Спільний інтерес багатьох зацікавлених сторін до теми 4.0 потребує постійного освітлення та роз’яснення цієї світової ініціативи, й до якої вже залучилось чимало країн. Україна поки що позаду, але рух є. В цій статті ми даємо історичний ракурс, свіжі факти щодо розвитку, а також аргументуємо «навіщо це нам» та в чому є виклики. Стаття датована 2016 роком, й постійно оновлюється.
Суть тренду. Різниця між «4-та промислова революція» та «Industry 4.0»
Про нові світові тренди, що несуть сучасні інформаційно–комунікаційні технології говорять весь час і давно. Останнє десятиліття звучать терміни як Smart або Digital Factory та Digitalization (всього і вся). Звідки й Digital Economy. В США, які є найбільшими інноваторами в світі за цим всім говорять про технології як ІоТ, Big data, Cloud computing, Remote & mobile access, wireless communication, 3D printing тощо. У 2013-14 ми говорили про це на заходах АППАУ як про «мега-тренди» промислової автоматизації. То можливо ці нові тренди діджиталізації і є трендами 4.0?
Термін «Industry 4.0» з’являється в нас після відвідання Ганновера в 2014 р. й ця стаття вичерпно пояснює ініціативу німецького уряду про хай-тек стратегії до 2020. Якщо коротко – це скоординована, державна ініціатива по мобілізації всіх національних ресурсів з метою прискорення технологічних змін та утримання німецького лідерства в світовій конкуренції. Повторимось, що визначально термін стосується саме технологій у виробництві, тобто – промислових секторів. Сьогодні платформа Industrie 4.0 об’єднує декілька тисяч компаній, що об’єднались навколо напрямків досліджень, інновацій, навчання тощо в сфері виробничих технологій. Можливо, тоді мова за більш потужні спільноти або ж державні ініціативи?
Насправді, діджиталізація – як проникнення цифрових технологій, автоматизації та ІТ на всі рівні життя та економіки почалась ще в минулому столітті й отримала назву технологічного укладу 3.0. І це триває й досі. Але те, що останніми роками німці та американці привнесли абсолютно нового – це певне переосмислення того, як компанії ведуть бізнес. Горизонтальна та вертикальна інтеграція ІТ, поєднання різних технологій, створення нових кібер-систем та штучного інтелекту змінює бізнес-моделі та способи ведення бізнесу. Цікаво спостерігати як мігрують рейтинги компаній світу – у 2015 в десятці найбагатших ми бачимо повне домінування софтверних та сервісних компаній, – а не тих, хто виробляє нафту, газ чи метал. Хоча саме так це було ще декілька років тому.
Саме тому й щоб відрізняти цей феномен зміни бізнес-моделей завдяки технологіям і з’явилась назва «4-а промислова». А оскільки ці технології застосовують всюди, то з часом термін стає більш узагальненим та таким, що виходить за рамки промисловості – сюди почали включати сфери міської інфраструктури (Smart City), освіти, охорони здоров’я, тощо. До спектра технологій додались також інші– нано, біо, 3D-друк, нові енергоефективні технології.
Таким чином, світ почав називати цю зміну «4th industrial revolution» – «4-та промислова революція», маючи на увазі, що ті самі технології породжують зміни всюди й ці зміни породжують новий етап розвитку суспільства, що суттєво відрізняється від попередніх. Й тут виникла певна лінгвістична плутанина. В нашому сприйнятті ‘industrial’ це скоріше про промислове виробництво, хоча ‘industry’ в перекладі це може означати також «галузь» – тобто, будь-яка. Саме це й породило різне тлумачення та спори в українських бізнес-кругах, про яку ми писали зовсім недавно.
Отже, щоб надалі не плутатись в термінах, пропонуємо розрізняти: «4-та промислова революція» – це про всі сфери життя, куди проникають нові технології. Але Industry 4.0 – це саме про нові технології та моделі виробництва в промисловості, і де найчастіше мають на увазі платформи як німецька або ж подібні. Спільний знаменник обох категорій – це 4 ключові області революційних змін: IoT, Data Driven Decision (аналітика Big data), Connected machines, Artificial Intelligence.
Можливо, таке тлумачення трохи розведе та примирить нас з ІТ-шниками та бізнес-школами, які навипередки почали використовувати термін «4-а промислова», ані словом не згадуючи при цьому про саму промисловість)
Навіщо все це – про переваги
Клаус Шваб, засновник та голова Всесвітнього економічного форуму, випустив в 2016 році статтю з назвою «4-та промислова революція – що це означає та як відповідати». В ній він доступно розповідає про переваги масової діджиталізації, а також про нові виклики. Коротко процитуємо переваги в розумінні Клауса Шваба і чому вони не є продовженням «3-ої революції»:
- Безпрецедентне (по експоненті, а не лінійне) зростання інновацій – що стосується їх швидкості, об’єму та впливу. Це дасть значне покращення в ефективності, продуктивності та скороченні витрат.
- Безпрецедентне зростання даних та можливостей їх використання для нових технологій вже дає краще залучення різних верств розробників – користувачів – клієнтів й сприятиме розвиткові в багатьох відношеннях.
- Штучний інтелект стає реальністю – конкретні приклади ми вже бачимо від масової роботизації й до біотехнологій.
Все разом це сприятиме росту світового багатства та зменшенню нерівності між розвинутими країнами та іншими.
В АППАУ – і що стосується промисловості, в 2016 році були визначені більш прозаїчні та приземлені переваги нових технологій як:
1. Здешевлення та прискорення інтеграції – горизонтальної та вертикальної. Це саме те, чого не вистачає сьогодні для повного контролю та покращення ефективності українських підприємств. І це є великою проблемою оскільки більшість даних вводиться в системи управління типу ERP вручну або ж їх просто немає – точних та повних. Відповідно чимало виробничих KPI – особливо, в real-time просто «дуті». Рішення через традиційні MES та подібні системи – дуже дорогий шлях, що займатиме роки. Впровадження нових технологій, але на вже добре зарекомендованих стандартах – може значно прискорити реалізацію цього завдання.
Рис 1. Фреймворк RAMI «Індустрія 4.0»
2. Заміна традиційних серверних технологій на хмарні так само здешевлює рішення та обслуговування систем управління. Відповідно ми реально можемо нарощувати сферу послуг SaaS.
3. Для інтеграторів та вендорів нові тренди також означають створення та розвиток нових ніш-сегментів та відповідних рішень. Як один з останніх прикладів – див. рішення Інфоком в області безпілотного управління. Також новий сегмент, що очікується в значному рості – аналітика даних. Згідно McKinsey, найбільше даних є саме в промисловості, але сьогодні тільки 5% з них використовується для прийняття управлінських рішень. Подібні приклади ми всюди бачимо й в українській промисловості.
4. Значне зростання окремих традиційних сегментів – наприклад, все що стосується низової автоматики має бути smart. Інші експерти та джерела ясно вказують, як буде відбуватись промислова діджиталізація – саме через масове впровадження розумних пристроїв (smart devices). Разом з п.3 це дає багаторазове збільшення загальних обсягів ринку АСУ ТП, який сьогодні жаліється на стагнацію та падіння обсягів.
5. Прискорення розвитку учасників ринку АСУ ТП: сьогодні ми відкритим текстом говоримо про консерватизм наших вендорів та інтеграторів (а далі відповідно – й замовників). Тренди 4.0, зближення та здорова конкуренція з ІТ дадуть потужний поштовх нашому ринку й це насправді давно потрібно. При цьому ми чітко орієнтуємось на ключову різницю між трендами IIoT (де вже домінує ІТ) та Industry 4.0 (перевага залишиться за АСУ ТП), рис 2.
Рис. 2 Концептуальне розведення ІІоТ та Industry 4.0 прийняте між двома об’єднаннями – платформами в 2016 (джерело)
6. Як продовження попереднього – це виведе на арену нових, більш конкурентоздатних гравців, а також сприятиме розвитку експортного потенціалу та вітчизняного виробника. Прикладів як Luxoft Energy, який вже створює АСУ диспетчеризації-управління електроенергією для найбільших брендів та замовників світу стає більше і це добре. Розробники з Luxoft на голову випереджають наших «класичних» промислових інтеграторів, оскільки володіють та використовують саме нові технології, і також знають міжнародні стандарти.
7. Ці тренди також однозначно прискорять реформування системи освіти: подібно як бізнеси дивляться на ІТ як зразок для наслідування в області agile, так само й наші ВНЗ та провайдери освітніх послуг розуміють, що треба переорієнтуватись на он-лайн та інтерактивне навчання.
Про світові виклики
Водночас нові тренди несуть з собою нові виклики. Клаус Шваб пише в своїй статті про наступне:
- Існує чимало побоювань щодо безробіття та розподілу світового багатства – бідні країни можуть всеж стати ще біднішими, але й багаті країни можуть очікувати значні потрясіння в зв’язку з масовою роботизацією виробництв.
- Оскільки ключовий фактор розвитку – це таланти та професійні кадри, вони вже вимиваються багатими країнами. Також багаті країни на рівні прав власності володіють всіма новими технологіями. Відповідно бідні країни вже стають сировинним та кадровим придатком для багатих.
- Зростатимуть загрози кібер-безпеки – чимало опитувань в світі вказують на занепокоєння керівників щодо нових загроз кібер-атак.
Є й інші загрози, але в цілому Клаус Шваб зазначає, що швидкість та переваги інновацій, яки несе 4-а промислова революція, та швидкість зростання розривів та негативних явищ, що з нею пов’язані, важко передбачити та зрозуміти до кінця. Ясно одне – виграють ті, хто свідомо до цього підходить та планує необхідні зміни на рівні галузей, держави, нації.
Чи планує ці зміни Україна
Чимало країн світу вже розпочали свій шлях в 4-ій промисловій. Платформи, подібні німецькій Industrie 4.0, існують в різних країнах. Штати давно, хоча й з меншим втручанням держави, розвивають напрямок Digital у всіх сферах. В промисловій автоматизації їх ініціатива Industrial IoT (IIoT) давно об’єднала десятки відомих брендів в консорціумі з такою ж назвою. А сьогодні вони об’єднались з платформою Industrie 4.0. Франція запустила ініціативу The Industry of the Future – й подібно німцям теж на державному рівні. Вона включає 34 ініціативи, направлені на різні сфери економіки країни. Мають свої потужні ініціативи Індія та Китай. Великі конференції, присвячені 4-ій промисловій революції йдуть по всій східній Європі. Інші сусіди, як Туреччина вже який 3-ій рік проводять під цим прапором конференцію присвячену темі supply chain, а також залучають інвесторів в свої техно-парки в рамках європейської ініціативи Factory of the Future. Навіть Африці на сайті всесвітнього економічного форуму присвячено цілий ряд статей, – деякі з гучними заявами «Африка має стати хабом 4-ої промислової революції». Автори мають при цьому на увазі, що попит, економічні та соціальні проблеми можуть вирішуватись сьогодні набагато швидше – наприклад, проблеми вакцинації вирішуються вже з допомогою дронів, мобільний зв’язок допомагає в інших задачах охорони здоров’я, передаючи своєчасно необхідні дані про хворих. Але головне – Африка має найбільший потенціал зростання і в 2050 буде наймолодшим континентом світу.
Україна поки що визначається. В 2018 році в країні створена Національна стратегія Індустрії 4.0, але допоки вона не прийнята урядом країни й виконується силами бізнес-спільноти, яку координує асоціація АППАУ та платформа Industry4Urkaine.
Важливо також розуміти, що контексті 4.0 ми говоримо про комплекс факторів, які рухають сучасне виробництво. Мова сьогодні йде не тільки про інше оподаткування чи умови залучення інвестицій, не тільки про техно-парки, але й про зовсім інші речі, які стосуються культури інновацій, розвитку та співпраці – й усе це навряд чи до парламентарів.
Головний виклик хай-тек спільнот 2021 – інституціоналізація стратегії руху
З 2016 року, відколи була вперше написана ця стаття, національний рух Індустрії 4.0 пройшов чималий шлях.
В в липні 2016 році була досягнута стратегічна угода секторів ІТ та АСУТП (ОТ) навколо положень Хартії Індустрії 4.0. Так виник національний рух Індустрії 4.0.
В 2017 році вийшов окремий сайт “Індустрія 4.0 в Україні”, пройшли перший конкурс інноваторів та перші експортні заходи в Берліні.
В 2018 році була розроблена національна стратегія Індустрії 4.0. 14 проектів згруповані по 6 напрямам дій й АППАУ взяла на себе відповідальність за їх впровадження. Відтоді моніторинг руху йде згідно планів цієї стратегії.
Підсумки 2019 року можна подивитись в цій публікації.
В 2020 АППАУ фокусується на інтеграції в державні політики – ряд проектів розвиваються в регіонах в напрямах кластерів “Інжинірингу – Автоматизації – Машинобудування” та смарт-спеціалізації.
Головний виклик спільнот в 2021 залишається таким же, як і в 2016, – потрібна значно краща консолідація різних секторів та стейкхолдерів Індустрії 4.0 для того, щоб вивести цю стратегію на державний рівень.
Ген. директор АППАУ Юрчак О.В. червень 2016 – січень 2021
Головні ресурси
- Сайти АППАУ по Індустрії 4.0
- Стратегічні розробки АППАУ та руху 4.0
- Розгорнуті пропозиції окремих положень 4.0