Хартія «Індустрія 4.0 в Україні»

До уваги учасників ринків ІТ, АСУ та інших хай-тек секторів пропонується Хартія національного руху «Індустрія 4.0 в Україні». Цей документ раніше пройшов ряд обговорень в спільнотах ІТ-АСУ й зараз є базовим для об’єднання різних хай-тек секторів, повязаних з українською промисловістю.

Визначення

Рух «Індустрія 4.0» – це інтеграційна платформа для об’єднання бізнес-асоціацій, спільнот та учасників ринків інформаційно-комунікаційних технологій, промислових систем керування, інжинірингу та машиноприладобудування, науковців та освітян з метою прискореного розвитку українських виробництв з високою доданою цінністю.

Передумови об’єднання

Є щонайменше 5 важливих причин чому високотехнологічні сектори мають об’єднатись на єдиній платформі «Індустрія 4.0».

  1. Приналежність до 4-ої промислової революції стає чітким водорозділом у світі на 2 групи країн: дуже багаті та дуже бідні. Ініціативи 4.0 вже прийняті цілим рядом розвинених країн і поступово розширюються на інші, включно з сусідами України. Впровадження сучасних технологій у всі сфери життя є визначальним для зміни бізнес-моделей та економічного укладу передових країн. І місце в світовому розподілі праці та багатств все більше визначається сьогодні тим, як швидко країни освоюють сучасні технології. Україна має теж визначитись – де ми себе бачимо в новому, технологічному світі Інтернету речей та великих даних. Але це визначення неможливе без консенсусу фахівців з різних галузей й щодо конкретних напрямків розвитку.
  2. Позиціювання як країни високотехнологічного інжинірингу, а не сировинного придатку. Крім мотиву «і ми теж» є більш серйозні підстави для інтеграції в рух 4.0. Для широкої громадськості все більш очевидно, що Україна вже стала сировинним придатком розвинутих країн. Водночас дискусії про 4-ту промислову, що захопили сьогодні ІТ та інші сектори майже не стосуються нашої промисловості. Масове впровадження технологій 4.0 – це те, що може зупинити тренд деіндустріалізації країни й надати потужний імпульс українській переробній промисловості та виробництвам з високою доданою цінністю.
  3. Людський капітал – як головна перевага, але яка не використовується сьогодні на 100% для України. На сьогодні єдина наша перевага та все ще потужний потенціал у світовому розподілі праці – це людський капітал. Наша ІТ-галузь першою зуміла використати цей фактор. Саме тому ІТ є, де-факто, вже інтегрованою в глобальний світовий простір і швидко зростає. Але ІТ є на загал далекими від української промисловості. У впровадженні промислових хай-тек домінують фахівці з вузьких виробничих технологій та промислових систем керування. Водночас українські системні інтегратори АСУ ТП, інжинірингові компанії, машинобудівники добре знані на просторах СНД, але не в світі. Багато в чому вони є консервативними та відстають від ІТ, і також від світових темпів впровадження інновацій. Отже, вихід в тому, щоб взяти краще з ІТ та об’єднати зусилля в модернізації української промисловості.
  4. Прискорення переходу від стану «держава – гальмо в розвитку» до «держава – партнер в розвитку». Об’єднання також необхідне з точки зору прискорення реформ у визначальних для розвитку технологій 4.0 в Україні. Розмови про індустріальні та технопарки вже набили оскомину, але держава й далі робить дуже мало для того, щоб покращити інвестиційний клімат та створити умови для прискореного розвитку власних можливостей R&D. Мова також про прискорення реформ в освітній та науковій сферах. Поодинці ми не можемо долати високі стіни бюрократії, корупції та лобіювання вузьких інтересів олігархів. Разом – можемо. Держава має бути партнером в ініціативах 4.0, оскільки одних технологій мало.
  5. Спільна просвіта ринку та залучення промисловців до світу високих технологій. Якщо дисбаланси є між ІТ та іншими високотехнологічними секторами, то дисбаланс між категоріями вендорів – розробників з одного боку, та користувачами, промисловими підприємствами з іншого – в рази більший. Промисловці потребують не тільки значно кращого розуміння ролі високих технологій на всіх рівнях, і перш за все, керівництва. Але також вони потребують ясної дорожньої карти трансформації своїх виробництв та зміни моделей управління. І це також привід для об’єднання, оскільки неможливо ставити «ракетний двигун на підводу».

Бачення учасників руху «Індустрія 4.0»

Через 10 років ми бачимо Україну серед високотехнологічних розвинутих країн світу. Україна має виробляти та експортувати не тільки зерно чи метал, але й продукти з високою доданою цінністю. Технології 4.0 в поєднанні з нашим потужним людським капіталом – це один з ключових факторів успіху в реалізації цього бачення. Це те, що допоможе трансформувати українську промисловість та вивести її в ряди кращих економік світу.

Ми віримо в це просто базуючись на кращих прикладах успішних українських ІТ та хай-тек компаній, що вже покоряють світ – вони зуміли краще за інших поєднати доступні світові технології з нашим людським капіталом.

Інші елементи бачення, що формують наші принципи співпраці

1. Повна синхронізація зі світовими трендами 4.0. Зокрема, застосування принципу розподілу між рухами ІоТ та Industry 4.0 аналогічно до того, як це прийняли в 2016 році консорціум промислового Інтернету (IIC) та платформа Industrie 4.0

Це означає, що рух «Індустрія 4.0» фокусується саме на українській промисловості. Водночас, рух «Індустрія 4.0» відкритий для співпраці з іншими подібними рухами в областях 4.0.

2. Фокус на виробництвах з високою доданою цінністю: учасники руху спільно визначають перелік таких промислових виробництв та взаємодіють між собою з метою швидкого проникнення в них технологій 4.0

3. Об’єднання означає конкретні дії в конкретних напрямках: учасники руху спільно визначають формати та механізми взаємодії, формують структуру управління та визначають конкретні напрямки дій. Пріоритетними напрямками є

  • Просвіта ринку в технологіях 4.0 та ріст культури промислових підприємств
  • Взаємодія з європейськими та світовими об’єднаннями в 4.0
  • Спільна розробка галузевих дорожніх карт
  • Ріст та об’єднання технологічних інноваторів в рамках проектів 4.0
  • Всебічне сприяння створенню та розвитку хай-тек та інноваційних кластерів

4. Лідерство за ІТ-сектором: ми свідомі того, що технологічне лідерство сьогодні належить ІТ-секторам. ІТ може бути локомотивом нашого руху. Водночас, лідерство апелює до відповідальності – ІТ мають демонструвати не тільки технологічну перевагу, але й достатні інтеграційні та комунікаційні здатності, щоб реально об’єднувати різних учасників руху, причетних до промисловості. ІТ також має демонструвати достатнє бажання та амбіції в напрямку ‘back to home’ – спрямовувати свій експортний потенціал на реалізацію внутрішньо українських завдань.

5. Ми погоджуємось з тим, що мова також не йде про ‘back to USSR’: в дискурсі про модернізацію промисловості, мова не йде за «спасіння» велетнів пострадянської промисловості – металургійних комбінатів, машинобудівних заводів, чи навіть авіа-судоприладобудівних, – але де й досі домінує пострадянська культура. Навіть більше, ми змушені погодитись з тим, що частина з них просто щезне з промислової мапи України. Ми говоримо про те, що рух «Індустрія 4.0» націлений на розвиток тих, хто реально хоче швидше інтегруватись в глобальний світ. І, мова перш за все, про розвиток малого та середнього бізнесу, а також інноваційних стартапів.

Рух «Індустрія 4.0» – не має обмежень щодо приєднання та відкритий для будь-яких організацій, що розділяють вищевказані елементи бачення.

***********

Виконавча дирекція АППАУ вітає ваші коментарі та пропозиції щодо фінальної версії цього документу. Заяви про можливість приєднання ви можете надсилати на адресу info@appau.org.ua з приміткою «хартія». Обговорення та урочисте підписання документу відбулося 5 липня в Києві. Наступна зустріч учасників руху – 28 липня в Києві.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *