Регіональні осередки 4.0 на базі ВНЗ

Цей документ – початкова пропозиція, концепція створення регіональних осередків руху 4.0:

  • Центрів 4.0 на базі окремих ВНЗ,
  • членів АППАУ та руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Документ описує причини, цілі та завдання, порядок залучення та інші концептуальні положення щодо створення таких центрів.

Документ є попереднім, що виноситься на обговорення та затвердження до Звітних зборів АППАУ в січні 2018 року.

1. Передумови

З розвитком руху «Індустрія 4.0 в Україні» та АППАУ зростає необхідність популяризації нашої діяльності на регіональному рівні. Для цього в АППАУ в ряді регіонів вже існують:

  • Мережа ВНЗ, що мають лабораторії та здатні надавати ряд послуг по навчанню та підготовці кадрів.
  • Системні інтегратори та регіональні філії вендорів – членів АППАУ
  • Інші учасники промислових хайтек та вмотивовані активісти – члени руху «Індустрія 4.0 в Україні».
  • Партнерська мережа – з різних категорій, що здатна підтримати вищевказані категорії.

Цей актив може бути спрямований на вирішення чисельних викликів, що ми маємо в обох напрямках (АППАУ та 4.0), перш за все це :

  1. Низька культура та знання ринку про технології 4.0 – й перш за все, кінцевих замовників – промислових підприємств.
  2. Низька довіра ринку до ВНЗ – як осередків знань, підготовки кадрів та надання сервісів з навчання та R&D.
  3. Низький рівень співпраці між учасниками ринку в промислових хайтек сегментах.

Створення регіональних осередків руху 4.0 на базі вибраних ВНЗ – членів АППАУ пропонується як головний інструмент вирішення цих проблем. В перспективі ці осередки можуть ставати основою для створення відповідних кластерних структур чи технологічних парків.

2. Цілі та завдання створення Центрів 4.0

Три головні цілі та завдання нових Центрів 4.0 стосуються:

  1. Популяризації технологій 4.0 в промислових сегментах на місцевому рівні: збільшення кількості сервісів, видів діяльності та акцій, що направлені на поширення знань про Індустрію 4.0.
  2. Покращенню співпраці між інноваторами 4.0, збільшенню їх кількості та розвиток: виявлення, облік, залучення до руху 4.0, подальше навчання та координація дій всіх потенційних розробників в промислових хайтек, що мають відповідні технологічні рішення.
  3. Реальна зміна статусу ВНЗ: від деградуючих структур колишнього пост-радянського режиму – до сучасних Центрів просвіти, освіти та розробок хайтек. Завдання в цьому напрямку націлені на поступову еволюцію та виокремлення окремих кафедр та груп спеціалістів в структурні підрозділи, що здатні виконувати ряд функцій за вищезазначеними 2-ма напрямками.
    Кількісні та якісні показники по 3-х напрямках визначаються окремо.

3. «Чому ВНЗ»

Це перше запитання на яке необхідно дати відповідь. Тобто, чому саме ВНЗ – а не інші структури, – плануються в цій концепції як головні центри – осередки руху 4.0 на регіональному рівні.
Є щонайменше 5 головних причин такої пропозиції, і які вже базуються на нашому 5-річному досвіді розвитку спільноти АППАУ:

  1. Серед всіх учасників спільноти промислових хайтек саме ВНЗ мають найбільший потенціал для освіти та просвіти ринку. Це підтверджено чисельними та невдалими спробами в АППАУ активувати інші категорії в цій сфері – як інтегратори чи вендори. Водночас цей потенціал – в рамках наявної системи вищої освіти, – не реалізований навіть на 50%. І він все більше втрачається. В умовах не реформованої системи ВНЗ вже частково втратили й продовжують втрачати довіру ринку (тобто, від інших категорій гравців) – як бюрократичні, неповороткі державні структури, погано адаптовані до вимог ринку й що не готові змінюватись.
  2. В Україні продовжується інтенсивне «вимивання» кращих кадрів зі студентської лави в ІТ-сектор та й інші країни. У свою чергу ІТ-гравці не зацікавлені в розвитку внутрішнього й промислового ринку (маються на увазі не декларації, а реальні справи). Частка промислових розробок в українському ІТ – менш як 10%, й студенти – а далі й молоді спеціалісти активно перемикаються на consumer markets. Це створює величезну загрозу повної втрати кадрів для промислових хайтек сегментів. Вже сьогодні кадровий голод відчувається по цілому ряду промислових хай-тек. Й зупиняти цей тренд потрібно саме в стінах ВНЗ – а не за його межами. Широка популяризація всіх напрямків та спеціальностей industrial engineering (мехатроніка, електроніка, електротехніка, промислова автоматизація та ІТ, робототехніка – для десятків секторів економіки країни) з відповідним залученням роботодавців повинні стартувати з ВНЗ. Власне, ІТ-сектор якраз є добрим прикладом в тому, як промотувати свої інтереси та залучати студентів. Мова про те, що інші галузі повинні «просинатись» й включатись в конкурентну боротьбу за таланти та кадри – й краще це робити в партнерстві з ВНЗ.
  3. ВНЗ є рівновіддалені від лобіювання чиїхось комерційних інтересів, що притаманно постачальникам обладнання, системних інтеграторів, розробників чи інжинірингових структур. З цієї точки зору, ВНЗ краще підходять на роль координатора (ХАБ-у) для всіх учасників регіональних спільнот.
  4. ВНЗ можуть швидше отримувати фінансування (в тому числі міжнародне) для проектів розвитку та R&D – і це вже доказано досвідом минулих років. Інша справа, що отримуючи ці кошти, ВНЗ поки не вміють їх використовувати для потреб внутрішнього ринку й кращого залучення інших категорій учасників ринку. Пропоновані ЦЕНТРИ 4.0 повинні змінити цю ситуацію.
  5. ВНЗ в порівнянні з іншими категоріями, все ще мають непоганий потенціал для ведення R&D активностей. Й хоча цей потенціал, людський ресурс та наявні потужності вимагають серйозного аудиту на державному рівні, якщо ми переходимо на регіональний рівень, то особливої альтернативи тут немає.

Отже, все ще великий потенціал освіти, просвіти та R&D, уникнення загрози повної втрати кадрів для промислових хайтек, можливості координації та зовнішнього фінансування – визначають роль ВНЗ як центра можливих регіональних осередків.
Звісно, далеко не всі ВНЗ підходять під цю роль в русі 4.0. Водночас, уважна селекція серед великої кількості ВНЗ дійсно можлива. В АППАУ вона відбувається давно та природнім чином – шляхом перевірки на здатність ВНЗ реагувати на потреби ринку, запити від членів асоціації та її виконавчої дирекції.

4. «Чому 4.0»

Інше важливе запитання, що виникає в багатьох членів АППАУ – «чому 4.0». Ми маємо на нього наступні 3 відповіді:

  • 4.0 є беззаперечним флагманом технологічного розвитку в світі – в тому числі й для промислової автоматизації. Це дасть змогу залучати більшу кількість кінцевих замовників.
  • АППАУ – включно з більшістю наших членів – вже є де-факто лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Отже, назва «4.0» буде тільки сприяти закріпленню та поширенню цього лідерства по регіонам
  • Спектр технологій 4.0 є значно ширшим за класичні АСУТП-MES – тому це дасть змогу як залучати більшу кількість технологічних інноваторів на регіональному рівні, але також відкривати нові можливості бізнесу для наших членів.

Резюмуючи – включення «4.0» в назву Центру дасть змогу збільшити вплив та знайти ширші можливості на регіональному рівні.

5. Головні функції Центру 4.0

Є 4 головні області функцій та видів діяльності Центрів 4.0

Центр 4-0

1. Нетворкинг та ХАБ
Центр забезпечує залучення та координацію між різними учасниками спільноти 4.0 на регіональному рівні. Для цього Центр виконує наступні функції:

  • Узгодження календарного плану активностей на рік з виконавчою дирекцією АППАУ.
  • Регулярне інформування членів спільноти про події на рівні Центру.
  • Залучення до активностей Центру всіх потенційних стейкхолдерів руху 4.0.
  • Виявлення, облік та сприяння розвитку технологічних інноваторів 4.0.

2. Провайдер навчальних та тренінгових послуг

  • Центр самостійно планує та розвиває окремі послуги по навчанню, підготовці. та перепідготовці учасників ринку в технологіях 4.0.
  • Центр координує залучення інших провайдерів послуг та співпрацює з ними.

3. Просвіта та освіта ринку

  • Центр самостійно публікує статті, блоги, білі книги тощо, що стосуються технологій 4.0, кращих прикладів, реалізацій тощо, що сприяють росту знань та культури ринку.
  • Центр поширює по своїм каналам інформацію інших ресурсів руху «Індустрія 4.0 в Україні».
  • Центр періодично проводить семінари та конференції, що популяризують здобутки та знання в області 4.0.

4. Координація та ведення R&I активностей

  • Центр веде облік, створює та оновлює регіональний «ландшафт» (карту) технологічних інноваторів 4.0, й тісно співпрацює з ними по координації спільних дій.
  • Центр веде власні R&I активності у вибраній сфері діяльності.
  • Центр залучає інвестиції до R&I.

5. Підтримка та фінансування Центру учасниками спільноти АППАУ та руху 4.0

Центр підтримується виконавчою дирекцією АППАУ в напрямках:

  • Координація щодо початкового створення регіональної спільноти та залучення до неї гравців ринку на місцевому рівні (члени АППАУ та спільноти 4.0).
  • Комунікації та маркетинг – надання матеріалів, контенту, розповсюдження інформації про Центр тощо.
  • Залучення потенційних інвесторів та спонсорів.
  • Залучення Центру до грантових проектів.
  • Консультаційна та методична допомога – в тому числі через інших провайдерів послуг.

Окремо, виконавча дирекція АППАУ разом з дирекцією Центру залучають серед своїх членів, а також учасників регіональної спільноти та інших учасників ринку тих, хто бажає:

  1. Підтримати Центр матеріально – обладнанням, лабораторіями чи фінансово (включно з оплатою поїздок по обміну досвідом, відряджень тощо).
  2. Підтримати Центр ресурсно та методично – своїми послугами, навчанням, консультаціями спеціалістів тощо.

Цільові внески спонсорів та донорів оформляються письмово, з фіксацією зустрічних зобов’язань Центру – наприклад, це може бути:

  • Створення нових навчальних курсів для бренду Х (постачальника обладнання).
  • Залучення кращих студентів та викладачів до практичних робіт на боці роботодавців.
  • Активна участь студентів, аспірантів та викладачів в розробках (R&I) по запиту роботодавця, а також в грантових проектах.
  • Виконання перекладів та випуск просвітних матеріалів, що популяризують технології 4.0.
  • Написання грантових проектів (Н2020 та подібні)
  • Проведення спільних та самостійних заходів щодо популяризації технологій 4.0 тощо.

Подібні Угоди підписуються напряму між Центром та його спонсорами – і якщо таке бажання є з обох сторін. В разі виникнення непорозумінь чи конфліктних ситуацій виконавча дирекція АППАУ бере на себе роль арбітра.
Між виконавчою дирекцією АППАУ та Центром фіксується План дій на рік, де фіксується мінімальні об’єми активностей:

1.Проведення однієї (мінімум) регіональної конференції.

2. Забезпечення мінімального об’єму просвітної інформації для ринку у вибраній сфері спеціалізації:

  • Випуск 1-єї білої книги (гайду).
  • Написання 4 статей (1 на квартал).
  • Проведення 1-го вебінару.
  • Випуск карти – регіонального ландшафту 4.0.
  • Створення 1 кейсу – успішної історії про впровадження технологій 4.0 в своєму регіоні.

3. Залучення мін 2-х студентів до практичних робіт (області – комунікації, маркетинг, бенчмаркинг, дослідження ринку) на рівні АППАУ.
4. Включення як мінімум 1-го спеціаліста в склад ТК 185.
5. Координація – залучення інших ВНЗ У своєму регіоні чи своїй області спеціалізації.

6. Порядок визначення та залучення ВНЗ – членів АППАУ до створення Центрів 4.0

Питання довіри та організаційних здатностей є ключовими факторами в процесі створення нових регіональних Центрів 4.0. Й мова не про довіру між виконавчою дирекцією АППАУ та тим чи іншим ВНЗ, не про рівень особистих стосунків – мова про довіру від всієї спільноти. Досвід 2012-17 рр показує що ці речі можуть бути протилежними. Створення регіонального Центру виключно на папері чи його неспроможність виконувати заявлені функції буде вести до нових ситуацій втрати довіри.
Це є головна причина, чому виконавча дирекція АППАУ на даному етапі розвитку буде пропонувати Звітним зборам асоціації визначення на початковому етапі всього декількох ВНЗ, що мають бездоганну репутацію і з якими вже проведені попередні перемовини. Зокрема, першим йде Одеська Національна Академія Харчових Технологій – Лабораторія МІРОТЕХ. Інші 2 пропоновані зборам АППАУ ВНЗ – це Національний університет харчових технологій – кафедра ІАСУ, та НТУ КПІ – кафедра АТЕП. Вони потребують очевидно, окремого визначення свого статусу та ролі – позаяк в Києві менш важливий регіональний фокус, натомість очевидна їх галузева координаційна роль. Можлива альтернатива – це галузеві Центри (відповідно харчовий та енергетичний).
Варто зазначити, що всі 3 ВНЗ наразі вже виконують майже 100% об’єм вказаних функцій в моделі Центру 4.0 (пп 1-5 мінімального об’єму активностей). Власне, запропонована модель й базується на досвіді співпраці з цими ВНЗ.
Звітні збори АППАУ що відбудуться 18 січня 2018 року мають визначити остаточні рішення щодо механізмів подальшої співпраці членів АППАУ з ВНЗ, та кращої інтеграції останніх в ринкове середовище.
Коментарі та зустрічні пропозиції вітаються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *