Кластери – як інструмент протидії кризовим явищам

В звичайні часи ми завжди говорили про кластери як інструмент чи навіть драйвер економічного розвитку. Наразі – в країні нові виклики, й зараз мова радше про протистояння негативним наслідкам. В цій статті ми резюмуємо поточний стан, виклики та першу реакцію на COVID-19 кластерного руху в Україні.

По слідам вебінару 2 квітня

Вебінар 2 квітня був першою спробою зрозуміти реакцію кластерів, й одночасно він надав імпульс між-регіональному обєднанню кластерам ІАМ, які розвиває АППАУ. Нагадаємо нашим читачам, що ініціатива кластерів ІАМ датується минулим роком. АППАУ випустила власну конепцію кластерного розвитку «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» (ІАМ) й розпочала її впровадження в 4-х регіонах – Сум, Одеси, Харкова та Запоріжжя. Найшвидше стартували запоріжці – й саме завдяки активності місцевого партнера, Запорізької ТПП. В цьому році перші наради по кластерному розвитку ІАМ пройшли в Одесі та Харкові. Оскільки всі ці об’єднання перебувають в початковій фазі розвитку 2 квітня ми обмінювались досвідом з більш досвідченими рухами, зокрема Херсонським бізнес-кластером. Ігор Бжезицький, голова ради кластеру, розповів про характер взаємодії в цьому кластері. Він має суто проектний характер. Гравці регіону (переважно машинобудівники в агро-секторі та їх постачальники) обєднуються в рамках конкретного ТЗ на проект або розробук нового обладнання. Кластер успішно діє вже більше 5 років. Зараз настають непрості часи, але ця галузь ще на плаву й про кризові явища говорити зарано.

Олена Філіпенко з Запорізького кластеру ІАММ розповіла про початок дій в цьому регіоні. В склад кластеру тут входять 3 провідні члени АППАУ – «Інфоком Лтд», «Метінвест-діджитал» та «Тріада-зварка», й багаторічний партнер – Запорізька ТПП. Відповідно рівень довіри високий, взаємодія налагоджена та є висока орієнтація на хайтек рішення. Один з головних пріоритетів зараз – максимально швидка взаємодія з місцевими органами влади для узгодження пріоритетів дій по зменшенню впливу негативних економіних тенденцій.

Ознайомитись з презентацією АППАУ з цього вебінару можна за цим посиланням

Вебінар зібрав близько 50 учасників – АППАУ дякує за можливість його проведення товариству міжнародної співпраці GIZ.

Ширший погляд на роль та виклики кластерів в нових умовах

На вебінарі не змогли бути представники кластеры Західноукраїнського регіону (кураторство від Федерації автопрому України, Олена Чепіжко), та Український organic кластер (Марія Махновець, Херсон). Але контакти з партнерами у нас тісні, й власне, зустрічі по обміну вже були й будуть продовжуватись. Нам всім необхідно розуміти як діяти в новій реальності, яку нам приніс COVID-19.

На думку нашої виконавчої дирекції, головні чинники, що впливатимуть зараз на ролі та реакцію промислових та хайтек кластерів, всього чотири:

  1. Наступ COVID-19. Пік пандемії очікується в середині травня. Медична система є слабо підготовленою до цієї біди, й тому головною стратегією уряду залишатиметься частковий локдаун – карантин та зупинка діяльності більшості підприємств з метою ізоляції людей. Це зумовлює негайне падіння економічної активності суб’єктів ринку.
  2. Слабкість центрального уряду та інших ЦОВВ, їх загальна нездатність ефективно балансувати пріоритети в економічній сфері та боротьби з пандемією. Це вже проявлється в тому, що заходи що приймаються, не мають складової стимулювання економічної активності. Тобто, частковий локдаун веде, навпаки, до зупинки підприємств, тоді як опцій для підтримки вкрай мало або немає взагалі. На відміна від західних країн український уряд не пропонує ніяких фондів підтримки бізнесу. Й це – очевидна загроза суб’єктам ринку.
  3. Посилення ролі регіональних еліт та влад. Натомість вимушена передача владних повноважень від президентського офісу на рівень регіонів має дві сторони. З одного боку, це посилює тенденцію «феодалізації країни», з іншого – це дає більше можливостей прийняття рішень на регіональному рівні. Це може розглядатись як можливість для окремих кластерів.
  4. Нові пропозиції від ЄС – в тому числі по кластерному розвитку. Не зважаючи на певний скептицизм щодо «розпадання ЄС» від наступу коронавірусу, ми бачимо й зворотні процеси. Єврокомісії мобілізують індустріальні кластери, надають нові можливості та створюють фонди підтримки. Все це – в зоні нових можливостей.

Відповідно ці чинники національного та глобального рівня формують виклики та нові ролі кластерів. Серед них –

  1. Краща та швидка консолідація навколо спільних загроз та нових можливостей. Для цього їх перелік потрібно швидко визначати – на рівні кожного регіонального кластеру. Далі створювати антикризовий штаб, який має власний план дій.
  2. Враховуючи не зовсім і не завжди адекватну реакцію влади, її слабкість, кластери мають брати на себе лідерство в підтримці та стимуляції економіки регіонів та галузей. Особливо, це стосується малого та середнього бізнесу, які на відміну від ФПГ не мають «прямого виходу» на президентський офіс, щоб «домовлятись». Цей виклик є дуже великим, адже більшість кластерів чи кластерних ініціатив так само слабкі, оскільки знаходяться ще в початковій фазі розвитку. Можливим виходом є краща координація та кооперація з більш зрілими структурами, які є «кураторами» чи партнерами кластерного розвитку. Наприклад, в сфері автопрому це робить Федерація автопрому України, в промислових хайтек – АППАУ/
  3. Створення та швидкий запуск нових кластерних ініціатив – зокрема, в сфері медичного обладнання. Ця область зараз є більш, ніж очевидною, для налагодження взаємодії та виробничої кооперації в кластерному форматі. Як виявилось, виробничі потужності для виробництва апаратів штучної вентиляції легенів (аШВЛ) та іншого необхідного медичного обладнання в нас є. Але кооперації та взаємодії – ніякої. «Кожен сам за себе» й в рамках виключно власних бізнес-інтересів, – якщо така стратегія в когось і працювала раніше, то зараз це повний тупик. Кілька асоціацій, включно з АППАУ об’єднались, щоб налагодити цю кооперацію з метою випуску аШВЛ та концентраторів кисню для медичної системи України.

Але навіщо все це? Або –  “якщо все же не реагувати”?

Частина колег, мабуть, дотримується і такої позиції (-ій): «3 місяці протримаєсь – просто треба перечекати», «можна зайнятись навчанням чи ще чимось корисним», «все це паніка – працюємо, як і працювали»…

Для такого товариства, очевидно, варто згадати уроки 2014-15 рр. Тоді також велика (переважна) частина промисловців надіялись виключно на себе. Не було особливих спроб об’єднатись, разом шукати нові ринки, швидше адаптуватись зсередини та пристосуватись до нових умов.  Результати ми знаємо – машинобудування рухнуло майже втричі, вся промисловість – на 20-30%, а за ними й всі промислові хайтек. Бездіяв уряд, який тоді не надав ніякої допомоги в переорієнтації зі сходу на інші ринки.

Головний урок того періоду не тільки «дарвінівський» – «виживає не найсильніший, а той хто швидше пристосовується до змін».

Має бути ще 1 урок – як не пристосовуйся, поодинці вижити важко.

Це так само, як і долати ворога.

По масштабам викликів та глибині кризи, що наближається, 2020 нічим не поступається 2014. Хіба що з тією відмінністю, що тікати з України нікуди.

Рекомендації на найближчі 1- 3 місяці

Отже, наш повний перелік рекомендацій для керівників та організаторів кластерів, а також їх кураторів від асоціацій чи (в ряді випадків) наших партнерів з державних установ, в умовах що складаються наступний.

  1. Організуйте антикризовий, регіональний штаб. Кілька керівників, що мають довіру від регіональної спільноти мають організуватись в команду, й на щотижневій основі проводити онлайн наради щодо стану в регіоні та наступних дій.
  2. Завдання №1 цього штабу – вироблення антикризового плану дій. Це план для всієї регіональної кластерної спільноти повинен включати наступні розділи
    1. Аналіз та фіксацію головних загроз та нових можливостей підтримки економічної діяльності.
    2. Налагодження контактів та інтеграція в спільні плани з місцевою владою
    3. Посилення точкових (peer-to-peer) або колективних форм взаємодії між учасниками кластеру
    4. Посилення міжнародної та експортної активності з орієнтацією на країни, які створюють новий попит та можливості для відповідної спеціалізації кластеру.
    5. Заходи та рекомендації членам спільнот щодо нейтралізації загроз в сферах охорони здоров’я персоналу, фінансів, управління в онлайн, керування персоналом та можливих перебоїв в логістичних ланцюжках. Ці рекомендації мають опиратись на кращий досвід який вже є в нашій країні, а також закордоном.
  3. Ведіть постійні консультації зі своїми партнерами національного рівня. Зокрема, АППАУ відкрита до подібних обмінів зі всіма регіональними спільнотами. В нас є чимало важливої інформації та інструментів впливу, але без зворотнього звязку, без чіткої фіксації запитів, ми не можемо їх включати.

Зрештою – дійте! – і краще разом! Будь-яка консолідована, цілеспрямована колективна активність краще, ніж «атомізація» бізнесу – закриття в собі, соціальна ізоляція, повна зупинка тощо. Наступні 3 місяці будуть важкими, але натомість – разом ми зможемо розвинути нові форми співпраці та взаємодії, які дуже знадобляться в період поверенення до нормального економічного ритму восени.

 

Виконавча дирекція АППАУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *