Інновації в Індустрії 4.0 – «думай глобально, дій локально»

В проекті BOWI розгортаються проф. обміни, на яких команда BOWI дає багато інформації по інноваційному та продуктовому маркетингу. В цій публікації ми пройдемось по ключовим тезам  презентацій АППАУ з воркшопів 12 та 18 січня. Стаття має відношення не тільки до проекту BOWI, але загалом до всіх інноваційних програм АППАУ – Індустрії 4.0, й відповідно буде корисною широким колам та стейхолдерам руху 4.0.

Наша Індустрія 4.0 – в глобальному контексті інновацій

«Думай глобально – дій локально» – або як вписати свої ініціативи в глобальний та європейський контексти інноваційного розвитку? Цей виклик є ключовим для всіх учасників програми BOWI, як зрештою, для всіх інноваторів 4.0 й тому потрібно дуже добре його розуміти. Тому ми завжди починаємо з глобального контексту, а точніше – європейського, оскільки більшість відкритих колів по Індустрії 4.0 відбувається саме в рамках ЄС.

На окремі тези далі, ми будемо посилатись в якості ілюстрацій на слайди презентації від 12 січня.

Головні чинники, що визначають глобальний контекст інновацій в Індустрії 4.0 можна розподілити на 5 головних ключових тез

  1. Перехід світових інновацій 4.0 в фазу зрілості, яка супроводжується зростанням комодитизації. Для прикладу на лендскейпі української Індустрії 4.0 ми бачимо 2 десятки фірм в сегменті ІІоТ, тоді як на світових – їх вже тисячі. Й сотні з них мають дуже близький функціонал. Іншими словами, те, що ми позиціонуємо в Україні як інновацію, на світових ринках – давно commodities. Ця зрілість технологій є логічною, якщо врахувати що концепції Індустрії 4.0 вже більше 10 років.
  2. Посилення водорозділу та розривів між розвинутими й тими, що розвиваються
    За ці 10 років наше відставання від розвинутих країн зросло і є маса ознак цього – від дуже низьких індексів інноваційності в промислових сегментах й до відсутності наших інноваційних продуктів на більшості світових чи європейських лендскейпів 4.0. Слайди 33 і далі в презентації показують наскільки системно та послідовно рухався ЄС за останні 5 років. В Україні, на загальнодержавному рівні ми не можемо похвалитись нічим подібним. Але в риториці АППАУ ми більше говоримо не про наслідки, а про причини. Майже всі вони на рівні відсутності державних політик та стратегій – по інноваціям, промисловості, діджиталізації й далі – Індустрії 4.0. Тобто, простою мовою – ці сфери в нас не фінансуються, орієнтири та цілі не узгоджені, відповідно розвиток – слабкий.
  3. Посилення ролі якісної сегментації
    Як ринкові актори зазвичай конкурують на зрілих, продуктових ринках? Правильно – за рахунок нових функцій і які маркетинг перетворює на нові сегменти. Виключно для того, щоб споживачу легше було зрозуміти «хто є хто». Візьміть як приклад, появу електрокарів або смартфонів – вони є фактично новими продуктовими сегментами в інсуючих категоріях товарів за рахунок додавання або зміни певних функцій. В технологіях 4.0 відбувається те саме. На лендскейпі ІоТ (див з слайду 16 презентації і далі) ми бачимо 12 сегментів,  Адитивних технологій – 14 сегментів, Безпілотних авто – 7, Штучного інтелекту – 94!!! Отже, давайте відверто – заявляти щось на кшталт «в мене є інновація в сфері ІІоТ» – це ні про що. Потрібно дуже точно вказувати сегмент в якому ви працюєте. Більш детально на цю тему – рекомендуємо огляд Брайана Банца від 2018 року на тему платформ ІІоТ.
  4. Зростання ролі екосистем, бум стартапів
    Хайп та риторика про інновації майже автоматично веде до теми стартапів. Європейський курс, а точніше вся програма I4MS там само потужно орієнтована на розвиток стартапів та МСП, однак тут все дуже добре інтегровано та зав’язано на екосистемні підходи. В яких завжди виділяються центри експертизи хайтек, й де зазвичай домінує державне фінансування та відповідні політики. Зокрема, так звані DIH отримали з 2014 року десятки мільярдів євро на свій розвиток. Звідки – й зовсім інший рівень стану їх розвитку в порівнянні з подібними нашими структурами. Європейські DIHs (їх вже 600+) стали основою кількох ключових європейських програм по розвитку інновацій та діджиталізації МСП й бум стартапів та інновацій у них в industrial & deeptech сегментах не дуже відрізняється від lite сегментів, типу чистого софта та гаджетів для В2С ринків.
    В Україні наша концепція Центрів 4.0 з 2018 р. не отримала ніякої підтримки й ці центри функціонують радше як волонтерські структури. Як результат, – в сфері промисловості в Україні й досі немає жодного розвинутого центру надання якісних послуг за всіма 4-ма категоріями функціоналу DIH, – екосистемного розвитку, прототипування, освіти та просвіти й фандрейзингу. Відповідно і як наслідок – в нас багато риторики та хайпу про стартапи, але в реаліях знайти справжні інновації в Індустрії 4.0 дуже важко. Й це дуже яскраво продемонстрували наші спроби побудови ландшафтів 4.0 по Харкову та Запоріжжю в 2021. Не бачимо ми й появи особливих результатів від численних корпоративних акселераторів, які вже пройшли в Unit.city. Це доказує тезу, яку ми детально аргументували в стратегії І4.0 в 2018 – потрібно не тільки «знімати вершки» (фільтрувати кращі стартапи), але й вкладати в коріння екосистеми, звідки виходять ці стартапи – університети, центри та лабораторії R&D, НДІ, створювати відповідні умови для широкого розвиток промислових хайтек.  
  5. Курс на подвійний – цифровий та зелений переходи
    Ще 1 тренд який варто брати до уваги – це подвійний цифровий та зелений переходи (digital & green transition). Тобто, сьогодні для промисловців ці речі позиціонуються практично нероздільно. Це означає, що аженда зеленого переходу інтегрується сильно в аженду цифрового й може входити в сферу відповідальності CDTO, чого не було раніше. Раніше – все що «зелене», це радше до політики КСВ (корпоративної соціальної відповідальності), де свої департаменти, типово близькі до піару й дуже далекі від розуміння цифри. Сьогодні, європейські компанії визнають, що перехід до вимог вуглецевонейтральної економіки неможливий без цифрових технологій, й що відкриває нові можливості для інноваторів. В Україні ми тільки-тільки розпочали це єднання, зокрема на платформі Industry4Ukraine розпочав роботу комітет «Стала індустрія», де цей фокус на інтегрованому переході «цифровий ТА зелений» задають кілька передових членів АППАУ.

Як діяти в програмах АППАУ – про BOWI, EIF тощо

Отже як врахувати цей контекст в наших програмах розвитку? Чи маємо ми шанси та як пробиватись в євро-конкурсах, враховуючи всі ті відставання, зазначені вище і які тільки зростають? Наприклад той факт, що будь який учасник МСП в ЄС, який веде розробки або будь-який університет чи DIH в них має в рази краще забезпечення, ніж ми. Й що рівень розвитку їх екосистем та екосистемної підтримки також на порядок вищий.

Ці питання апелюють до серйозного, стратегічного та аналітичного контексту про позиціонування України на глобальній арені промислових та цифрових інновацій, про наші шанси та стратегії. Й це ми ще зробимо, точніше – оновимо, оскільки в стратегії 4.0 від 2018 вже достатньо про це сказано й, за великим рахунком, ситуація за 3 роки не надто змінилась.

Якщо коротко все-ж відповідати на ці питання, то мова про потенціал, який все ще зберігається. З кожним роком його стає менше, але все-ж в країні ще є тисячі розробників в різних категоріях – університетах, НДІ, інжинірингових компаніях, стартапах, машино- та приладобудівниках тощо. Тому зрештою, в цьому глобальному контексті і який важко назвати сприятливим для України, «порятунок» в першу чергу, в руках самих інноваторів – потрібно діяти професійно, стратегічно та консолідовано.

Далі для учасників програм BOWI, де якраз представлені ці категорії, ми даємо радше рекомендації тактичного рівня, які стосуються підготовки аплікаційних форм високої якості.

  1. У всіх викладах дотримуйтесь цілісності та дотримання логічних зв’язків:
    1. Бізнес-кейс (опис проблеми) – виділяйте та аргументуйте найбільш значимі 3-5 больових точок підприємств – замовників, і які мають справді системний, критичний характер для їх конкурентоспроможності.
    2. Правильно сегментуйте та позиціонуйте ваше рішення. Цей результат залежить від якісної ринкової аналітики у вашому сегменті, але ми даємо досить прості рецепти щодо цього, включно з джерелами інформації.
    3. Аргументуйте рівень інноваційності – в чому інноваційність рішення та в чому проявляється рівень TRL, який ви вказуєте.
    4. Вірно визначайте конкурентів в вашому цільовому сегменті – тут ми бачимо чимало помилок, зокрема не варто нашим інтеграторам порівнювати себе з міжнародними вендорами. Останні практично не представлені в Україні на рівні впровадження повних рішень І4.0, але більш важливим є те, що некоректно порівнювати окремий продукт (елемент) з повним рішенням в конкретному застосуванні.
    5. Ринкова ніша (market opportunity) має ясно відповідати найбільш значимим проблемам в п.а вище й бути аргументованою кількісно та якісно.
    6. Комерційна стратегія та плані дій мають ясно відображати, яким чином ви хочете покращити рівень свої інновації та виводити її на ринок, щоб досягти поставлених цілей.
  2. Від початку налагоджуйте якісну, екосистемну кооперацію в рамках конкурсу. В даному випадку проекту BOWI, ми забезпечуємо кожного заявника мінімум 2-3 експертами (КПІ спільно з АППАУ) й це гарний привід для всіх сторін щоб почати якісну, професійну дискусію в рамках конкретної інновації. Тобто, наші заявники за кошти проекту отримують дорогий консалтинговий ресурс й гріх, як кажуть, це не використовувати. Експерти вже отримали чек-листи щодо перевірки наявності необхідних положень в аплікаційних формах, всі готові до співпраці, тому перша порада – просто чітко та спільно починайте відпрацьовувати у викладі кожну контрольну точку цього чек-листа.
  3. Приділіть достатньо часу на підготовку пропозицій з добрим балансом на всі розділи та на їх обговорення. Типова помилка багатьох початківців, це коли маса часу витрачається на аргументацію технічного рішення чи інноваційності, тоді як на розгляд ринкових можливостей та деталі плану дій залишається буквально кілька останніх днів – годин перед подачою. 

Також добре до подачі заявки зробити публічні пітчі в широкому експертному колі, – дружній зворотній зв’язок ніколи не завадить й ця нагода буде в нас 1 лютого.

Й для учасників проекту BOWI ще раз нагадаємо, що мова йде не тільки про разову подачу заявок в цьому проекті до 14 лютого. Ми ставимо за мету максимізувати ефект цієї підготовки в 2022, й отже, для тих, хто дійсно має хороші інноваційні рішення буде ще маса нагод прийняти участь в різних конкурсах – як європейських, так і українських. Детальніше – див. за посиланням графік до кінця березня.

Принагідно нагадуємо всім інноваторам, що команда BOWІ завершує прийом заявок в проект на цьому тижні. Для тих, хто ще планує долучитись до цьому конкурсу, – реєструйтесь за посиланням, дедлайн 25 січня.

Команда BOWI