Нова криза – як приготуватись?

Україна стоїть на порозі нової кризи. Більшість аналітиків прогнозують падіння ВВП на ринках США, ЄС та Азії від 2-3% та більше. Це – попередньо. Наслідки закриття кордонів, тотальні карантини та загальний ефект від пандемії COVID-19 поки що важко оцінити будь-кому.

Але розвинуті держави мають достатньо резервів та сили, щоб протистояти кризам. Доплати з державного бюджету, масові звільнення МСБ від податків, нові кредити з ще нижчими відсотками тощо – все це можуть дозволити собі тільки багаті держави.  Очевидно, що наш уряд – який і без всіх цих пандемій та криз, мав величезну проблему виплати кількох мільярдів державного бору, – не зможе собі дозволити подібних речей. Або ж вони будуть дуже обмеженими й не суттєво вплинуть на економічну активність. Наш уряд вже «повівся» на загальний тренд «закрити й заборонити», не маючи жодного бачення чи конкретної стратегії в економічній та соціальній сферах. Наш східний сусід й окремі політики при цьому підливають масла в військовий конфлікт на сході, провокуючи нові конфлікти і всередині країни.

Таким чином,  запобігаючи пожежі пандемії, уряд одночасно провокує розгортання інших пожеж – глибокої економічної та політичної кризи. Коротше кажучи, ми дійсно маємо ситуацію «ідеального шторму». При цьому причин сумніватись в здатності нашого уряду справитись з масою викликів – більш, ніж достатньо.

Отже, до чого та як готуватись учасникам нашої спільноти?

Хороша аналітика – і на випередження

Перш за все, ми маємо налагодити постійний обмін інформацією та хорошу аналітику. Наразі ми створюємо аналітичний центр на платформі Industry4Ukraine, який матиме завдання прогнозування головних тенденцій та сценарії, що стосуються промислових ринків. Мова не про дублювання функцій інших аналітичних центрів, чи відомих економістів яких вже чимало. Ми говоримо радше про наступне

  • Фіксацію головних тенденцій по головним ринкам промисловості, енергетики та інфраструктури, – де власне і є бізнес членів АППАУ
  • Те саме по відношенню до ринків експорту та імпорту. Зокрема, нас буде дуже цікавити доля експортерів під час закриття кордонів.
  • Важливе значення має розуміння перерозподілу на глобальних ринках. Китайська промисловість впала найбільше з 1990 року – на 13%. Крім того, китайські виробники несуть певні репутаційні втрати (точніше – тимчасовий страх контактів). Чи означає це нові можливості для українських виробників щодо інтеграції в глобальні ланцюжки?
  • Проблеми відсутності фізичних контактів (обмеження пересування) – наскільки серйозним є цей фактор? В якій мірі він торкнеться різних категорій? наприклад, очевидною є відносна незалежність виробників програмних продуктів, але як щодо всіх інших, хардверних й тим більше інжинірингових компаній?
  • Чи означають проблеми імпорту – а вони точно будуть зараз, – нові можливості для українських виробників хайтек продуктів (машино, приладобудування)? Як їх оцінити?
  • Що буде з новими інвестиційними проектами – в якій мірі вони заморозяться?

Подібних запитань – багато. Точні відповіді та прогнози є дуже важливими для будь-яких інжинірингових компаній, виробників хайтек та вендорів для того, щоб максимально швидко й точно адаптуватись.

Зрозуміло, що крім залучених аналітиків, найбільша надія є на самих акторів ринку – ваш зворотній звязок, точна інформаці, думки лідерів – є не менш важливими.

 

Досвід 2014-16 рр – уроки та базові рекомендації

Зараз саме час згадати наш колективний досвід боротьби з наслідками кризи 2014-15 років. Тоді ми провели масу зборів та обговорень, клубних засідань по темам експорту, реакції на зміни, покращення маркетингу та продажу, тощо.

Якщо узагальнити уроки та кращий досвід того періоду в кількох пунктах, то він зводиться всього до 3-х пунктів

  1. Не панікувати: на ділі, а не на словах, – важливо

    максимально дисципліновано та відповідально продовжувати ділову активність, підтримувати та заохочувати до цього своїх партнерів.

    Будь-які різкі рухи – замороження активності та інвестицій, відмова від зобов’язань з посиланням на обставини форс-мажор тощо – свідчитимуть про протилежну реакцію, близьку до панічних настроїв. Зрозуміло, що обставини вже вносять корективи й нервозність зростає. Але все-ж, важливо, утримувати всі відносини та зобов’язання – хай і з відтермінуванням через обставини.
  2. Максимально консолідуватись зі своїм середовищем – клієнтським, галузевим, бізнесовим, кластерним, регіональним тощо. Спільноти є запорукою виживання в порівнянні з моделлю «кожен виживає сам». Згадаємо, хто першим рятував території Луганської та Донецької областей під час російської агресії в 2014 році. Й згадаємо як ми протистояли феномену «голодних ігор» та некоректній поведінці окремих вендорів в 2015-16 рр. Сила консолідації напряму впливає на головну причину паніки – страх та недовіру, – й натомість, значно збільшує дієвість спільнот.
  3. Максимально використовувати існуючі інструменти та можливості. В 2016 АППАУ виступила ініціатором руху «Індустрія 4.0 в Україні» – оскільки, це – наше, “рідне” для всіх промислових автоматизаторів та ІТ. Відтоді ми є лідерами цього напряму в Україні, маємо стратегію національного рівня, маємо досягнення в її реалізації, й постійно посилюємо вплив на промисловців. Це – просто приклад використання певного колективного становища та позиції.

Відповідно й зараз промислові автоматизатори, розробники ІТ-технологій, ОЕМ, науковці та освітяни, передові промисловці, які входять в нашу асоціацію мають проявляти лідерство як в протистоянні загрозам, так і використанні нових можливостей

  • Доведення положень Маніфесту Industry4Ukraine до реалізації: новий уряд є більш лояльним та чутливим до вимог промисловців, але чи попадуть до нього наші специфічні вимоги – залежить тільки від нас
  • Пандемія COVID-19 створює абсолютно новий ландшафт та умови щодо цифрових технологій та їх застосуваннях в обробці даних (зокрема, предиктивній аналітиці та штучному інтелекті), дотримання вимог гігієни та санітарних правил на виробництвах, екологічних норм, дистанційному моніторингу та керуванню, відео-спостереження та розпізнавання, систем безпеки, застосуванню технологій ІІоТ, зростаючих вимог й упередження щодо до кібер- та техногенних викликів тощо. Отже, саме від наших інноваторів 4.0, від їх здатності консолідуватись та діяти злагоджено залежить зараз наш прогрес у вказаних напрямах.
  • Не менш важливою є співпраця з фондами, консультантами з фандрейзингу, агенціями з розвитку яка розпочалась на регулярній основі з 2017 року. В умовах кризи ця підтримка стає ще більш важливою, а в ряді випадків – критичною. Адже очікувати на інвестиції в інновації чи розвиток від наших замовників й раніше було часто марною справою, а зараз – й поготів.

Фокус на консолідації в регіональних, кластерних та галузевих групах

Все-ж, головним напрямам співпраці, в якому АППАУ фокусується з 2019 року, ми бачимо розвиток галузевих та регіонально-кластерних об’єднань.

В галузевому розрізі ми маємо зміцнювати співпрацю з нашими 2-ма передовими холдингами – «Метінвест» та «Інтерпайп» з метою вироблення галузевого порядку денного розвитку Металургії та ГЗК, й де будуть чітко встановлені пріоритети цифрового розвитку. Крім них, консультації щодо вироблення подібних аженд тривають в морській галузі, харчовій та переробній, а також в транспорті.

Великі надії ми також покладаємо на регіональні, кластерні ініціативи. Перший проект стартував в Запоріжжі, далі має йти Одеса та Харків, потім Київ. «Далі» чи «потім» – є умовними, оскільки швидкість еволюції залежить від самих учасників.

В умовах кризи, роль потужних кластерних утворень зростає в рази, оскільки цілий ряд питань вирішується в них більш швидко та ефективно. Зазначу тільки 3, найбільші в кризовому контексті переваги кластерів  –

  • Значене покращення взаємодії з регіональними органами влади: те, що вони самі вже потребують конкретної допомоги та пропозицій по розвитку промисловості та економіки ми бачимо повсюдно, по всім регіонам. Кластери ІАМ здатні показувати цю перспективу, – й часто зовсім несподівану для чільників міст та територій.
  • Експорт та інтеграція в глобальні ланцюжки цінності: це було непросто й раніше, і тим більш складним стає це завдання зараз. Кластери мають колективну значно вищу здатність вирішувати подібні виклики разом.
  • Кращі шанси на спільне виживання: кластери мають краще розуміння та бачення всіх ринкових загроз та можливостей, – й тому відповідно здатні краще (більш оптимально та ефективно) реагувати на них.

Остання зустріч в Одесі 13 березня, й наступні (вже в онлайн) по Харкову та Запоріжжю-Каховці, посилюють ці тези та мають підготувати відповідні пропозиції.

Отже, гуртуймося – ефективні, дієві спільноти та осередки Індустрії 4.0 (АППАУ) мають бути сьогодні по всім регіонам та галузям, де є наша присутність. В цьому ж напрямі ми зміцнюємо співпрацю з партнерами по платформі Industry4Ukraine, а також з державними органами центрального та регіонального рівнів.

Виконавча дирекція та Правління АППАУ готові надавати всім регіонам та нашим членам відповідну допомогу та підтримку.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.