ТДА – як символ нових маркерів та змін

Минулий тиждень в АППАУ мав головними 3 події – звітна зустріч по Ганноверу, ТДА18-2 й завершення реєстрації в проект «10-топ IIoT». Чи є в них щось спільне й що відноситься до нових маркерів нашого загального розвитку в спільноті? І які можливо дають старт новим, важливим тенденціям? Давайте порефлексуємо.

Ключові моменти зустрічей

Звітна зустріч по Ганноверу описана вже на сайті 4.0. Головні меседжи там зрозумілі –

  1. Синхронізація зі світовим рухом 4.0 йде повним ходом
  2. Лідерство в цьому задають глобальні бренди промислової автоматизації та передові українські інтегратори АСУТП-ІТ
  3. Ми (Україна) дуже відстаємо від темпів руху розвинутих держав. Серед категорій ринкових гравців найбільше відставання саме в кінцевих замовників. Водночас, консолідація інших стейкхолдерів набирає темпів.

Чергова зустріч ТДА, що пройшла в останню суботу в НУХТ була начебто на зовсім іншу тему, але насправді була дуже дотичною до цих висновків від понеділка

  1. Тема MES-MOM виявилась набагато більш живою, ніж я собі міг уявити, знаючи темпи «розвитку» в Україні – як і 10 років тому, повноцінних MES в нас майже немає. Але насправді організаторам вдалось зібрати до 50 спеціалістів з самих різних категорій ринку. Отже, тема жива. І це дуже добре для розвитку 4.0 – адже системи цього рівня є критичними з точки зору вертикальної інтеграції, що є наріжним каменем 4.0 в виробництві.
  2. Рівень дискусій, включно з пост-активностями в соц. мережах демонструє значне зростання зрілості експертної спільноти. Дебати навколо «що є МЕS» та «чим це відрізняється від АСОДУ» – є важливими як з точки зору розуміння позицій ІТ vs OT, так і розуміння рівня зрілості організацій замовників. Перше було добре видно в тому, як «табір АСУТП» насідав на IT (Enterprise) зі своїми питаннями щодо стиковки з АСУТП. В свою чергу люди з ІТ дивувались питаннями на кшталт – «так це що – е-документобіг?». Тобто, обміни ІТ-ОТ на рівні MES були дійсно дуже корисними й як на мене 1:1 підтвердили гумористично-саркастичний характер відносин, що показаний в цьому ролику.

3. Це були не теоретичні ВУЗ-ські дебати – окремі замовники, що були присутні, тут же ініціювали наступні рухи по ТК 185, де стандарт IEC 62264 (ISA-95) є ключовим для МES.

Ну і підсумки реєстрації учасників в проект IIoT завершились в неділю. Й дещо несподівано. Ті, хто найбільше піариться на темі ІІоТ – зокрема, деякі вендори включно з «Шнейдер Електрик», – взагалі не проявили жодного інтересу до цієї теми. В результаті, робота починається з 9 ВНЗ та 9 комерційними організаціями. Серед  яких також немає жодного замовника. Але для початку роботи це непоганий баланс інтеграторів з ВНЗ.

 

Маркери змін

Отже, що тут спільного в цих 3-х подіях? Чи бачимо ми якісь ознаки старих тенденцій чи нові маркери змін?

Як на мене, продовжується головна тенденція останніх 5 років – ідейне лідерство в промисловій автоматизації переходить від брендів до експертної спільноти. Яка може включати дуже різних представників, – але вже обов’язково інтеграторів та ВНЗ. Минулий тиждень, яскраво показав що бренди цього не розуміють і не враховують в своїх політиках.

Найбільші цікаві маркери в цьому контексті, на мою думку, наступні

  1. Технологічна експертиза все більше переходить до ВНЗ

Те, що замовники цінують справжню експертизу відомо давно. Як і те, що галузева та технологічна експертиза має бути, перш за все, в руках та головах інтеграторів. Приклад НУХТ (ОНАХТ, КПІ…) говорить про іншу й нову конфігурацію знань та експертизи – перш за все, в аспектах її публічності та синхронізації зі світовими стандартами. І тому найбільший «прокол» IT-Enterprise був в останню суботу не в тому, що вони не змогли добре пояснити про мережеву чи протокольну «стиковку» з АСУТП. А в тому, що нічого не сказали про свою відповідність МЕК 62264 (ISA-95). Чи іншим стандартам. Чи сучасним – вже достатньо стандартизованим фреймворкам MES/MOM.  Між тим, для багатьох – включно з замовниками що були, – це вже must have.

Але хто ж сьогодні володіє й продовжує швидко нарощувати свою експертизу в цих питаннях? Так – це команда ВНЗ (НУХТ). Якщо брати аналогічні ситуації з інших областей (кібер-безпека, ІоТ) – ситуація подібна. Можна згадувати тут про ХАІ, ХНУРЕ, КПІ та ряд інших ВНЗ. Й величезна різниця ВНЗ з інтеграторами в тому, що ця експертиза є публічною та доступною. А отже, – це зовсім інші можливості інтеграції в інноваційні, відкриті екосистеми.

2. Замовники так само загострюють питання щодо стандартів – але вже з боку кращих практик та своїх актуальних потреб. Гострі питання що ставили представники УкрГазВидобування та УкрТатНафта, а також потім в соц. Мережах, представники харчових підприємств показують зростання рівня зрілості. Й особливо це чутливо на рівні стику OT-IT. Тобто, якщо ви не можете пояснити, яким чином дані збираються по підприємству з десятків систем, підсистем, яка відповідність між кількістю датчиків та кількістю тегів, що обробляються в базі на рівні SCADA-MES, а потім вже ERP, якщо ви навіть не згадуєте рівні зрілості підприємства в розвитку таких систем, – довіра може швидко втрачатись.

3. Зростає роль професійних спільнот. Який результат обговорення пп.1) та 2)? Комплекс цих питань відразу ж в кінці ТДА 18-2 винесений на групу ISA-95 в Технічному комітеті 185. Для мене це однозначно говорить, що професійні та організовані спільноти вже грають – і будуть грати ще більшу роль в очах ринку. Саме там відбуватиметься остаточні закріплення-валідація кращих практик. Зрештою, ріст популярності ТДА – «з цієї ж опери». ТДА – не що інше, як маніфестація руху професійних спільнот ВНЗ-інтеграторів та інших категорій до єднання.

4. Зростає роль справжніх лідерів. Майже повна відсутність брендів в проекті ІІоТ пояснюється не тільки їх загальною інертністю. За останніх 5 років серед продакт менеджерів, за рідкісним виключенням, так і не вдалось виявити справжніх та публічних лідерів, що здатні демонструвати свою експертизу. Між тим проекти як ІІоТ розраховані саме на них. Це є значним контрастом до тих же ВНЗ, чи інтеграторів, перелік справжніх та публічних експертів, та які підтримують ініціативи АППАУ та руху 4.0 весь час зростає.

5. Зростає роль справжнього маркетингу та ідейного лідерства. Здатність доносити (чи недоносити) меседжі публічно й переконливо «про головне», вести діалог на цим головним темам – й на фоні піару, який вже добре освоїли чимало компаній, – буде тільки зростати. Повертаючись до подій тижня, Гановер та новини про нього – це більше про піар. А от ТДА та проект ІІоТ  – це про справжнє лідерство, що проявляється як в демонстрації технологічної експертизи, так і в підтримці змін в спільнотах. В тому, наскільки ми здатні перетворювати інформацію з Ганноверу в щось справді важливе й ціннісне для нашого розвитку.

При цьому справжній маркетинг має стосуватись дуже доброго розуміння області спеціалізації – й перш за все, ринкової аналітики. На ТДА18-2 було задано багато питань щодо тенденцій в світі, та синхронізації з ними тут. Наші керівники все більше розуміють важливість цього фактору. До речі, символіка ТДА ясно говорить про те, що не потрібно робити нашим розробникам.

 

А справжнє ідейне лідерство має не тільки відповідати на критичні запитання аудиторії. Але й формулювати власні питання стратегічного характеру й відповідати на них. На кшталт того, що “так, АСОДУ – це не МЕS” (й пояснювати різницю), але “АСОДУ в багатьох сегментах – це перший крок до повноцінних MES”.

Якщо цього не має, парадигми “Sales First” яким наскрізь просочені наші шановні бренди є просто шкідливими. Адже будь-який продаж починається зі встановлення довіри. А довіра – в свою чергу, – з демонстрації експертизи та просвіти замовника. І якщо швидко наростити цю експертизу всередині організації неможливо, то єдиний шлях – це знайти її на стороні. Навчитись кооперуватись та взаємодіяти в проектах розвитку.  І в українських умовах тотального дефіциту інвестицій, а далі все більше й більше – кадрів, – це єдиний шлях розвитку. Інакше – смерть будь-яким інноваціям.

***********

Резюмуючи. Маркери – ще не тенденції. Я далекий від того, щоб говорити про якесь вже визнане лідерство ВНЗ в процесах інновацій чи промоції сучасних технологій на українському ринку. Так само, як і протиставляти когось брендам. Так само як і узагальнювати поведінку 2-3 керівників департаментів від замовників в “прорив” в свідомості чи методах підтримки інновацій керівниками великих холдингів. Маркери – це тільки паростки. Але якщо на них реагувати, якщо за ними дбайливо піклуватись та вирощувати – вони ведуть до стійких тенденцій.

Всі вищевказані маркери будуть проявлятись та переростати в тенденції в проекті «10-топ ІІоТ застосувань». Через 6 місяців ми побачимо і нових лідерів, і нові стандарти та кращі практики, і нові зразки переконливого ідейного лідерства. Стратегічний та головний наслідок таких проектів в тому, що ми виходимо на створення нових екосистем, де панують інші підходи, інша культура відносин, інше розуміння співпраці. Та зовсім інші темпи інновацій. Можливо, це проект знаковий також в своїй символіці –

неможливо створювати нові колабораційні та відкриті системи керування без створення нових відкритих та набагато більш інноваційних екосистем 

Наш шлях змін триває й чудово, що на ньому все більше колег.

Юрчак Олександр

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *