Спроби розвитку ринку MedTech – перші підсумки та уроки

COVID-19 спричинив величезну хвилю попиту на кисневе та респіраторне обладнання по всім країнам світу. В своїй реакції на загрозу життю тисяч людей АППАУ об’єдналась з іншими асоціаціями в русі #Дихай.Україно. Впродовж квітня тут розроблялись 2 проекти – власний, по запуску кластеру MedTech та більше вузький, ALIZE – по запуску в Україні певних видів медичного обладнання, де на першому плані стояли апарати ШВЛ та концентратори кисню. Мотиви діяльності нашої виконавчої дирекції були не тільки соціально-патріотичні, мова йшла також про бізнес-перспективи. Зокрема, в проекті ALIZE цікавим виглядало застосування цифрових технологій для серійного виробництва на нових, сучасних заводах. А в кластерній ініціативі MedTech – синергія наших розробників з виробниками медичної аппаратури. Все це було дотичним також до наших ініціатив кластерного розвитку на платформі Industry4Ukraine (концепція ІАМ).

Якщо зараз підводити перші підсумки цих робіт одним словом (а часу витрачено на це в квітні дуже багато), то це – розчарування. Реальність на цьому, новому для нас ринку медичного обладнання виявилась надто містечковою та пост-радянською в гіршому розумінні цих слів. Ось кілька факторів, які дуже сильно «обламали» мотивацію і нашої виконавчої дирекції, й окремих наших членів, які були залучені

  1. Повна відсутність підтримки державою. Тоді, як інші держави мобілізовували свої виробників та провайдерів хайтек й, де-факто, закладали фундамент кластерів MedTech нового, сучасного рівня, український уряд просто проігнорував цю можливість. Що МОЗ, що Мінцифри – реакція на наші листи та звертання на цей момент є радше нульовою. Дещо краще виглядає Мінекономіки, яке реально допомогло нам зсунути з місця питання тех. Регулювання та сертифікації. Але це не змінює загальної картини та головного результату –

    локальне виробництво MedTech в цій країні нікому не цікаве, а щодо розширення експорту в цій сфері (що реально було б цілком можливо) й кращої інтеграції в глобальні ланцюжки, амбіції тут просто відсутні.

    Про все це на урядовому рівні просто немає з ким говорити. Більше того, в основі  мотивації чисельних чиновників на топ-рівні, особливо в МОЗ, й досі лежать корупційні інтереси – ми отримали про це надто багато сигналів, щоб вважати це просто слухами. Таким чином, для кого й для чого запускати чи розширювати виробництва, звідки візьметься фінансування замовлень – відповідей на ці питання й досі немає.

Детальніше про спроби мобілізації  виробників та хайтек в MedTech – див. наші аналітичні дайджести №3 та №4.

  1. Закритість ринку та деструктивна поведінка «мастодонтів». Цей ринок виявився дуже закритим та повним протиріч. По-перше, ніхто й досі не розуміє стан медичного обладнання по лікарням. Аудиту немає, а дані, що надаються лікарнями – недостовірні. В цьому переконані всі експерти, з якими ми мали справу впродовж місяця. Запустити ж аудит – опитування (в підготовці якого ми також брали участь) наразі неможливо без підтримки МОЗ, або ж інших впливових медичних авторитетів. По-друге, в кінці квітня ми дещо несподівано для себе виявили існування потужних «мастодонтів» – цю назву дав один з наших колег по ініціативі #Дихай.Україно. Мова про існуючих виробників мед. обладнання та їх поведінку.

    В той час, коли в країні масово мобілізовувались сотні стартапів та волонтерів, десятки інших потужних виробників з інших галузей, виникали нові ініціативи та рухи, були ветерани цього ринку, які тихо та непомітно вели свою гру.

    Асоціація «УкрМедПром» не має ні сайту, ні фейсбук сторінки, ні інших будь-яких помітних слідів в онлайн. Але насправді вона об’єднує 5-7 досить потужних виробників-експортерів медичної техніки, включно з ШВЛ-ами, які прекрасно знають вітчизняний ринок, його потреби та нюанси відносин як з лікарнями, так і з МОЗ, й до того ж, ведуть власну лобістську роботу в КМУ та офісі Президента. Для учасників інших ринків, це є дуже важливим – адже початкова прив’язка до проблематики користувачів, оцінка ємності ніш та сегментів, розуміння складнощів запуску виробництв, оцінка ризиків тощо – є основою будь-яких продуктових планів. Але замість того, щоб стати лідерами нових ініціатив та рухів й орієнтувати всіх учасників, «УкрМедПром» просто робив вигляд, що нічого цього не існує. В принципі, вони могли б направляти цю величезну соціальну та інноваційну енергію, яку згенерував COVID-19, в правильне русло й дійсно запустити в Україні створення справжнього кластеру MedTech. Заповнити ті ніші та сегменти, по яким дійсно є потреба в них самих (виробництво критичних компонентів), запустити відповідні програми імпортозаміщення, діджиталізувати свої процеси та виробництва тощо. Виявилось, що навіть вступити в діалог з ними неймовірно важко. Ступінь закритості цієї організації не піддається опису. Вся сфера їх інтересів – «тільки для своїх». Відповідно, кількість помилок та хибних рухів у всіх запущених волонтерських ініціативах, низький рівень координації, дублювання робіт та зусиль просто зашкалювали, а отримані результати (й особливо з урахуванням фактору №1 вище) мають дуже низький ККД.
  2. Відсутність солідарності з іншими виробниками. Ми були дуже здивовані низьким рівнем солідарності всіх тих організацій, які роками закликали до підтримки вітчизняного виробника. Виявилось, що в момент, коли потрібно було підтримати ініціативи локального виробництва MedTech, IT-кластери та асоціації, об’єднання виробників як СУП, ФРУ, УСПП та інші – просто підтримували регіональні фонди, які масово скуповували китайські медичні товари. Також дивною для нас виглядала позиція Асоціації операторів медичних виробів, на пропозицію приєднатись до підписантів листів в наших зверненнях до уряду – вони відмовились. Також від підтримки розвитку MedTech відмовилась вітчизняна біофарма. Єдиним виключенням, де ми побачили хоч якусь консолідацію, був сегмент засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), де відповідні заклики та спільні дії промисловців все-ж були. Це стосується виключно легкої промисловості.

Цей фактор унеможливив прийняття відповідних заяв та консолідований тиск на уряд з метою запуску MedTech.

Інші фактори – як недостатнє лідерство в тих чи інших запущених рухах, об’єктивні труднощі мобілізації в дуже короткі терміни тощо,  є менш суттєвими для розгляду. Звісно, ми мали й приємні моменти – зокрема, дуже позитивним виглядає діяльність колег з руху StopCovidUA, з якими ми продовжуємо обміни та співпрацю. Хочемо подякувати також всім партнерам та учасникам руху #Дихай.Україно й побажати їм успіху – ми робили важливу для країни справу, й її необхідність залишається високою.

Але в цілому, підсумки цієї діяльності є радше негативними для АППАУ й тривожними для платформи Industry4Ukraine, а також Коаліції цифрової трансформації, куди входить АППАУ. Ми витратили на цю діяльність багато часу та енергії. Але набагато більші витрати понесли десятки – сотні ініціаторів з малого бізнесу, інноватори з хайтек. Адже, ми отримали на виході чергові докази низької спроможності професійних спільнот швидко та адекватно реагувати на ситуацію: замість масової мобілізації та виробництва  свого, створення робочих місць та росту нових економічних сегментів – знову імпорт, знову топтання на місці, знову пасивність держави. Ми отримали нові докази наскільки слабким є уряд, й наскільки слабкою є його взаємодія з професійними спільнотами.

Якщо шукати в цій історії позитивні моменти, то питання для АППАУ та руху Індустрії 4.0 зараз тільки в тому, чи зробимо ми з цієї історії правильні уроки. На це момент вони виглядають наступним чином:

  1. Кластеризація, відкритість до співпраці та до об’єднання професійних спільнот – ключ до успіху та виживання в кризові часи. Якби ринок медичного обладнання виявився більш організованим, відкритим та не таким «диким» – ми б не мали такого хаосу й значно швидше б вирішували спільні проблеми, могли б дійсно вплинути та «розкачати» уряд на правильні дії.

Урок для спільноти АППАУ

потрібно прискорювати той рух по кластеризації, який ми розпочали в своїй асоціації (кластери ІАМ), на урядовому рівні (робота з Мінекономіки) та на платформі Industry4Ukraine в 2019.

Рано чи пізно ми доберемось і до MedTech.

  1. Повнота даних, їх облік та систематизація, хороша аналітика з правильними висновками – є критичними для прийняття правильних управлінських рішень. Якби ми мали точні прогнози та розуміння стану лікарень, управлінські рішення приймались би значно швидше. Якби на ринку MedTech була проведена хоч 10-та доля того обліку, який ми провели на ринках промислової автоматизації та ІТ в русі «Індустрія 4.0», ми б не плутались безкінечно в тому, хто є хто, і хто що здатен робити. Цього розуміння тут немає й досі.

Урок для спільноти АППАУ:  ми на правильному шляху в Індустрії 4.0. Нова, й ще більш потужна облікова система на новому сайті http://land4developers.com/ буде сприяти кращій селекції та профілюванню передових фірм. Це матиме вплив на розвиток як внутрішнього ринку, та і покращенню експортерів. Ми закликаємо колег по Коаліціії цифрової трансформації, а також по Industry4Ukraine прискорити формування кластерів eHealth, MedTech та інших дотичних й починати так само хоча б з обліку та аналітики. Наразі ми не розуміємо ні позицій Мінцифри, ні МОЗ, ні професійних спільнот, що стосується стану цих секторів та переспектив їх розвитку. Між тим це стосується нас всіх, кожного громадянина, адже кожен з нас – «потенційний пацієнт».

  1. Потрібно дуже добре розуміти межі власної спеціалізації й не переходити їх. Як казав знаменитий бізнес-гуру Лі Якока

    «можна бути хорошим музикантом, але гра на піаніно та на скрипці – це дуже різні речі».

    В історії з MedTech ми прийшли до того, що й так знали – це не наш ринок. Власне, ми від початку дотримувались цього позиціонування – АППАУ може допомагати іншим лідерам та професіоналам в цій сфері з рішеннями по кластеризації, діджиталізації виробництв, залученню іноземних інвестицій та консультантів тощо. Але ми не можемо брати на себе лідерство на ринку, який не є нашим. Крапка.

Урок для спільноти АППАУ:  ніяких суттєвих помилок тут ми не зробили, а спробувати допомогти іншим спільнотам варто було – ситуація в країні до цього зобов’язувала. Тому ми не жалкуємо про витрачений час, який з більшою користю ми б потратили на підтримку наших членів асоціації. Все-ж, і якщо про уроки, то головним має бути урок про вчасну зупинку. Ситуація в країні, й очевидно, в світі буде змінюватись постійно. Постійно будуть виникати нові рухи й нові ініціативи. Тому, варто триматись свого курсу, своїх орієнтирів та своїх цінностей й не спокушуватись й не захоплюватись чужими. Але все-це не виключає співпрацю та взаємодію з партнерами. Просто потрібно дуже добре знати й розрізняти межі «що наше – що ні», «що ми можемо – а що дійсно лежить за межами наших можливостей та компетенцій». У випадку з MedTech ми кажемо «ні» зараз кільком партнерам й обмежуємо свою подальшу участь в ініціативах.

Водночас дуже надіємось, що ці заяви та підсумки не демотивують інших акторів та учасників інціативних груп та рухів в країні. Якщо сегменти MedTech, eHealth та подібні ваші, ви вірите в себе та в необхідність вашої присутності тут, – тільки вперед. Зі свого боку, ми можемо й надалі підтримувати ті ініціативи та проекти, які матимуть конкретні та практичні точки дотику до інтересів наших членів асоціації, та спільноти руху Індустрії 4.0.

Ці підсумки по MedTech – тільки 1 з орієнтирів наступної нормальності, які нас очікують в подальші місяці. Про інші для наших членів спільноти – поговоримо в наступних публікаціях.

Від виконавчої дирекції АППАУ, – Юрчак О.В.

Інформація по темі:

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *