Технічні університети та Індустрія 4.0 – як прискоритись

На останніх зборах АППАУ група «Центри 4.0» була найактивнішою та найбільш продуктивною на ідеї та пропозиції. Добрим знаком є те, що всі присутні технічні університети розуміють процеси, що відбуваються в рамках АППАУ та русі 4.0, а концепція Центрів 4.0 здобуває загальне визнання. В цьому огляді ми резюмуємо події останнього періоду й спробуємо виокремити кілька спільних перспектив зростання.

Досвід співпраці з ВНЗ в період 2013-17 років

Досвід цього періоду систематизовано та описано в документі «Створення інноваційних екосистем в промислових хайтек». Цей аналітичний матеріал (31 стр) був підготовлений в березні 2018 року, в рамках проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України» й пізніше доповнений Додатками про інші проекти АППАУ для ВНЗ.

Документ дає повний і детальний аналіз співпраці АППАУ з ВНЗ, показує кращі приклади, вперше вводить ряд концепцій, що пізніше були використані в проекті нац. стратегії 4.0, містить конкретні пропозиції та рекомендації для ВНЗ та МОН тощо. Тому, й з точки зору повноти та детальності – цей документ must read для кожного члена АППАУ з категорії ВНЗ, й ми не будемо тут детально його коментувати.

Пригадаємо тільки про 3 стратегічні напрямки змін –

  1. Зміна культури ВНЗ-НАНУ – з 2.0 на 4.0,
  2. Ринковий фокус: від само-центричності до справжньої клієнто-центричності
  3. Співпраця: від хуторянства та грантоїдства – до відлагоджених механізмів співпраці в інноваційних екосистемах

Ці напрями змін залишаються й будуть залишатись актуальними для всіх технічних університетів ще довгі роки.  Не менш актуальними є пропозиції міні-проектів #ДієвеПартнерство – тільки малесенька частина з них почала впроваджуватись в 2018. Тому ще раз – ми рекомендуємо цей документ як «настільний» для тих керівників Центрів 4.0 та кафедр інших ВНЗ, які реально хочуть покращити свої показники співпраці з АППАУ.

Центри 4.0 – зміна правил гри та іміджу ВНЗ

Як вказано в звіті АППАУ за 2018, проект розвитку Центрів 4.0 є знаковим та успішним для АППАУ. Завдяки підтримці наших членів, ми вперше масштабно, цілеспрямовано та системно задіяли весь кращий потенціал нашої спільноти на вирішення спільних завдань – зокрема, в саме тих напрямках що вказані вище. На прикладах подій та співпраці з провідними університетами Одеси, Харкова та Києва, а також в інших містах (круглі столи та семінари пройшли в Івано-Франківську, Запоріжжі, Львові) ми вже можемо стверджувати

  1. На наших очах відбувається зміна статусу ВНЗ – «від деградуючих пост-радянських структур – до сучасних Центрів освіти, просвіти та розробок» (ціль №3 з концепції). Звіт АППАУ підкреслює, що завдяки цьому «ВНЗ стають справжнім та повноцінним партнером для ринку та інноваторів 4.0».

Кілька штрихів – свідчень до цієї тези. Маса подій та нетворкингу від Лабораторії «Міронафт» (Одеса), дні ТДА від кафедри ІАСУ-НУХТ, що підхоплені спільнотою та ґрунтовно допрацьовані в них же, регулярні семінари та чисельні приклади співпраці ХАІ з ринком, активність кафедри АТЕП-КПІ по кільком напрямам #ДієвеПартнерство – разом це дійсно створює інший імідж, показує іншу культуру (вже точно не 2.0) та, відповідно, вимальовує іншу перспективу співпраці.

  1. РЦ 4.0 «Одеса» (Лабораторія «Міронафт») також показали всім ВНЗ приклад системного менеджменту структурою, що знаходиться в рамках ВНЗ, але діє по правилах ринку. Вперше ми бачимо, як цілеспрямовано та наполегливо, команда Віктора Єгорова –
    1. Реалізує в себе модель коворкингового простору й залучає в свої лабораторії молоді команди та розробників
    2. Отримує грант й закуповує масу обладнання. Також приєднується до інших світових мереж R&D (FabLab). Лабораторії навчання та R&D стають сучасними та «живими».
    3. На рівні стратегії – вводить та розвиває свою унікальну нішу (робототехніка)
    4. Планує масу заходів по залученню ринку та молоді, – й реалізує їх
    5. Приймає участь в чисельних конкурсах та інкубаторах
    6. Встановлює міжнародні контакти в області своєї спеціалізації

В цьому сенсі (системного менеджменту), «Міронафт» є чудовим прикладом для всіх Центрів 4.0 та інших ВНЗ.

Завважимо, що мова йде про ВНЗ, який в рейтингах якості освіти займає позицію в 3-му десятку серед університетів країни. Але кому потрібні ці рейтинги без інтеграції з ринком? Наш минулорічний вибір ОНАХТ як кандидата №1 в мережі Центрів 4.0 вводить зовсім інші критерії. Й де на перших місцях йде

спроможність ВНЗ виконувати ролі не тільки навчання студентів, але також освіти-просвіти ринку, інновацій та інкубації технологій 4.0, створення нових навчальних програм для ринку, комунікацій та залучення ринкових гравців.

  1. Натомість, ХАІ, а потім і КПІ розпочали активні процеси пошуку синергетичного ефекту – й перш за все, в стінах власних університетів. Також відмінним в цих ВНЗ є побудова – продовження управлінської вертикалі на рівень ректорату. В силу багатьох причин, це досить складний процес, що передбачає залучення різних факультетів та кафедр. Водночас, ми переконані, що це єдиний правильний шлях досягнення синергії. Адже ситуація, коли 2 сусідні кафедри нічого не знають одна про одну, не комунікують й не взаємодіють в спільних проектах – є неприйнятною ні з точки зору інтересів наших комерційних учасників АППАУ, ні з точки зору побудови тієї самої культури 4.0. Адже очевидно, що без такої культури – і де співпраця це тільки один з її елементів, – марно мріяти про будь-які справжні інновації в сфері 4.0.

В цілому, – і з позиції розробників Національної стратегії 4.0, ми можемо сказати, що ці процеси змін важливі не тільки для АППАУ, а й в цілому для системи вищої освіти України, а також розбудови сучасної інноваційної екосистеми для промислових хайтек.

Головні уроки 2018

Уроки минулого періоду (lesson learnt) – необхідний елемент якісного управління. Й ми бажаємо, щоб кожен член асоціації вводив в себе таку практику. Уроки нашої співпраці з Університетами краще зрозумілі з точки зори широкого контексту ринкових загроз та можливостей.

В 2018 в областях освіти, дотичних до промислових хайтек домінували 2 великі загрози. Це, перш за все, витік всіх категорій талантів – від кваліфікованих кадрів й до студентів та абітурієнтів в ІТ та «Польщу» (закордон). Друге – слабкий ріст та малий внутрішній ринок, що на фоні першого тренду, а також слабкого фінансування від держави тільки посилює дисбаланси в системі вищої освіти. Простіше кажучи – ринку не потрібна така кількість молодих спеціалістів по сукупності спеціальностей промислових хайтек. Країні не потрібні 300+ університетів та 38 тис молодих спеціалістів щороку. На превеликий жаль. Відповідно недобір абітурієнтів та конкуренція за них зростають, чимало технічних кафедр мають чіткі сигнали до закриття. Меншими, але постійними загрозами є низький рівень оплат викладачів та внутрішня бюрократія.

З точки зору можливостей, добрим сигналом є цілий ряд малих, але системних змін – як введення дуальної освіти, нові грантові можливості, невеликий, а все-ж ріст заробітних плат, пожвавлення попиту на ринку, і зрештою, ті можливості росту та співпраці, що надають асоціації як АППАУ.

Ідеальний сценарій росту прогресивної кафедри – члена АППАУ в таких умовах мала б виглядати як швидке позиціонування в ролі перших Центрів 4.0. Адже, очевидно, що саме першим центрам спільнота учасників ринку може приділити достатньо уваги й перші завжди отримують більше. Після чого – й завдяки статусу та можливостям спільноти, – швидше розвивати свій центр та досягати своїх та спільних цілей. Серед яких – і спільне протистояння вказаним загрозам.

Отже, які уроки у взаємодії з ВНЗ ми можемо винести з 2018?

  1. Системний менеджмент, Стратегія, Ринкова орієнтація та розвинуті Комунікації – запорука успіху. Звучить банально, але успіхи команд НУХТ, ХАІ, КПІ та ОНАХТ ми пояснюємо саме цим. Важливо при цьому відмітити, що Стратегія (на розвиток Центрів 4.0) – є спільною та підтримана АППАУ, а «орієнтація» – саме на український ринок. Мова про співпрацю з нашими замовниками, інтеграторами, вендорами та розробниками. Й по цілому ряду напрямків – що визначаються ролями Центрів 4.0. Це те, що ми протиставляємо підходам ІТ-аутсоурсингових компаній, яких очевидно, крім питань рекрутингу талантів – мало що цікавить у співпраці з ВНЗ.
  2. «Regional diversity – YES!». Як ми це й передбачали й обґрунтовували в концепції Центрів 4.0, регіонально-галузеві відмінності та локальний контекст є значними, але саме це і є перевагою України. Ми – велика країна, з ще потужним освітнім та R&D потенціалом, але який водночас дуже важко розкривати централізовано. Ми пішли шляхом профілювання (розкриття переваг) кожного окремного центру та їх комунікацій до ринку. Й 2018 показав що це правильний підхід – в кожного з Центрів 4.0 (і тих, що планується) є свої «фішки», свій стиль, своє обличчя.
  3. «Спільні проекти можливі» – інший гарний урок 2018 в тому, що ми побачили що спільні проекти можливі як між Університетами, так і в рамках одного ВНЗ. Першим таким став проект ТДА, а на останніх зборах група представників ВНЗ значно розширила напрямки співпраці. Сьогодні мова йде також про створення маркетплейсу інновацій, єдиної бази навчальних програм та просвітніх матеріалів, спільні заходи та просування Центрів 4.0 через АППАУ.
  4. «Залучення вимагає ресурсу та бюджету» – «вихід за рамки», нові моделі поведінки, нові проекти вимагають значної підтримки у вигляді окремого ресурсу та бюджету. Саме цим ми пояснюємо провал проекту «10-топ застосувань ІІоТ», де ми стимулювали роботу в парах ВНЗ-комерційний учасник (-ки) ринку. Ідея, очевидно, гарна й дуже потрібна. Оскільки що собою представляють ці 10-топ застосувань найпрогресивнішої технології 4.0 – ринок так і не дізнався. Інукбатори, що проводить ІТ-сектор є слабкою пародією на рівень цих завдань. Натомість, «спарувати» учасників ринку з кращими ВНЗ виявилось важко. Це був новий формат взаємодії і на його розкрутку АППАУ не вистачило ні організаційного, ні фінансового ресурсу. Тим не менше, ідея – жива, тому що справді потрібна ринку, є перші результати й в 2019 ми повернемось до її повної реалізації.
  5. «Гранти грантам – різниця», або ж, «ні – грантоїдству». Те саме можна сказати і про вкладення вендорів-спонсорів в обладнання. Грант в міжнародному проекті TATU в 800 тис євро (на учасників з 5 країн), не спів-мірний за розмахом, своїми цілями та міжнародним контекстом з 5 млн грн (160 тис євро), що отримала Лабораторія «Міронафт» з місцевого бюджету громади м. Одеса. Але результати першого для українського ринку – дуже сумнівні.  Де-факто, комерційні курси для ринку, як головна мета проекту – не запущені. Результати другої інвестиції набагато більш зрозумілі: лабораторії «Міронафт» оснащуються саме тим обладнанням й саме в тому напрямку, що потрібно для широкого розгортання робіт R&D в області їх спеціалізації й відповідно до ринкових запитів. З урахуванням вже запущених в цьому році тренінгових програм, перспектива розвитку зрозуміла та корисна для ринку.

Але назагал в цих прикладах мова не стільки про названі проекти чи їх учасників. По нашій інформації, переважна більшість ВНЗ та НАНУ виконує грантові проекти в значному, а то й повному відриві від учасників українського ринку. На наш погляд, такі проекти відносяться до розповсюдженого в Україні феномену «грантоїдства» – освоєння коштів без будь- яких значимих для реального розвитку результатів.

В цілому, ці уроки добре відображають рух по напрямам змін, що зазначені вище. Нам потрібно лише прискорюватись.

Напрями розвитку Центрів 4.0 в 2019

Реалізація ідеї мережі Центрів 4.0 отримала в 2018 гарний початок та перший досвід. Відповідно чимало напрямів розвитку, вказаних нижче є очевидними

  1. Розширення мережі – до Одеси, Харкова та Києва (відкриття заплановане на березень), ми плануємо додати як мінімум університети з Сум та Запоріжжя. Дати вже сплановані.
  2. Краща професійність їх роботи через встановлення якісних показників (КРІ)
    Одне з головних спільних завдань – це створення регіональних, а потім і національного лендскейпу 4.0. Перша версія, випущена 2017 року, звісно, вже застаріла. Це завдання є надзвичайно важливим відразу для декількох завдань –

    • аналітики екосистем регіонального, галузевого та національного рівня
    • позиціонування Центрів 4.0 як справжніх центрів нетворкингу та інновацій в своїх екосистемах (рівень регіону, галузі чи технологічного сегменту)
    • позиціонування всього руху 4.0 та АПППАУ як лідерів національної екосистеми інновацій в Індустрії 4.0.

    Круглі столи з постановкою відповідних завдань пройдуть в Києві, Одесі та Харкові найближчими тижнями. В Запоріжжі – це сплановано на травень.

  3. Інтеграція мережі в європейську систему DIH (Digital Innovation Hubs)
    DIH є дуже близькою та подібною до Центрів 4.0 європейською концепцією інноваційних центрів. Різниця все ж є і велика

    • Європейські DIH мають сталу й величезну підтримку від своїх урядів, фондів ЄС, а також приватного бізнесу
    • Ці кошти йдуть саме на ту слабку ланку, якої немає в українських вишах – обладнання та лабораторії (зона тестування та досвіду є критичною в інноваційному циклі, – див нашу модель)
    • Вони мають розвинутий та системний брокеридж технологій та інновацій – тут наші виші на самому початку шляху
    • • Вони всі вже користуються єдиними інформаційними базами та механізмами підтримки – ми їх тільки починаємо створювати

    Отже, інтеграція та співпраця з європейськими DIH значно прискорить і розвиток наших Центрів 4.0.

  4. Надання офіційного статусу та пошук фінансування під мережу Центрів 4.0 – разом з МОН
    Ми шукаємо підтримку від Міністерства Освіти та Науки по кільком дотичним до Центрів 4.0 напрямам: від визначення моделі інноваційних екосистем, визначення офіційного статусу, пошуку донорів, інтеграції в мережу DIH, продовження спільних дій в рамках Інноваційних форумів та інших заходів, що планує МОН.
  5. Розширення взаємодії з ринком – через ріст проектів в форматі #ДієвеПартнерство
    Крім точкових форматів, що розвивались раніше та які типові для АППАУ (як організація навчальних курсів на обладнанні вендора Х), в 2019 ми хочемо реалізувати кілька інших спільних проектів. Крім вже згаданого лендскейпу 4.0, мова йде про маркетплейс інновацій, ширше залучення викладачів до роботи в ТК 185, системний випуск просвітніх матеріалів (наразі НУХТ – все ще єдиний) й створення спільної бази таких матеріалів, тощо. Не завадило, б звісно й затвердити чи хоча б просунутись в єдиному розумінні моделі компетенцій спеціалістів Industrial Automation & IT в епоху 4.0. В цій області, як кажуть «кінь не валявся». Чимало з цих речей потребують доп. фінансування. Тому що буде в фіналі – побачимо.
  6. Комерціалізація послуг та промоція Центрів 4.0, в тому числі на експорт
    В нас вже є перші ластівки – є попит на навчальні послуги Центрів з ЄС і це дуже добра новина. Але мова, в першу чергу, про ті ВНЗ які роками створювали навчальну та методичну базу по європейських (міжнародних) стандартах. Тому швидка уніфікація та відповідність навчальних програм стандартам ISO/IEC, їх першість в технологіях 4.0 і, звісно, якість навчальних процесів – є необхідними умовами для такої комерціалізації. Окремо, можна говорити про експорт послуг R&D. Тут очевидно, є чим поділитись декільком нашим Центрам.

Більша деталізація цих напрямів розвитку –в наступних публікаціях.

Зустрічні пропозиції, коментарі та відгуки, ваші пости та статті про стан наших технічних університетів, їх потенціал та можливий вклад в розвиток промислових хайтек, напрямки розвитку (і не тільки в рамках АППАУ) тощо – приймаються. Ми віримо в потенціал українських ВНЗ, як основу інноваційних екосистем країни,  й комерційні учасники нашої спільноти, наші партнери підтримують всі ті формати взаємодії, де ми  спільно можемо досягати цілей по розвитку українського ринку.

Виконавча дирекція АППАУ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *