Конференція Connecting IT & OT – звіт

Конференція 14 грудня стала фінальним акордом зібрань 2016, присвячених темі 4.0. Загалом заходів по 4.0, що організовувала АППАУ або ж брала участь в подібних партнерських, ми нараховуємо близько 15 в цьому році. Конференція Connecting IT&OT планувалась нами вже в спільному русі 4.0 як фінальна – і тому найбільш репрезентативна як щодо кількості тем, так і якості спікерів.

Доповіді

Розпочали день зі вступними промовами HUB 4.0 (господарі), АППАУ та IDC-Ukraine. Якщо доповідь АППАУ прогнозовано містила резюме пройденого в 2016 шляху і деякі орієнтири на 2017, то інтерес до доповіді IDC був значно вищим – адже мова про одного зі світових консалтерів і саме з області ІТ.

Zagnatko

Олександр Загнатко (на фото) в динаміці показав тенденції еволюції різнорідних технологій в напрямку єдиного простору Digital Enterprise. Процеси дійсно відбуваються просто на наших очах й радикальні зміни вже проходять в ряді сегментів, а всі ринки відчують це на собі вже з 2019 р. Наприклад, згідно IDC «в 2019 вже 35% провідних компаній в світі в області логістики, охорони здоров’я, комунальних послуг, ГЗК, тощо будуть використовувати роботів для завдань автоматизації».

Цікавим був блок доповідей про екосистему 4.0.

3_kyty-4-0-v-Ukraine

Фото образно демонструє єднання ІТ (зліва Валерій Фіщук, Cisco), АСУ ТП (Олександр Юрчак, АППАУ) та Інфраструктури нових Хай-тек (Євген Саранцов, TCDC) – насправді, це дійсно відбувається зараз в нас на рівні планування. На цій конференції Євген докладно розповів, яким чином ІТ-компанії вже отримують ряд переваг щодо інших секторів та інструментів розвитку, що створені в технологічних парках, як Technology’s Company Development Centre. Відразу після його доповіді АППАУ підписала меморандум про співпрацю з TCDC

Volodymyr

Інший представник екосистеми хай-тек – міжнародна консалтингова компанія Civitta представила європейський досвід розвитку 4.0 серед малих та середніх підприємств (на фото – Юрій-Володимир Блавт). Доповідь цікава багатьма моментами – виділимо перш за все роль державних та спільних структур ЄС, що системно в себе розвивають напрямок 4.0.

Блок Voice of Customer був представлений 2-ма замовниками – АМКР та ФАРМАК.

AMKR

Максим Романов з АМКР вже частий гість на заходах АППАУ, – цього разу лаконічно представив 6 стандартів МЕК, що вже впроваджуються на АМКР та мають відношення до 4.0. Заклик до аудиторії простий – «4.0 – це не про суцільні інновації з ІТ, це також, а можливо та насамперед – про кращі практики, доведені до міжнародних стандартів та які давно існують на світових ринках».

Savushkin

Едуард Савушкін, директор ІТ з Фармак, багато в чому доповнював М. Романова – як в області стандартів (GAMP), але також демонструючи прогрес компанії в області інших бізнес-процесів як R&D та PLM. Відповідаючи на питання ведучого щодо вимог – потреб до підрядників, Едуард відповів: «Потрібно просто тут бути – й висококваліфікованим командам. На сьогодні до 50% потреб в інжинірингу в нас заповнюють європейські спеціалісти – серед місцевих вибирати нікого». Це також резонує з тим, що кажуть все частіше провідні замовники в Україні – дефіцит якісних пропозицій зростає. Між тим, як наша аудиторія знає стандарти було зрозуміло по питанню ведучого – «хто знає про GAMP?» – всього 1 чи 2 руки.

Цікавий меседж щодо ролі ІТ, несподівано (для деяких) прозвучав від Валерія Фіщука, який виступав також в ролі лідера робочої групи від Digital Agenda Ukraine, – програми ініційованої Hi Tech Office Ukraine, (керівник Андрій Бірюков також був і розпочинав цей блок).

Підкреслюючи важливість дигіталізації по всім сферам економіки та соціальної сфери, Валерій сказав: «Якщо ви чуєте в черговий раз, що цифрова економіка – це ІКТ, вставайте та йдіть геть». Тим самим, Валерій ясно дав зрозуміти, що мова не про ІТ-галузь, а про всі сфери економіки, куди цифрові технології мають ввійти як каталізатор та драйвер розвитку внутрішнього ринку. В контексті заявлених ініціатив це звучало дійсно візійно – переконливо, потужно та з ясною перспективою майбутнього.

Ми також почули голос вендорів – Олексій Бесараб з Cisco надав широку картину трансформації мережевої інфраструктури підприємства, в той час як Костянтин Бережко з Festo детально розібрав концепцію децентралізованих розумних «островів» автоматизації.

Приклади 4.0 в Україні

Демонстрації власних прикладів були присвячені 2 секції після обіду. В короткому огляді неможливо описати всі доповіді. Зазначимо тільки компанії – розробники – uMuni, IT-Enterprise, Інфоком Лтд, PassivDom, Imatek.

Розробки Інфоком в області безпілотних технологій вже добре відомі в Україні – компанія має гарний маркетинг та постійно залучає мас-медіа до освітлення своїх досягнень. Водночас, з технічної точки зору завжди цікаво знати деталі й особливо у викладі генерального директора. Едуард Троценко вичерпно пояснив як саму суть технологій, так і рівень реалізацій компанії в області безпілотних транспортних засобів, а також роботизованих платформ для ведення бою. Власне чому ми в АППАУ відносимо подібні реалізації до 4.0 – радше за рівнем концентрації сучасних технологій, як дистанційне керування та контроль, машинний зір, рівень безпеки тощо, рис. нижче

IT-Enterprise також не вперше виступали на наших заходах в цьому році. Але дуже приємно бачити прогрес компанії – не стільки в самих технологіях, як в розумінні ключових драйверів 4.0. Ще в липні Антон Авринський  (заступник ген. директора та CEO Сlobbi) в своїй презентації на першій конференції 4.0 говорив, що для СЕО промислового підприємства не має значення яка технологія – «головне результат».

Anton

Сьогодні компанія змінила риторику – кращий економічний результат, досягається завдяки сучасним технологіям з 4.0. IT-Enterprise, мабуть, першою серед вітчизняних інтеграторів звернулась до серйозних концептуальних напрацювань Індустрії 4.0 (на фото – оцінки MсKinsey щодо впливу 4.0 на головні фінансово-економічні показники), та швидко включає їх в ключові меседжі свого маркетингу. Ну а власне їх технології – давно готові, – 3 показані кейси є класикою як в плані демонстрації впливу ІТ на фінансово-економічні показники, так і самих технологій. І приємно, що такий підхід вже має належну оцінку на експортних ринках компанії.

Окремо ми надали можливість виступити всім охочим – 2 хв презентації зробити Одеська академія харчових технологій, Fractal, Seasonic, Інтелект Тренер.

Панельні дискусії. Нетворкинг.

Цікавими були панельні дискусії – перша з них стосувалась наших темпів у світовому русі 4.0 та лідерства гравців ринку в цих процесах.

Пара АСУТП зліва – партнери Інфком Лтд (СЕО Едуард Троценко) та «Сіменс-Україна» (менеджер напрямку Digital Factory Андрій Токарський). Пара ІТ справа – uMuni (СЕО Зіновій Матчишин) та Fractal Tools / HUB IoT (Євген Лохматов). Дискусія вийшла цікавою, живою і дійсно про важливі питання. Зокрема, всі учасники відзначають необхідність технологій 4.0 для розвитку української економіки. Цікаво спостерігати еволюцію поглядів в порівнянні з періодом весни – «Сіменс-Україна» сьогодні видається набагато активнішим. Водночас, різниця з ІТ є – наші гранди АСУТП ще реагують пасивно («ми готові … як буде попит»), в той час як ІТ-кластери кажуть: «Ми самі створюємо попит на ринку».

В другій панельній дискусії ми більше торкнулись питань пріоритетів у вертикальній та горизонтальній інтеграції. Максим Романов (АМКР), Олексій Бесараб (Cisco), Сергій Батюк (Klinkmann) та Антон Авринський (IT-Enterprise) ґрунтовно аргументували свою точку зору по питаннях пріоритетів, а також стосовно бар’єрів більш швидкого впровадження 4.0 на промислових підприємствах. Серед найбільш цікавих моментів дискусії відзначимо думку про залежність пріоритетів від цілей підприємства, а також комента С. Батюка про слабке освітлення на даній конференції напрямку smart sensors & devices.

Про нетворкинг. Активність в дискусіях та обговореннях в кулуарах проявляли багато наших учасників – відзначимо представників Академії наук України на чолі з академіком В. Вишневським (+3 доповіді в секції після обіду), а також порадували представники інжинірингу – велика команда МDEM інженерів-проектувальників з суднобудування приїхала з Миколаєва.

Команда MDEM з Миколаєва, по центру – СЕО, Олена Жукова.

На їхньому фоні якось просто незручно згадувати деякі київські інженерні структури, яким «все ніколи» ходити по конференціях. Можливо тому MDEM вже давно працює на світових ринках, що час на розвиток персоналу вони знаходять.

Подібні події неможливі без партнерів – на цю (безкоштовну для учасників) конференцію ми не знайшли спонсорів. Але ним де-факто став HUB 4.0 – їхня локація гостинно прийняла всіх охочих.

Omelchenko

Валерій Омельченко (по центру) – засновник інноваційного простору HUB 4.0, також виступав на конференції з коротким закликом до спільноти хай-тек об’єднувати зусилля навколо розвитку нових технологій та залучати молодь.

Висновки – резюме конференції

Що ми бачимо на поверхні – винесемо на розгляд 3 найбільш очевидні висновки:

1. Об’єднання триває й до нас залучається все більше нових гравців та секторів хай-тек: на цій конференції власне мова про проектування, суднобудівників, нових напрямків в енергоефективності, R&D (дослідники з академії наук), а також постачальників нових напрямків як адитивні технології. Загалом 12 нових компаній приєднались до Хартії 4.0 в Україні.

2. Ми ясно бачимо процеси «вирівнювання» між різними таборами – сегментами хай-тек

    • Найсильнішим меседжем для нас була заява Digital Agenda Ukraine (В. Фіщук) про роль ІКТ як каталізатора та драйвера всієї економіки, – а не самодостатній галузі яка має «врятувати» нашу економіку, але насправді працює сама на себе – тобто, на експорт дешевих мізків. В реаліях це матиме серйозні наслідки – на поверхні, це перш за все, припинення запущеної самими ІТ-шниками риторики в мас-медіа про велич українського ІТ та серйозному розгляді цілого пакету питань в їх кращій інтеграції в ту ж промисловість.
    • Важливими є обміни між «ветеранами – важковаговиками» АСУ-ІТ (як Інфоком ЛТД та IT-Enterprise) та стартапами – молодим явно є чому повчитись. Виступи ветеранів ясно продемонстрували, що серйозний рівень в хай-тек напрацьовується роками та великими колективами розробників.
    • З іншого боку заслуговує уваги чергове нарікання кінцевих замовників на нестачу якісних пропозицій та залучення ними європейських фірм. На фоні заяв наших інтеграторів про брак замовлень в Україні виникає питання як так може бути? Питання потребує додаткових вияснень. Але одна з причин нам зрозуміла – проблема комунікацій є і вона суттєва. Проблему ефективного дііалогу ми  часто бачимо на різних рівнях в АСУТП, до цього можна додати й просто елементарне незнання існуючих пропозицій та запитів.
    • Де-факто, в нас вже запущений обмін щодо рухів 4.0 в Європі – через Civitta та TCDC. Наступного дня після конференції до цього долучився HUB 4.0 з дуже цікавими спостереженнями щодо поїздки в білоруські технопарки.

3. Дискусійним для нас залишається питання про early adopters (наступна категорія по кривій інновацій за innovators). Якщо з інноваторами все зрозуміло – вони в Україні є, й вони тільки нарощують темпи і розрив з основною масою збільшується, – то де ті, хто за ними слідує? Це добре видно, наприклад, по металургії. Тільки Interpipe приєднався цього разу до конференції – але жодних інших представників цієї, – найбільш просунутої в області АСУ ТП – ІТ галузі на конференції не було. Між тим для нас зрозуміло, що їх аженда розвитку поки що далека від стандартів та кращих практик в області 4.0. Так само зрозуміло, наскільки далеко від 4.0 наші машинобудівники, харчовики чи енергетики – якщо дивитись на склад всіх наших та партнерських конференцій за рік, то враження, що їх взагалі немає в Україні.

Останній висновок скоріше всього і формує справжній виклик для нашого руху на 2017 – сформувати рух 4.0 серед промисловців. Це означає перехід від піару про 4.0 до справжніх реалізацій в різних галузях-секторах промисловості. Це означає виведення на 1-ий та публічний план тієї самої технічної еліти підприємств, якої зараз – за рідким винятком, – взагалі не видно. І яка здатна формувати плани розвитку цифрової трансформації свого підприємства – а не просто слідувати за планом інвестицій в модернізації технологічного обладнання. Це означає вміння самих вендорів та інтеграторів краще сегментувати ринки та краще й по-іншому співпрацювати з такими як Фармак та АМКР. Це означає зрештою ще більшу нашу консолідацію в русі 4.0 навколо нових ініціатив та механізмів співпраці.

До нових зустрічей в 2017!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *