Technology and Innovation day – звіт 1-го заходу в Запоріжжі

Формат технологічно-інноваційного дня (ТІД), який народився в проекті ClusteRISE, вперше був випробуваний в Запоріжжі 12 березня. Фактично, мова про конференцію в гібридному режимі оф-онлайн, яка має на меті створити новий діалоговий майданчик науки, освіти, розробників та замовників. Ефективність цього майданчику задається самим форматом програми, але, як завжди в таких випадках, більш важить підготовка – відбір спікерів, кейсів, інструментів. Отже, які результати цього першого заходу в Запоріжжі?

Контекст, завдання та головні результати ТІД

Проект ClusteRISE запустив підготовку заходу з початку лютого й позиціонував його як 1-шу важливу подію місцевого кластеру ІАМ. Відповідно, захід мав об’єднати ключових стейкхолдерів інноваційного розвитку регіону й запропонувати нову аженду розвитку навколо ключових напрямів регіональної спеціалізації. Ці напрями мало проявити міні-дослідження по існуючим інноваційним рішенням регіону, яке також було запущене на початку лютого. Водночас, велика увага до заходу була й з іншої причини – ТІД увійшов в перелік топ-інструментів регіонального розвитку в рамках проєкту «Інтеграція 4.0» фінал якого відбувся напередодні в Миколаєві. Там, а також в спеціальному звіті який вийшов до 9 березня,  ТІД позиціонується як передовий інструмент розвитку не тільки інноваційних кластерів, але також смарт-спеціалізації регіону, і який на виході має надавати 3 результати для регіонального розвитку:

  1. Cтворити постійно діючий діалоговий майданчик головних стейкхолдерів розвитку ІАМ,
  2. надати початкову аналітику – базу даних інноваційних рішень,
  3. створити перший інноваційний ландшафт регіону – як інструмент експорту та інтернаціоналізації.

По відношенню до цих завдань та контексту в цілому, результати заходу в Запоріжжі є дещо контраверсійними:

  • В плані зовнішньої «картинки», емоційних вражень, якості спікерів та їх презентацій, процесу нетворкингу, відгуків аудиторії тощо захід пройшов чудово. Іншими словами, завдання по створенню якісного діалогового майданчику можна вважати виконаним.
  • Натомість, завдання аналітики та створення 1-го ландшафту, по великому рахунку є проваленим. Є ряд причин цього стану, але видається на те, що головні особи, які несли відповідальність за цю роботу так і не зрозуміли, що від них очікується.

Втім, виставляти останнє виключно в критичному плані невірно – на фоні інших регіонів, й слідуючи принципу ітераційності, який нещодавно запропонувала «українська версія EDP», варто радше вітати перші серйозні спроби зближення місцевого університету з новим кластером ІАМ.

Учасники ТІД в конференц-залі Запорізької ТПП

Далі детальніше про головні моменти та інсайти цього заходу.

Чому так важко йде аналітика

Отже, як вже було сказано, аналітична частина цього міні-проекту (ТІД є класичним міні-проектом) є слабкою. В онлайн опитуваннях ми отримали всього 23 відповіді. Тобто, на всі широкі сегменти проектування, промислового інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування, комплексного інжинірингу та енергетики в регіоні знайшлось аж 23 організації, які позиціонують себе як інноваційні. Звичайно, це мізер для Запоріжжя. Навіть коли додати туди відомі бренди як КБ «Івченко прогрес» та «Мотор січ», або ще 5-7 які на слуху, картина не надто зміниться – ми розраховували орієнтовно на 40-50 організацій.

Але все як кажуть відносно й все пізнається в порівнянні. Харківський регіон, який стартував майже одночасно з аналогічним проєктом, тільки більш звуженим до Індустрії 4.0 мав на 12 березня всього 7 інноваторів. В такому світлі, й знаючи, наскільки фрагментованими й важкими для доступу є технічні спільноти за різними напрямами діяльності, й наскільки в Україні домінує аутсорс, а не продуктові компанії – цей результат виглядає непогано.

Сьогодні очевидно, що завдання аналітики інновацій за цільовими сегментами має тривати на постійній основі й наше завдання вироблення повного ландшафту Запорізького регіону відтерміновується, як мінімум до осені, коли почнуться активні експортні дії. З іншого боку, це не знімає нагальних питань щодо позиціонування кластеру –

адже в будь-яких публічних комунікаціях на питання «Яка ваша спеціалізація?» відповіді у Запоріжжі сьогодні немає.

Адже зрозуміло, що І-А-М (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) – це просто «ідеологічний дах». Але що під ним, в чому головна експертиза, де головні точки зростання? – самі регіональні актори кластеру мають на це відповідь в найближчі 6 місяців.

Один з важливих аналітичних аспектів – це встановлення бенчмаркингових показників. Картинка нижче – з річного звіту Odense Robotics, що знаходиться в данському місті Odense. Модератор заходу, Юрчак Олександр запитував аудиторію – «Якщо це місто, яке в 5 разів менше від Запоріжжя, має такі результати, то невже ми не маємо амбіцій бодай на десяту частину подібних індикаторів?» Й друге питання – «Чи можуть тут виникати нові сегменти та області спеціалізації, як та ж робототехніка?»

Перші бізнес-кейси замовників

Більшість замовників промислових підприємств Запорізького регіону проігнорувало цей захід – цей факт сам по собі заслуговує на окрему аналітику та дискусію, оскільки це апелює до розуміння замовниками ролі інновацій в сучасному світі. Дуже виглядає на те, що мізерна їх частина розуміє це завдання розвитку й готова до серйозної розмови. Згідно даних АППАУ,

ця ситуація є типовою для всіх регіонів країни –й що є наслідком відсутності діючих як промислової, так і інноваційної політик держави.

Але все-ж, кілька сильних  замовників ми побачили. Українська філія фінської компанії «Кронекрейн» була представлена генеральним директором заводу Сергієм Плясовим. Хоча його виступ був радше презентацією компанії, ніж бізнес-кейсів, ключову тезу він озвучив. В дискусії прозвучало запитання – «Якщо ваші розробники та конструктори знаходяться в Фінляндії, то де ж тут місце для українських розробників?». Відповідь була простою – «Так пропонуйте!». Й це «пропонуйте» знову відноситься до теми розуміння місцевого потенціалу розробників, – без такої аналітики неможливо рухатись вперед швидко та оптимально. З іншого боку, потрібно розуміти «під що пропонувати інновації» – без постановки завдань подібний діалог не є конструктивним, якщо взагалі можливий.

Натомість, зовсім іншу зрілість продемонстрували відразу 3 структури Метінвестхолдингу – Запорізький ливарно-механічний завод, Запоріжсталь та «Метінвест діджитал». Тут були справжні бізнес-кейси і про роль даних та штучного інтелекту, й про завдання покращення операційної ефективності, й про рішення low-end як найбільш затребувані сьогодні на підприємствах холдингу.

Власне, ці кейси чітко задають вектор інновацій в тому форматі, який пропонується АППАУ протягом кількох років – від чіткого розуміння галузевих топ-викликів (в даному випадку – покращення операційної ефективності), через ясне формулювання бізнес-кейсів (тут на ЗЛМЗ – «як покращити показник ОЕЕ, з використанням low-end рішень») – й до use-cases (рішення KOEEBOX).

Окрема й велика подяка за ці виступи нашим партнерам з «Метінвест діджитал» та «Запоріжсталь», – якби не їхня мобілізація та організація, розробники б спілкувались самі з собою.

Точки дотику та діалог з розробниками

Даний звіт не претендує на детальне висвітлення виступів кожного спікера – запис буде на youtube-каналі. Скажемо тільки, що всі виступи були цікавими й викликали живий інтерес в аудиторії онлайн (близько 100 чол) – питань було чимало практично до всіх спікерів. Спектр тем, й не зважаючи на широкі заявлені рамки секторів ІАМ покривав саме сегменти Індустрії 4.0 – тут було і про сучасні дрони (IZIVIZ), робототехніку (Інфоком Лтд та «Тріада-зварка»), рішення ІІоТ (Atiko),  альтернативні джерела енергії (Green Systems), твердосплави (ІЗПМ) та інші сучасні напрацювання в матеріалознавстві («Запорізька політехніка»).

Важливим для фіксації та продовження в цьому діалозі є наступні моменти:

  • Практично всі розробники вже бачать між собою області співпраці. Наприклад, датчики Atiko цікаві для IZIVIZ та Green Systems, а дві робототехнічні компанії можуть доповнювати одна одну в великих спільних проектах чи розробках. Рішення ІЗПМ зацікавило кілька фірм з металообробки, які не виступали, але були присутні в студії Запорізької ТПП.
  • Новий європейський проект, який виграла «Запорізька політехніка» в консорціумі з рядом європейських партнерів є цікавим та важливим для всіх місцевих розробників – адже мова йде про формування нових, міждисциплінарних компетенцій, й попит на це вже є.
  • Було чимало запитань від учасників онлайн, які свідчать про можливу міжкластерну кооперацію – зокрема, це стосується запитів від Морського кластеру України.

Плідними були окремі діалоги вже після закінчення заходу й це говорить про те, що формат офлайн – хоча б частково, – все-ж залишається більше ефективним для подібного спілкування.

Важливо відзначити, що цей ТІД в Запоріжжі – один з класичних discovery journey, які дуже необхідні всім регіонам України й тим більше в домінуючому державному курсі на сировинну економіку.

Сильні продуктові, інноваційні промислові компанії в нас є в кожному регіоні – «але хто їх знає?». Україна в цьому сенсі залишається країна інкогніта.

Як приклад, після конференції один з великих замовників сказав – «Я не знав, що в нас в Запоріжжі є виробники роботів».

Ось одна з останніх розробок Інфком Лтд, – роботи Tima, які експортуються в Японію, Європу та США.

Кращі моменти співпраці

Отже, молодий кластер ІАМ починає давати перші результати. Звісно, проблем ще багато як в самому кластері, так і середовищі регіону. Впродовж 2 днів ми бачили й дискутували кейси недовіри один до одного, відсутності розуміння переваг роботи в своєму рідному регіоні, слабкої або й відсутньої підтримки великих підприємств, тощо. Але всі ці труднощі долаються, якщо є справжня співпраця. В цьому заході кращими моментами були наступні:

  • Запорізька ТПП не тільки прийняла захід, але й зробила все можливе для залучення аудиторії – особлива подяка віце-президенту палати Андрію Куц та Ксенії Нагорній.
  • Галино Шило, проректор з науково-педагогічної роботи «Запорізької політехніки» організувала напередодні візит в «Плутон» – одне з кращих підприємств регіону, яке ми також залучили в якості учасників заходу.
  • Правління кластеру працювало окремо над залученням учасників, включно з представниками влади.
  • Виконавча дирекція АППАУ спільно з «Метінвест діджитал» добре попрацювала над «металургійним блоком».

Зрештою, більшість наших спікерів є учасниками кластеру ІАМ, й їх виступи мали вже «репетицію» та оглядини перед цим на вебінарі за кілька тижнів до ТІД, що також є ознакою гарної згуртованості учасників кластеру.

Наступні дії та рішення заходу

Злагодженість та партнерство вже дають перші результати. Кластер ІАМ планує наступні зустрічі з заводами «Запоріжсталь» та ЗЛМЗ, окремо плануються зустрічі між учасниками кластеру, також – візит в Миколаїв, в МКУ.

Що стосується аналітичних робіт та створення справжнього ландшафту ІАМ – очевидно, що ці роботи мають бути продовжені з «Запорізькою політехнікою». Але вже варто усвідомлювати, що ця робота є значно важчою, ніж це оцінювалось на початку – тому залучення інших партнерів, в тому числі, нових фінансових ресурсів є необхідним.

«З наскоку» такі завдання не вирішуються й це також добрий урок цього заходу – в тому числі для інших регіонів та для національної спільноти руху 4.0.

Відповідно, це заклик до національних, державних структур, великих підприємств та запорізьких чільників влади активізувати роботу в аналітичних роботах по оцінці стану інноваційних екосистеми в промисловості й формування інноваційних пропозицій. Про те, що всім регіонам та всім галузям потрібен грунтовний аудит інноваційних екосистем промислових хайтек АППАУ говорить з 2016 року. Що роблять цілі державні структури як УкрІНТЕІ, всі наші інкубатори – акселератори разом взяті, куди йдуть мільйони грантових коштів в сфері інноваційного розвитку країни нам й досі незрозуміло. Але на поверхні, ми маємо те саме, що в Запоріжжі, що в Харкові, що в інших регіонах – як тільки потрібно прояснити стан та рівень інноваційних розробок та їх зв’язок з інноваційною екосистемою, ми входимо в суцільний туман.

З іншого боку, цінність ТІД  в тому, що вони служать як лакмусовий папірець, – подібні заходи моментально проявляють силу та слабкість як існуючої екосистеми, так і мережі регіональних партнерів, такий формат мотивує та мобілізує всю спільноту, й в результаті ТІД дає хоча б маленький промінчик, який починає пронизувати цей туман.

Повертаючись до стратегічних векторів кластерного та регіонального розвитку в промисловості, який задав фінал проєкту «Інтеграція 4.0» в Миколаєві, варто також відзначити 2 головні дотичні результати. По перше, захід в Запоріжжі підтвердив, що місцевий кластер ІАМ стає лідером інноваційного розвитку регіону. А слідуючи прикладу Миколаєва, Правління запорізького кластеру ІАМ прийнято рішення про проведення в квітні наступної стратегічної сесії, на якій буде визначено топ-проекти регіонального розвитку промислових хайтек, в тому числі, пріоритети розвитку інновацій. Один з цих пріоритетів вже відомий – це завдання по виробленню повноцінного ландшафту ІАМ.

В цілому ми побачили, що

ТІД дійсно може бути ефективним інструментом для вирішення комплексу завдань в розвитку інновацій та підготовці до експорту – інтернаціоналізації.

І значить його формат може бути запропонований, як стандарт для інших регіонів. І вже 23 березня цю естафету приймає Харків – саме там відбудеться 3-ій заключний EU Industry day, який пройде в форматі, близькому до ТІД й де свій регіональний лендскейп Індустрії 4.0 продемонструють харківський кластер ІАМ. Запрошуємо всіх наших прихильників руху 4.0 приєднуватись – дискусія там очікується не менш цікавою.

Виконавча дирекція АППАУ

 

Корисна інформація

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *