Фандрейзинг – звіт воркшопу від 25 червня

Міні-конференція онлайн, що зібрала 25 червня 9 експертів по фандрейзингу та більше 40 учасників спільноти Індустрії 4.0 була цікавою чисельними моментами. Цей захід мав на меті прояснити та оновити позиції як експертів, так і інноваторів Індустрії 4.0, для яких тема доступних фондів та грантів залишається пріоритетною. Надаємо найбільш цікаві тези дискусій та виступів у вигляді головних висновків цього заходу. Переглянути всю конференцію в онлайн можна на youtube каналі по запиту.

Зміна позицій всіх сторін – не тільки апдейт, також і апргейд

Виконавча дирекція АППАУ ретельно готувалась до цього заходу – адже він є першим на виконання рішень форму Next Normality & Industry 4.0 щодо посилення взаємодії в напрямі експорту та інтернаціоналізації. Фандрейзинг в цьому контексті є одним з головним інструментів покращення конкурентоспроможності учасників ринку в підготовці до експорту та інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості.

Головним моментом підготовки стало обговорення документу про 3-х сторонню співпрацю сторін – консультантів, передових інноваторів 4.0 – членів АППАУ та екосистемних координаторів Індустрії 4.0.

Документ фіксує не тільки очікування, але й зобов’язання 3-х сторін, й чимало з них обговорювалось впродовж цієї міні-конференції. Зокрема, спільнота консультантів погоджується взяти на себе більш таргетовані комунікації й адаптовану підтримку до тих учасників спільноти АППАУ, які в свою чергу, будуть готовими взяти на себе зобов’язання щодо регулярного зворотного зв’язку та оплати послуг консультантів.

Відповідно, й по відношенню до попередніх підходів 2017-18 рр, коли вперше відбувались інтенсивні подібні обміни, зараз ми бачимо не тільки оновлення статусу та позицій сторін, але й спільний вихід на новий рівень співпраці.

Інноватори 4.0 – успішних кейсів все більше, але все ще мало

Впродовж заходу, ми представили досвід та здобутки в сфері фандрейзингу 6-и інноваторів Індустрії 4.0, – iSolutions (виступив СЕО Ігор Коцюба), Інфоком Лтд (менеджер по фандрейзингу Андрій Пузик), а також МДЕМ та «Тріада-Зварка» (їхні грантові проєкти коротко представив Юрчак Олександр). Окремо ми розглядали досвід ХАІ та КПІ – як Центрів Індустрії 4.0.

Видно певні спільні риси всіх розглянутих, й також інших кейсів по яким чимало є вже інформації в АППАУ.

  • Регулярно подаватись – «знову і знову», головне правило, щоб розпочати рахунок виграних проєктів й вийти на якісний рівень фандрейзингу
  • Фонди є не тільки в Horizon 2020 (зараз Horizon Europe) – фінансування обладнання на 1, 5 млн гривень «Тріада-Зварка» отримала в Україні від фонду USAID. Олександр Юрчак говорив, що інноваторів 4.0 мало видно, якщо взагалі є в інших фондах як минулорічний від ДІФКУ, чи нинішній від Українського фонду стартапів. Власне, весь перелік доступних фондів та найбільш актуальні пропозиції були в доповіді Івана Кульчицького, їх дійсно багато. Тому

    питання стоїть не в тому чи є фонди, – а в тому як значно підвищити рівень участі в них учасників спільноти Індустрії 4.0 та АППАУ.

  • Участь в престижних європейських консорціумах значно впливає на рівень конкурентоспроможності – МДЕМ, наприклад, має сьогодні доступ до останніх розробок та інструментів проектування в суднобудувані. Очевидно, це єдиний або один з дуже малочисельних розробників в цій галузі, що вже мають інструментарій, як 3D Experience від Dassault Systemes.
  • Про це, а також про нові можливості зростання говорили Ігор Коцюба та Вячеслав Харченко – визнання європейцями наших організацій та їх лідерів, як експертів, «відкриває двері» до чисельних нових проєктів та можливостей.

Все-ж, нам необхідно вести більш повний облік в сфері фандрейзингу по Індустрії 4.0. Добре, що ми зібрали ключових наших інноваторів, успішних також в фандрейзингу, але в цілому картина в цій сфері не ясна. Ми знаємо статистику по Horizon 2020 про те, що 52% проєктів виграє український малий та середній бізнес (решта  – науковці та освітяни). Але таких серед учасників Індустрії 4.0 майже немає. Отже, хто вони, ці фірми й чи мають відношення до промислових хайтек? Ті самі питання є по ЗВО, які найбільше цитуються у звітах МОН по Н2020. Наприклад, чи всі ці проєкти є навчального характеру? Чи є такі в сфері прикладних досліджень та рішень – і якщо «так» яка доля з в обох категорій тих проєктів, де можливе залучення українських учасників ринку? Подібних запитань багато. А історій успіху в нас мало. Дуже мало.  Тому відповіді на подібні запитання важливі з точки зору постановки початкових цілей, завдань та КРІ. Поки що виконавча дирекція АППАУ досить емпірично заявляє про ціль в 5 млн євро до 2023 року.

ЗВО можуть бути драйверами процесу фандрейзингу. Але не всі й не завжди.

Стосовно ЗВО та їх ролі в фандрейзингу, як модель співпраці з українськими учасниками І4.0  ми маємо 1-ий успішний кейс в Центрі 4.0 в ХАІ.

В дискусіях та виступах 25.06 прозвучало не раз, що ЗВО мають більше ресурсів й, в силу обставин, приділяють значно більше уваги грантовим проєктам по відношенню до комерційних учасників ринку. Іван Кульчицький дещо опонував цій тезі, посилаючись на загальну статистику виграних проєктів по Н2020 й відображаючи той факт, що більшість фондів дійсно створюються для підтримки малого та середнього бізнесу, й стартапів.

Водночас, в АППАУ ми маємо свою статистику, яка говорить про значно більшу активність технічних університетів та їх регулярні успіхи в грантовій діяльності. Тому головне питання, яке ставить наша виконавча дирекція – яка можлива співпраця на цій ниві.

Відповідь Харківського регіонального Центру 4.0 з ХАІ полягає в стратегії відкритості та взаємних пропозицій до учасників ринків

  • ХАІ – визнаний чемпіон серед ЗВО як по кількості виграних проєктів, так і по обсягам. Університет має визнання серед європейських учасників й це сприяю здобуттю нових проєктів
  • Важлива історія й традиції – ХАІ вже впродовж років співпрацює з промисловими підприємствами як ПАТ ФЕД та НПВ «Радій» й залучає їх до грантових проєктів
  • Завдяки співпраці з АППАУ, налагоджується більш широка співпраця вже і з нашими членами, в тому числі, в нових європейських проєктах та консорціумах

Більше про принципи та результати участі в грантових проектах ХАІ можна переглянути в презентації В.С. Харченко, керівника Харківського регіонального Центру 4.0

Водночас, на конференції 25.06 ми говорили, що далеко не всі університети мають подібні показники й можуть бути драйверами в процесах та проєктах фандрейзингу. Пропозиції більшості ЗВО стосуються навчальної сфери, й тут залучення комерційних учасників ринку дуже лімітоване.

Якими є ключові фактори успіху в фандрейзингу

Багато представників бізнесу та освітно-дослідницьких команд пробують свої сили в грантових проєктах, але успіху досягають далеко не всі. Тому важливо розуміти, якими ж є фактори успіху. Наші  спікери відкрито ділились своїми рецептами та спостереженнями. Ось кілька цитат

  • «команда (яку створювали роками), великі обсяги праці, рівень та кваліфікація що визнаються в ЄС» (В. Харченко, ХАІ – більше про це, див презентацію вище, слайди 9-12)
  • «в процес необхідно інвестувати», каже Ігор Коцюба. Перед тим, як вийти на визнаний та вже впізнаваний рівень європейського експерта по кібер-безпеці Ігор витратив багато часу та ресурсів, – це десятки брокеридж-івентів, презентацій та поїздок
  • «потрібно подаватись знову і знову – ніхто не виграє з 1-го чи 2-го разу» – Володимир Матюшко, консультант ЄБРР з питань залучення інвестицій
  • «be visible» – каже Ігор щодо важливості визнання як фактору успіху в консорціумах, – й «не в стінах свого університету – а в широких спільнотах, в тому числі в ЄС» доповнює Тетяна Котенко
  • «важливі правильні підходи та процесність – від визначення власних зон кращої експертизи, потенціалу та рішень – й до формування команди виконання проєкту» – Олександр Бабич, представив 7 кроків для покращення процесу підготовки до подачі заявки.
  • «якби були адаптовані послуги на ринку – я б ними користувався» – знову ж Ігор Коцюба підтверджує необхідність адаптованих, розвинутих послуг по написанню заявок. Також Ігор кілька разів звертав увагу на базові, на його думку речі, – як знання англійської мови та участь перших осіб в перемовинах та презентаціях.

Але навіть без виграшу, участь в європейських конкурсах дає результат від самого процесу участі.

«Це – шлях до швидкого росту вашої конкурентоспроможності»,

каже Іван Кульчицький та інші експерти. Процес змагання дуже стимулює перегляд позицій та вироблення інноваційних рішень.

Як зміцнити співпрацію консультантів та інноваторів 4.0

Отже, якщо підсумувати виступи та дискусії 25 червня, то ми бачимо, що всі три сторони – консультанти, комерційні учасники ринку та екосистемні координатори (до них відносяться асоціації та кластери) готові до співпраці. Цей рівень готовності вищий, ніж в 2017-18 оскільки підкріплений досвідом, в тому числі невдалих проєктів. Більшість з нас розуміє, що проблема не тільки у власному слабкому ресурсі (бізнес), чи «поганих» консультантах. Справа радше в тому, як ми разом взаємодіємо, які правила співпраці застосовуємо, як моніторимо процес та результати. Адже марно надіятись на те, що завтра кожна мала фірма буде мати виділений ресурс на фандрейзинг, як наївно надіятись й на «ідеальну» грантову заявку, яка дасть «гарантований результат».

Виконавча дирекція АППАУ пропонує наразі наступні покрокові зміни

  1. Затвердження сторонами основних положень про нові правила взаємодії 3-х сторін. Документ попередньо вже обговорений в спільнотах й приймається в якості базового. Цією публікацією виносимо його на публічне обговорення.
  2. Група консультантів бере на себе конкретні зобов’язання, й в липні ми побачимо
    1. Постійно оновлюваний перелік найбільш цікавих для І4.0 грантів
    2. Високотаргетовані комунікації – через випуск спец. дайждесту
    3. Персональні роз’яснення та просвітній контент
    4. Адаптовану пропозицію цінності для спільноти АППАУ (група FEI – див п.3).
  3. В свою чергу, виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці членів асоціації, інноваторів Індустрії 4.0 та інших, близьких до нас учасників спільноти, які готові
    1. Виділяти окремий ресурс (хоча в часовому вимірі) на обробку заявок та співпрацю з консультантами
    2. Надавати регулярний зворотній зв’язок щодо власних процесів фандрейзингу та результатів подачі
    3. Регулярно приймати участь в опитуваннях та просвітніх заходах по фандрейзингу

Члени АППАУ, яка погоджуються взяти на себе такі зобов’язання, входять в спеціальну групу EIF (Export, Internationalization, Fundraising) до якої в повній мірі починають застосовуватись пропозиції п. 2.

  1. Виконавча дирекція АППАУ, включно зі своїм ресурсом, відповідає за показник як «регулярний потік заявок», – завдання забезпечити до 10 заявок на квартал. Цей процесний показник є дуже важливим з точки зору кінцевого результату.
  2. З осені, в процес підтримки включаться ще 2 екосистемні координатори – кластери ІАМ в Запоріжжі та Харкові. Роль та функції фандрейзингу мають бути одними з ключових в їх діяльності – це типова характеристика кластерів, згідно практик ЄС.
  3. Ми також націлені на залучення українських цільових фондів – саме для підтримки промислових хайтек. Перемовини про це почнуться в 2-ій половині 2020 з рядом відповідних установ.

Важливо, щоб ми розуміли для чого все це робиться. АППАУ ставить спільну мету до 2023.

Ми хочемо вирощувати національних чемпіонів Індустрії 4.0 в кожному з цільових сегментів, й відповідно забезпечити їх успішний ріст в інноваціях, експорті та інтернаціоналізації шляхом залучення фондів в розмірі не менше 5 млн євро.

Зібрання потенційних учасників групи EIF відбудеться в понеділок 6 липня о 17-00, запрошуємо членів АППАУ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *