Конференція 30 серпня 2018 р в Києві по розвитку ІоТ кластерів підняла цілий ряд питань щодо загального стану справ хайтек кластерів в Україні. Для цього ми зібрали кращих експертів з питань кластерного розвитку, включно з польськими та литовськими колегам. Відповідно, ця публікація напередодні аналізує поточний стан речей в рамках руху «Індустрія 4.0 в Україні» та дотичних до нього областей – як ІТ, інжиніринг та машинобудування. Цей погляд не претендує на повноту аналізу, але є достатньо репрезентативним для багатьох колег з хайтек сегментів.
Європейські політики по хайтек кластерам
На сьогоднішній день, європейські кластерні політики є достатньо узгодженими й загальноприйнятими для більшості країн ЄС. Отже, в нашому випадку теж доцільно керуватись цими політиками, – принаймі в тих їх частинах, що визначають фундаментальні положення кластерного розвитку в хайтек сегментах.
ЄС приділяє надзвичайно багато уваги кластерному розвитку саме як ключовому драйверу розвитку інновацій та росту конкурентоздатності економік країн ЄС. Країни керуються спільними політиками, а уряди мають спеціальні програми по розвитку кластерів в тих чи інших секторах економіки, детальніше – http://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster_en
На цьому ресурсі є перелік кластерів, де в тому числі позначені 14 кластерів з України, серед них АППАУ
Кращі практики та показники якості в управлінні кластерами фіксується секретаріатом ЄС в кластерному розвитку, – див. https://www.cluster-analysis.org/
Для оглядового порівняння «де Україна» в своєму розвитку ми вибрали 1 з документів цього ресурсу що стосується рекомендацій по кластерному розвитку.
Отже, як європейці бачать кластери в хайтек? – ось перелік головних рекомендацій, що по-суті утворюють певний чек-лист для перевірки наших кластерів на відповідність практикам ЄС
- Основою кластеру є коллаборація (співпраця) широкого кругу гравців відповідного економічного сектору – малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо.
- Кластер – це основа місцевої екосистеми, що сприяє розвитку конкретного регіону та країни. Інтеграція в місцеві екосистеми включає також розвиток відносин не тільки з учасниками кластеру, а з більш широким кругом гравців, що входять в той чи інший економічний сектор.
- Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами розвитку, що включають розвиток інфраструктури кластеру, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми що дозволяють спільно й краще реагувати на спільні виклики.
- Хайтек кластери підтримують та розвивають активності R&D, які в свою чергу залежать від загальних макро-економічних та фіскальних інструментів даного регіону та-чи країни. Щоб досягнути максимального економічного росту, ці інструменти повинні сприяти розвитку інновацій та розробок. Таким чином, ми бачимо взаємовплив цих речей і можемо через кластерні політики на них впливати.
- Кращі практики та стандарти в розвитку кластерів є частиною програм їх розвитку та досконалості. Европейська програма розвитку якості в управлінні кластерами (European Cluster Quality Label System) включає питання моніторингу, оцінки та впливу кластерних структур на економічний розвиток.
- Інтернаціоналізація кластерів включає багато форм і є важливою для створення міждержавних та загальноєвропейських структур.
- Policy makers (керівники кластерних політик) – як в рамках кластерних структур, так і на рівні відповідних державних органів, мають впроваджувати кращі європейські методи та практики управління кластерами включно з
- Налагодженням процесів бенчмаркингу та оцінки кластерів
- Статистики щодо розвитку учасників кластерів
- Оцінки впливу та аналіз кластерних політик
Учасники кластерів проводять регулярні зустрічі та обміни щодо вказаних індикаторів.
Далі це документ класифікує кластери на 3 групи – незрілі, зрілі та в фазі «переходу». Зрілі, як правило, є тими, що показують стабільні показники росту, інтернаціоналізовані та виробляють інноваційні технології, продукти та сервіси. Документ дає чіткі рекомендації для кожної групи щодо переходу на наступний рівень.
Ситуація в Україні
Перший захід до розуміння стану кластерів АППАУ зробила в 2016 році. Тоді – поставлені перед фактом стрімкого падіння експорту наших інтеграторів та інжинірингових компаній в СНГ, – ми почали шукати шляхи альянсів з машинобудівниками, щоб разом збільшувати експортний потенціал та можливості розвитку внутрішнього ринку. Результати тодішнього «кластерного турне» були невтішні. Якщо коротко їх характеризувати однією фразою, то це діагностика як «Потенціал співпраці високий – але він не реалізується через брак довіри». Другий висновок, який ми тоді зробили – це щодо дуже низького рівня співпраці провідних експертів країни в цій області.
Ми знайшли чимало експертів в цій області – але жодних системних документів, аналітичних звітів, рекомендацій по розвитку, фіксації кращих практик в Україні та закордоном, державних політик в цій сфері не виявили.
Як змінилась ситуація в Україні за 2 роки?
На європейській matchmaking конференції в Києві в березні 2018 були представлені більше 30 українських кластерів та близько 20 – європейських, всього – більше 50. АППАУ була учасником цього мітингу, й до певної міри ця подія була достатньо знаковою для нас, щоб зафіксувати новий статус-кво. Детальний звіт з події є на Фейсбук, тут ми фіксуємо тільки головні моменти
- Державна політика все ще знаходиться на початковій стадії. Уряд демонструє періодичну активність в цій сфері, але поки що немає чітких політик, метрик та планів кластерного розвитку. Інакше важко пояснити, чому кластери як «Дніпровський космічний» чи «Мехатроніка» взагалі не попали в перелік учасників від України й досі відсутні на мапі представленій вище (zoom на Харкові, наприклад, дає «кластери» як моди, ІТ та агро). На цьому мітингу домінували ІТ-кластери, агро- та логістичні.
- Але кластерна політика та стандарти, очевидно, відсутні і в ІТ-галузі. «Кластером» може назвати себе сьогодні хто завгодно – наприклад, на європейській мапі є ІТ кластер з Конотопа – і це абсолютно нормально сприймається спільнотою цієї галузі на всіх рівнях, включно з державним.
- Для нас очевидно, що в Україні в ІТ-галузі (як найбільш активній) присутня велика плутанина не тільки в тому «що є кластери» та хто в якій фазі зрілості знаходиться, але перш за все в їх критеріях п.1 та 2. що зазначені вище в європолітиках. А саме – Зокрема, ми не бачимо в сфері промислових хайтек чогось подібного від більшості учасників ІТ-галузі. Фактично, вони демонструють зовсім інший тренд – обслуговування чужих економік, перш за все США. І їх єдиний головний партнер – це університети країни, що поступово теж інтегруються в ці ланцюжки «експорту мізків та талантів». Що отримує від цієї діяльності місцева економіка? – включно з «інноваційними технологіями, продуктами та рішеннями» – дуже важко сказати. І тим більше по відношенню до промислових хайтек. Залучення ключових гравців ІТ-секторів на будь-які конференції по 4.0 сьогодні є над-завданням – як приклад, ось останній звіт з конференції на Інтерпайп.
«широка колаборація» та «… для розвитку місцевих секторів економіки» – є під дуже великим питанням.
- Уряд також немає пріоритетів в напрямках кластерного хайтек розвитку. На цій зустрічі в березні, яка до речі називалась «індустріальним діалогом» чільники МЕРТ заявили про виробництво жгутів в автопромі – як «найбільш перспективний напрямок розвитку інтеграції з ЄС». Очевидно, що наші авіа- чи машинобудівники, чи інжинірингові компанії можуть забути наразі про якусь кластерну інтеграцію з ЄС. Виробництво жгутів – це вершина наших амбіцій.
- Ніяких предметних аналізів (навіть статей, щоб б показували в стан та перспективи розвитку) після цього мітингу не було. На ньому не було провідних експертів – консультантів – як Михайло Крикунов з Clust.ua чи колег з КМБШ, чи інших. Це говорить про те, що питання об’єднання експертної спільноти з питань клатерного розвитку й досі не вирішено. Очевидно, що урядовці й досі не знають професіоналів в цій області. Як результат – немає кому не тільки опонувати, але й підказувати уряду «як, куди і з ким» рухатись в цих питаннях.
Повертаючись до питання «де ми в кластерному розвитку» і «чи є прогрес за 2 роки» – наша оцінка «Біг на місці» або ж, в кращому випадку «невеличкі зрушення».
АППАУ та «Індустрія 4.0» – на переході до кластерного управління – виклики та можливості
АППАУ прямує в напрямку кластерного розвитку своїм власним шляхом. Ми вже є вищевказаній європейській мапі як кластерна організація й розвиваємо міжнародні зв’язки в цій області з Польщею, Литвою, Німеччиною та Францією (напрямки – інтернаціоналізація та 4.0). Але головніше – це наша внутрішня оцінка відповідності суті кластерних утворень
- Склад – структура асоціації представлена всіма місцевими учасниками екосистеми промислових хайтек – великими промисловими підприємствами, інжиніринговими компаніями та системними інтеграторами (МСБ), філіями міжнародних компаній, місцевими виробниками приладів, чисельними університетами.
- Широка їх колаборація – в тому числі, в інноваційному розвитку спрямовуються постійно діючою програмою проектів співпраці #ДієвеПартнерство. Суть якого полягає в кооперації 2+ учасників ринку в досягненні конкретних результатів, але які мають довгостроковий характер.
- Ми маємо політики та стратегії розвитку – в 2018 ми вийшли на ясне усвідомлення своєї місії як «будівника галузевої екосистеми», який вже надає її учасникам чисельні інструменти розвитку, рис. нижче
Проект EaP Plus з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ Польщі є для нас безумовним кроком вперед в цьому розвитку – й саме з точки зору усвідомлення себе як кластерної структури та вироблення нових переваг для наших членів.
- Вже запущений процес сертифікації АППАУ – ми претендуємо на «бронзовий» (початковий) рівень по класифікації ЄС. Для асоціації – це відповідна репутація та довіра з боку партнерів в ЄС, а отже для наших членів – легші шляхи кооперації та партнерства.
- Спільно з литовськими та польськими колегами ми починаємо аналізувати кращі практики в Східній Європі – це додає нам стимулів до розвитку й дозволяє швидше переймати кращі практики. З цієї точки зору, найбільш цінними в цьому проекті для нас були
- Організація Польського кластеру ІоТ, їх вміння інтегруватись в грантові проекти ЄС, й зокрема елемент в цій структурі як inno-brokers (брокери по інноваціям). Це абсолютно корелюється з нашим (негативним) досвідом подачі проектів на Н2020 та подібні – без виділеного штату навчених менеджерів, участь в таких проектах немає сенсу.
- Досвід литовських колег щодо організації та сертифікації ІТС кластерів – на конференції 30.08 колега з Вільнюса буде детально про це розповідати. Для нас очевидно, що подібні речі мають бути запущені й в Україні.
- Інші контакти з колегами Східної Європи, включно з країнами Грузії, Молдови, Білорусії – не менш корисні та перспективні з точки нових ділових зв’язків, – теж доступних вже для наших членів.
Серед українських партнерів в проектах цього року хочемо відзначити Агенцію Європейських Ініціатив (м. Львів), Прикарпатський еко-енергетичний кластер та секретаріат НАНУ, які найбільше сприяли нашому розвитку в рамках проекту EaP Plus.
Натомість, з точки зору перенесення та масштабування досвіду АППАУ на весь рух 4.0 ми й досі маємо чисельні виклики – й що типово стосуються кластерного розвитку, й зокрема в ІоТ.
- Дуже стримано й досі ведуть себе представники ІТ-галузі, інжинірингові компанії та машинобудівники – їх прагнення до об’єднання та співпраці в області 4.0 все-ще близькі до нульової відмітки. Хоча саме вони в світі і є головними акторами в Індустрії 4.0. Не менше питань до науковців – наші спроби їх залучення в будь-які формати співпраці поки що не можна назвати успішними.
- З розвитком ІоТ / IIoT – як головної технології 4.0, – ми очікували (в тому числі в рамках конференції 30.08) високу активність провідних міжнародних брендів ІТ та пром. автоматизації. Як і головних операторів телекому. Але поки що процеси зближення йдуть дуже повільно. Microsoft, Oracle, IBM, SAP, HPE тощо – віртуально ніби присутні у всіх світових ажендах по 4.0 і їх філії є в Україні. Більше того, ми начебто знаходимось з ними в одній програмі Digital Agenda Ukraine. Але їх інтеграція в будь-які заходи руху 4.0 в Україні поки безуспішні. Це становить суттєву різницю по відношенню до Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та Bosch, які – з окремими представниками ІТ як IT-Enterprise, – є лідерами нашого руху в Україні.
- Те саме стосується різних спільнот – хабів – iHub, IoT Hub, IoT Ukraine, HUB0, Kyiv IT-cluster. Чудово, що це наші медіа-партнери в рамках цієї конференції та інших заходів. Але яка їх позиція щодо розвитку ІоТ, де їх напрацювання та їх кращі учасники цих мікро-екосистем, як вони бачать майбутній розвиток в Україні, які виклики та перспективи. Питань безліч. Як і питання об’єднання – де, як і в чому. І чи потрібне?
Отже, комплекс цих питань буде обговорено 30 серпня на конференції про кластерний розвиток в ІоТ. Де-факто, конференція об’єднає ключових експертів ІоТ- ІІоТ та кластерного розвитку, й тому питання створення – об’єднання експертної спільноти в обох цих областях і є її головними завданнями.
Глобально – ми переконані, що в України немає іншого шляху в хайтек, ніж через об’єднання та співпрацю. І якщо за 27 років ми ще не зуміли стати на шлях кластерного розвитку – масово й переконливо у всіх головних економічних секторах, – то це безумовно і діагноз, і виклик одночасно. Як для галузевих та експертних спільнот, так і для урядів. Тому пора приймати цей виклик.
Подібна інформація: