Формування єдиної аженди провідних університетів м. Харкова та бізнесу в сфері Індустрії 4.0

Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.

  1. Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.

Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:

  1. Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
  2. Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
    1. розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs), 
    2. кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань, 
    3. технопарків та FabLabs,
    4. проектів які популяризують інженерні професії,
    5. проекти популяризації технологій 4.0, 
    6. проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
  3. Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
  4. Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
  5. В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
  6. Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
    1. Окремих технологічних розробок 
    2. Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
    3. Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку
  1. Рекомендації до побудови єдиної аженди

Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:

  1. Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями,  поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
  2. Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
  3. Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
    1. Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
    2. Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
    3. Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
    4. Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
    5. Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
    6. Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
  4. Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
  5. На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
    1. Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
    2. Визначити як спільний комунікаційний майданчик групу в Фейсбук Харківського кластеру ІАМ.
    3. Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.

АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.