Важливі інсайти проекту aCampus

До конференції 26 лютого готується фінальний звіт проекту aCampus. З його структури, одним з найбільш цікавих розділів є про інсайти – важливі спостереження та відкриття, зроблені впродовж проекту. Надаємо уривок з цього розділу.


Серед всіх результатів проекту aCampus  варто виділити ті, які мають відношення не тільки до сфери технічних стандартів, а до всіх чи більшості проектів розвитку в АППАУ та Індустрії 4.0. aCampus надав для цього багатий матеріал. Окремі з інсайтів, представлених далі були цілком прогнозованими, інші стали багато в чому несподіваними. Одні з них є цілком позитивними й представляють маркери змін. Інші – контраверсійні, тобто мають як позитивну конотацію, так і вказують на конкретні зони росту. Але всі вони потребують уваги, усвідомлення та подальшого розвитку експертних оцінок. Так чи інакше, це – елементи загальної картини стану експертного товариства в сфері промислової автоматизації та ІТ України.

1. Позитив та важливість білих книг

5 білих книг, вперше в історії АППАУ та ТК 185 вийшли саме в проекті aCampus. Їх роль – донесення базових положень стандартів в контексті ринкових викликів простою та доступною мовою. Вони включають результати опитувань та посилаються на чисельні свідчення ринкових експертів. Зворотній зв’язок по цим книгам в проекті aCampus є дуже позитивним. Багато користувачів надали високі оцінки, серед яких головними були «вперше – і доступною мовою». Написання білих книг було також хорошою практикою для експертів з університетів, більшість з них писали їх також вперше.

Поява 5 білих книг від експертів АППАУ – справжній прорив в сфері просвітнього, експертного контенту в сфері промислових АСУ- ІТ. Хоча АППАУ неодноразово комунікувала про очевидні  дисбаланси в цій царині (а саме – надмір піару та-або зарубіжного, а не вітчизняного контенту), за 9 років існування асоціації, жоден гравець ринку не зміг надати власний, оригінальний контент в категорії білих книг (white papers). Між тим, білі книги та гайди є контентом №1 в області просвіти ринку на складних та промислових хайтек ринках, в тому числі, в сфері популяризації технічних стандартів.

2. Створення базових фреймворків по управлінню знаннями

В початковому підході до створення просвітнього контенту, замовник (виконавча дирекція АППАУ) поставив питання про розгляд питань проекту в  більш широкому контексті управління знаннями. Величезна кількість різноманітного контенту, що генерується на ринку зовсім не означає порядок, структуру та доступність в тій чи іншій предметній сфері. Відповідно, 3-м командам проекту було поставлене завдання від початку діяти по єдиним правилам, які передбачають подальшу доступність та масштабування контенту. Головним інструментом в цьому виступав окремий веб-сайт по стандартам – https://tk185.appau.org.ua/ Окремо, великий акцент був зроблений на розподілу ролей. Зокрема, в проекті були розділені ролі генераторів контенту й його упорядників, тестувальників тощо. Деталі – див. за цим посиланням.

В цілому, ці правила зарекомендували себе цілком позитивно. Складнощі виникли саме в керуванні колабораційними командами. Цей стиль потребує додаткової підготовки лідерів команд, й перш за все, їх навчання.

3. Процесні, ігрові моделі для Технічних комітетів

Гарною знахідкою в проекті aCampus стала гра  https://idea-mania.eu/, яка в ігровому стилі навчає методам колаборації різних категорій при розробках стандартів. В цілому, гра відразу сподобалась та була взята в роботу університетами та членами ТК 185. Головна навчально-методична перевага – пояснення ключових процесних та інструментальних аспектів в співпраці. В проекті aCampus ми тут же застосували ці методи по відношенню до проблемних аспектів. Зокрема, методи «розвитку ідей» та «побудови консенсусу» виявились слабкими місцями в окремих команда проекту, й тому ця модель була корисною в кращому розумінні цих аспектів.  Детальніше – див. статтю на цю тему голови ТК 185 Юрчака О.В. Цікаво, що запропонував цю гру екс-голова УкрНДНЦ Сергій Шевцов, який є членом ТК 185.

4. Важливість фіксації кейсів vs їх мала кількість. Закритість підприємств.

Проблематика розвитку ідей та побудови консенсусу навколо них (висновки, наступні кроки, нові залучення…) найяскравіше проявились в проблемних міні-кейсах. В проекті aCampus їх було згенеровано більше десятка навколо практичних проблемних аспектів діяльності великих замовників та інтеграторів. Наприклад, в проекті добре зафіксовані проблемні ситуації виробництв навколо автоматизованого обліку (що важливо для стандарту ISO 22400), чи керування порційними виробництвами. Викладені в короткому вигляді, як міні-кейси чи постановочні завдання у відповідних білих книгах та аналітичному звіті по вертикальній інтеграції, такі міні-кейси мали б генерувати відповідні дебати та залучення провідних фахівців, які мають відповіді та власні думки. Однак цього не сталось. Досвід aCampus говорить, що фахівці підприємств реагують тільки на очні комунікації, а за рамками таких зустрічей поведінка спеціалістів залишається досить закритою.

Подібним чином, не викликав ніяких публічних дебатів навіть більш розгорнутий та досконалий кейс – презентація ПАТ «Радій». Це єдиний приклад з усіх 5 стандартів реального впровадження стандарту в технічні політики підприємства, і який має видатні результати. Завдяки повному впровадженню стандарту IEC 61508 «Радій» отримав і отримує щоразу нові експортні перемоги. Але «Радій» також зумів використати цей стандарт для трансформації своїх процесів R&D та проектування, завдяки чому час виходу нових продуктів скоротився на десятки %.

Вже маючи досвід просування кейс-стаді «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД» можна впевнено констатувати: так, ринок та фахівці отримують користь від подібних кейс-стаді, вони потрібні та допомагають в розвитку. Але в 95% випадках підприємства не дають ніякого зворотнього зв’язку, не спішать відкривати свої власні проблеми й не виходять на контакт з експертами ТК для того, щоб разом створювати подібні, розгорнуті кейси – справжні та глибокі. Подібна закрита поведінка значно ускладнює завдання по адаптації – впровадженню стандартів (а також – інновацій), й не сприяє залучення до ринкових завдань більш далеких категорій, як університети.

Разом з тим, досвід aCampus говорить «пробивати цю стіну» можна шляхом висування на 1-у лінію справжніх лідерів. Такими в проекті проявили себе Олександр Пупена (НУХТ), Євген Ковнір (ДТЕК) та Максим Тютюнник (АППАУ). Їх роль є типовою для консалтингу – коли ключові питання та «больові точки» надаються розгорнуто, детально та на прикладах. Лідера також не просто пояснюють, але й орієнтують – задають вектори та темпи розвитку.

5.  Мова – як жива структура, що потребує піклування та розвитку.

Дуже цікавим в команді проекту був початковий період серпня-вересня 2019 р, коли тривали роботи по виробленню єдиного глосарію. Команда зіштовхнулась з чисельними труднощами перекладу українською мовою, й пошуку найбільш релевантних термінів. Тут виявилось кілька цікавих речей. В сфері загальних термінів, чимало корисного команда винесла з ранніх напрацювань технічних комітетів УкрНДНЦ, зокрема ДСТУ 7.1. Також чимало готових термінів виявлено по безпековим стандартам. Але в інших стандартах, зокрема порційного виробництва, інтеграції систем керування та виробничих КРІ, багато термінів прийшлось визначати «з нуля». Не дуже допомогло залучення фахівців з ринку. Виявилось, що більшість передових підприємств в Україні й досі користується російськими означеннями. Ця робота, з поступовим власним усвідомленням та переконанням важливості використання державної мови, звикання до термінів, й також усвідомленням переваг нашого перекладу до російських ГОСТ-ів (де в перекладах допущено багато помилок), показали, що мова – жива структура. Але для того, щоб повноцінно нею користуватись у всіх сферах діяльності, мова потребує піклування, розвитку й, звісно, – постійного вжитку.


Всього звіт описує 10 інсайтів проекту aCampus. Вони, а також інші важливі  висновки проекту буду представлені в фінальному звіті, який буде представлений та обговорений на заключній конференції проекту 26 лютого. Реєстрація триває, запрошуємо всіх фахівців та керівників підприємств, хто цікавиться технічними стандартами в сфері промислової автоматизації та ІТ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *