Перший український кластерний тиждень – звіт з події

З 26 по 28 квітня в Україні пройшов 1-ший український кластерний тиждень, сфокусований на темі «Діджиталізація промислових МСП». 28 спікерів з 11 країн ЄС, включно з 12 українськими кластерами впродовж 3 днів обговорювали актуальні теми розвитку кластерних політик в країнах ЄС та Східного партнерства, стану та напрямів діджиталізації МСП, а також розвитку індустріальних екосистем. Цей захід став великим кроком вперед української кластерної спільноти у напрямі до власної консолідації, а також вирівнювання з кращими практиками ЄС.

Контекст заходу

Захід був спланований з 2020 року в рамках проекту ClusteRISE, як приєднання до європейського кластерного тижня молодих кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова.  Але в березні виявилось що цього року EU cluster week не проводиться й тому було прийнято рішення про проведення власного загальноукраїнського тижня з залученням міжнародних спікерів. Головний акцент в дискусіях планувалось зробити на спільних моментах вирівнювання країн Східного партнерства (СхП, англ. EaP – Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан) з найближчими сусідами Східної Європи, а також розвинутими країнами ЄС.

Останній великий кластерний захід був в Україні в 2018 році, тому організатори намагались привернути увагу різних категорій українських стейкхолдерів до загального стану кластерного руху України, окремих проявів прогресу, й перш за все, появи проєкту Національної програми кластерного розвитку до 2027, – й тим самим стимулювати інтерес до цієї сфери розвитку.

Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), як виконавець проєкту ClusteRISE виступила організатором кластерного тижня, мобілізуючи при цьому свою партнерську мережу, а також кластерний та орг. комітети платформи Industry4Ukraine.

Великі теми вирівнювання

За кількістю презентацій, обсягом отриманої інформації та якістю окремих виступів та дискусій цей захід, очевидно, не має собі рівних в кластерній історії України. Загалом, всі їх можна розділити на 5 великих тем вирівнювання (alignment) – адже саме заради цього вирівнювання та «прокачування» наших кластерів у розумінні європейських пріоритетів й проводився цей тиждень.

1. Вирівнювання з європолітиками

Пріоритети європейського розвитку кластерів презентували 4 спікери – представники інституцій від Єврокомісії. Christophe Guichard, керівник кластерного напряму з директорату розвитку підприємництва та МСП (скороч. -DG Grow) Єврокомісії представив головні стратегії кластерного розвитку ЄС в умовах зеленого та цифрового переходу. Пан Гішар підкреслив визначальну роль кластерів у реалізації вказаних стратегій, а також в стратегіях стійкості в умовах пандемії COVID-19, включно з посиленням 14 ключових індустріальних екосистем.  Marta Batala Massana (DG Grow) представила новий сервіс ЄС для МСП – програму Advanced Technology for Industry. Мова про комплекс аналітичних інструментів для моніторингу 16 ключових технологій Індустрії 4.0, їх стану, тенденцій розвитку, конкурентних аналізів тощо. Все це віднині – безкоштовний сервіс, який доступний інноваційним фірмам з МСП. Ще 2 спікери з Брюсселю, Jan Maarten de Vet та Veronika Muller презентували поточний стан та нові можливості Європейської платформи кластерної співпраці (ЕССР).

ClusterXchange – новий інструмент на платформі ЕССР для обміну кращим досвідом

Таким чином, ці виступи орієнтували українські кластери відносно пріоритетів кластерного розвитку ЄС та доступних інструментів. Тут доречно відзначити, що інтерес до ЕССР різко виріс в Україні впродовж квітня, чому сприяла також промоція нашого партнера FORBIZ, який спільно з АППАУ організував окремий детальний вебінар – воркошоп на тему функціоналу та можливостей ЕССР.

Окремі теми вирівнювання з ЄС демонстрували на кластерному тижні й українські спікери, зокрема, Олена Фесенко представила можливості міжнародної співпраці в рамках мережі EEN.

2. Україна – країни СхП – країни Східної Європи – вирівнювання в кластерних політиках

Огляду кластерних політик був присвячений перший день конференції. Доповіді на цю тему зробили Анастасія Константинова (досвід Іспанії та Австрії), Givi Kochoradze з Грузії та Анна Поболь з Білорусії (про стан у своїх країнах). Огляд розвитку кластерів промислових хайтек та нашої програми розвитку до 2027 від імені кластерного комітету Industry4Ukraine зробив Юрчак Олекандр, СЕО АППАУ. Загалом, країни СхП мають спільні риси та тенденції. Велика зона росту – це слабка участь держави. Позитивна сторона – це динаміка розвитку кластерів, що добре видно в Україні та Грузії. Водночас, експерти констатували, що розриви між країнами ЄС та СхП в цій сфері зростають. Інструменти та програми підтримки ЄС, звісно, мають позитивний вплив й стимулюють наш розвиток. Але без участі владних структур, без власних, національних цільових політик та програм кластерного розвитку країни СхП будуть й далі відставати.

Тема DIH активно просувається в країнах СхП в тому числі через програму EU4Digital

3. Діджиталізація МСП – фокус на центрах експертизи Індустрії 4.0

Найбільш насиченим був другий день, де в дискусіях обговорювались ключові виклики діджиталізації МСП. Yannick Fourastier (Україна – Франція) нагадав всім про базові умови в цій сфері – ними є доступ до фінансів та готових технологій. Якщо з фінансами в Україні більш-менш все зрозуміло, то з технологіями не все так просто. Багато хто з стейкхолдерів Індустрії 4.0 розуміє під цим поняттям наявність продуктів, експертизи чи окремих акторів, як розробники та системні інтегратори. «В Україні є 200 тис програмістів, отже ніяких проблем з діджиталізацією МСП не може бути» – подібні міфи про силу ІТ-сектору є розповсюдженими в Україні. В дискусії про стан МСП, Іван Мовчан (СЕО компанії УВК, Харків) уточнив, що технології для його підприємства – це високо кастемізовані, готові інноваційні рішення для конкретного застосування в його конкретній галузі. Й що в Україні важко знайти такі інноваційні рішення 4.0 в тому числі з причин відсутності фінансових стимулів по впровадженню передових технологій та слабкої внутрішньої експертизи замовника.

Відповідно, одним з найважливіших пріоритетів є наявність Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних –

а) надавати доступ до готових рішень Індустрії 4.0 та – або швидко їх тестувати,

б) знаходити фінансування для їх впровадження,

с) консультувати та навчати замовника.

Нині центрів з таким набором функцій у нас просто немає.

ЄС давно вирішив це питання в себе, пропонуючи цілу мережу подібних центрів (DIH) й відповідні програми стимулювання МСП. Michael Ruiz з Австрії (TechLink) підняв дискурс на вищий рівень, очевидно, типовий для розвинутих країн – як ця мережа, або точніше мережі (оскільки центрів експертизи в ЄС вже чимало) мають між собою краще взаємодіяти. А виступ Balozs Barta з угорського DIH (PBN) вже заслужив на окремий звіт АППАУ – в ньому ясно простежується шлях до DIH.

Дуже цікавим є досвід підходів в Білорусїі, його демонстрував Андрій Шеко з національної Асоціації робототехніки. Наразі в республіці створюються центри «мобілізатори» промислових стартапів І4.0.

Олег Щербатенко (голова правління АППАУ) демонструючи ряд розвиткових проектів в Індустрії 4.0, резюмував, що назагал українські підходи та проєкти, які генерує бізнес, ідентичні європейським. Але без участі держави вони не мають шансів на швидку реалізацію та масове розгортання в Україні. А наразі така участь та підтримка практично відсутні.

Як бачимо, експерти єдині в тому, що

діджиталізація промислових МСП потребує розвинутих сервісних та інноваційних екосистем Індустрії 4.0, які в свою чергу швидше створюються цільовими й добре фінансованими державними програмами.

Й де мережа галузевих та секторальних Центрів експертизи є наріжним камінем інноваційних екосистем. В цьому напрямі країни СхП дуже відстають від ЄС.

4. Індустріальні екосистеми – реперні точки

Ця тема звучала на 3-ій день конференції й де домінували українські спікери. Володимир Власюк з ДП «Укрпромзовнішекспертиза» демонстрував прихований потенціал українських промислових секторів й акцентував що для його реалізації країні потрібні відповідні умови – як цільові фонди, регуляторні стимули, розвинуті інституції. Оксана Донська з Української асоціації меблевиків, власне й демонструвала цей потенціал меблевої галузі, показуючи 30% темпи зростання експорту. Марія Шевчук (Офіс з просування експорту, ЕРО) розповіла про портфель послуг ЕРО, який значно розвинувся за останні 3 роки й орієнтований саме на МСП.

Інжиніринг та машинобудування є одним з пріоритетів ЕРО.

Щодо теми інтеграції в ланцюги доданої вартості (ЛДВ), Володимир Власюк підкреслив, що Україна потребує усвідомленої та цільової стратегії такої інтеграції, відповідних інструментів, які задають фокус на інтеграції в ланки з більшою доданою вартістю, а не просто експорт сировини.

Ця стратегія інтеграції в ЛДВ, спільно зі зростанням портфелю послуг та стимулами для міжнародної співпраці є тими реперними точками, від яких мають відштовхуватись наші кластери.

5. Перший консолідований вихід українських кластерів

Ще одна окрема тема кластерного тижня – це консолідована презентація українських кластерів. Ці виступи висвітлює окремий звіт на платформі Industry4Ukraine. Його ключовий меседж про те, що міжнародна співпраця є одним з ключових факторів успіху в розвитку кластерів й, власне, ці 3 дні, а також можливості matchmaking були корисними для українських кластерів, особливо молодих для розуміння аспектів такої співпраці. В рамках цих обмінів варто зазначити участь керівника Литовського кластеру автопрому Dr. Andrius Rakickas – певні домовленості про обміни вже досягнуті з спорідненим українським кластером.

 

Експорт та міжнародна співпраця – очікування №1 більшості кластерів промислових хайтек

Спільне комуніке країн СхП

Попередні висновки та пропозиції прозвучали в заключному резюме 3-го дня конференції.

Спільно, країни СхП наголошують, що не зважаючи на певний прогрес останніх років в кластерному розвитку, він відбувався радше «не завдяки, а всупереч». Ситуація з державними політиками в цій сфері є подібною у всіх країнах СхП – вони є радше на низькому рівні й сприяння розвитку кластерів з боку державних інституцій є відверто слабким. Це спричинює подальше відставання країн СхП від ЄС й це особливо помітно в сфері цифрових інновацій в промислових секторах, де критичні для розвитку інфраструктурні елементи, як Центри експертизи для МСП, технопарки та акселератори, бізнес самостійно не може створити.

В якості рекомендацій для кластерів, представники країн СхП пропонують посилювати співпрацю з ЄС в сфері цифрового та зеленого переходів, й розвитку індустріальних, інноваційних екосистем. Мова йде також про посилення С2С (між-кластерних) обмінів як між країнами СхП, так і Східної Європи та ЄС.

Кластерні організації країн СхП мають також краще інтегруватись в існуючі програми підтримки як ECCP, EU4Digital, EU4Business й спільно працювати зі своїми урядами над питаннями швидшої інституціоналізації програм кластерного розвитку.

Для реалізації цих планів, країни запропонували створення кластерного комітету країн СхП, який має взяти на себе ролі подальших обмінів та їх координації. Повний текст комуніке англійською мовою знаходиться в підготовці.

В якості головного підсумку конференції, варто зазначити, що для українських кластерів цей захід став потужним каталізатором до міжнародної співпраці. Чимало кластерів вперше відкрили для себе різноманітні аспекти програм та підходів ЄС, глибше усвідомили важливість цілісного інноваційного та екосистемного розвитку, побачили реальні приклади Центрів експертизи й те, як працюють інструменти підтримки та стандарти якості кластерного менеджменту.

Кластерний комітет Industry4Ukraine планує й надалі активно розвивати міжнародні обміни кращим досвідом  – слідкуйте за нашими анонсами.

АППАУ щиро дякує за підтримку представників європейських інституцій, наших численних зарубіжних партнерів та колег, а також наші кластери та партнерів в Україні.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *