Horizon 2020 – чому це важливо для учасників нашої асоціації та руху 4.0

З літа цього року АППАУ де-факто веде велику просвітницьку роботу по залученню гравців ринку промислових АСУ та ІТ до фондів Horizon 2020 та подібних. Але, власне, ми й досі не пояснили ґрунтовно чому це важливо та корисно для різних категорій учасників нашої асоціації.

Цей напрямок роботи й справді не був спланований в нашій асоціації на початку 2017, а скоріше відбувся в силу обставин. Зрезюмуємо всі активності поточного року в цій сфері діяльності та пояснимо причини цього руху.

Початок кампанії

Власне, початок кампанії був заданий нашими партнерами – консалтинговою компанією Civitta та ГО “Агенція Європейських Інновацій”. Ще минулого року вони виграли грант фонду I4MS на ТЕО по створенню Digital Innovation Hub промислового інтернету речей і почали активні пошуки партнерів. Члени АППАУ були залучені вперше на семінар у Львові в травні, де з двома з них була досягнута домовленість про use cases в області IIoT. Згідно з відгуками від експертів Civitta залучення учасників ринку до цього проекту не можна назвати успішним – більшість українських гравців ІоТ (як правило – стартапів) далекі від промисловості, тоді як більшість промислових інтеграторів чи розробників – далекі від ІоТ. Відповідно з травня АППАУ приєдналась до пошуків та профілювання гравців в цих напрямках.
Але справжнім відкриттям для нас була сама суть проектів, що полягає в інтеграції з європейськими розробниками та передачі-впровадження кращих технологій на українську сторону. У випадках, коли такі розробки є в нас – це може бути і зворотній рух. Фонд I4MS є частиною європейської програми Horizon 2020 і його сума складає 110 млн євро. Для першої фази – обґрунтування ТЕО на розробку інноваційних продуктів, – Civiita вже допомогла виграти чимало проектів для українських технологічних компаній з МСБ. Відповідно, стало питання – чому це не можуть бути учасники спільнот АППАУ та Індустрії 4.0?
Водночас, паралельно відбувались інші події – дотичні до теми фандрайзингу та євроінтеграції.

Заходи літа та осені

Далі події, що мають відношення до грантових програм розгортались наступним чином:

    • В червні АППАУ виграє свій перший грантовий проект на 5 тис євро – проект Digital Twins входить в 6-стку фіналістів Open Procurement contracting. До речі – це американський, а не європейський фонд. В липні ми використали частину коштів з цього проекту на створення відео, що презентує ідею проекту, а заодно – реанімує проблемний контекст наших «голодних ігор», але вже з новими рішеннями та підходами.
    • В червні в Одесі відбувається фінальна зустріч іншого проекту, що тривав з 2013 року. Мова про TATU (Training in Automation technologies for Ukraine), метою якого було створення 6 нових тренінгових центрів в області промислової автоматизації. Це інша програма ЄС – Tempus, що орієнтована більше на ВНЗ. 6 українських ВНЗ, 3 з яких – члени АППАУ – отримали лабораторії з обладнанням, а викладачі – підготовку та методики від європейських центрів. Вартість проекту за 3 роки склала 800 тис євро.
    • Семінар в серпні з експертом програм Horizon 2020 Володимиром Матюшко в Києві був наступним заходом, до якого ми залучили вже біля 10 учасників асоціації. Володимир Іванович представив ґрунтовний огляд всіх програм Horizon 2020 та пояснив деталі конкурсного відбору, процедури та механізми. Для крупним українських підприємств доцільно приймати участь в европейских проектах ДПП  (cPPP)  та об’єднаних технологічних платформах (JTI) . Відео – резюме з цього семінару можна подивитись тут.
    • Одна з ініціатив серпня походить від нашого партнера по Digital Agenda Ukraine та НАНУ Володимира Ночвая: спільно з ЕСКО «Екосис», ГО «Грінкубатор» та «Хабітат» ми формуємо заявку та подаємось на конкурс InnoEnergyHub. Пізніше в вересні приходить звістка, що ми не пройшли. Але тоді формується розуміння концепції HUBs – як ключової в європейському баченні щодо розвитку інноваційних екосистем.
    • Інший експерт по H2020 – Юрій Нікітін ініціює зближення з НАНУ, – аж до тієї міри, що 14 вересня відбувається спільний візит ген. директора АППАУ Юрчака О.В. разом з Директорами декількох інститутів НАНУ в Брюссель. Відбувається ближче знайомство, а заодно й розуміння наших позицій та амбіцій в напрямку Advanced materials, що в світі є окремим технологічним напрямком в Індустрії 4.0.
    • І нарешті до фіналу по проекту ТЕО на DIH IIoT (Civitta, ГО “Агенція Європейських Інновацій” разом з НУ “Львівською політехнікою”) – 21 вересня ми зібрали вже окремий семінар – завдяки CIS Event Group він добре попав на потрібну аудиторію, що зібралась на конференції ВІТ-2017. Виступи всіх 4-х експертів – партнерів АППАУ ви можете переглянути в цьому відео

  • Останні заходи – участь в конференції НАНУ, 13 листопада, де ми представляємо знову рух 4.0 та запрошуємо науковців швидше об’єднуватись. І наступний вебінар, 14 листопада, де знову разом з нашим Максимом Романовим ми бачимо 2 партнерів-експертів – керівника національного контактного пункту по програмах Н2020 Івана Кульчицького та експерта Н2020 Володимира Матюшко. Цього разу мова йде про нову серію так званих колів (calls) на програми Horizon 2020. Втрьох вони розкривають та деталізують найближчі коли по Робототехніці, їх деталі, та умови участі.

В листопаді приходить також звістка, що АППАУ виграла грант в програмі східного партнерства (EaP) на 10 тис євро. Це міні-проект по обмінах з країною Євросоюзу по певній тематиці. Ми вибрали напрямок по створенню екосистеми ІІоТ (тобто, в унісон з Civitta) й країною кореспондентом стала Польща – а більш точно, Люблінський науковий парк, де вже функціонує кластер ІоТ. Варто зазначити, що Люблін став нашим партнером після відмов французьких кластерів з кібер-безпеки в Софія-Антіполіс та Парижі. І головну роль в пошуку «правильного» партнера (що часто є вирішальним моментом) зіграв Іван Кульчицький – президент ГО “Агенція  Європейських Інновацій”.

******

Отже, маємо за півроку 9 заходів – це без врахування чисельних 2-3 сторонніх зустрічей, комунікацій, статей тощо. І 2 виграні мікро-проекти, що зміцнили нашу інституційну спроможність, але головне – додали віри і в себе, і в партнерів.

3 головні причини «чому це потрібно»

Тепер спробуємо дати відповіді на «чому» – якщо не на всі, то принаймні ті, що ми самі добре зрозуміли

  1. Доступ до реального фінансування R&D процесів наших компаній: гранти H2020 чи подібних в Україні за останні 3 роки отримали близько 50 компаній й на суму близько 9 млн євро. Водночас – це реально мізер (близько 1%) на фоні того, що отримують європейські країни. Загальні фонди Н2020 за 6 років складають більш як 100 млрд євро, а кількість учасників від країн ЄС – це тисячі. Й головна причина того, чому ми так відстаємо – це пасивність й дуже мала кількість заявок на гранти. У свою чергу та якщо говорити про нашу асоціацію чи рух 4.0, головною причиною відсутності гравців промислових хайтек була відсутність інформації та підготовки до участі в подібних проектах. В цьому році ми змінюємо ситуацію. Навіть 1-ша фаза фінансування Н2020 розміром в 50 тис євро для МСБ може бути цікава десяткам наших інноваторів. Такі гранти вже отримали SolarGaps, PassivDom, ЧервонаХвиля та декілька інших компаній.
  2. Синхронізація з європейським та світовими трендами в хайтек. Європейська програма Н2020 та подібні – по суті, це вже відфільтрована тематична добірка ключових тенденцій найближчого майбутнього. Що б ми не взяли – від робототехніки, великих даних, чи енергоефективного виробництва, – в коли Н2020 вже закладені ті тенденції, потреби та технології що визначатимуть напрямки технологічного розвитку в найближчі 3-5 років. Звідки висновок – навіть проста участь в консорціумах Н2020 забезпечує інтеграцію в європейський простір та автоматично синхронізує вас з кращими європейськими розробниками.
  3. Прискорення всіх колабораційних процесів всередині та створення справжніх промислових хайтек екосистем. Виграти конкурси в Н2020 в 2-ій фазі справді дуже важко – перемагають всього 20% від поданих. Водночас, сам процес підготовки стимулює розуміння необхідності та самі процеси кооперації між різними учасниками хайтек сегментів. Як правило, мова йде про широкі консорціуми між науково-дослідними інститутами та лабораторіями, розробниками з різних категорій, інжиніринговими компаніями, ВНЗ, але також кінцевими замовниками, що приєднуються до цих ініціатив в якості користувачів нових технологій. Зайве говорити наскільки це потрібно Україні. «Мода» на стартапи в нас до цього часу майже не стосувалась промислових хайтек. А між тим ніякого серйозного фінансування R&D немає в нас ні в системних інтеграторів чи технологічних компаній, ні в залишків КБ колись потужного машинобудівного комплексу, ні в цілому – і в самих великих end users. Мовчимо також за ВНЗ чи НАНУ – їх бюджети від держави так само мізерні. Тому об’єднання як в Н2020 – це потужний стимул до створення власних екосистем. І де мова про серйозні, капітало- та ресурсоємні розробки на сотні тисяч євро, – а не дешеві гаджети чи мобільні застосунки якими так пишається наш ІТ-сектор.

Якщо ці 3 причини важливі для інтеграторів, технологічних компаній – розробників, а також лабораторій з ВНЗ-НАНУ, то є також причина й для вендорів – великих міжнародних компаній. Мова про створення майбутніх кластерів та технопарків в Україні, де можуть бути їх центри R&D. Якщо це вже роблять IT-компанії (в Україні понад 100 R&D центрів і більшість з них є міжнародними), то чому інші хайтек це не можуть? Чому ми не можемо планувати свій парк 4.0 як це вже зробила Іспанія і в якому вже чимало промисловців? Зрештою, можлива проста кооперація чи просто координація з іншими європейськими філіями своїх брендів – адже останні вже беруть участь в програмах Н2020. І є також зовсім банальна причина – обладнання, що постачається в рамках проектів як TATU йде від відомих європейських брендів. В даному випадку, місцева філія Phoenix Contact отримала чудовий подарунок для створення своєї екосистеми навчальних центрів.

Головний наслідок реалізації всього вищесказаного – це зупинення процесів деградації в R&D промислових хайтек. Адже ні для кого не є секретом, що рівень наших розробок щороку падає, кількість інженерів скорочується, відтік в ІТ та закордон зростає, а з тих 100 R&D центрів що є в ІТ-галузі – лічені працюють на промислові сектори. Україна гордиться своїми талантами, але на рівні випуску готових продуктів – і які залежать саме від культури та інвестицій в R&D, – ми в хвості технологічних країн.

Як приєднатись до програм АППАУ та партнерів

Є вже маса інформації про програми різних фондів й чимало з них ми викладаємо на наших ресурсах, як slideshare. Але в цілому послідовність 3-х перших кроків наступна:

  1. Визначитись, чи є у вас амбіції, ресурси та експертиза для участі в конкурсах Н2020
  2. Вибрати свій напрямок та коли в ньому (проекти). Оскільки їх багато – консультаційну допомогу в виборі може надавати АППАУ та наші партнери.
  3. Пройти початковий відбір – тестування на предмет участі. Не варто витрачати час, якщо ваш рівень явно нижчий від потрібного, можливо – це справа наступних років.

По всім подібним питанням ви вже можете звертатись за адресою maksym.romanov@appau.org.ua
Нова програма Н2020 мобілізувала всіх експертів – наступний семінар від Civitta відбудеться 27 листопада в Unit.city. А робоча зустріч учасників програми «Робототехніка» планується 13 грудня в Києві. Приєднуйтесь.

Довідкова інформація:

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *