Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч2 – про функціонал DIH і як їх запустити

В 1-ій публікації про кейси АППАУ ми побачили, що «самі по собі» інноваційні розробки від МСП не спроможні перейти долину смерті. Вони потребують суттєвої підтримки, й в першу чергу інвестиційно-фінансової. Ми також побачили, що насправді фонди для інновацій в Індустрії 4.0 є. Більше того, їх обсяги вражають – до 1 млн євро на місяць, – але проблема МСП в тому, що за ці кошти потрібно боротись, конкурувати й доказувати переваги своїх інновацій. Й тому їх важко здобути. Для цього потрібно інвестувати в спеціалізовані ресурси та підтримку процесів фандрейзингу, інноваційного та технологічного брокериджу. Ідея створення Digital Innovation Hubs (DIH) базувалась саме на тому факті, що переважна більшість МСП не спроможні створити ці функції в себе. Цю підтримку та допомогу краще створити на стороні, в спеціальних центрах експертизи, які спроможні покривати при цьому сотні МСП

Головні процеси та функції Digital Innovation Hubs

На сторінках АППАУ та в попередніх комунікаціях про DIH ми вже достатньо описали їх суть, переваги та відмінності від нашої концепції Центрів 4.0. Якщо коротко, головна відмінність – в більшому фокусі на обслуговуванні МСП в їх цифровій трансформації. Отже, як це обслуговування виконують європейські DIH?

Детальний функціонал DIH представлений на рис. 1. Як видно, він містить 4 групи функцій – розвиток екосистеми, тестування прототипів, пошуку інвестицій та навчання – тренінгів.

Рис. 1. Функціонал DIH-ів.

Відкоментуємо доцільність цих зон та окремі функції, вказуючи при цьому нинішній рівень готовності наших Центрів 4.0.

Екосистемний розвиток

Ця область початкова й must have для інноваційного менеджменту. Залучення МСП, інвесторів, фонді та донорів, владних структур, бізнес-асоціацій, кластерів, тощо апріорі вимагає розвинутих навичок комунікацій, формування та розвитку відносин з найбільш зрілими чи впливовими для розвитку інновацій стейкхолдерами.

Але як зазначено на рис. 1 мова не тільки про власний піар, чи формування спільноти, – тут також широко представлені функції інноваційного стратегування. Дивлячись на існуючі в Україні інкубатори та акселератори, пригадується Аліса з її знаменитим «Тоді все одно, куди і йти, –nільки б потрапити кудинебудь». Проблема стратегування гостро стоїть перед всіма хайтек секторами в Україні й проявляться в тому, що в нас немає чітко визначених, стратегічних сегментів – напрямів розвитку, й це в повній мірі стосується технічних університетів.

Це стратегування є вхідною точкою для прийняття рішень. Наприклад, якби в Сумському університеті (кейс «Еліус-М») або в КПІ (кейс «Артезія») дійсно були закладені напрями A.I./ML чи IIoT, як стратегічні й в рамках університетів, а не окремих кафедр, підтримка цих інновацій могла б бути куди більш суттєвою. Й в першу чергу, з точки зору долучення інших наявних ресурсів.

Готовність наших Центрів 4.0: як ми вже не раз зазначали, готовність наших університетів, включно з окремими Центрами 4.0 є дуже низькою в цій площині. Завдання створення екосистем (технологічних, регіональних, секторальних…) стояли перед Центрами 4.0 в Одесі, Києві та Харкові ще в 2018-19 рр. Але по результатам ми бачимо, що сильні розвинуті спільноти, з ясним курсом розвитку не виникли не тільки в містах – їх немає навіть в самих університетах, які були вибрані як Центри Індустрії 4.0.

Три причини на поверхні – це відсутність розвинутих комунікацій, слабка підтримка ректорату, загальний дух конкуренції «всіх зі всіма».

Відповідно, зайве коментувати спроможність університетів залучати зовнішніх акторів, як МСП. В рамках проекту BOWI ця функція сьогодні делегована АППАУ, а в регіонах – кластерам ІАМ. Натомість, що стосується внутрішніх комунікацій, ніякі зовнішні партнери не зможуть її налагодити – це питання залишаються за виділеними структурами, які мають бути створені в  Центрах 4.0. Так само визначення власних стратегічних напрямів розвитку – справа самих університетів, партнери можуть тільки допомагати їм визначитись.

Тестування прототипів

Ця зона є очевидною для вирішення проблеми «перехід через долину смерті». Й відповідно, впирається в розвинуту інфраструктуру. Залежність від сучасної інфраструктури – розвинутих лабораторій, випробувальних стендів, тестувальних ліній є дуже великою в Індустрії 4.0, особливо, коли мова йде про хардверні, машинобудівні та інжинірингові інновації. Відповідно, європейські DIH-и, особливо, орієнтовані на промисловість (mDIH, manufacturing DIH) приділяють цьому дуже велику увагу й мають підтримку не тільки пан-європейських, але також муніципальних та національних фондів. Володіючи такою інфраструктурою, DIH надають їх МСП та інноваційним підприємцям та стартапам для тестування прототипів.

Готовність наших Центрів 4.0: на перший погляд, готовність наших Центрів 4.0 є низькою. Дійсно, ми не знаємо про будь-які системні вливання в інноваційну інфраструктуру університетів з боку держави чи якихось цільових фондів. Загальноприйнятою практикою в Україні є безкоштовна передача обладнання чи ПЗ від вендорів та виробників, й радше для навчальних цілей, ніж розвитку інновацій. Тим не менше, й з точки зору підтримки МСП, ця інфраструктура є місцями розвинутою. Окремі університети мають верстати з ЧПУ, повноцінні випробувальні стенди, роботи, ліцензійні пакети найсучаснішого програмного забезпечення тощо. Проблема полягає радше в тому, як зробити ці речі – а) облікованими, б) доступними для МСП та інноваторів. Тобто, повної картини «що ми маємо» не існує, принаймні, вона не є публічною.

Пошук інвестицій

Ця зона також очевидна для роботи з МСП – кейси та перший досвід в програмі EIF, наведені в частині 1, дуже добре свідчать, що без фінансування інновації вмирають. Європейські DIH-и вирішують це питання «просто» – виділяють спеціальний ресурс.

Мова про тих самих інноваційних менеджерів чи брокерів, для яких розвиток екосистеми, пошук та залучення фондів та інвесторів, написання грантів, залучення до них МСП є щоденною роботою.

Але як видно з рис. 1 мова не тільки про залучення фінансування. Мова також про програми інкубації та акселерації, де МСП набувають необхідний досвід та навички для виводу своїх інновацій на ринок, про регулярне проведення експериментів, про створення консорціумів тощо.

Готовність наших Центрів 4.0: є радше низькою. Ми маємо окремі успіхи в Центрі 4.0 «ХАІ» й ХАІ в цілому є чемпіоном серед університетів за обсягами отриманих грантів. Але це радше виняток з правила, ніж правило. Дуже гарний приклад у Львові демонструє Назар Подольчак – буквально за 1 рік він зумів залучити до розвитку інноваційної інфраструктури міста та «Львівської політехніки» кілька потужних фондів з обсягами більше 1 млн доларів. Такі приклади є рідкісними в Україні, але ще раз доказують, що фонди є. Натомість, досвід програми EIF у формуванні мережі експертів є дуже показовим – ми не виявили жодної групи з університетів, спроможних швидко включатись в написання грантових заявок по Індустрії 4.0. Це означає, що виділеного ресурсу на ці функції університети просто не мають. Зазначимо при цьому, що всі наші експерти в один голос кажуть, що відділи міжнародної співпраці при університетах є й саме в їх обов’язки входить написання грантових заявок. Причини цих протиріч також відомі – в цих відділах сидять спеціалісти, далекі від розуміння тем Індустрії 4.0 і є також велика проблема внутрішніх комунікацій. Що стосуються інших функцій, як акселераційні програми, системно їх практикує тільки КПІ ім. Сікорського й це добра новина для проекту BOWI.

Навчання та тренінги

Ця категорія також дуже важлива для діджиталізації МСП. Ми бачимо тут пропозицію навчань та тренінгів не тільки в технологіях, але також в розвитку бізнесу, інновацій, пошуку інвестицій, фандрейзингу тощо. Тобто, європейські DIH-и беруть на себе цілий комплекс завдань по підготовці персоналу МСП в сфері цифрових інновацій.

Готовність наших Центрів 4.0: за оцінкою АППАУ, наші провідні університети мають добрий рівень підготовки молодих спеціалістів за навчальними програмами для студентів. Але коли мова йде про тренінги для ринку, пропозиція падає до нуля. В сфері Індустрії 4.0 нам відомо тільки про регулярні курси від команди Олександра Пупени з Національного університету харчових технологій. Також відомо, що спроби створити тренінги для ринку в проекті TATU (грант 2013-17 рр на 800 тис) не завершились успіхом – тобто, самі курси були створені, але попитом вони не користуються. Про наявність інших курсів для МСП – з розвитку інновацій в Індустрії 4.0, фандрейзингу тощо і які орієнтовані на МСП, інформації в нас немає.

Отже, як бачимо, нинішня готовність університетів виконувати функції DIH є низькою. Власне, в підсумках функціонування Центрів 4.0 в травні, ми вже розбирали наш досвід 2018-20 рр й перехід на модель DIH був названий як «каталізатор» саме з причини низьких темпів розвитку. Надто мало в попередні роки було принад в концепції Центрів 4.0, щоб змушувати університети змінюватись. Й це, очевидно, ключова причина – не дивлячись на все ще високий потенціал та можливості, університети демонструють низьку готовність до змін.

Як BOWI має допомогти вибудувати функціонал DIH в КПІ

Проект BOWI є першим, який має на меті системну розбудову функцій DIH в рамках технічного університету. У вище приведеному контексті його унікальність та роль полягає в також в проведенні необхідних змін. Разом з тим, перелік чинників успіху, що приводиться ниже, є досить універсальним для будь-якого університету, який планує зміни на шляху до Центрів 4.0 чи DIH.

  1. «Політична воля». Ніякі пропозиції змін «знизу» неможливі без підтримки «зверху». Тому всі меморандуми про створення Центрів 4.0 ми скріплюємо підписами перших осіб. Але мало одних підписів чи слів – в процесі розвитку нових структур при університетах виникає чимало проблем, де потрібна суттєва підтримка ректорату. В рамках BOWI, куратором проекту є Пасічник В.А., проректор по науці КПІ й будь-які питання впливу чи підтримки будуть вирішуватись разом з ним. Подібну історію наразі переживає Центр 4.0 в «ХАІ» – ескалація низки проблемних питань розвитку вийшла на ректора університету Нечипорука М.В., й ми бачимо його позитивну реакцію на запити АППАУ.
  2. Створення команди змін. Проект BOWI відразу передбачав створення такої команди – це була умова проекту. Зараз в ядро команди входять 4 осіб з КПІ + 2 менеджерів від АППАУ. Роль АППАУ як ключового партнера визначена в розвитку екосистеми, залученні МСП та налагодженні функцій фандрейзингу всередині КПІ. Натомість, всі питання щодо тестування прототипів, трансферу технологій та навчання МСП (тобто, функції DIH описані вище) – за фахівцями КПІ. Тут передбачається значне розширення команди проекту профільними фахівцями.
    Для інших університетів та Центрів 4.0 зазначимо, що ця команда – не що інше, як виділена структура, яка має бути створена при університетах відповідним розпорядженням ректора й згідно Постанови №750 Кабміну про Центри Індустрії 4.0.
    Усвідомлення простої істини, що

    без інвестицій у виділений ресурс в окремій структурі й на рівні всього університету ніякий інноваційний розвиток в І4.0 неможливий – є в реаліях суттєвою зміною парадигм багатьох керівників.

    Й це ігнорування було ключовою помилкою кількох університетів в 2018-20 рр. при заснуванні Центрів 4.0.
  1. Побудова консенсусу щодо пріоритетів розвитку – зокрема, сфер спеціалізації в Індустрії 4.0 та векторів дій в їх розвитку. Проект BOWI вже запропонував «теплову карту» – перелік ключових областей компетенції DIH й які пропонується розвивати надалі в рамках проекту BOWI. А стратегічна сесія 23 листопада має його затвердити.
    Аналогічно, подібні пріоритети має встановлювати кожен технічний університет, адже бігти «всюди й одночасно» далеко не кращий метод управління в будь-які сфері. Добрі новини йдуть з Харкова, де після заяви університетів та проведення інноваційного форуму з кластерами подібні роботи розгортаються в ХПІ.
  1. Консолідація з партнерами та план швидких перемог (quick wins) – має включати дії та пропозиції, які створюють, а в ряді випадків – повертають довіру шляхом досягнення швидких результатів. Й це найскладніший пункт в проекті BOWI на початковому етапі. Тут кільки важливих тактик.
    1. Формування альянсів та консолідація – BOWI, першочергово робить ставку на АППАУ, яка вже консолідує національних чемпіонів Індустрії 4.0 й має доступ до десятків МСП, яким потрібні інновації. Таким чином, саме АППАУ бере на себе комплекс функцій в категорії «Екосистема» на рис. 1. Спільно ми зможемо швидко залучити до проекту BOWI 20 найбільш перспективних МСП, відібрати кращі інновації й побудувати програму їх акселерації та тестування.
    2. Підготовка команди експертів – є іншими важливим пунктом плану дій BOWI, направлений на експертів КПІ, які готові інтегруватись в проект. BOWI дійсно потрібні кваліфіковані та вмотивовані експерти, які спроможні виконувати комплекс функцій в супроводі МСП. В першу чергу, мова йтиме якісне виконання наступних функцій
      1. комплексна оцінка готовності підприємства до впровадження інновації
      2. підготовка бізнес-кейсу (-ів) самого замовника до конкурсу, який запланований на квітень 2022
      3. супровід в отриманні фінансування шляхом допомоги в написанні грантової заявки
      4. у випадку виграшу гранту на 60 тис євро, – супровід у подальшому тестуванні інновації.
      5. аналіз отриманих результатів – формування звітності та перспективи масштабування по іншим МСП та секторам економікиДля цього відібрані експерти мають пройдуть підготовку в рамках проекту BOWI.  Зайве говорити про те, що ці функції є супер-актуальним і в програмі EIF. Адже щомісяця ми втрачаємо мінімум 10-15 грантових заявок в Індустрії 4.0 – їх просто немає кому детально розглядати.
    3.  Включення системи мотивації. В проекті включається розвинута система стимулювання, яка включає 5 напрямів
      1. Професійний розвиток та навчання
      2. Визнання експертності
      3. Просування через майданчики проекту та АППАУ
      4. Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з їх фінансовим стимулюванням.
      5. Включення в наступні грантові та комерційні проекти

Яскравим прикладом більшості цих пп є співпраця АППАУ з кафедрою АТЕП-ТЕФ. АППАУ вкладає в експертів кафедри, пропонуючи їм доступ до напрацювань інноваторів 4.0 як в Україні, так і в світі, технічних стандартів та кращих практик Індустрії 4.0, періодично забезпечує фінансуванням (найбільш показовим є проект aCampus 2019-20 рр) й просуває як експертів свої екосистемі Індустрії 4.0. Натомість експерти кафедри вносять суттєвий вклад в цілі АППАУ по освіті та просвіті ринку. Сьогодні мова йде про значне розширення цього досвіду на інші кафедри КПІ.

  1. Інтеграція в регіональні та національні програми розвитку. Цей етап також передбачений в проекті. Власне, залучення МСП буде відбуватись спільно не тільки з АППАУ, але й з кластерними ініціативами промислових хайтек, які вже створені в Київському регіоні. Команда проекту також планує провести серію зустрічей з представниками мерії та Київської ОДА з метою пропозиції свої проектів та програм розвитку Індустрії 4.0 в регіоні.

********

Резюмуємо все вищесказане. Сьогодні Центри 4.0 та новостворені DIH-и мають показники ефективності, дуже далекі від європейських DIHs. Головні помилки українських підходів полягають у відсутності виділених структур та підготовці необхідних фахівців, а також в слабких комунікаціях та інноваційному маркетингу. Проект BOWI передбачає суттєві зміни в цих напрямах, й значно наближає Центр 4.0 «КПІ» до європейської моделі DIH.

Зацікавлених експертів з КПІ ми запрошуємо на стратегічну сесію 23 листопада. А наступна, завершальна публікація циклу «як долати долину смерті» вийде про кращі практики DIH-ів в ЄС.

 

Виконавча дирекція АППАУ