Технічні експерти з університетів – як покращити рівень навичок та мотивацію?

Залучення кращих експертів технічних університетів є важливим чинником розвитку сервісної пропозиції Центрів 4.0 – DIH, й особливо це важливо в спільних програмах розвитку регіональних кластерів ІАМ, а також європейських проектів, які розпочались в спільноті Індустрії 4.0 (BOWI та інші). Дана публікація показує критичні аспекти залучення експертів та пропонує систему їх мотивації.

Чому потрібні експерти?

Є багато причин, чому бізнес та спільноти Індустрії 4.0 потребують набагато кращого залучення університетських експертів до проектів розвитку. Тут вкажемо найбільш актуальні 3 причини на поточний момент.

    1. Низький рівень освіти та просвіти промислових МСП – ця тема вже «жується» в АППАУ з 2015 року, й саме це мало стати однією з ключових ролей Центрів 4.0. Тобто, якщо ми спільно хочемо впроваджувати технології та інновації 4.0, то ринок має бути готовим до цього. Але щоб він був готовий, й щоб був попит –

      потрібно спільно вкладати в освітні та просвітні програми.

      Сьогодні таких програм для ринку в сфері Індустрії 4.0 практично немає. В спільноту періодично проходить інформація про ті чи інші грантові програми університетів в сфері І4.0. Однак, як вони впливають на питання освіти та просвіти для промислових малих та середніх підприємств (далі – МСП) нашої країни, на зростання інноваційних рішень, мабуть, не розуміє жоден керівник з бізнесу. Принаймні, лічені університети мають готові тренінгові курси для учасників ринку. Між тим, питання цифрових навичок персоналу та керівників МСП, їх розуміння технологій 4.0 та можливостей в сфері І4.0 є топовим у всіх рейтингах що українських, що європейських досліджень.
    2. Технологічний брокеридж в питаннях інноваційного та цифрового розвитку. Досвід АППАУ просування грантових проектів ЄС в 2017-20 роках, й нова програма EIF в 2021 показують, що технологічний брокеридж є сьогодні головною перешкодою для залучення МСП та українських розробників до грантових програм ЄС в сфері І4.0. Тобто, ми вже добре знаємо які є проекти, в якій сфері, на кого розраховані тощо. Але для того, щоб керівник з бізнесу взяв той чи інший проект в роботу, він має добре розуміти його деталі й бути впевненим в своїй спроможності прийняти в ньому участь. Й ці деталі «хтось» має пояснити йому. На жаль, ми не бачимо в нашій спільноті інших кандидатур, крім експертів з університетів. Це є також питанням їх посередницького статусу – кваліфікованому розробнику чи інтегратору немає великого сенсу пояснювати деталі грантових проектів своїм конкурентам. Ну і зрештою, а може й насамперед – ці функції є must be для університетів, які вже мають або претендують на статус DIH.

Програма  EIF, що триває, є по-суті експериментальним майданчиком для всіх бажаючих, спробувати себе в якості експертів DIH. Й зараз, цей 4-місячний експеримент говорить про незадовільний стан підготовки наших експертів в цій сфері. Буквально 3 експерти з 12, які записались в програму EIF в травні, виявились спроможними пояснювати та промотувати деталі тих чи інших проектів в рамках групи EIF з 50 осіб, серед яких більша половина і є МСП. Ми говоримо тільки про кілька функцій в категорії ‘Find investment‘ на рис. 1, але за великим рахунком питання є до їх доброї половини всього переліку вище.

Між тим, самі керівники МСП чи розробники не проявляють великого інтересу до цих проектів – «всім ніколи» й вільного ресурсу, щоб розбиратись з ними немає.

Таким чином, ми втрачаємо мільйони євро для інноваційного розвитку.

С.  Участь в policymaking в питаннях цифрових інновацій та підготовки кадрів. Це ще одне критичне питання, що має відношення безпосередньо до самих університетів. Свіжий досвід кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові показав, що технічні університети не мають обліку інновацій Індустрії 4.0 навіть у своїх стінах й проявили в 2021 дуже слабку спроможність виробляти подібну аналітику. Практично в Україні немає університетів, які в “одному пакеті” (тобто, веб-ресурсі) можуть презентувати пакет послуг для бізнесу. Ідея наших Центрів 4.0 походить від європейських DIH й базувалась саме на цьому – університети спроможні надавати послуги для бізнесу. І де ж вони? Яким чином бізнес має їх побачити та зрозуміти? Університети так само пасивні у визначенні проектів розвитку, які можна інтегрувати в регіональні політики своїх регіонів. Знаючи, що інноваційний маркетинг – це найслабше їх місце, університети ніяк не реагують на пропозицію АППАУ краще підготувати їх маркетинг для потреб кластерів ІАМ. Зрештою, постанова КМУ №750 про Центри Індустрії 4.0, яку з таким нетерпінням чекала спільнота АППАУ також пройшла без особливої участі університетських фахівців.

Головні  виклики

Отже, питання, що стоять в спільноті АППАУ та Industry4Ukraine, не в технічній кваліфікації тих чи інших експертів. З цим все гаразд. І вони лежать не стільки в площині до підготовки молодих фахівців. Питання наразі в сукупності навичок та функцій, що стосується саме взаємодії з ринком шляхом демонстрації своєї експертності, інноваційного та технологічного брокериджу, а також ряду інших відображених рис. 1. З точку зору формування таких функцій для університетів в статусі DIH найбільш критичними є наступні навички та компетенції:

      1. В формулюванні пропозиції цінності для ринку:
        • спроможність та навички викладати свої напрацювання публічно й у вигляді, які дозволяють легко формувати пакети послуг для ринку
        • опис існуючих розробок для МСП у вигляді кейс-стаді (що необхідно для початкового розуміння ринком рівня напрацювань)
      2. В сфері фандрейзингу для МСП (не тільки для себе!):
        • компетентні роз’яснення деталей відкритих колів за темами Індустрії 4.0 на вебінарах та семінарах, інших просвітніх заходах.
        • Консультування керівників та фахівців МСП щодо їх можливого входження (або не входження) в той чи інший проект.
      3. В сфері просвіти ринку:
        • написання аналітичних та лікнепівських статей, переклади популярних публікацій з англійської тощо.
        • проведення просвітніх вебінарів та тренінгів по технологіям 4.0
      4. В промоції: активне просування своїх розробок та послуг в спільнотах, в тому числі в онлайн.
      5. В екосистемній колаборації: активна взаємодія з ринковими учасниками у вже створених та в нових робочих групах комітетів АППАУ (Asset Performance Management, CAD/CAM/CAE – PLM/PDM, A.I., Robotics, IIoT, тощо).

Виконання вказаних функцій  потребує як певних навичок, досвіду та компетенцій, але також – відповідної мотивації. Щоб її створити, виконавча дирекція АППАУ пропонує для експертів ряд стимулюючих інструментів.

Система мотивації 2021

Головними інструментами мотивації та залучення експертів пропонуються:

      1. Професійний розвиток та навчання. З досвіду роботи з університетами, виконавчій дирекції АППАУ очевидно, що більшості університетських експертів бракує вищевказаних навичок та компетенцій. Тому в програмі EIF, а також дотичних (проект BOWI) будуть відкриті всі можливості професійного зростання, обмінів та тренінгів. Як свіжий приклад, безкоштовний доступ до європейської конференції Asset Performance 4.0 отримають команди Олександра Пупени (НУХТ), та Олександра Степанця (КПІ), які вже добре зарекомендували себе у всіх функціях технологічного брокериджу, освіти та просвіти ринку в попередні роки, і в сезоні 2021.

        АППАУ також формує спеціальну грантову заявку на навчання експертів всіх українських Центрів 4.0 – DIH. Але в неї будуть запрошуватись тільки ті експерти, які вже достатньо проявили себе в якості публічних промоутерів технологій 4.0.

      2. Визнання експертності шляхом надання відповідного статусу: експерти можуть отримувати відповідний статус “Експерти Індустрії 4.0” й заносяться у відповідний розділ на сайті АППАУ. Враховуючи статус нашої асоціації як колективного лідера Індустрії 4.0, це надає експертам необхідну visibility в онлайн та офлайн. Цей статус не є постійний – у випадку повної відсутності активностей в рамках проекту він знімається.

        особливо, це критично для експертів, які входить до складу Центрів 4.0 та DIH, – оскільки вищевказані функції є типовими для них за визначенням, їх ігнорування обесцінює статус цих установ.

      3. Просування через майданчики проекту та АППАУ
        1. Експерти, – за належної демонстрації експертизи, – залучаються до промоційних заходів АППАУ та відповідних проектів, де вони отримують додаткові контакти з учасниками ринку, потенційними клієнтами їх послуг.
        2. Ці майданчики також включають міжнародні платформи, як спільноти I4MS та інші, де партнери проектів від Центрів 4.0 та DIH просувають свої сервіси та пропозиції.

          Просування О. Пупени на міжнародному вебінарі проекту EU4Digital в вересні 2021

      4. Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням. Експерти проекти, які демонструють стабільний сервіс впродовж 3+ місяців будуть рекомендовані для надання платних послуг як від власних Центрів 4.0 – DIH, так і від імені АППАУ. Ця опція першою стартує в проекті BOWI з експертами КПІ.
      5. Включення в наступні грантові та комерційні проекти: по результатам діяльності в програмі EIF та в проекті BOWI, експерти можуть бути рекомендованими для включення в наступні проекти з учасниками ринку.

Як буде працювати ця система мотивації? Щоквартально виконавча дирекція АППАУ буде відмічати кращих експертів програми EIF з відповідними рейтингами. Наразі наші кращі й рекомендовані експерти – це Андрій Гнап з Waste Ukraine Analytics та Олександр Степанець, кафедра АТЕП/ТЕФ КПІ.

З питань залучення до експертної бази програми EIF необхідно заповнити заявку або  звернутись до yurchak.alexandre@appau.org.ua – запрошуємо всіх бажаючих.

Виконавча дирекція АППАУ

Довідкова інформація