Технічне регулювання в промислових хайтек – напрями дій спільнот

Юрчак Олександр, голова ТК 185 «Промислова автоматизація»

Підписання меморандуму про співпрацю з Національним органом стандартизації (НОС) та три вебінари серпня на тему стандартів дали певний поштовх роботі ТК 185. Цим звітом я хочу підсумувати вказані події й надати перспективу до останнього вебінару по технічному регулюванню, який буде повністю покривати теми промислової автоматизації та ІТ.

НОС – напрями співпраці

Отже, в серпні АППАУ підписала меморандум про співпрацю з НОС ДП «УкрНДНЦ». Меморандум передбачає спільні дії по обмінам, залученню ринку, дальшій популяризації міжнародних технічних стандартів. НОС також очікує від членів нашого бізнес-об’єднання краще використання, в тому числі, платне, бібліотеки стандартів, що знаходиться на ресурсі http://uas.org.ua/ua/. Й для цього надає чисельні знижки для членів АППАУ.

АППАУ зобов’язується краще залучати свої членів. Зі свого боку під час зустрічі ми порушили 2 актуальні для нас питання майбутньої співпраці:

  • Можливий вивід окремих стандартів в статус «обов’язкового» – в першу чергу це стосується «безпекових» стандартів як ДСУТП МЕК 61508 (функційна безпека), та ДСТУ МЕК 62443 (кібер-безпека в АСУТП). Наш досвід 2016-20 рр показує, що добровільним шляхом керівники підприємств будуть доходити до використання цих стандартів ще десятиліттями, тоді як  потреба їх впровадження в країні, особливо, на об’єктах критичної інфраструктури є більш, ніж очевидною. Подібний перевід потребує змін в нормативно-правових актах державного рівня.
  • Введення добровільної сертифікації підприємств по стандартам в сфері Індустрії 4.0. Тут, наше звертання до НОС стосується кращої легітимізації ТК 185 на проведення відповідних аудитів та сертифікацій. НОС вже має подібний досвід в інших сферах та стандартах й може нам сприяти з методиками та статусом. Крім того, можливе проведення подібних сертифікацій від імені НОС. Ми розглядаємо в першу чергу на цю роль стандарт ДСТУ ISO 22400, який лежить в основі обліку виробничих, а далі – й фінансово-економічних показників промислових підприємств. Добровільна сертифікація дозволить підприємствам швидше впроваджувати подібні стандарти та значно покращить їх імідж, й також конкурентоспроможність перед зарубіжними клієнтами та партнерами.

Детальні консультації та обміни з НОС по цим питанням розпочнуться в вересні.

Рис. 1 На підписанні меморандуму з головою НОС Швидким О.А.

Залучення ринку – прогрес 2020-21 років

На вебінарі 16 серпня ми гостро підіймали питання залучення підприємств до впровадження сучасних міжнародних стандартів як головний виклик. Не дивлячись на успіхи окремих наших інноваторів Індустрії 4.0 та кращих інтеграторів, реакція ринку на діяльність ТК 185 залишається все ще слабкою. В складі комітету практично немає активних представників підприємств – замовників, й головну роботу та промоцію стандартів продовжують робити окремі ентузіасти з технічних університетів та системні інтегратори. Оглядаючись назад на результати проекту aCampus, ми тепер краще розуміємо, що стратегія проекту

«залучення – через просвіту та освіту» є правильним шляхом.

Рис 2 Стратегія залучення через просвіту та освіту. Проект aCampus став 1-им в історії ТК 185 (очевидно, й інших ТК НОС?), який майже повністю реалізував цю стратегію в 2019-20 рр.

Й водночас, ми розуміємо те, що обсяги робіт по цій освіті та просвіті мають бути в рази більшими – наш ринок реально дуже відстає в розумінні та використанні міжнародних стандартів. Й щоб стимулювати керівників «добровільним шляхом» використовувати сучасні стандарти потрібно в рази більше скоординованих зусиль всіх учасників нашої спільноти – системних інтеграторів, замовників підприємств, вендорів, університетів, НДІ, розробників. Зокрема, в проекті aCampus нам просто не вистачило часу та бюджету, щоб повністю й реально глибоко закріпити рівень 3 в кількох передових замовників на рівні їх технічних політик.

Слабкими ланками серед стейкхолдерів стандартів є не тільки замовники, – в складі ТК 185 практично немає активних міжнародних вендорів. Хоча ми добре розуміємо, що всі міжнародні стандарти в нашій сфері діяльності створюються комітетами IEC/ISO, в які входять ті ж представники Siemens, Schneider Electric, ABB, Emerson тощо. Вони мають кращий світовий досвід й завжди є на передньому краї розробок. Чому представники їх філій є настільки пасивними в Україні, пояснити важко – але варто сприймати це як виклик й активніше залучати хоча б окремі бренди.

Також значно більшу роль мали б грати університети. Ми неодноразово показували й доказували, що міжнародні стандарти – це кращі світові практики в тих чи інших дисциплінах промислової автоматизації та ІТ. Отже, саме стандарти мали б бути основою навчальних та просвітніх матеріалів коли йдеться про Індустрію 4.0. В 2020 ми пояснювали це численними просвітніми матеріалами, як по кожному стандарту, так і загальними – наприклад, ця стаття про «Роль стандартів в Індустрії 4.0» надає загальний огляд викликів за низкою технологічних сегментів І4.0 й закликає до спільного їх вирішення. Але в реаліях, буквально лічені кафедри промислових АСУ (зокрема, це наші партнери з НУХТ, ХАІ та КПІ) вводять ці стандарти активно в свої навчальні програми. Яке відношення до стандартів інших університетів – невідомо.

Іншою малочисельною, але активною категорією, яка впроваджує нові стандарти в Україні є провідні інтегратори спільноти АППАУ. На вебінарі 18 серпня, організованого за підтримки Запорізької ТПП ми показували приклади впроваджень ISO 22400 та інших стандартів від «Індасофт-Україна», KOEEBOX (IT-Enterprise) та Waites. Подібні публічні демонстрації завжди дають нові інсайти та краще розуміння того, що та як роблять наші провідні розробники та інтегратори – ось окремі спостереження

  • В своєму кейсі від 2020 на «Юрія-Фарм» “Індасофт-Україна” прямим текстом посилається на використання 3-х стандартів – ISO 22400, IEC 62443 та ISA 101 (людино-машинний інтерфес). Цей кейс залишається кращим в спільноті АППАУ з точки зору підходів до побудоваи розвинутих АСУ на базі міжнародних стандартів.
  • СТО компанії Володимир Патрахін також наголошував, що так звана проблема «зоопарків» має не тільки негативні сторони – але й окремі позитиви. В першу чергу до них відноситься наявність локальних АСУ ТП. «Ви не уявляєте, скільки цінної для обліку виробничих КРІ інформації вже знаходиться у встановлених контролерах на ваших виробництвах», – каже Володимир. Завдання полягає в тому, що «витягти» цю інформацію та правильно обробляти в контексті, специфічному для завдань управління КРІ.
  • 2 справді проривні рішення для управління активами підприємств демонстрували вітчизняні розробники – KOEEBOX та Waites, – кожна в своєму сегменті.
    • KOEEBOX виходить на ринок з локальним рішенням моніторингу одиниці обладнання на базі ІІоТ в сегменті low-end. Тобто, це рішення доступне для будь-яких категорій замовників чи галузей вартістю від 50 євро на місяць (модель SaaS), яке надає початковий рівень вимірювання ОЕЕ (ЗЕО – загальна ефективність встановленого обладнання).

      Рис. 3.  Слайд з презентації KOEEBOX

    • Рішення Waites включають більш широкий набір метрик для моніторингу активів, включають рівень датчиків (власного виробництва) і вже добре масштабуються – від малих підприємств, до великих холдингів, де в одну систему можна об’єднати багато розподілених в різних локаціях (й по світу) заводах. На вебінарі 17-18 серпня ми демонстрували рішення в Amazon, де система предиктивного обслуговування включає більше 300 тис датчиків в цілодобовому спостереженні.

      Рис. 4 Слайд з презентації компанії Waites

       

  • Доповнені інформацією про ISO 22400 від експерта ТК 185 Олександра Степанця (Центр 4.0 КПІ), ці презентації добре демонстрували ту єдність й ті результати, які є зразковими для широкого впровадження стандартів. Таким чином, можна вже виснувати, що

    експерти ТК 185 проводять первинну роботу по популяризації та просвіті ринку, підіймають попит, й далі розробники та інтегратори впроваджують відповідні рішення, базуючись на отриманих знання стандартів.

    Рис. 5 Слайд з презентації Олександра Степанця – місце ISO 22400 серед інших стандартів

  • Варто згадати також виступ Віталія Сдобнікова з Апостери на вебінарі 16 серпня. Апостера – це провідна українська компанія у впровадженні нових рішень 4.0 в європейському автопромі. Віталій каже, що «мінімум з десяток міжнародних стандартів лежать в основі напрацювань Апостери», – й це зумовлено як вимогами європейських замовників, так і власним розумінням важливості стандартів як кращих практик.

Ці вебінари 16-18 серпня показали також важливість такого  методу промоції та залучення – як повторення важливих висновків та вже напрацьованого експертного контенту. За 6 місяців проекту aCampus  експертами ТК 185 було дійсно напрацьовано масу цінного матеріалу по 5 стандартам,  – але це не означає, що всі ці меседжи, висновки експертів, зібрана аналітика тощо були донесені до широких ринків, й особливо тих керівників, які приймають рішення. Тому це інформування варто повторювати знову і знову, тим більше, що експертного контенту в ТК 185 дійсно дуже багато.

Пріоритети зростання

Якщо буквально підходити до тези «стандарти – мова, що об’єднує», то вона не є очевидною в контексті розвитку вітчизняних промислових хайтек, й зокрема, кластерів ІАМ. Більше того, якщо до вищезгаданих 5 стандартів Індустрії 4.0 додати ще стандарти циркулярної промисловості, про які йшлось на 1-му вебінарі з технічного регулювання 26 липня, розмову про AСCA (промисловий безвіз) й порівняти це з активністю кластерів ІАМ, для яких ці вебінари й організовані проектом ClusteRISE, то напрошується висновок, що рівень усвідомлення керівниками промислових МСП міжнародних стандартів все ж дещо занизький, як для потенційних та вже діючих експортерів. «Занизький» – це м’яко кажучи.

Адже й досі знайти будь-де в Україні технічні політики підприємств, що базуються на міжнародних технічних стандартах – справді дуже важко.

Принаймі, скромність технічних директорів підприємств в публічній демонстрації своїх здобутків в цих питаннях є тотальною.

Другим актуальним питанням порядку денного є ефективність впровадження навіть перекладених та прийнятих на рівні ДСТУ стандартів. Чергове підтвердження ми отримали на 1-му технічному мітапі кластерів ІАМ по ВІМ в липні. Тобто, стандарти ВІМ в Україні прийняті давно й на рівні ДСТУ, в будівельній галузі прийняті також інші нормативно-правові акти, що на них базуються. Але кількість впроваджень та попит на ВІМ-проекти залишаються на початковому рівні, – тобто, картина та сама, що й по нашим стандартам І4.0. Експерти ВІМ переконані, що виводу міжнародних стандартів на рівень ДСТУ  недостатньо, має проводитись значно більша робота по освіті та просвіті керівників, інженерного персоналу, майбутніх фахівців. Тільки тоді стандарти входять в реальність й на них з’являється попит. На мою думку, ці свідчення колег підтверджують правильність нашої стратегії (рис. 2) й водночас гостро ставить питання, де брати кошти на нові кампанії по освіті та просвіті ринку.

Це питання пов’язано з ще більш актуальним – про підтримку роботи Технічних комітетів державою та їх координацію з іншими стейкхолдерами. Зокрема, роботи в ТК 185 останній рік йдуть радше на волонтерській, а значить, не системній основі. Й головна проблема, як вже було зазначено, – відсутність попиту на сучасні стандарти з боку ринку. А нема попиту – немає фінансування. В своєму виступі на вебінарі 16 серпня я зазначив, що це питання – похідне від вирішення загальних питань вищого рівня, пов’язаних з промисловою політикою. Точніше, її відсутністю в державі. Тобто, в українському контексті не можна взяти й «висмикувати» окремі, часткові питання з загальної картини й ставити їх як самодостатні. Це не працює.

Питання технічного регулювання, експорту, інтернаціоналізації, якості та конкурентоспроможності промисловців є похідними від національних та галузевих стратегій промислового розвитку. І знайти які в нашій державі неможливо.

Відповідно, робота чисельних державних установ, технічних комітетів, бізнес-об’єднань не є скоординованою в цих питаннях, й відповідно, їх ефективність залишається низькою.

Тому звісно можна й потрібно вести мову про експортні позиції учасників кластерів ІАМ, про роль міжнародних стандартів в їх стратегіях інтернаціоналізації, про те,  що сьогодні прийняття викликів в тій же  енергоефекивності, чи циркулярній економіці, чи Індустрії 4.0 тощо – неможливі без знання міжнародних стандартів. Але чи спрацює це виключно на рівні молодих кластерів та окремих бізнес-спільноти без підтримки всіх стейкхолдерів, в першу чергу, центрального уряду?

Напрями активізації спільнот АППАУ, Індустрії 4.0 та кластерів ІАМ

Отже, якщо зазначені питання промоції, освіти та просвіти, створення релевантних (базованих на стандартах) технічних політик підприємств та залучення до цих питань перших керівників; пошуку фінансування для роботи ТК та кращої координації стейкхолдерів є головними, то як ми маємо реагувати на ці виклики?

Пропозиції, які надані нашим ТК 185 стосуються наступного.

  1. Напрями дій на рівні АППАУ та Industry4Ukraine.
    • Для вирішення питань фінансування необхідно продовжувати пошук грантових програм. Для цього в першу чергу, необхідно залучити наші Центри 4.0 та інші університети, де планується перехід на DIH (Digital Innovation Hubs), а також технічних експертів в програмі EIF. Досвід з GIZ-Ukraine 2019-20 рр. доказав ефективність грантових програм.
    • Нашим кластерам – партнерам, ми хочемо нагадати що як в програмі EIF, так і в питаннях стандартизації – всі напрацювання АППАУ / ТК 185 є доступними для розповсюдження та залучення ваших учасників. Очевидно, головна роль в цьому має належати експертам з регіональних Центрів 4.0 – DIH.
    • Необхідно активізувати роботу з великими міжнародними брендами. Як було сказано, їх лідерство в стандартах є беззаперечним в розвинутих країнах. Нам потрібно знайти хоча б 1-2 вендорів, готових співпрацювати з ТК 185 в Україні в цих питаннях.
    • Так само необхідно збільшити кількість кейсів, які демонструють роль стандартів, й в першу чергу – з великими промисловими замовниками. Ідеально демонструвати ці речі, інтегровані в тех. політики.
  2. Напрями дій спільно з НОС та Міністерствами центрального уряду.
    • Необхідно розпочати консультації з приводу переведення частини безпекових стандартів в статус «обов’язковий» (IEC 62443, IEC 61508 та 61512)
    • Аналогічно, – розпочати діалог з НОС й з кількома великими підприємствами про введення послуги «аудит підприємств» та їх добровільної сертифікації згідно з міжнародними стандартам в сфері Індустрії 4.0. Розпочати варто з ISO 22400, який лежить в основі фінансово-економічних показників підприємств, а значить може найбільше зацікавити перших осіб.
    • Спільно з Мінекономіки та Мінстратпромом – провести окремий круглий стіл з ТК «Кращі практики по залученню підприємств до «не обов’язкових» стандартів. Роль стандартів в виробленні ефективних технічних політик».

Бізнес-спільноти АППАУ, Індустрії 4.0 та кластерів ІАМ, наші партнери з державних установ запрошуються до обговорення цих пропозицій та продовження діалогу про стандарти 6 вересня на заключному вебінарі з серії «Технічне регулювання для кластерів ІАМ». Про стандарти ми також говоритимемо на заходах 26 серпня (САПР в машинобудуванні),  1 вересня в Одесі (Блакитна економіка) та 14-15 вересня на еко-форумі в Запоріжжі. Запрошуємо.

На завершення, від імені ТК 185 та АППАУ хочу подякувати нашим партнерам з GIZ-Ukraine, – ми маємо можливість продовжувати розвиток в проектах стандартизації завдяки постійній підтримці в проектах від німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.