Тренди 2019 в області ПЛК

АППАУ продовжує опитування експертів асоціації. На питання про тренди в області програмованих логічних контролерів (ПЛК, – англ. PLC) відповідає Артур Коробов, менеджер по напрямку Індустрії 4.0 компанії «Фенікс Контакт Україна»

  1. Які головні тенденції ви бачити в вашому технологічному сегменті в Україні та в світі?

    Головними тенденціями розвитку ПЛК (програмованих логічних контролерів) на мою думку у 2019 році будуть:

  • Завдяки тому, що йде зближення Operational Technology (OT) та Information Technology (IT) маємо тенденцію інтеграції середнього рівня автоматизації (а тут здебільшого і присутні ПЛК) у системи управління підприємством, причому це все для роботи у реальному часі. Тут присутні такі технології як OPC UA, прямі інтерфейси з базами даних, навіть MQTT та ін. Можна сказати, що це рух ПЛК у напрямку IIOT та BigData.
  • Ще одна тенденція – це зростання ролі кібербезпеки в промислових системах, що буде надалі впливати на ринок і екосистему ПЛК. Зважаючи на такі речі як поява GDPR (General Data Protection Regulation), а також підготовка багатьох країн до впровадження обов’язкових норм що до кібербезпеки навіть не критичних промислових систем будемо бачити все частіше «класичні» для світу IT підходи забезпечення кібербезпеки у світі ПЛК.
  • І найвпливовіша на мою думку тенденція року 2019 – це подальший розвиток відкритих технологічних екосистем для ПЛК. Це дає небачену раніше портативність коду, спрощення розробки і тестування, застосування методик розробки з IT світу, вирішує одну з найголовніших проблем цьогочасної автоматизації – залежність від вендора. Подальший розвиток і впровадження OPC UA також додає таким системам більше переваг, бо стандарт відкритий, зручний і його підтримує дедалі більше вендорів. Ця тенденція підтримується не тільки завдяки активності окремих вендорів а й завдяки тому, що рух Industry 4.0 у Європі можна сказати призвів до появи таких програм як Made in China 2025, Make in India, а також багатьох схожих у Японії та ін. Такі компанії як ExxonMobil вже працюють над створенням Next Generation Multi-vendor Automation Architecture, а це вже показник.
  • У розрізі комунікації ПЛК маємо зростаючу перевагу Ethernet над класичними промисловими мережами. Наприклад Profibus і надалі витіснятиметься Profinet, а з початком широкого впровадження SPE (Single pair Ethernet) ця тенденція тільки прискориться. Окремо хочу виділити бурхливий розвиток TSN (Time-Sensitive Networking) – що ще більше закріпить Ethernet як базу для обміну даними у промислових мережах. Все ще росте популярність IO-Link, тому очікуємо більше пристроїв з його підтримкою. Бездротові технології також не стоять на місці – поряд з Wi-Fi, Bluetooth, 2G/3G з’являється 4G/5G з NB-IoT (Narrow Band Internet of Things) і такі потужні асоціації як 5G-ACIA (5G Alliance for Connected Industries and Automation), тому варто очікувати підтримку цих технологій на рівні ПЛК.

    Говорячи про тенденції розвитку ПЛК у наш час варто зазначити, що

    майже всі вендори вже мають, або найближчим часом збираються запустити лінійки ПЛК, які так чи інакше відображають рух до IIoT, Opensource, BigData, Cybersecurity, Edge computing (Edge AI), тощо.

    Для кожного з вендорів цей рух – майже завжди щось своє, або одночасне використання декількох більш поширених підходів, тим не менш, можна виділити:

    • Рух у напрямку 4.0 із застосуванням «класичних» засобів: програмування використовуючи мови IEC 61131-3, застосування більш потужних процесорів (у деяких вендорів 100% ППК (промислові персональні комп’ютери) базовані ПЛК), збільшення об’ємів пам’яті і як результат підвищення швидкодії. І це працює – бо із здешевленням і покращенням характеристик комплектуючих (техпроцес, нові архітектури) ПЛК стають дедалі компактнішими, енергоефективнішими, швидшими. Тому створення «важких» програмних блоків, наприклад для прямого зв’язку ПЛК з SQL сервером, або взагалі MQTT брокером з шифруванням використовуючи ST (Structured Text: структурований текст) вже не є проблемою апаратною. Також завдяки цьому підходу стає все популярнішою саме мова ST, тому що серед присутніх у IEC 61131-3 лише вона дає необхідну гнучкість. Додатковою перевагою для такого підходу є існування PLCopen – бо якщо ви використовуєте ПЛК вендорів, які є учасниками організації то маєте шанс портабельності коду. Сюди ж можна додати появу все більшої кількості ПЛК з вбудованими засобами забезпечення функціональної безпеки – поки що це залишається перевагою ПЛК на класичних архітектурах і мовах.
    • Дещо змішаний підхід: відкриття архітектури «класичних» ПЛК для роботи з високорівневими мовами, такими як C/C++/C#. В основному такий підхід зустрічається на високопродуктивних ПЛК в тому числі на ППК – базованих ПЛК. Тут маємо вже більш широкі можливості, є варіанти застосування базового захисту від кіберзагроз (базового, тому що ця категорія ПЛК здебільшого працює під Windows). Звісно використання високорівневої мови програмування сильно обмежене IEC 61131 – спрямованим базовим програмним забазпеченням.
    • Підхід з використанням відкритих екосистем. Вважаю, що саме він вже є і надалі буде тією рушійною силою, яка буде змінювати світ автоматизації. Сюди слід відносити ті ПЛК основою яких є Opensource код а також поширені загальновживані інструменти розробки (Visual Studio, Eclipse, та навіть Sublime, Visual Studio Code та безліч інших). Широке застосування трендів з IT (наприклад Docker на ПЛК, використання сучасних менеджерів пакетів, систем візуалізації на базі JS, NodeRed, та ін.).

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?


Для нашого ринку ці тенденції генерують виклики, які вже багаторазово були озвучені у рамках АППАУ, наприклад:

  • Нестача кваліфікованих кадрів. Внутрішній ринок не здатен запропонувати рівні доходу програмістам ПЛК, які зможуть впоратись з розробкою систем з урахуванням вищенаведених тенденцій. Але й розвиток відкритих систем дасть можливість програмістам з IT сектору працювати над проектами автоматизації.
  • Інтегратори досі бояться застосовувати нові технології, а замовники до них не готові (немає персоналу, який зможе це обслуговувати).
  • Відсутність великої кількості компаній готових інвестувати в Industry 4.0 – у багатьох 3.0 ще немає.

 

3. Що має робити спільнота, щоб краще на них відповідати?

Знову ж таки, у рамках АППАУ ця тема багаторазово обговорювалась, загалом маємо продовжувати курс на просвіту учасників ринку, працювати з навчальними закладами, налагоджувати співпрацю з IT спільнотою – бо настане момент, коли професія програміст ПЛК в чистому вигляді просто не буде актуальною.

 

Довідка: Артур Коробов, провідний продакт менеджер «Фенікс Контакт Україна» по засобам автоматизації (Industry Management and Automation), відповідальний за розвиток Індустрії 4.0, член групи ТК 185 по кібер-безпеці, експерт АППАУ в області ПЛК та промислових мереж. Працює в компанії з 2011 року. Е-мейл: akorobov@phoenixcontact.com

Подібні публікації:

2 коментарі до "Тренди 2019 в області ПЛК"

    • будь-який постачальник продукту, що є компонентом для комплексних рішень. В даному випадку мова про постачальників засобів промислової автоматизації та ІТ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *