DIH – як каталізатор розвитку центрів компетенцій Індустрії 4.0 на базі технічних університетів

Digital Innovation Hubs (DIHs) – є потужним інструментом інтернаціоналізації технічних університетів країни та перетворення їх в справжні центри компетенцій Індустрії 4.0. Цією публікацією АППАУ анонсує для своїх членів – університетів програму співпраці навколо широкої інтеграції наших університетів в DIH та їх реального перетворення в центри компетенцій та надання послуг по цифровізації для малих та середніх підприємств (МСП).

At the glance – головні положення

Реєстрація DIH на європейській платформі S3 є доступною та можливою для будь-яких українських неприбуткових організацій, які надають послуги по цифровізації для МСП. З точки зору наявних компетенцій та експертизи, чимало наших технічних університетів дуже добре підходять під цей статус. Відповідно включення в мережу DIH, де є вже більше 600 подібних центрів цілком можливе й відкриває широкі можливості для співпраці як з міжнародними центрами, так – й українськими підприємствами. Адже головна роль DIH – це надання послуг для своїх МСП в сфері передачі знань та цифрових технологій. Отже, якщо наші університети стають частиною мережі DIH й приймають участь в різних європейських грантових програмах, яких чимало в цій мережі, вони зможуть значно прискорювати свій власний розвиток й ставати справжніми центрами цифрових компетенцій. Головним рушієм цього процесу є свідомий, цілеспрямований фокус на послугах для МСП, який підтримується рядом інструментів, в першу чергу – фінансуванням з європейських грантових програм, але також низкою тренінгів, обмінів, спільних проектів тощо.

АППАУ бачить програму інтеграції в DIH як каталізатор розвитку Індустрії 4.0 ще й по тій причині, що наша програма розвитку Центрів 4.0 з 2018 року явно гальмує. З 3-х Центрів 4.0 запущених в 2018–19 рр сьогодні більш-менш функціонує в цьому статусі тільки 2 в КПІ та ХАІ. ОНАХТ (лабораторія MiroNaft) вийшли з числа партнерів АППАУ, як неспроможні виконувати свої зобов’язання згідно підписаного Меморандуму про співпрацю. Слабка ефективність взаємодії всіх згаданих Центрів спричинила зупинку подальшого розгортання подібних Центрів в інших університетах країни. Таким чином, розворот «старих» Центрів 4.0, разом з новими університетами в сторону DIH буде стимулювати та прискорювати розвиток всієї оновленої мережі українських Центрів компетенцій Індустрії 4.0.

Ролі DIH vs Центри 4.0

DIH відомі спільноті українських університетів давно – з 2017 року просування мережі робили Civitta, AЄІ та АППАУ. Так само з 2018 року АППАУ активно просуває концепцію Центрів 4.0 – ця концепція суто українська й напрацьована «знизу» через врахування багаторічного досвіду співпраці ЗВО з акторами ринку в спільноті АППАУ. Тим не менше, обидві концепції мають багато спільних рис, які найбільше проявляються в головних ролях:

  • Обидві концепції акцентують на ключовій ролі екосистемного хабу, з відповідними функціями об’єднання, комунікацій, залучення учасників ринку тощо.
  • Також важливою є промоція нових технологій, трансфер знань та компетенцій до учасників ринку.
  • Розвиток стартапів та інновацій 4.0 фігрує в обох концепціях.
  • Тренінги для учасників ринку розглядаються, як важлива функція центрів і в DIH, і в Центрах 4.0.

Натомість, DIH має ряд суттєвих відмінностей:

  • Концепція особливо фокусує на створенні нових прототипів Індустрії 4.0, а також на наданні відповідних послуг по їх створенню для МСП. Зокрема, лабораторії, testbeds та інші елементи фізичної інфраструктури – все це в DIH-ах має служити для МСП та тестування їх інновацій.
  • Не менше уваги приділяється трансферу готових технологій до МСП – можна сміливо сказати, що DIH є центрами трансферу технологій.
  • Обидві вищевказані функції неможливі без фінансування – тому фандрейзинг є органічною функцією, вбудованою в структуру DIH. В тому сенсі, що вони не тільки знаходять фінансування для своїх розробок, але й пропонують його для МСП.
  • Мережа DIH – це більше 600 центрів компетенцій, й в ЄС вони щедро фінансуються різними програмами та фондами. В Україні, в наші Центри 4.0 інвестував сам бізнес – мова про спонсорські внески.
  • Те що, ці центри стосуються будь-яких секторів економіки, а не тільки Індустрії 4.0 – ще одна відмінність.

Тобто, резюмуючи можна сказати, що DIH – це й наступна сходинка для Центрів 4.0, оскільки ролей та функцій там більше, й також ми бачимо значне розширення мережі подібних центрів для інших секторів економіки.

Процедура приєднання та головні критерії

Процедура приєднання до мережі DIH не є складною. Варто заповнити анкету в каталозі DIH на платформі європейської смарт-спеціалізації (S3) й після недовгої перевірки (1-2 тижні) ви отримаєте підтвердження або відмову. Попередньо ви маєте бути зареєстрованими користувачами платформи S3. Критеріями приєднання є наступними:

  • Ваша організація є неприбутковою.
  • Ви вже надаєте послуги МСП в сфері цифровізації.
  • Ви можете привести мінімум 3 детальні кейси, які свідчать про надання таких послуг. В цих кейсах варто також робити наголос на задоволенні конкретних проблем клієнта.
  • Ви також вже є екосистемним центром (хабом) в своїй сфері спеціалізації – ваша мережа партнерів включає МСП, великі компанії, стартапи, державні установи, бізнес-асоціації тощо.

Все це має бути описано на веб-сайті, перевірка йде саме по ньому. Сайт не обов’язково має бути англійською, аудитори можуть перевіряти дані з гугл-перекладачем, головне, щоб там була релевантна інформація про послуги для МСП.

В принципі, якщо все це існує, то підготовка подібної анкети – це питання 1-2 днів. Інша справа, що дуже мало наших університетів мають справжню ринкову орієнтацію й подібна інформація в них ведеться (хоча б систематизується) на рівні всього ЗВО. Ну й звісно – питання одного, релевантного до цієї теми сайту є всюди. Про це далі.

Переваги участі в DIH

Офіційне включення в мережу DIH, на перший погляд, не дає ніяких значимих переваг – ви не отримаєте ні грошей, ні будь-яких інших преференцій, наприклад обладнання. Натомість, це включення має цілу низку стратегічних, а також латентних переваг – тобто тих, які проявляються з часом:

  1. Першочергово, має значення, звісно, сам статус:
    1. Це перепустка до цілого ряду євро-програм з фінансуванням. Наприклад, наш Центр 4.0 з КПІ не зміг би прийняти участь в одному, недавньому важливому конкурсі без реєстрації в мережі DIH.
    2. Цей статус також автоматично позиціонує вас як надавача послуг для МСП, й відповідно стимулює до їх розвитку.
  2. Цей статус зміцнює становище існуючих центрів 4.0 – адже по шляху DIH вони йдуть вже 3 роки. Як було вказано вище, добра половина ролей та функцій DIH є однаковими з нашими Центрами 4.0, й відповідно включення в мережу DIH покращує екосистемні зв’язки та розвиток таких центрів в спільноті АППАУ.
  3. Найбільш вагомою перевагою є, на наш погляд, реальна інтеграція в європейське екосистемне середовище, для якого характерні:
    1. Висока інтенсивність обмінів й у відповідності до європейських пріоритетів розвитку. Це означає, що ви завжди будете тримати руку на пульсі євро-новин, дискусій та обмінів в сфері вашої спеціалізації. Для цього є також маса відповідних інфо-ресурсів.
    2. Велика кількість грантових програм та проектів, доступних для DIH. В 2021 DIH включені як основа інноваційного та цифрового розвитку відразу в 4 програми – Horizon Europe, Digital Europe, InvestEurope та Європейського регіонального фонду розвитку. Й хоча не всі вони доступні для України, окремі – вже працюють.
    3. Більшість проектів працює в консорціумах – це означає, що включення в єдині проєкти спільно з європейськими DIH буде значно прискорювати розвиток наших центрів.

Також великою перевагою включення в мережу є синхронізація та координація дій з АППАУ. В 2021 АППАУ отримала новий статус – контактної точки програми I4MS (частина програми H2020 – Horizon Europe в сфері діджиталізації промислових МСП), й в свою чергу – в рамках нової програми EIF розпочала масове залучення своїх партнерів університетів до європейських програми розвитку. Зокрема, спільне з учасниками обговорення європейських колів у нас відбувається щотижня, а частина експертів з університетів, які входять в ТК 185 «Промислова автоматизація» вже розпочали видачу власних проектних заявок в цій програмі. Відповідно синхронізація та координація наших зусиль з такими від нових DIH, залучення їх експертів та координаторів дасть значно кращий ефект для наших МСП й в цілому буде служити і нашій спільній мотивації, й прискоренню нашого розвитку.

Головні перешкоди приєднання

Разом з тим, виконати навіть формальні процедури приєднання непросто через ряд традиційних для України перешкод, які пов’язані з низькою клієнто- та ринковою орієнтованістю наших ЗВО.

  1. Як ми це добре бачили під час недавніх інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі, зібрати «картинку» інноваційних рішень та послуг в рамках одного університету – майже неможливо. Причина – рівень інноваційного менеджменту та маркетингу є дуже низьким. До слова, КПІ одним з перших почав системну роботу в цій сфері – наразі в єдиному реєстрі перебувають 270 науково-дослідних розробок і йде процес їх систематизації. Ця проблема буде відразу впливати на заповнення анкети реєстрації в DIH, адже там потрібно буде подати інформацію не від 1-ої кафедри, а від всієї установи.
  2. Відсутність належного менеджменту та маркетингу є головною причиною, що зумовлює наступні перешкоди приєднання. Перша серед них – відсутність сайту, як єдиного інформаційного ресурсу про послуги для МСП. Тобто, звісно – кожен великий технічний університет має якісь договори з комерційними учасниками ринку, й виконує науково-дослідні роботи. Але знайти конкретний перелік послуг, й оцінити їх якість, як це прийнято в європейських DIH – сьогодні неможливо ніде.
  3. Низька ринкова орієнтація буде, очевидно, проявлятись і в описах 3-х кейсів, які необхідно надати. Тут потрібно описувати ситуацію успішного обслуговування клієнтів мовою бізнесу (з логікою викладу «проблема клієнта – наше рішення»), а не мовою наукових дисертацій. В цьому описі також проявиться проблема «польових командирів» або «хуторів» – кому як подобається. Мова про керівників кафедр, які мають певний статус-кво відносин з ректоратами університетів, й згідно якому вони не зобов’язані надавати повну інформацію про свої розробки, включно з результатами своєї співпраці з комерційними фірмами. В результаті, проректори по науці або ж призначені координатори, змушені «витягувати» необхідну інформацію про стан розробок чи послуг з таких «польових командирів» й ці процеси йдуть важко – знову ж, про це кажуть результати створення інноваційних ландшафтів Індустрії 4.0 в Запоріжжі та Харкові.

Звісно є окремі виключення – зокрема, рівень послуг команди О. Пупени з НУХТ є взірцем для багатьох університетів. Але те, що цей рівень за 5 років не можуть повторити інші команди й не вдається його вивести на значно вищий рівень співпраці різних та багатьох університетських команд говорить радше про ту саму першопричину на рівні менеджменту організацій.

Як підсумок – все-ж, зареєструватись як DIH можливо й без подолання цих перешкод й свіжий приклад КПІ це підтверджує. Й водночас потрібно пам’ятати, що мати статус DIH й бути справжнім DIH – це 2 великі різниці.

Програма співпраці в АППАУ

АППАУ розпочала активну інтеграцію наших членів – університетів в мережу DIH на початку 2021 року. Ми сприяли залученню КПІ ім. Ігоря Сікорського до нових грантових проектів в мережі DIH, й завдяки цьому університет вже отримав цей статус.

Другим кроком були 2 вебінари на цю тему, останній з них 11 травня дозволив провести колективну діагностику послуг. Сукупно, по 5 університетам – членам АППАУ картина послуг для МСП виглядає наступним чином:

  1. Навчання, тренінги.
  2. Випробувальний центр – сертифікація.
  3. Інститут підвищення кваліфікації.
  4. Тестування (ФабЛаб, тощо).
  5. НДКР.
  6. Програми інкубації та акселерації.
  7. Дуальна освіта (чіткі домовленості про кількість, якість стажерів та програми їх інтеграції в МСП).

Більшість цих послуг існують в КПІ ім. Сікорського, в інших університетах є певні набори.

На цьому ж вебінарі АППАУ оголосила про 4 головні напрями дій, суть яких відображена слайдом нижче.

АППАУ пропонує кожному університету, який приєднується до членства в АППАУ вироблення окремого плану дій по спільному руху по вказаних напрямах. Зокрема, по напряму №3 ми пропонуємо підтримку в заповненні анкети по приєднанню до DIH, але перед тим рекомендуємо пройти мінімальну підготовку:

  1. Провести внутрішній аудит з виокремленням та описом найбільш конкурентоспроможних послуг для МСП.
  2. Виділити відповідальних за інноваційний маркетинг на рівні всього університету й спільно зробити окремий веб-сайт, на якому будуть відображені ці послуги.
  3. Описати кілька кейсів, які демонструють успішні історії надання цих послуг.

Наша виконавча дирекція готова підтримувати керівництво університетів в проходженні всіх вказаних кроках. Для цього в нас є свій ресурс та великий досвід проведення подібних робіт в інноваційному маркетингу.

Що стосується напряму №4 – АППАУ закликає всі університети до створення єдиної робочої групи, яка здатна довести відповідну постанову КМУ про Центри 4.0 до затвердження та виконання. Очевидно, на часі також інші ініціативи – зокрема, вже можна й потрібно ставити питанням перед міністерствами про наповнення DIH відповідною інфраструктурою – адже в ЄС це створюється здавна також за рахунок публічних фондів. В Україні ж, це питання вирішується головним чином за рахунок спонсорських внесків комерційних фірм.

Ваші пропозиції до співпраці надсилайте на адресу info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ

 

Подібна інформація