Хайтек кластери в Україні – поточний статус-кво та виклики розвитку

Конференція 30 серпня в Києві по розвитку ІоТ кластерів підніме цілий ряд питань щодо загального стану справ хайтек кластерів в Україні. Для цього ми збираємо кращих експертів з питань кластерного розвитку, включно з польськими та литовськими колегам. Відповідно, ця публікація аналізує поточний стан речей в рамках руху «Індустрія 4.0 в Україні» та дотичних до нього областей – як ІТ, інжиніринг та машинобудування. Цей погляд не претендує на повноту аналізу, але є достатньо репрезентативним для багатьох колег з хайтек сегментів.

 

Європейські політики по хайтек кластерам

На сьогоднішній день, європейські кластерні політики є достатньо узгодженими й загальноприйнятими для більшості країн ЄС. Отже, в нашому випадку теж доцільно керуватись цими політиками, – принаймі в тих їх частинах, що визначають фундаментальні положення кластерного розвитку в хайтек сегментах.

ЄС приділяє надзвичайно багато уваги кластерному розвитку саме як ключовому драйверу розвитку інновацій та росту конкурентоздатності економік країн ЄС. Країни керуються спільними політиками, а уряди мають спеціальні програми по розвитку кластерів в тих чи інших секторах економіки, детальніше – http://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster_en

На цьому ресурсі є перелік кластерів, де в тому числі позначені 14 кластерів з України, серед них АППАУ

 

Кращі практики та показники якості в управлінні кластерами фіксується секретаріатом ЄС в кластерному розвитку, – див. https://www.cluster-analysis.org/

Для оглядового порівняння «де Україна» в своєму розвитку ми вибрали 1 з документів цього ресурсу що стосується рекомендацій по кластерному розвитку.

Отже, як європейці бачать кластери в хайтек? – ось перелік головних рекомендацій, що по-суті утворюють певний чек-лист для перевірки наших кластерів на відповідність практикам ЄС

  1. Основою кластеру є коллаборація (співпраця) широкого кругу гравців відповідного економічного сектору – малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо.
  2. Кластер – це основа місцевої екосистеми, що сприяє розвитку конкретного регіону та країни. Інтеграція в місцеві екосистеми включає також розвиток відносин не тільки з учасниками кластеру, а з більш широким кругом гравців, що входять в той чи інший економічний сектор.
  3. Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами розвитку, що включають розвиток інфраструктури кластеру, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми що дозволяють спільно й краще реагувати на спільні виклики.
  4. Хайтек кластери підтримують та розвивають активності R&D, які в свою чергу залежать від загальних макро-економічних та фіскальних інструментів даного регіону та-чи країни. Щоб досягнути максимального економічного росту, ці інструменти повинні сприяти розвитку інновацій та розробок. Таким чином, ми бачимо взаємовплив цих речей і можемо через кластерні політики на них впливати.
  5. Кращі практики та стандарти в розвитку кластерів є частиною програм їх розвитку та досконалості. Европейська програма розвитку якості в управлінні кластерами (European Cluster Quality Label System) включає питання моніторингу, оцінки та впливу кластерних структур на економічний розвиток.
  6. Інтернаціоналізація кластерів включає багато форм і є важливою для створення міждержавних та загальноєвропейських структур.
  7. Policy makers (керівники кластерних політик) – як в рамках кластерних структур, так і на рівні відповідних державних органів, мають впроваджувати кращі європейські методи та практики управління кластерами включно з
    1. Налагодженням процесів бенчмаркингу та оцінки кластерів
    2. Статистики щодо розвитку учасників кластерів
    3. Оцінки впливу та аналіз кластерних політик

Учасники кластерів проводять регулярні зустрічі та обміни щодо вказаних індикаторів.

Далі це документ класифікує кластери на 3 групи – незрілі, зрілі та в фазі «переходу». Зрілі, як правило, є тими, що показують стабільні показники росту, інтернаціоналізовані та виробляють інноваційні технології, продукти та сервіси. Документ дає чіткі рекомендації для кожної групи щодо переходу на наступний рівень.

 

Ситуація в Україні

Перший захід до розуміння стану кластерів АППАУ зробила в 2016 році. Тоді – поставлені перед фактом стрімкого падіння експорту наших інтеграторів та інжинірингових компаній в СНГ, – ми почали шукати шляхи альянсів з машинобудівниками, щоб разом збільшувати експортний потенціал та можливості розвитку внутрішнього ринку. Результати тодішнього «кластерного турне» були невтішні. Якщо коротко їх характеризувати однією фразою, то це діагностика як «Потенціал співпраці високий – але він не реалізується через брак довіри». Другий висновок, який ми тоді зробили – це щодо дуже низького рівня співпраці провідних експертів країни в цій області.

Ми знайшли чимало експертів в цій області – але жодних системних документів, аналітичних звітів, рекомендацій по розвитку, фіксації кращих практик в Україні та закордоном, державних політик в цій сфері не виявили.

Як змінилась ситуація в Україні за 2 роки?

На європейській matchmaking конференції в Києві в березні 2018 були представлені більше 30 українських кластерів та близько 20 – європейських, всього – більше 50. АППАУ була учасником цього мітингу, й до певної міри ця подія була достатньо знаковою для нас, щоб зафіксувати новий статус-кво. Детальний звіт з події є на Фейсбук, тут ми фіксуємо тільки головні моменти

  • Державна політика все ще знаходиться на початковій стадії. Уряд демонструє періодичну активність в цій сфері, але поки що немає чітких політик, метрик та планів кластерного розвитку. Інакше важко пояснити, чому кластери як «Дніпровський космічний» чи «Мехатроніка» взагалі не попали в перелік учасників від України й досі відсутні на мапі представленій вище (zoom на Харкові, наприклад, дає «кластери» як моди, ІТ та агро). На цьому мітингу домінували ІТ-кластери, агро- та логістичні.
  • Але кластерна політика та стандарти, очевидно, відсутні і в ІТ-галузі. «Кластером» може назвати себе сьогодні хто завгодно – наприклад, на європейській мапі є ІТ кластер з Конотопа – і це абсолютно нормально сприймається спільнотою цієї галузі на всіх рівнях, включно з державним.
  • Для нас очевидно, що в Україні в ІТ-галузі (як найбільш активній) присутня велика плутанина не тільки в тому «що є кластери» та хто в якій фазі зрілості знаходиться, але перш за все в їх критеріях п.1 та 2. що зазначені вище в європолітиках. А саме –

    «широка колаборація» та «… для розвитку місцевих секторів економіки» – є під дуже великим питанням.

    Зокрема, ми не бачимо в сфері промислових хайтек чогось подібного від більшості учасників ІТ-галузі. Фактично, вони демонструють зовсім інший тренд – обслуговування чужих економік, перш за все США. І їх єдиний головний партнер – це університети країни, що поступово теж інтегруються в ці ланцюжки «експорту мізків та талантів». Що отримує від цієї діяльності місцева економіка? – включно з «інноваційними технологіями, продуктами та рішеннями» – дуже важко сказати. І тим більше по відношенню до промислових хайтек. Залучення ключових гравців ІТ-секторів на будь-які конференції по 4.0 сьогодні є над-завданням – як приклад, ось останній звіт з конференції на Інтерпайп.
  • Уряд також немає пріоритетів в напрямках кластерного хайтек розвитку. На цій зустрічі в березні, яка до речі називалась «індустріальним діалогом» чільники МЕРТ заявили про виробництво жгутів в автопромі – як «найбільш перспективний напрямок розвитку інтеграції з ЄС». Очевидно, що наші авіа- чи машинобудівники, чи інжинірингові компанії можуть забути наразі про якусь кластерну інтеграцію з ЄС. Виробництво жгутів – це вершина наших амбіцій.
  • Ніяких предметних аналізів (навіть статей, щоб б показували в стан та перспективи розвитку) після цього мітингу не було. На ньому не було провідних експертів – консультантів – як Михайло Крикунов з Clust.ua чи колег з КМБШ, чи інших. Це говорить про те, що питання об’єднання експертної спільноти з питань клатерного розвитку й досі не вирішено. Очевидно, що урядовці й досі не знають професіоналів в цій області. Як результат – немає кому не тільки опонувати, але й підказувати уряду «як, куди і з ким» рухатись в цих питаннях.

Повертаючись до питання «де ми в кластерному розвитку» і «чи є прогрес за 2 роки» – наша оцінка «Біг на місці» або ж, в кращому випадку «невеличкі зрушення».

АППАУ та «Індустрія 4.0» – на переході до кластерного управління – виклики та можливості

АППАУ прямує в напрямку кластерного  розвитку своїм власним шляхом. Ми вже є вищевказаній європейській мапі як кластерна організація й розвиваємо міжнародні зв’язки в цій області з Польщею, Литвою, Німеччиною та Францією (напрямки – інтернаціоналізація та 4.0). Але головніше – це наша внутрішня оцінка відповідності суті кластерних утворень

  1. Склад – структура асоціації представлена всіма місцевими учасниками екосистеми промислових хайтек – великими промисловими підприємствами, інжиніринговими компаніями та системними інтеграторами (МСБ), філіями міжнародних компаній, місцевими виробниками приладів, чисельними університетами.
  2. Широка їх колаборація – в тому числі, в інноваційному розвитку спрямовуються постійно діючою програмою проектів співпраці #ДієвеПартнерство. Суть якого полягає в кооперації 2+ учасників ринку в досягненні конкретних результатів, але які мають довгостроковий характер.
  3. Ми маємо політики та стратегії розвитку – в 2018 ми вийшли на ясне усвідомлення своєї місії як «будівника галузевої екосистеми», який вже надає її учасникам чисельні інструменти розвитку, рис. нижче

Проект EaP Plus з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ Польщі є для нас безумовним кроком вперед в цьому розвитку – й саме з точки зору усвідомлення себе як кластерної структури та вироблення нових переваг для наших членів.

  1. Вже запущений процес сертифікації АППАУ – ми претендуємо на «бронзовий» (початковий) рівень по класифікації ЄС. Для асоціації – це відповідна репутація та довіра з боку партнерів в ЄС, а отже для наших членів – легші шляхи кооперації та партнерства.
  2. Спільно з литовськими та польськими колегами ми починаємо аналізувати кращі практики в Східній Європі – це додає нам стимулів до розвитку й дозволяє швидше переймати кращі практики. З цієї точки зору, найбільш цінними в цьому проекті для нас були
    1. Організація Польського кластеру ІоТ, їх вміння інтегруватись в грантові проекти ЄС, й зокрема елемент в цій структурі як inno-brokers (брокери по інноваціям). Це абсолютно корелюється з нашим (негативним) досвідом подачі проектів на Н2020 та подібні – без виділеного штату навчених менеджерів, участь в таких проектах немає сенсу.
    2. Досвід литовських колег щодо організації та сертифікації ІТС кластерів – на конференції 30.08 колега з Вільнюса буде детально про це розповідати. Для нас очевидно, що подібні речі мають бути запущені й в Україні.
  3. Інші контакти з колегами Східної Європи, включно з країнами Грузії, Молдови, Білорусії – не менш корисні та перспективні з точки нових ділових зв’язків, – теж доступних вже для наших членів.

Серед українських партнерів в проектах цього року хочемо відзначити Агенцію Європейських Ініціатив (м. Львів), Прикарпатський еко-енергетичний кластер та секретаріат НАНУ, які найбільше сприяли нашому розвитку в рамках проекту EaP Plus.

Натомість, з точки зору перенесення та масштабування досвіду АППАУ на весь рух 4.0 ми й досі маємо чисельні виклики – й що типово стосуються кластерного розвитку, й зокрема в ІоТ.

  • Дуже стримано й досі ведуть себе представники ІТ-галузі, інжинірингові компанії та машинобудівники – їх прагнення до об’єднання та співпраці в області 4.0 все-ще близькі до нульової відмітки. Хоча саме вони в світі і є головними акторами в Індустрії 4.0. Не менше питань до науковців – наші спроби їх залучення в будь-які формати співпраці поки що не можна назвати успішними.
  • З розвитком ІоТ / IIoT – як головної технології 4.0, – ми очікували (в тому числі в рамках конференції 30.08) високу активність провідних міжнародних брендів ІТ та пром. автоматизації. Як і головних операторів телекому. Але поки що процеси зближення йдуть дуже повільно. Microsoft, Oracle, IBM, SAP, HPE тощо – віртуально ніби присутні у всіх світових ажендах по 4.0 і їх філії є в Україні. Більше того, ми начебто знаходимось з ними в одній програмі Digital Agenda Ukraine. Але їх інтеграція в будь-які заходи руху 4.0 в Україні поки безуспішні. Це становить суттєву різницю по відношенню до Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та Bosch, які – з окремими представниками ІТ як IT-Enterprise, – є лідерами нашого руху в Україні.
  • Те саме стосується різних спільнот – хабів – iHub, IoT Hub, IoT Ukraine, HUB0, Kyiv IT-cluster. Чудово, що це наші медіа-партнери в рамках цієї конференції та інших заходів. Але яка їх позиція щодо розвитку ІоТ, де їх напрацювання та їх кращі учасники цих мікро-екосистем, як вони бачать майбутній розвиток в Україні, які виклики та перспективи. Питань безліч. Як і питання об’єднання – де, як і в чому. І чи потрібне?

Отже, комплекс цих питань буде обговорено 30 серпня на конференції про кластерний розвиток в ІоТ. Де-факто, конференція об’єднає ключових експертів ІоТ- ІІоТ та кластерного розвитку, й тому питання створення – об’єднання експертної спільноти в обох цих областях і є її головними завданнями.

Глобально – ми переконані, що в України немає іншого шляху в хайтек, ніж через об’єднання та співпрацю. І якщо за 27 років ми ще не зуміли стати на шлях кластерного розвитку – масово й переконливо у всіх головних економічних секторах, – то це безумовно і діагноз, і виклик одночасно. Як для галузевих та експертних спільнот, так і для урядів. Тому пора приймати цей виклик.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *