INDUSTRY 4.0 – як уникнути плутанини та об’єднатись

До речі, не всі знають, що у витоків Форуму в Давосі стояв також відомий українець Богдан Гаврилишин. У часи заснування Давоського Форуму він працював директором Міжнародного Інституту Менеджменту в Женеві.

Перші тижні після Давосу більшість українських ЗМІ за звичкою обговорювали лише те, що було на Українському Сніданку від Пінчука. Лише згодом почались, я б це назвав, Перегони 4.0. Тобто тему підхопили і в Україні.

Так сталось, що я про Industrie 4.0 (саме так називається в оригіналі Програма Уряду ФРН) знаю вже декілька років, практично від перших згадувань. Адже мав честь 10 років працювати в великій німецькій міжнародній компанії Phoenix Contact, яка є разом з Siemens, Bosch, Rittal та іншими компаніями галузі промислової автоматизації одним з провідних учасників цього руху і Програми.

Я не обмовився. Саме галузь Industrial Automation разом з потужними IT-компаніями є основним провідником Industrie 4.0. Підкреслю: Промислова Автоматизація.

Безумовно, драйвером, причиною Industrie 4.0 став стрибок розвитку інформаційних технологій, але головний процес – це Digitalisation, оцифрування, дигіталізація, як хочете, ПРОМИСЛОВОСТІ.

А в Україні на цю тему говорять всі, окрім головної дійової особи. Напевно, тому поширюється плутанина в термінології, підміна понять, змішування до купи всіх «модних» слів:

Industry 4.0, Internet of Things, Big Data, Digital Transformation, Machine Learning, M2M Communication, Artificial Intellect, і, безумовно, де треба і не треба, Четверта Промислова Революція, Революція 4.0, або, навіть, IT Revolution 4.0.

Спробую ввести ясність в терміни і в голови.

  1. Industrie 4.0 (I4.0) – Програма німецького Уряду і провідних компаній, направлена на збереження лідерства німецької промисловості в світі в цифрову еру.
  2. Industry 4.0 Platform – це стандарти для Industrie 4.0. Провідні виробники від початку домовляються про спільні стандарти нових технологій.
  3. Internet of Things (IoT) – інтернет речей, або інтернет об’єктів. Це узагальнення того, що все більше пристроїв приєднується до інтернету і поєднуються між собою. Можуть комунікувати між собою, навіть діяти певним чином самостійно, на основі обробленої на віддалених серверах інформації.
  4. Industrial Internet of Things (IIoT) – це промислове використання технологій IoT. Головна відмінність: якщо ІоТ – це, переважно, зручність, фан, додаткові послуги, смартфони і гаджети, то ІІоТ – це підвищена відповідальність за дотримання техпроцесів, безпека виробництва, підвищення ефективності, повернення інвестицій і т.п.
  5. Data Science, Big Data, Clouds, Machine Learning і т.п. – це маркетингові назви технологій обробки і аналізу великих масивів даних. Невід’ємна складова технологій ІоТ.
  6. Industrial Internet Consortium (IIC) – громадська неприбуткова організація, створена в США для координації розвитку технологій промислового інтернету, розробки спільних стандартів. Зараз об’єднує більшість компаній з галузі Industrial Automation і IT.
  7. IIC та I4.0 в березні створилиспільну Платформу індустріального інтернету. Для координації і розвитку.
  8. Digital Transformation, Manufacturing Digitalization, Smart Factory – тренди розвитку різних галузей в бік використання цифрових технологій. Але важливо розуміти, що різні галузі і різні ринки проходять цю трансформацію певним своїм шляхом. Не завжди те, що винайдено для Uber, буде працювати на заводі VW. І навпаки.

Наведу картинку з інтернету, щоб проілюструвати сказане вище і показати наглядно різницю між промисловим і споживчим інтернетом речей (IoT vs IIOT).

Тобто, коли ми говоримо про Індустрію 4.0, промисловий інтернет речей – це більше про промисловість, енергетику, транспорт, тощо. А коли ми говоримо про інтернет речей – це більше про побутові, домашні, споживчі речі.

Безумовно, вони пов’язані технологіями, інтернетом, використанням мобільного зв’язку і т.п. Але у індустріальному використанні досягнень четвертої промислової революції є суттєві відмінності у вимогах до безпеки, швидкості, надійності, безперебійності, захисті і т.п. Крім того, багато з того, що зараз широко почало використовується в побуті, вже довгий час є в промисловій автоматизації. Власне, «підключеність» – це стандарт сучасної системи промислових АСУ.

Вказане вище, треба розуміти і враховувати. В особливості підприємцям-айтішникам, які хочуть розповсюдити свої розробки на промисловість, енергетику і т.п. Тут не треба винаходити велосипед, а треба співпрацювати з колегами, які вже давно орють ниву модернізації промисловості, з системними інтеграторами, виробниками компонентів автоматизації. Адже нові технології треба буде поєднати з АСУТП, SCADA, MES, Historian-системами, які вже діють на наших підприємствах.

Висновок. Ніхто не виграє від перетягування ковдри модної «4.0» теми. Тільки разом, кожний у своїй компетенції, координуючи рухи, співпрацюючи і навчаючись передовому, ми маємо шанс причепити Україну до потягу Промислової Революції 4.0

Саме тому, АППАУ (Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації) виступає з об’єднавчими ініціативами, адресуючи їх до вендорів, інтеграторів, провайдерів, стартаперів і інкубаторів. Саме тому ми виступаємо на форумах, організовуємо дискусії і пишемо колонки та блоги.

Перефразовуючи Андрія Колодюка, відомого ІТ-підприємця і інвестора, хочу сказати: Українська Індустрія 4.0 – це наш спільний стартап. Маємо шанс зробити його успішним, зробивши українську промисловість ефективнішою, життя зручнішим і безпечнішим. Підозрюю, що штучний інтелект за нас це не зробить.

Всі ці питання ми будемо обговорювати на Великій діскусії лідерів ринку “Інновації в промислових АСУ” 19 квітня, початок об 11-ій – запрошуємо. Приєднутеся! Захід відбудеться в рамках виставки EIA-2016

Олег Михайлов, Директор з розвитку АППАУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *