрового вигляду, формує перелік базових термінів, нормує лексику описання на відповідність міжнародним класифікаторам (eCl@ass, ECCMA) й порівнює на відповідність тим чи іншим галузевим ДСТУ, чи іншим професійним технічним стандартам. Таким, чином фактор суб’єктивного порівняння вилучається – програма сама порівняє двох кандидатів й зможе автоматично визначити, хто з них відповідає встановленим критеріям якості, а хто ні.

Й, звісно, найбільшого ефекту ця програма – як аналітичний додаток до відомих е-платформ може отримати в галузевих масштабах

  •  Легко вираховуються «дивні» (непрофесійні) тех. завдання й так само рішення, що приймаються всупереч тим, які цілком професійні. Відповідно, легко вираховується зона відповідальності – в першому випадку це технічні департаменти, в другому – відділи закупівель.
  • Можна буде легко порівнювати між собою підприємства й класифікувати тих, хто найбільш непрофесійний (просто уявіть собі публічний перелік топ-10 – і так по кожній галузі 🙂 )
  • Відповідно, можна буде порівнювати між собою навіть галузі.

Звісно, подібна аналітика апелює до того, що на рівні галузі встановлені та загально прийняті професійні стандарти щодо технічних умов та критеріїв порівняння. Ми розуміємо, що сьогодні таких стандартів немає майже ніде. Водночас, є очевидні речі. Ну наприклад, не можна закладати розробку з нуля терміном на 2 місяці складного ПЗ для сотень тисяч користувачів (випадок МОН) – це є нонсенс.

Для цього існують ДСТУ і якщо багато з них в інженерних галузях сьогодні не відповідає міжнародним нормам та стандартам, значить їх потрібно швидко гармонізувати. І АППАУ вже запустила свою робочу групу в рамках свого Технічного комітету 185. Це означає, що через 3-4 місяці ринок побачить 1-шу версію «технічних умов та критеріїв порівняння обладнання та послуг в АСУТП» й для різного рівня складності.

Перші кроки Digital Twins – проблема на 2-х рівнях

Якщо ми знали про те, що більшість ТЗ в Прозорро є «дивними», то все-ж їх обробка виявилась до певної міри несподіванкою. Як з’ясувалось, більше 90% ТЗ йдуть в прикріплених, сканованих файлах вордівських документів. Це означає, що легко перетворити їх в цифровий формат, придатний для обробки ботом Digital Twins є дуже складним завданням. Друга проблема виникла… в даних самого опису предмету закупівлі. По логіці, це є перший крок для обробки даних (= визначити сам предмет закупівлі та порівняння) і виявилось, що майже в 50% тендерів на Прозорро він відсутній. Прозорро звісно змушує користувачів заповнювати всі необхідні поля, але що саме вони там пишуть (а пишуть хто що хоче), програма вже не контролює. Таким чином, наш перший аналіз взаємодії з Прозорро показав, що менше 20% тендерів є придатними для порівняння в Digital Twins.

Таким чином, ми вийшли на класичну для діджитал проектів проблему – коли даних багато, але вони неякісні, то користуватись ними не можливо. Технологія в таких випадках перетворюється в величезне цифрове сміттєзвалище.  Ця проблема давно відома в цифровому світі, й пов’язана вона, перш за все, з цифровою культурою користувачів.

Новий статус-кво. Висновки.

Отже, вся ця «підводка» необхідна для розуміння висновків, які ще раз були проговорені, усвідомлені та закріплені учасниками круглого столу 17 серпня

1. Однієї технології замало – є 2 глибокі проблеми культури ринку: 1) саме цифрової культури (вкидання в систему «сміття» замість точних та релевантних даних),  2) застарілих та неякісних ТЗ, що не відповідають міжнародним, професійним стандартам

2. Кейси вакцинації є (хоча і не в нашій галузі), вони частково працюють, але не дають очікуваний результат. Справа ніколи не доходить до вияснення «хто відповідальний» – й найчастіше саме тому, що немає публічної та професійної оцінки технічних критеріїв.

3. Водночас, аналітичні додатки вже можуть працювати з системами як Прозорро та виявляти подібні проблеми якості даних чи ТЗ. А це вже наступний крок-поштовх до розвитку е-закупівель. Спільний та професійний фокус на цих проблемах безумовно буде стимулювати зміни.

Результати круглого столу 17 серпня

Не вдаючись у всі деталі обговорення (думки експертів можна послухати в відео-записі нижче), вкажемо на головні, консолідовані результати:

1) «Питання не в тому, щоб мати свою цифрову стратегію – питання в тому, яка ваша стратегія в цифровому світі». Всім нам потрібно усвідомити, що світ змінився безповоротно – тренд е-торгів захоплює та поширюється на всі сегменти ринку. Отже, питання не в тому, щоб просто підлаштуватись під цей тренд або гірше – критикувати, що там все невірно й що «голодні ігри» перенеслись в цифровий формат. Питання в тому, щоб активно впливати на цей тренд, очоливши курс на ті недоліки які є е-платформах, адаптувати їх під проф. стандарти та вимоги хай-тек ринків й зробити їх щоденним інструментом в своїй роботі

2) Для цього потрібна кооперація в стилі #ДієвеПартнерство

  • з розробниками е-платформ. Один з них, член АППАУ IT-Enterprise, розробник SmartTender.biz надав свої пропозиції щодо кооперації просто на цьому круглому столі. Зокрема, всі члени АППАУ можуть отримати безкоштовну аналітику по своїм тендерам з системи Smart Tender
  • з ТК 185 по розробці рекомендацій щодо ТУ-ТЗ в АСУТП – як ми вже сказали, група приступила до розробки нового стандарту «технічні умови та критерії порівняння»
  • між собою та з АППАУ – у висвітленні кращих (та гірших) практик по професійному вибору та його критеріям

Між тим, роботи по розробці програмного забезпечення Digital Twins для е-закупівель продовжуються. 15 вересня в Лондоні відбудеться фінал конкурсу Open Contractring Challenge. Тримаємо кулаки та приєднуємось до нових ініціатив АППАУ.


Презентацію АППАУ з круглого столу, 17 серпня, можно переглянути за цим посиланням

3 коментарі до "Digital Twins в е-закупівлях – нова стратегія в «голодних іграх»?"

  1. Поддерживаю Ваше направление работ, без решения которого невозможно успешное развитие любого государства! При обосновании решений по сравнительной оценке и выбору предлагаемых вариантов проектов можно также использовать методы анализа иерархий (МАИ) (и их развитие), успешно применяемых при сравнении проектов по критерию “эффективность – стоимость”.

    • Алексей Викторович, спасибо! напишите мне на почту детали этого метода

  2. Приеднуюсь та підтримую пана Романова та фактично статтю, в цілому. Особливо зараз. Хто хоче знати чому, пишіть на адресу 1985ccs@gmail.com – ситуація така, що компанію, з якою я зіткнувся, публічно “неславить” вважаю зайвим – це було б некоректно з мого боку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *