1-ий український кейс 4.0 – про що він?

В березні ми побачили вихід в ефір 1-го українського кейсу про впровадження технологій 4.0 в українській промисловості. Кейс-стаді, що створений у тісній співпраці АППАУ, ПрАТ «ФЕД» та IT-Enterprise викликав великий інтерес професійних спільнот. 

Водночас, ми би хотіли розширити формат дискусії – й особливо в середовищі кінцевих замовників, для яких цей кейс призначений в першу чергу. Отже, коротко резюмуємо найголовніші 5 ідей – та які дійсно потребують широких обговорень й, перш за все, на рівні технічних дирекцій підприємств.

  1. Розвинута бізнес- та виробнича стратегія. З кейсу ясно слідує, що ФЕД має сучасну бізнес-стратегію, де

    мова йде про конкуренцію не стільки по собівартості, як за рахунок інновацій, якості та термінів поставок.

    Назагал це корелюється з недавнім опитуванням АППАУ сектору машинобудування, де більшість респондентів вказали ці самі фактори конкурентоздатності – тобто, значного розриву між цими 4-ма факторами конкурентоздатності ми не бачимо. Водночас,  по досвіду чисельних опитувань ми добре знаємо, що дані респондентів часто відрізняються від реалій. В випадку ФЕД цього немає – підприємство дійсно показує демонструє 50-70% щорічний ріст, нарощує експорт (більше 50% продукції йде в Китай та розвинуті країни світу) і криза 2014-15 рр майже ніяк на це не вплинула. І ще раз – не тому «що дешевші». Чимало виробів підприємства є унікальними по своїй якості, й також суттєвим фактором конкуренції є час виготовлення.

Наступною важливою різницею є, на наш погляд, сучасна виробнича стратегія. На ФЕД технології АСУ-ІТ йдуть не «придатком» до проектів модернізації основних фондів (як на більшості українських пром. підприємств) – а нарівні з ними.

  1. Серед технічних рішень та елементів 4.0 виділимо насамперед 1-го з 3-х «китів» 4.0 – мова про горизонтальну та вертикальну інтеграцію. Якщо впровадження MES стосується вертикальної інтеграції, то впровадження APS (Advanced Planning & Scheduling) зачіпляє і масу горизонтальних ланцюжків. Адже неможливо планувати безперебійне та точне виробництво без управління вхідною логістикою та складами. Й саме завдяки повноті даних та їх обробці в реальному часі можливо було досягнути збільшення пропускної здатності до 18%.
  2. Зазначимо, що інші технології 4.0 – як внутрішня соціальна мережа Hubber, включно з використанням мобільних пристроїв чи елемент доповненої реальності «3D-цех» носять радше характер «пілотних проектів». Тобто, замовник ще адаптує їх до своїх потреб – навичок і ще рано говорити про «підривний» характер цих інновацій. І це абсолютно нормально для промислових підприємств, де адаптація технології може тривати кілька років.
  3. Менеджмент ФЕД змінює культуру з 2.0 на 4.0, також в тому, що

    приділяє увагу не тільки фінансовим показникам, але й піклується про вирощування та утримання талантів, а також про розвиток екосистеми галузі.

    Як і чимало підприємств авіабудівної галузі, підприємство розміщує чимало інженерних вакансій, й веде роботу в провідними ВНЗ Харкова та інших міст. Цікаво, що на деяких факультетах ХАІ кількість заявок від роботодавців авіа-машинобудування перевищує кількість студентів. Голова правління ПАТ Попов В.В. є також ідеологом та головою кластеру «Мехатроніка», що об’єднує цілий ряд підприємств авіабудівної галузі Києва, Харкова та Запоріжжя. Це один з перших гарних прикладів кластерного розвитку в українських промислових хайтек.
  4. ФЕД отримав ці високі показники росту не за 1 рік – проекти по впровадженню ІТ-технологій йдуть з 2011. І це також результат тісної співпраці з перевіреним підрядником (IT-Enterprise). На відміну від більшості українських підприємств, технічна дирекція не грається «в ігри з постійними тендерами» в prozorro чи подібних системах.

Які головні уроки наші підприємства можуть зробити з цього кейсу? Мабуть, кожен керівник може мати свою думку. На наш погляд, головним тут є підтвердження «економіки 4.0», про що давно говорять світові консультанти: вклад високих технологій в бізнес-показники підприємства є одним з ключових факторів росту.

Цей загальний фреймворк, що ми демонструємо в АППАУ з кінця 2016 року і який показує цей зв’язок

У виконанні на ПАТ “ФЕД” він дещо видозмінений – але логіка залишається та сама

Як працює ця бізнес-логіка? На верхньому рівні ви маєте 5 ключових факторів конкурентоздатності в нинішньому глобальному світі (business drivers). Всі вони в однаковій мірі важливі та присутні на ФЕД. Натомість, їх ріст неможливий без управління value drivers – тим, що вносить найбільший вклад в ці фактори. В кейсі ФЕД ми бачимо, як культура виробництва все більше фокусується на управлінні активами та виробництвом в реальному часі, відстеженні  та передбаченням «вузьких міць» завантаження станків в автоматичному режимі. Реалізація таких проектів передбачає зміну ролі IT-директора – з виключно впровадження окремих ІТ-проектів на більш широку панораму цифровізації всього підприємства (роль CDO – Chief Digital Officer). У випадку ФЕД це проявляється в досконалому знанні ІТ-директором виробничих технологій, економіки підприємства, різноманітних технологій ІТ-АСУ й в плануванні змін по всьому підприємству. В свою чергу, подібна культура та методи неможливі без нових технологій – й IT-Enterprise все більше інтегрує в єдину систему управління нові технології 4.0. Саме завдяки їм (чому і називається – enablers), досягають рівні business & value drivers.

Все це ми називаємо елементами культури 4.0 ще й по тій причині, що більшість наших СЕО в промисловості навіть не згадують про будь-які value drivers, а все що серед факторів конкурентоздатності найчастіше звучить собівартість. Для них подібна картинка інша –

Головний висновок – інтеграція та цілісність всіх рівнів є необхідною для високої конкурентоздатності промислових підприємств. Інакше кажучи, якщо ви зв’язуєте в ваших проектах бізнес- та виробничі показники з технологіями – успіх гарантований. Прикметно на наш погляд, що ФЕД має, очевидно, найвищі темпи росту в машинобудування. Адже вони першими почали впроваджувати подібні технології АСУ. Але не тільки це – вони першими досягли подібної інтеграції та цілісності бізнес-стратегій – з технологіями.

 Завантажити повністю кейс-стаді

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *