Платформи та сервіси ІІоТ – тренди 2019

Продовжуємо публікації експертів АППАУ. Сьогодні з нами Володимир Патрахін, – технічний директор «Індасофт- Україна», компанії, що є однією з провідних в області АСУ диспетчеризації великих промислових об’єктів та МES систем.

  1. Які головні тенденції ви бачити в сегменті ІІоТ в Україні та в світі?

Головні тенденції складно не помітити. У глобальному сенсі – це, звичайно, подальший розвиток IIoT в напрямку Industrial Internet Control Systems (IICS), поява нового класу “Outcome Optimizing Control” контролерів АСУ, подальше вдосконалення технологій “Secure Industrial Internet Connectivity” і як результат лавиноподібне збільшення числа цифрових сервісів аналітики, предиктивної діагностики та оптимізації, які виробники можуть пропонувати разом з промисловим обладнанням.

Для України можна відзначити тенденцію зростання інтересу до рішень IIoT, який з’являється у великих замовників базових промислових секторів. Але основним драйвером процесів діджіталізаціЇ виробництва в нашій країні, є відносно невеликі, сприйнятливі до змін ринку підприємства, які розвивають свій експортний потенціал і потребують сучасного ефективного управління виробництвом в реальному часі. Головна проблема для поставки на потік таких проектів – це складність у виборі бюджетного для наших умов, але ефективного сучасного брендового рішення.

  1. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Сучасні тенденції розвитку промислової автоматизації дійсно вражають і захоплюють, дозволяють запропонувати замовникам неможливі раніше способи підвищення ефективності систем управління та виробництва у цілому. Але, на мій погляд, як і для будь-якого реального процесу на ранній стадії розвитку, вхід IIoT технологій супроводжується значними дисбалансами. Не маючи мети будь кого образити, хочеться звернути увагу на деякі з цих, на мій суб’єктивний погляд, “перегинів”.

Звичайно, нас дуже радує, що IT звернуло свій погляд з вершини 4-го рівня піраміди управління ISA вниз і кількість фахівців, які знають “як треба” займатися АСУТП і MES та не бояться братися за ці завдання, зросла. Шкода тільки, що схоже, з комфортних та модерних офісів завдання нижніх рівнів управління часто виглядають простими та незначними.

Така недооцінка ролі ОТ може призводити до знецінення проектів IIoT і навіть до відвертої підміни понять.

Як приклад можна привести ідеї щодо застосування SCADA-серверів на смартфонах. Все ж, можливо БД реального часу SCADA та драйвера відразу в хмарі розгортати, хостити і адмініструвати буде легше? 😊. Або коли простий алгоритм екстраполяції тільки одного з параметрів моніторингу піариться, як ціла система предиктивної діагностики складного агрегату. Або ейфорія та захоплення публічними Internet ресурсами для індустріальних застосувань. А як вам система оперативного управління виробництвом (MES), побудована на базі ручного введення? Дійсно, навіщо морочитися з датчиками, системами збору даних та копирсатися з інтеграцією існуючих PLC і iPC? Дуже IT-шне рішення: роздати персоналу планшети і нехай самі вводять, можна навіть відразу в ERP.

Ні, я не претендую на істину в останній інстанції, але світовий (це вже більш ніж 5-ти річний) досвід впровадження інтернет-орієнтованих систем однозначно свідчить, що

без ОТ, без потужного Edge рівня немає ніякої можливості розгорнути захищену і по-справжньому індустріальну IoT інфраструктуру.

Адже додатки IIoT/IICS тільки зовні виглядають як HTML5 dashboard-и з KPI-ми для керівництва. У своїй основі, це завжди драйвери до “неправильних” (на думку IT) промислових протоколів, швидка спеціалізована Edge аналітика і банальне регулювання (так, так, так, PID буде жити вічно!). Я не вважаю, що якщо в проекті застосовуються технології Internet, Cloud, Big Data і т.п., то він автоматично стає хедлайнером руху Industry 4.0. Реальне value проекту IIoT для замовника полягає у можливостях його розширеної аналітики. Поясніть будь-ласка, як можна, наприклад, синтезувати робочу цифрову модель Digital Twin промислового активу без використання багаторічного досвіду інженерів, технологів, автоматників, механіків? Чи ви серйозно думаєте, що інженерна автоматизація вмирає і скоро “все буде IT”?  Хоча, строго кажучи, про що ця дискусія? По великому рахунку місця докласти свої руки в IIoT вистачить усім. Просто для когось управління міським освітленням – це вже жорстке industrial, а хтось мислить категоріями, які можуть бути застосовані до об’єктів, агрегатів і систем критично-важливої інфраструктури.

Підсумовуючи.

На мою думку, головний виклик учасників ринку полягає в справжній та глибокій синергії ОТ та ІТ. Але де «кожному своє» – ІТ-гравці мають в повній мірі відповідати вимогам ОТ-рівня, а ОТ-гравці в свою чергу швидше, але не менш акуратно інтегрувати необхідні технології від ІТ. 

  1. Що має робити спільнота, щоб краще відповідати на цей виклик?

На мій погляд, Асоціація вже багато робить для просвіти ринку, бере участь в процесі адаптації сучасних стандартів і розробці концепції розвитку вітчизняної економіки. Можливо, було б корисно ввести процедуру офіційного схвалення АППАУ перспективних проектів в нашій області. Щоб експертна рада могла розглядати виконані проекти IIoT, АСУТП, MES та давати рекомендації щодо їх застосування. Хто знає, можливо з часом лейбл “АППАУ approved” став би популярним і затребуваним у Замовників. А наша Асоціація, таким чином, змогла б виділяти та заохочувати найбільш якісні та значні впровадження і тим самим допомагати замовникам у виборі систем та виконавців.

Довідка: Володимир Володимирович Патрахін працює в Індасофт Україна з 2008 року. Провідний експерт АППАУ з питань інтеграції ОТ та ІТ, учасник групи ТК 185 по стандарту ISA 95 (МЕК 62264), кращий промоутер в Україні платформи ІІоТ від GE Predix, а також рішень по LIMS (автоматизованих систем управління лабораторій якості на виробництві). Е-мейл для листування - vladimir.patrakhin@indusoft.com.ua

Подібні інтерв’ю експертів АППАУ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *