Hannover Messe – контексти, що формують виклики для України

Hannover Messe, як головна, світова подія промислової автоматизації, має чимало аспектів, що генерують десятки важливих новин та повідомлень для хай-тек спільнот.

Мова не просто про лайки на «модні» новини, чи «я там був» чи просто «круто», чи «ми відстаємо», чи «куди нам до них» – мова про нові смисли, які народжує кожна подібна виставка, про розуміння тенденцій, їх якісну аналітику, наше місце в глобальному світі, міжнародні відносини та багато інших речей, про які потрібно говорити професійно та відповідально. Адже неможливо інтегруватись в світовий простір хай-тек, не розуміючи глибоко, що в ньому відбувається.

Контекст №1: про масштаби, взаємовпливи та публічний дискурс навколо ключових тенденцій

Hannover Messe – найбільша в світі виставка промислових хай-тек. Це – 24 га виставкових площ, куди щорічно приїжджає до 6 тис учасників, біля 200 тис відвідувачів, і власне це не 1 виставка – а традиційно це 7. Великі площі займають наступні виставки: Промислова автоматизація, Приводи та Двигуни, Енергетика, Цифрове виробництво (ІТ-технології на виробництві), Технології вакууму та стисненого повітря, Промислова логістика та Дослідження та технології. Ключові теми цього року – Industry 4.0, Integrated Energy, Smart materials & coating, Predictive maintenance, Cobots (Колаборативні Роботи), Energy efficiency, Digital Twins.

Третя категорія тем для дискусій та зустрічей – це тематичні «не технологічні» майданчики, як Глобальні ринки, Молоде покоління, Влада жінок, Кар’єра та робота тощо. Як правило, вони пов’язані з технологіями. Наприклад, ключова тема на майданчиках «Глобальні ринки та бізнеси» – це про Індустрію 4.0, а саме, як ця технологія (-ії) нарощують цінність. Подібні майданчики служать ланкою, яка об’єднує різних стейколдерів – як інвестори, професіонали з освітніх інституцій, бізнес-асоціації, роботодавці, держ. органи, і звісно самих розробників.

Виклики для України: подібних – виставки чи форуми, що інтегрують різні промислові хай-тек в Україні, немає. Але навіть якби були, велике питання, чи ми дозріли обговорювати, наприклад «як нові рішення 4.0 підіймають цінність для споживача» або «освіта та наука – для розвитку вітчизняних хай-тек». Між тим, Ганновер – це не просто демонстрація кращих технічних рішень, це перш за все – великий дискусійний майданчик, що формує нові тенденції розвитку всього світу. Можлива, звісно, зустрічна теза – «не потрібно мати щось своє – Ганновер не так далеко, можна поїхати й там все побачити». Але в такому разі виникає питання як «побачене на Ганновері інтегрується та відбивається в Україні». Будь-яких аналітичних статей чи спільних обговорень форумів подібного масштабу до цього часу ми не мали. Й на рівні нашої асоціації за попередні роки відвідувань ми не бачимо будь-яких «слідів» Ганноверу в Україні – допоки мова йде про звичайний діловий туризм.

Контекст №2: Україна та глобальна арена хай-тек – де наші амбіції?

Головні питання в цьому контексті стосуються нашого місця – як поточного, так і майбутнього на глобальній арені промислових АСУ-ІТ У світі. Ганновер дає досить повну картинку відносно поточного стану й по відношенню не тільки до ключових тенденцій, й до загального розвитку на фоні інших країн. І перш за все, – через їх представлення на подібних виставках.

Почнемо з найближчих та найсильніших наших сусідів – і перш за все, РФ. Росія вже здавна й щорічно виставляється на Ганновері. Є декілька стендів РФ та чимало панельних дискусій, де бере участь Росія, або де про неї говорять. Цікаво, що є стенд «Made in Russia», представлений державним агентством Russia Export Center. Не менш цікавим є те, що загальний інтерес німців до Росії не падає – взяти хоча б панельну дискусію “Russia-Germany: Digital transformation of Industries and new opportunities for cooperation” за участю SAP, Росконгресу та самих організаторів ДойчеМессе.

Стенди мають інші сусіди – Білорусь, Литва, Казахстан та інші. На сайті Ганноверської виставки маленька Латвія має більше посилань, ніж Україна. Серед них цікавою є дискусія про Індустрію 4.0 в країнах Балтії, за участю представників всіх 3-х країн.

Додамо більше про Польщу – вони, господар Гановеру-2017, і тому не можуть не показати все краще, що мають. В Ганновері візьмуть участь до 150 польських фірм, чільники уряду та головні бізнес-асоціації. 3 головні теми будуть представлені від них – ре-індустріалізація, залучення в країну інвестицій та інновації від Польщі. Тема ре-індустріалізації йде від уряду – зокрема, багато говоритимуть про «Morawiecki Plan». Крім ре-індустріалізації, план визначає пріоритети в дигіталізації – від підтримки інноваційних компаній й до кращого розвитку на закордонних ринках. Згідно з планом, Польща хоче збільшити показники ПІІ та водночас стимулювати власні, внутрішні інвестиції. Дигіталізація виробничих процесів в Польщі відбувається досить швидко – цифрові технології у виробництві займають вже 4,1% від ВВП. Навіть більше, польський уряд активно підтримує процеси економічної дигіталізації з широкою програмою фінансових стимулів для R&D технологій.

Що ж Україна? Прямих посилань на нас всього одне – мова про стенд від Завод-Куб. Наші представники також будуть на стенді Blumenbecker – німецької інжинірингової компанії, що є одним з ключових інтеграторів в Україні, члена АППАУ. Але це все. Всі інші результати – це просто згадки про присутність в Україні інших великих компаній, що присутні також в інших регіонах. Жодного загального стенда, жодних публікацій чи дискусій, жодних спроб маніфестації досвіду чи здобутків нашого передового ІТ-сектору, що зараз (як це весь час піарять в нас) «рулить» експортом та економікою та є одним з кращих в Європі. Здається цього року не буде й жодних чиновників. Делегації, що їдуть – це комерційні, групові виїзди, які організують зі своїми українськими клієнтами філії німецьких брендів як Rittal, Phoenix Contact, Kaeser Kompressoren, Festo, а з вітчизняних – знаємо тільки про IT-Enterprise, ІТ-лідера в промисловості.

Виклики для України: ситуація з українським представництвом на міжнародних виставках просто показує жалюгідний стан промислових хай-тек політик та програм на рівні держави. Крім пустих заяв – декларацій, немає (як й не було) нічого – тому й обговорювати чи порівнювати, наприклад, з поляками чи з ким-небудь іншим немає сенсу. Рух «Індустрія 4.0 в Україні» чи ініціатива Digital Agenda Ukraine, що вийшла в кінці минулого року – з точки зору готових програм чи рішень знаходяться в початковому стані, тому ще дуже рано говорити про їх перспективи. Натомість, ми маємо чимало вже виявлених рішень в області 4.0 та близьких, які достойні представлення на європейському та світовому рівнях.

Отже, 2 виклики в цьому контексті:

  1. Як змусити (інше слово важко підібрати) держ. органи швидше переходити від заяв до справжніх політик та програм по розвитку хай-тек? Окремо, ми говоримо про експортні програми та програми по залученню інвестицій, що підтримуються державою – їх так само немає в області хай-тек.
  2. Як самим спільнотам швидше зорганізуватись та бути представленими на Ганновері. І чому б ні – можливо, вже наступного року? Головне питання тут – чи є у нас амбіції виходу на такий рівень?

 

Контекст №3: гарячі теми – технології та тенденції

Вище ми вже відмітили ключові теми цьогорічної виставки, – добре видно окремі вже «подроблені» та виділені тренди 4.0 – як Digital Twin, Machine Learning, Predictive Maintenance та подібні. Це не означає, що ці речі будуть виключно в павільйонах (= виставках) Industrial Automation або Digital Factory, – це всюди. Наприклад, в павільйоні стисного повітря та вакууму цікаво буде відвідати Kaeser Kompressoren – вони є головними фігурантами по 4.0 в цій категорії виробників готових рішень. Їхнє рішення Sigma Air Utility де-факто втілює нову бізнес-модель Product-as-a-Service, що дозволяє замовникам в рази знижувати показники Capex. Й цей приклад повної дигіталізації лежить в основі великої демонстрації цьогорічного Ганноверу, його головної теми «Інтегрована Промисловість – як ми створюємо Цінність».

Власне, прикладів та меседжів про те, що «головна цінність дигіталізації – це повна зміна бізнес моделей» – на Ганновері буде дуже багато. Згідно з останніми дослідженнями, 57% німецьких фірм вірять в те, що їх моделі будуть змінені в наступні 5 років, а 70% з них вже впроваджують ці рішення. Біля 500 готових рішень 4.0 буде продемонстровано в Ганновері! Для порівняння – в Україні за 1 рік подібного пошуку – аналізу готових рішень в області 4.0 ми не можемо нарахувати понад 10-15.

По іншим темам – та згідно з оглядовими анонсами на сайті виставки, варто зазначити:

  • В предикативному обслуговуванні фокус робиться на технологію машинного навчання – це є головна технологія (enabler) в цій області
  • «Люди є центральною частиною 4.0» – для розкриття цього меседжу, чимало буде розмов про зміну роботи операторів та інженерів, а також їх підготовку до нових викликів через навчання. Звісно, нові технології звільнять працівників від багатьох рутинних завдань. Але «інженери виробництва вже завтра мають бути експертами в технологіях доданої та віртуальної реальності, розумних окулярів та мобільних пристроїв». Всі ці речі будуть на Ганновері.
  • Коботи – КОлаборативні роБОТИ, – меседж про те, що «користування ними таке ж просте як смартфонами»
  • В рамках панельних дискусій виставки Digital Factory будуть говорити про CAE, MES та Additive Manufacturing

Виклики для України: порівнювати з меседжами чи тематикою наших виставок – скажімо «промислова електроніка та автоматизація» ЕІА-2017, що проходить в Києві перед Ганновером – просто нічого. За дуже рідкісними винятками – як той же Kaeser Kompressoren (до речі, який зовсім не є представником пром. АСУ-ІТ), ніхто з брендів промислової автоматизації ще й досі не почав цільові кампанії по просуванню своїх тематик 4.0 – і яких вже є десятки. Щодо ІТ брендів – вони багато про це говорять й рівень просування в рази вище. Водночас, все що стосується промислових хай-тек – як правило, поза рамками їх фокусу. Вони традиційно фокусуються на дигіталізації в непромислових секторах – як рітейл, банки та телеком, де рівень цифрової зрілості вищий.

В цілому за останній рік та завдяки зусиллям руху «Індустрія 4.0 в Україні» прогрес, звісно є. Перелік інноваторів та нових ініціатив в нас нарощується швидко. Але ще раз – порівнювати з тим, що ми бачимо в Ганновері, просто нічого – темпи розвитку в нас відрізняються в рази.

Отже, головний виклик в цьому контексті – це як прискорити темпи промоції нових технологій та лікнепу наших промислових хай-тек секторів. Адже в тому, що це потрібно ринку й що потенціал розробників в нас ще великий – сумнівів ніяких немає.

Контекст №4: міжнародні стандарти та співпраця

Industry 4.0, а також цілий ряд нових трендів базуються на сучасних стандартах пром. автоматизації та ІТ – як вже давно наявних, так і тих, що створюються. Асоціації та консорціуми працюють спільно над їх розвитком. Можна сказати, що весь світовий рух 4.0 – це результат нового рівня співпраці на світовому рівні. Минулого року Industrial Internet Consortium (IIC) з США об’єднався з німецьким Industrie 4.0 щодо вироблення – узгодження окремих стандартів. У відповідні роботи та комітети залучені багато світових брендів та виробників.

На Ганновері представлена маса асоціацій та міжнародних організацій, що представляють ці стандарти. Вкажемо на деякі з них:

  • Open standards for Industry 4.0 – один з найбільш цікавих стендів для даного контексту. Тут буде представлена сукупність стандартів від Fraunhofer Institute – провідної інституції R&D, що підтримується німецьким урядом. Зокрема, мова про OPC UA та Automation ML.
  • VDMA – німецька асоціація машинобудівників буде представлена на Ганновері окремими стендами за різними напрямками машинобудування. Зайве говорити, що нові діджитал технології є органічною частиною цих машин, й що визначають їх конкурентоздатність у світі.
  • ZVEI – головна асоціація німецьких виробників та розробників в електроніці та електротехніці, що підхопила прапор 4.0, об’єднує сьогодні понад 3000 організацій. Їх сукупні витрати на R&D сягають 26 млрд євро. Де-факто, разом ці організації визначають німецькі, а потім є європейські та світові тенденції в інноваціях. Зокрема в Ганновері будуть представлені останні зміни в моделі 4.0 – RAMI, та як ця модель синхронізується зі стандартами IEC/ISO.

Виклики для України: технічний комітет «Промислова автоматизація», що створений АППАУ, тільки приступає до роботи в області. Чимало важливих стандартів, які необхідно швидко гармонізувати та надати статус ДСТУ знаходяться на перетині з іншими комітетами – від ІТ та електротехнічних. Водночас, ми вже знаємо – що більшість взагалі не гармонізована й ринок про них нічого або дуже мало знає. Більшість фахівців в промислових АСУ керується сьогодні власними, «доморощеними» нормативними документами, або ж ГОСТ-ами минулого століття. Тому залучення фахівців та експертів до роботи в нашому ТК є головним наразі головним викликом. На початковому етапі мова йде про першу стадію гармонізації – так званим методом «безумовного прийняття», тобто навіть без перекладу.

Контекст №5: спільна здатність формулювати «правильний» дискурс в медіа та впливати на широкі бізнес-круги та уряд.

Ганновер – як ніяка інша подія, розповідає «що є що та хто є хто» в світі промислових хай-тек. Відповідність трендам Ганновера визначає здатність країн бути та сприйматись в ряду розвинутих, чи хоча б тих, хто має потенціал розвитку. На жаль, в українських медіа немає дискурсу, що є релевантним Ганноверу – тобто, фахівці не (достатньо) комунікують та не розставляють акценти, що важливі для публічної думки і які резонують з загальним розвитком в державі. Натомість, на темі 4.0 вже відверто піаряться хто завгодно, але часто – зовсім «не в тему».

Зокрема, поки що ми (експертна спільнота) дуже слабо комунікуємо та акцентуємо для громадської думки та бізнес-спільнот про наступне:

  • провали експортної політики уряду, а також про повну відсутність промислових та хай-тек політик та стратегій в державі
  • перекоси та міфи в ІТ-секторі – мова не лише про 90%-експорт та найпоширеніший аутсорсинг, але й про слабку присутність в дискурсі про розвиток промислових хай-тек секторів в Україні. За рік просування теми 4.0 виявлено буквально декілька брендів чи серйозних об’єднань, що готові співпрацювати в цьому напрямку.
  • наших реальних інноваторів по промисловим секторам – преса найбільше пише про ІТ- стартапи, що працюють на рітейл, – але зовсім мало про серйозні фірми з багаторічним досвідом, що створюють продукти, які мають в рази більшу додану цінність
  • про наші ВНЗ та освітню систему – що роблять вони, щоб прискорити підготовку нових людей 4.0 – адже те, що культура та знання в нас ще 2.0 або 3.0 – очевидно для всіх
  • і т.д. і т.п. – подібних тем чимало й вони мають дуже слабке медійне висвітлення.

Ганновер є прекрасним приводом, щоб піднімати та обговорювати ці питання, форсувати їх щодо владних структур, але також до бізнес-спільнот.

Цей виклик цілком усвідомлений та прийнятий АППАУ та нашими партнерами по руху «Індустрія 4.0 в Україні». За результатами відвідання Ганноверу буде ряд публікацій в мас-медіа, також ми плануємо спільну зустріч – обговорення результатів виставки, 15 травня в Києві, в HUB 4.0. Детальні анонси – згодом. Запрошуємо до співпраці в цих питання представників ділових медіа-ресурсів.

Генеральний директор АППАУ, Юрчак Олександр

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *