Регіональні осередки 4.0 на базі ВНЗ

Цей документ – початкова пропозиція, концепція створення регіональних осередків руху 4.0 – Центрів 4.0 на базі окремих ВНЗ, – членів АППАУ та руху «Індустрія 4.0 в Україні». Документ описує причини, цілі та завдання, порядок залучення та інші концептуальні положення щодо створення таких центрів.

Документ є попереднім, що виноситься на обговорення та затвердження до Звітних зборів АППАУ в січні 2018 року.

1. Передумови

З розвитком руху «Індустрія 4.0 в Україні» та АППАУ зростає необхідність популяризації нашої діяльності на регіональному рівні. Для цього в АППАУ в ряді регіонів вже існують:

  • Мережа ВНЗ, що мають лабораторії та здатні надавати ряд послуг по навчанню та підготовці кадрів
  • Системні інтегратори та регіональні філії вендорів – членів АППАУ
  • Інші учасники промислових хайтек та вмотивовані активісти – члени руху «Індустрія 4.0 в Україні»
  • Партнерська мережа – з різних категорій, що здатна підтримати вищевказані категорії

Цей актив може бути спрямований на вирішення чисельних викликів, що ми маємо в обох напрямках (АППАУ та 4.0), перш за все це –

  1. Низька культура та знання ринку про технології 4.0 – й перш за все, кінцевих замовників – промислових підприємств
  2. Низька довіра ринку до ВНЗ – як осередків знань, підготовки кадрів та надання сервісів з навчання та R&D
  3. Низький рівень співпраці між учасниками ринку в промислових хайтек сегментах.

Створення регіональних осередків руху 4.0 на базі вибраних ВНЗ – членів АППАУ пропонується як головний інструмент вирішення цих проблем. В перспективі ці осередки можуть ставати основою для створення відповідних кластерних структур чи технологічних парків.

2. Цілі та завдання створення Центрів 4.0

Три головні цілі та завдання нових Центрів 4.0 стосуються:

  1. Популяризації технологій 4.0 в промислових сегментах на місцевому рівні: збільшення кількості сервісів, видів діяльності та акцій що направлені на поширення знань про Індустрію 4.0.
  2. Покращенню співпраці між інноваторами 4.0, збільшенню їх кількості та розвиток: виявлення, облік, залучення до руху 4.0, подальше навчання та координація дій всіх потенційних розробників в промислових хайтек, що мають відповідні технологічні рішення.
  3. Реальна зміна статусу ВНЗ: від деградуючих структур колишнього пост-радянського режиму – до сучасних Центрів просвіти, освіти та розробок хайтек. Завдання в цьому напрямку націлені на поступову еволюцію та виокремлення окремих кафедр та груп спеціалістів в структурні підрозділи, що здатні виконувати ряд функцій за вищезазначеними 2-ма напрямками.
    Кількісні та якісні показники по 3-х напрямках визначаються окремо.

3. «Чому ВНЗ»

Це перше запитання на яке необхідно дати відповідь. Тобто, чому саме ВНЗ – а не інші структури, – плануються в цій концепції як головні центри – осередки руху 4.0 на регіональному рівні.
Є щонайменше 5 головних причин такої пропозиції, і які вже базуються на нашому 5-річному досвіді розвитку спільноти АППАУ:

  1. Серед всіх учасників спільноти промислових хайтек саме ВНЗ мають найбільший потенціал для освіти та просвіти ринку. Це підтверджено чисельними та невдалими спробами в АППАУ активувати інші категорії в цій сфері – як інтегратори чи вендори. Водночас цей потенціал – в рамках наявної системи вищої освіти, – не реалізований навіть на 50%. І він все більше втрачається. В умовах не реформованої системи ВНЗ вже частково втратили й продовжують втрачати довіру ринку (тобто, від інших категорій гравців) – як бюрократичні, неповороткі державні структури, погано адаптовані до вимог ринку й що не готові змінюватись.
  2. В Україні продовжується інтенсивне «вимивання» кращих кадрів зі студентської лави в ІТ-сектор та й інші країни. У свою чергу ІТ-гравці не зацікавлені в розвитку внутрішнього й промислового ринку (маються на увазі не декларації, а реальні справи). Частка промислових розробок в українському ІТ – менш як 10%, й студенти – а далі й молоді спеціалісти активно перемикаються на consumer markets. Це створює величезну загрозу повної втрати кадрів для промислових хайтек сегментів. Вже сьогодні кадровий голод відчувається по цілому ряду промислових хай-тек. Й зупиняти цей тренд потрібно саме в стінах ВНЗ – а не за його межами. Широка популяризація всіх напрямків та спеціальностей industrial engineering (мехатроніка, електроніка, електротехніка, промислова автоматизація та ІТ, робототехніка… – для десятків секторів економіки країни) з відповідним залученням роботодавців повинні стартувати з ВНЗ. Власне, ІТ-сектор якраз є добрим прикладом в тому, як промотувати свої інтереси та залучати студентів. Мова про те, що інші галузі повинні «просинатись» й включатись в конкурентну боротьбу за таланти та кадри – й краще це робити в партнерстві з ВНЗ.
  3. ВНЗ є рівновіддалені від лобіювання чиїхось комерційних інтересів, що притаманно постачальникам обладнання, системних інтеграторів, розробників чи інжинірингових структур. З цієї точки зору, ВНЗ краще підходять на роль координатора (ХАБ-у) для всіх учасників регіональних спільнот.
  4. ВНЗ можуть швидше отримувати фінансування (в тому числі міжнародне) для проектів розвитку та R&D – і це вже доказано досвідом минулих років. Інша справа, що отримуючи ці кошти, ВНЗ поки не вміють їх використовувати для потреб внутрішнього ринку й кращого залучення інших категорій учасників ринку. Пропоновані ЦЕНТРИ 4.0 повинні змінити цю ситуацію.
  5. ВНЗ в порівнянні з іншими категоріями, все ще мають непоганий потенціал для ведення R&D активностей. Й хоча цей потенціал, людський ресурс та наявні потужності вимагають серйозного аудиту на державному рівні, – якщо ми переходимо на регіональний рівень, то особливої альтернативи тут немає.

Отже – все ще великий потенціал освіти, просвіти та R&D, уникнення загрози повної втрати кадрів для промислових хайтек, можливості координації та зовнішнього фінансування – визначають роль ВНЗ як центра можливих регіональних осередків.
Звісно, далеко не всі ВНЗ підходять під цю роль в русі 4.0. Водночас, уважна селекція серед великої кількості ВНЗ дійсно можлива. В АППАУ вона відбувається давно та природнім чином – шляхом перевірки на здатність ВНЗ реагувати на потреби ринку, запити від членів асоціації та її виконавчої дирекції.

4. «Чому 4.0»

Інше важливе запитання, що виникає в багатьох членів АППАУ – «чому 4.0». Ми маємо на нього наступні 3 відповіді:

  • 4.0 є беззаперечним флагманом технологічного розвитку в світі – в тому числі й для промислової автоматизації. Це дасть змогу залучати більшу кількість кінцевих замовників.
  • АППАУ – включно з більшістю наших членів – вже є де-факто лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Отже, назва «4.0» буде тільки сприяти закріпленню та поширенню цього лідерства по регіонам
  • Спектр технологій 4.0 є значно ширшим за класичні АСУТП-MES – тому це дасть змогу як залучати більшу кількість технологічних інноваторів на регіональному рівні, але також відкривати нові можливості бізнесу для наших членів.

Резюмуючи – включення «4.0» в назву Центру дасть змогу збільшити вплив та знайти ширші можливості на регіональному рівні.

5. Головні функції Центру 4.0

Є 4 головні області функцій та видів діяльності Центрів 4.0

Центр 4-0

1. Нетворкинг та ХАБ
Центр забезпечує залучення та координацію між різними учасниками спільноти 4.0 на регіональному рівні. Для цього Центр виконує наступні функції

  • Узгодження календарного плану активностей на рік з виконавчою дирекцією АППАУ
  • Регулярне інформування членів спільноти про події на рівні Центру
  • Залучення до активностей Центру всіх потенційних стейкхолдерів руху 4.0
  • Виявлення, облік та сприяння розвитку технологічних інноваторів 4.0

2. Провайдер навчальних та тренінгових послуг

  • Центр самостійно планує та розвиває окремі послуги по навчанню, підготовці та перепідготовці учасників ринку в технологіях 4.0
  • Центр координує залучення інших провайдерів послуг та співпрацює з ними

3. Просвіта та освіта ринку

  • Центр самостійно публікує статті, блоги, білі книги тощо – що стосуються технологій 4.0, кращих прикладів, реалізацій тощо – що сприяють росту знань та культури ринку
  • Центр поширює по своїм каналам інформацію інших ресурсів руху «Індустрія 4.0 в Україні»
  • Центр періодично проводить семінари та конференції що популяризують здобутки та знання в області 4.0

4. Координація та ведення R&I активностей

  • Центр веде облік, створює та оновлює регіональний «ландшафт» (карту) технологічних інноваторів 4.0, й тісно співпрацює з ними по координації спільних дій
  • Центр веде власні R&I активності у вибраній сфері діяльності
  • Центр залучає інвестиції до R&I

5. Підтримка та фінансування Центру учасниками спільноти АППАУ та руху 4.0

Центр підтримується виконавчою дирекцією АППАУ в напрямках:

  • Координація щодо початкового створення регіональної спільноти та залучення до неї гравців ринку на місцевому рівні (члени АППАУ та спільноти 4.0)
  • Комунікації та маркетинг – надання матеріалів, контенту, розповсюдження інформації про Центр тощо
  • Залучення потенційних інвесторів та спонсорів
  • Залучення Центру до грантових проектів
  • Консультаційна та методична допомога – в тому числі через інших провайдерів послуг

Окремо, виконавча дирекція АППАУ разом з дирекцією Центру залучають серед своїх членів, а також учасників регіональної спільноти та інших учасників ринку тих, хто бажає:

  1. Підтримати Центр матеріально – обладнанням, лабораторіями чи фінансово (включно з оплатою поїздок по обміну досвідом, відряджень тощо)
  2. Підтримати Центр ресурсно та методично – своїми послугами, навчанням, консультаціями спеціалістів тощо

Цільові внески спонсорів та донорів оформляються письмово, з фіксацією зустрічних зобов’язань Центру – наприклад, це може бути:

  • створення нових навчальних курсів для бренду Х (постачальника обладнання)
  • залучення кращих студентів та викладачів до практичних робіт на боці роботодавців
  • активна участь студентів, аспірантів та викладачів в розробках (R&I) по запиту роботодавця, а також в грантових проектах
  • виконання перекладів та випуск просвітних матеріалів, що популяризують технології 4.0
  • написання грантових проектів (Н2020 та подібні)
  • проведення спільних та самостійних заходів щодо популяризації технологій 4.0
  • тощо.

Подібні Угоди підписуються напряму між Центром та його спонсорами – і якщо таке бажання є з обох сторін. В разі виникнення непорозумінь чи конфліктних ситуацій виконавча дирекція АППАУ бере на себе роль арбітра.
Між виконавчою дирекцією АППАУ та Центром фіксується План дій на рік, де фіксується мінімальні об’єми активностей:

1.Проведення однієї (мінімум) регіональної конференції

2. Забезпечення мінімального об’єму просвітної інформації для ринку у вибраній сфері спеціалізації

  • Випуск 1-єї білої книги (гайду)
  • Написання 4 статей (1 на квартал)
  • Проведення 1-го вебінару
  • Випуск карти – регіонального ландшафту 4.0
  • Створення 1 кейсу – успішної історії про впровадження технологій 4.0 в своєму регіоні

3. Залучення мін 2-х студентів до практичних робіт (області – комунікації, маркетинг, бенчмаркинг, дослідження ринку…) на рівні АППАУ
4. Включення як мінімум 1-го спеціаліста в склад ТК 185
5. Координація – залучення інших ВНЗ У своєму регіоні та-чи своїй області спеціалізації

6. Порядок визначення та залучення ВНЗ – членів АППАУ до створення Центрів 4.0

Питання довіри та організаційних здатностей є ключовими факторами в процесі створення нових регіональних Центрів 4.0. Й мова не про довіру між виконавчою дирекцією АППАУ та тим чи іншим ВНЗ, не про рівень особистих стосунків – мова про довіру від всієї спільноти. Досвід 2012-17 рр показує що ці речі можуть бути протилежними. Створення регіонального Центру виключно на папері чи його неспроможність виконувати заявлені функції буде вести до нових ситуацій втрати довіри.
Це є головна причина, чому виконавча дирекція АППАУ на даному етапі розвитку буде пропонувати Звітним зборам асоціації визначення на початковому етапі всього декількох ВНЗ, що мають бездоганну репутацію і з якими вже проведені попередні перемовини. Зокрема, першим йде Одеська Національна Академія Харчових Технологій – Лабораторія МІРОТЕХ. Інші 2 пропоновані зборам АППАУ ВНЗ – це Національний університет харчових технологій – кафедра ІАСУ, та НТУ КПІ – кафедра АТЕП. Вони потребують очевидно, окремого визначення свого статусу та ролі – позаяк в Києві менш важливий регіональний фокус, натомість очевидна їх галузева координаційна роль. Можлива альтернатива – це галузеві Центри (відповідно харчовий та енергетичний).
Варто зазначити, що всі 3 ВНЗ наразі вже виконують майже 100% об’єм вказаних функцій в моделі Центру 4.0 (пп 1-5 мінімального об’єму активностей). Власне, запропонована модель й базується на досвіді співпраці з цими ВНЗ.
Звітні збори АППАУ що відбудуться 18 січня 2018 року мають визначити остаточні рішення щодо механізмів подальшої співпраці членів АППАУ з ВНЗ, та кращої інтеграції останніх в ринкове середовище.
Коментарі та зустрічні пропозиції вітаються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *