Стратегічні сесії АППАУ 2023
АППАУ розпочала стратегічні сесії, які мають за мету налаштування стратегії на 2023. Попередньо стратегія на цей рік була розроблена в кінці листопада й уже комунікувалася членам АППАУ. Водночас, деталізація окремих аспектів, краща адаптація до потреб учасників АППАУ, створення окремих спільних ініціатив є викликами, які необхідно вирішити на початку року й саме в спільній, колективній роботі. У січні виконавча дирекція проводить низку сесій, на яких ці завдання розглядаються через практичні кейси самих учасників спільноти.
Кейс у розгляді 12 січня
Першим у розгляді учасників сесій виступив кейс проекту AviaCore4.0. Проект, що виконується Центром 4.0 ХАІ спільно з лідером розробників світової Індустрії 4.0 інститутом Фраунхофера з Німеччини, пропонує українським підприємствам цікаві можливості для долучення. Зокрема, йдеться, що під конкретні потреби інноваційних підприємств з промисловості в 2023-24 рр. партнери можуть залучати фінансування, а також самостійно брати в роботу ці потреби. Але в ході залучення учасників ринку на воркшоп 27 січня виявилося, що дуже важко знайти сьогодні підприємства, яких цікавить взагалі інноваційна тематика. Пост СЕО АППАУ О. Юрчака в Фейсбук б’є тривогу, що ця ситуація повторюється – в 2022 ми мали цілу низку підтверджень того, що українським замовникам «не до інновацій». Тоді «що робити з пропозиціями міжнародної допомоги? Просто ігнорувати?» – запитує гендиректор АППАУ.
Обговорення 12 січня винесло цей кейс у вигляді ключового питання: «Допоки наші замовники перебувають у важкій ситуації, чи можуть інтегратори та розробники промислових хайтек взяти на себе лідерство у виробленні інноваційного порядку денного в промислових секторах?»
Ключові тези обговорення
Роман Яворський, CSO IT-Enterprise, найбільшої ІТ-компанії та інноватора української Індустрії 4.0 так коментує ситуацію зі свого досвіду:
- З одного боку, дійсно, попит на інновації та, загалом, дискурс про Індустрію 4.0 різко впав. Компанія, натомість, активно просуває свої рішення 4.0 в регіоні MENA.
- Українські замовники орієнтуються радше на звичайні завдання обліку, дистанційного контролю-керування, не більше. Окремі холдинги все ж продовжують зондувати питання про використання штучного інтелекту та цифрових двійників, але такі приклади є поодинокими, і навіть у цих випадках мова ще не йде про фінансування.
- Польські партнери в приватних розмовах наголошують, що українська сторона мала би краще комунікувати про те, як мінімізувати ризики воєнного часу, а також як зацікавити зарубіжних підрядників і партнерів пропозиціями про нові масштабні проекти в Україні. Це допомогло би компенсувати втрати країн Східної Європи на сході, включно в Україною. Як приклад таких інвестицій, це може бути будівництво нових виробництв під потреби ОПК та подвійного призначення. Подібні інвестиції будуть супроводжуватися попитом на послуги членів АППАУ – від рішень цифровізації й до потреб у підготовці персоналу.
Максим Баланюк, провідний фахівець «Метінвест Діджитал» каже, що замовлення від активів холдингу зараз на найнижчій планці – підприємства металургії переживають важкий період. Тому підрозділи, які займаються цифровими інноваціями, радше планують портфель на 2023. Максим підтверджує, що пріоритети підприємств зміщені до банальних, але насправді складних питань постачань обладнання, безпечних умов роботи, виїзду обслуговуючого персоналу на об’єкт, який поблизу лінії фронту, обмеження на використання БПЛА, тощо.
Андрій Гнап, СЕО Waste Ukraine Analytics, керівник комітету Сталої індустрії, де вимоги на інновації стосуються радше «культурних» змін у поведінці виробничників, виносить 2 тези:
- Зміни моделі бізнесу та поведінка споживача – це наростаючий тренд у світі. Зокрема, продовження експлуатації обладнання чи товарів формує економічні наслідки для виробництв. «Відбудуємо краще», каже наша влада – отже, ці тренди необхідно враховувати вже зараз. І варто розуміти, що великі кошти будуть видаватися на умовах переходу на зелений курс.
- Комунікація з владою «як їм швидше залучити кошти» – це теж виклик. Нефінансова звітність ESG вже є обов’язковою для великих компаній, і буде такою для МСП з 2027. Згідно цих нових стандартів, нові інвестиції будуть іти до тих суб’єктів економіки, які дотримуються цих показників сталого бізнесу, серед яких і соціальні зобов’язання, екологічні (зменшення викидів), а також перехід на циркулярну економіку.
Олександр Пупена, провідний експерт програми EIF (НУХТ) звернув увагу на необхідність підготовки кадрів – це основа для майбутніх виробництв, але також це кадровий резерв для розробників та інтеграторів. Команда Олександра шукає виходи на зарубіжні ринки з послугами для навчання.
Подивитися запис цієї сесії можна за посиланням.
Висновки-рішення сесії
Сесія була корисною для переосмислення, «де ми є» в інноваційних процесах промислових виробництв в Україні. Кілька важливих висновків і рішень:
- Лідерство в цих процесах залишається за інтеграторами та розробниками. Власне, це було й раніше так, але зараз цей акцент є важливим із точку зору комунікацій з зарубіжними партнерами. Очевидно, що звертатися до замовників, пром. підприємств з подібними запитами про інновації дійсно «не на часі». Водночас, інтеграторам і розробникам потрібно врахувати свої ресурсні обмеження, як людські, так і часові. Їх дуже мало в наших МСП. На думку директора АППАУ О. Юрчака, єдиний шлях вирішення цієї дилеми – це колективна робота в командах, де ролі та функції дуже добре розподілені між багатьма учасниками.
- Звідси перше важливе рішення. Робочі групи та комітети АППАУ (й ширше – УКА, спільноти Індустрії 4.0) мають отримати в 2023 нове дихання й нову підтримку від численних проектів та міні-проектів, які будуть розгортатися цьогоріч, і, перш за все, на міжнародній арені.
- У посткомунікації в групі АППАУ О. Юрчак закликав інші категорії партнерів, вендорів і ЗВО, спільно включитися в цей процес інтеграції українських МСП в європейський інноваційний простір, і тим самим зберегти інноваційну екосистему під час війни в Україні.
- Спільно актори мають провести певний рефрейминг розуміння та підходів до інновацій, включно з розглядом опцій:
- Краща адаптація існуючих технологій до нових умов воєнного часу є найбільш очевидним підходом.
- Необхідно ширше розуміння, «що таке інновації» – включати всі види та визначення.
- Фокусуватися на кращій інтеграції цифрових і зелених підходів – це європейський мейнстрим.
- Необхідні кращі комунікації існуючих інноваційних рішень, і для того, щоб вирішувати конкретні ринкові проблеми, масштабувати та залучати замовників.
- Залучати інвестиції та зарубіжні технології в Україну, одночасно пояснюючи механізми страхування.
- Кадри мають залишатися у фокусі уваги всіх акторів ринку, адже ми вже несемо великі кадрові втрати. Отже, після війни буде ще важче.
- Нам необхідна краща фіксація актуальних викликів галузей і підприємств та краща їх комунікація до зарубіжних партнерів, і не тільки в інноваціях. Чимало зарубіжних партнерів просто не розуміють, у яких умовах працюють служби АСУТП-ІТ підприємств, їх підрядники – розробники та інтегратори. Тому комунікації необхідні саме для того, щоб відкрити нові й набагато більш адаптовані механізми допомоги, а не (тільки) щоб підганяти українські підприємства під європейські правила.
- Краща комунікація з урядом та бізнесом – керівниками підприємств, є ще напрямом, у якому спільнота АППАУ та Індустрії 4.0 має проводити роботу. Адже тут своїх викликів також чимало.
Виконавча дирекція дякує учасниками сесії за участь. Наступна сесія відбудеться 19 січня, о 17:00. Тема до розгляду – як оптимізувати стратегії та тактики відносно експорту й міжнародної співпраці.
Тим часом учасники ринку промислової автоматизації та ІТ, які цікавляться інноваційним розвитком, запрошуються на воркшоп з ХАІ та Інститутом Франунхофера 27 січня – реєстрація відкрита.
