Зустріч Україна-Індія «Співпраця в хай-тек» – звіт

10 лютого відбувся перший в цьому році «експортний» семінар АППАУ – з індійським посольством. Подія відбулась в рамках експортної програми EXPOREC, яку АППАУ розробила минулого року. Звіт про головні результати цього першого заходу важливий для спільного аналізу та розуміння як рухатись далі.

Формат та цілі зустрічі

З весни 2016 АППАУ чимало зусиль інвестувала в розвиток своєї експортної підтримки. В нас є виділений менеджер, відповідальний за розвиток відносин з міжнародними організаціями – посольствами, донорами, партнерами тощо. Ми зустрілись з десятками різних організацій, маємо сформульовані програми дій та плани щодо виводу на експорт наших інжинірингових компаній. В рамках цих планів, на першому місці стоять місцеві зустрічі з посольствами та торговими місіями різних країн. Й одна з таких зустрічей, з Індійським посольством, завершилась пропозицією організувати презентацію експортних можливостей цієї країни, а також розширити розмову про розвиток хай-тек в Індії. А в ній – представити потенціал та можливості кращих українських хай-тек компаній.

Отже, індійську сторону 10 лютого представили посол Індії в Україні Манодж Бхарті, інвестиційний радник Раджив Пурі, а також експерт державної агенції Invest India Адітья Кумар, що приїхав на семінар з Індії. Українську сторону представили виступами компанії Luxoft, IT-Enterprise, ВГ «Техінсервіс» та PassivDom.

В заході взяли участь представники різних компаній та секторів – відмітимо в цьому звіті участь членів АППАУ як «Нафтогазхім Сервіс», «Еліус-М», ЦАНТ, «Залізничавтоматика», «Сатурн Дата Інтернешенел», “Блюменбекер Україна”, «Шнейдер Електрик Україна», BPI Ukraine, а також учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Індія-Україна спрівпраця

Головні речі в індійських виступах та презентаціях

Презентації індійської сторони фокусувались на розкритті економічного потенціалу та можливостей країни, демонстрації розвитку, в тому числі в хай-тек. Цікавими та вагомими для прийняття «експортних» рішень є наступні факти щодо розвитку:

  • Індія – одна з країн, що найшвидше прогресує в розвитку. ВВП щорічно й вже протягом багатьох років зростає на 6-8%. Сьогодні країна стрімко покращує свій індекс конкурентоздатності й займає 38 сходинку в світових рейтингах (стрибок на 16 позицій в 2016 році). Для порівняння – Україна відкотилась з 79-ої позиції на 86-у.
  • Рейтинги Індії в 2017: найбільш динамічна економіка світу за темпами росту, №1 по індексу BPI (прибутковість), входить в десятку країн по іноземним інвестиціям (ПІІ).
  • В промисловому виробництві країна, згідно з останнім звітом Deloitte країна займає 11 позицію в світі по конкурентоздатності промислового виробництва і їй прогнозують 5-ту вже до 2020! В державній політиці країни частку промисловості планується збільшити з 16 до 25%. Все це разом означає бурний ріст промислових виробництв від різних інвесторів, – а значить це нові та цікаві можливості для входу інжинірингових компаній, ОЕМ, інтеграторів тощо.
  • На думку пана Посла Маноджа Бхарті, причини такого стрімкого росту та розвитку – в цілісних програмах та реформах, які індійський уряд проводить протягом останніх 10-15 років. Країна значно покращила всі показники щодо легкості ведення бізнесу, митних та податкових процедур, й планомірно працює в напрямку залучення інвестицій. Рівень ПІІ (прямих іноземних інвестицій) становить понад $40 млрд й країна наразі конкурує по цьому показнику з Китаєм.
  • Індійський уряд має цільові програми розвитку різних секторів. Представники від Індії представили ці детальні програми та показники розвитку по секторах як Нафтогаз, Харчова та Переробна, Інфраструктура (й окремо – міста, дороги, порти…), Авіабудування, Енергетика (окремо – відновлювана), Телеком тощо.
  • 3 ключові проекти модернізації економіки це – а) Made-in-India, b) 100 Smart cities, c) Industrial corridors – 5 спец промислових зон, побудованих по принципах кластерів, й зі спеціальними пільговими умовами функціонування. Для ІТ-галузі створюються спеціальні технопарки, для всіх хай-тек – вільні економічні зони, де є спеціальні податкові пільги на 15 років від початку виробництва.
  • Є маса цікавих даних про розвиток ІТ-індустрії (ця презентація не була озвучена, але люб’язно надана представниками посольства) – буквально декілька фактів
    • Галузь ІТ в Індії виробляє товарів на $148 млрд, з яких 98 (66%) – це експорт. Для порівняння – українська ІТ-галузь – це всього $2,5 млрд з яких експорт становить понад 90%. В цілому це говорить про набагато більш збалансований ринок та великий внутрішній ринок в Індії. Програма Digital India існує давно й направлена на розвиток інфраструктури галузі; для ІТ-сектору існують спеціальні податкові канікули
    • Щороку Індія випускає 1 млн інженерів, а ІТ-галузь налічує 3.7 млн робочих місць Країна позиціює себе як Hub of Digital skills на глобальній мапі планети і це є №1 в світовому аутсоурсингу.
    • ІТ в Індії – це більш, ніж 16 тис фірм, з них понад 1 тис – це компанії з 50+ філіями – центрами розробок по країні.
  • Допомога держави у вході на ринок є суттєвим фактором. Типово цю роль виконує агентство з залучення інвестицій – як державне агентство Invest in India. Воно надає головну інформацію щодо умов входу, кращих можливостей, забезпечує ряд інших сервісів. Власне, пан Адітья Кумар, що приїхав з Н’ю Делі й демонстрував все це, відповідаючи на запитання учасників.

Індія-Україна

Попередній наш висновок – попри високий рівень конкуренції від місцевих підрядників, ринок є дуже містким і він має високу динаміку росту. Простіше кажучи – попит там в ряді випадків завжди вищий від пропозиції! Тому перспективи входу 100% є – але для тих компаній, що будуть мати кращий рівень якості від індійських виробників й кращу ціну проти західних компаній. Є чимало сегментів де вже присутні українські компанії, – з ними можна організувати обмін досвідом по роботі в Індії. Сектори харчової та переробної промисловості, інфраструктурних об’єктів (зокрема – залізниця), нафтогаз, відновлювана енергетика, а також різноманітні підряди в спеціальних промислових коридорах – виглядають дуже цікавими для наших інтеграторів й потребують додаткового вивчення.

Український бенчмарк в хай-тек

Презентації української сторони мали ознайомчий характер. Разом з тим, мета коротких 15-хв виступів керівників від наших 4-х компаній була не тільки в тому, щоб представити себе індійській стороні. Цікаво було як ми виглядаємо в перспективі майбутніх спільних виїздів, що плануються. Й тут важливі багато нюансів – від конкурентоздатності пропозицій на світовому рівні й до володіння англійською мовою. Також нам цікаво було подивитись, як виглядає наш перший міксований «хай-тек», – тобто виходячи за рамки чистого ІТ.

Індія-Українав

Якщо коротко, то скажемо, що всі компанії показали себе цілком достойно. Власне, сумнівів в цьому не було ніяких, оскільки всі вибрані 4 компанії давно є експортерами. Коротко про ці виступи:

  • Luxoft – є визнаним лідером українського ІТ-сегменту й давно працює на міжнародній арені. Загальний огляд компанії зробила PR-директор Маріанна Коніна. Компанія вже має 38 офісів у 22 країнах світу. В південно-східній Азії планується ще 1 офіс в Малайзії. Індія теж цікава з огляду на темпи росту та об’єми ринку, й можливо більше конкретно – програми 107 smart cities.
  • PassivDom представляв СЕО компанії Максим Гербут. З середини минулого року АППАУ позиціює PassivDom як один з найбільш інноваційних українських стартапів, який чудово демонструє переваги наших хай-тек – креативність, проривні ідеї, відмінне знання різних технологій. У випадку PassivDom ми маємо такий собі мікс нових енергоефективних технологій будівництва та ІТ. Помножене на нові бізнес-моделі (компанія планує масові продажі по франшизі), це все виглядає багатонадійним й замовлення вже йдуть з різних країн. Відмітимо, що стартапу ще немає й року.
  • IT-Enterprise – провідна компанія в сегменті ERP промислових підприємств, її представив керівник напрямку Дмитро Шаповалов. Він орієнтував аудиторію на платформу Clobbi і в напрямку Індустрії 4.0. Презентація чудово передає останні напрацювання в 4.0 – можливо не стільки для індусів, але це було корисно й показово для інших наших учасників руху 4.0, яких було чимало в залі.  Щодо експорту – компанія давно працює в різних країнах, але планує значне розширення продажів Clobbi.
  • ВГ «Техінсервіс» також не потребує особливого представлення. Це лідер українського технологічного інжинірингу, один з перших членів АППАУ і який успішно будує заводи «під ключ» від Алжиру до Середньої Азії. Генадій Кабальский представив «фішки» групи для ринків як індійський – це, перш за все, висока якість продуктів та послуг в повному циклі «під ключ» – дійсно світового рівня, але при помірній ціні – набагато кращій в порівнянні з аналогічними західними технологіями.

Всі 4 компанії є учасниками руху «Індустрія 4.0 в Україні», й 2 з них – члени АППАУ.

Індія-Україна

Що АППАУ бачить спільного в виступах цих 4-х – досить різних компаній й такого, що ми рекомендували в всім нашим учасникам програми EXPOREC:

  1. Якість та інноваційність рішень: всі компанії пропонують закінчені рішення та продукти – одні з кращих в світі по своїм сегментам. І це те, з чим наші хай-тек компанії здатні конкурувати в світі будь-де. Цікаво, що пан Посол Манодж Бхарті теж вважає, що українські технології дійсно якісні та потрібні індійському ринку.
  2. Орієнтація на технології 4.0 – це менш очевидно для «Техінсервіс», але дуже показово для всіх інших. Зокрема і як приклад. Ми самі не відразу зрозуміли, що адитивні технології у виконанні PasivDom є чудовою ілюстрацією як 3D (або точніше 7D в їхньому виконанні) дає вихідні продукти (мобільні енергоефективні будинки) абсолютно іншої якості та з абсолютно іншою продуктивністю будівництва. Це дійсно Disruptive – мова про проривні підходи, здатні «підірвати» традиційні погляди та устої будівельної галузі.
  3. Потужний маркетинг – знову ж, тут картина неоднорідна, але ясно, що без цього робити географічну експансію неможливо. Кваліфікований маркетинг, забезпечений відповідним ресурсом показує Luxoft, IT-Enterprise, й навіть PassivDom – не зважаючи на початок бізнесу, демонструє чудові результати в розкрутці свого бренду.

Це виглядає трохи банально, – здається, це Друкер сказав «Для успіху потрібні тільки інновації та маркетинг! Все інше – це витрати». Але якщо мова про експорт в хай-тек, то вибрані наші 4 компанії є живою ілюстрацією до цієї тези.

Індія - Україна

Заклики до дії від АППАУ

Щодо учасників наших експортних програм, а також партнерів наші заклики наступні:

  1. Маємо надію, що кожен потенційний учасник нашої експортної програми зробить для себе належні висновки та уроки. Й перш за все, щодо тих самих 3-х факторів успіху, вказаних вище. Щоб більш детально визначити власну готовність до експорту в нові країни – пройдіть самодіагностику по 10 головним критеріям готовності до експорту
  2. Щодо продовження у напрямку «Індія» – конкретні пропозиції приймаються й наші індійські колеги відкриті для співпраці. Більш детальні рекомендації ми надамо членам АППАУ окремими е-листами.
  3. Маркетингову складову для експорту – конкретні пропозиції цінності, релевантні меседжи та презентації, тощо – ми допомагаємо відпрацьовувати з кожним з учасників нашої програми й стосовно їх цільових ринків. Вони цілком вписуються в загальний контекст послуг АППАУ на 2017 (розділи 2-3).
  4. Партнерів з ІТ сектору, учасників програми Digital Agenda Ukraine, а також урядовців хто працює по експорту чи залученню інвестицій ми закликаємо до більш детального опрацювання – вивчення досвіду Індії, як в розвитку своєї програми Digital India, так і в тому, що стосується створення конкретних механізмів стимулювання хай-тек секторів. Україні 100% пора давно прискорюватись з реформами по цім речам – так, як вже 15+ років це робить Індія.
  5. Щодо експортних партнерів, ми залишаємось на тих же позиціях – АППАУ відкрита співпраці в розробці спільних програм та дій щодо українського експорту в області промислового інжинірингу, ОЕМ та ІТ.

Насамкінець, дякуємо Індійському посольстві в Україні, партнерам з HUB 4.0, доповідачам та всім учасникам нашої зустрічі 10 лютого.

Індія - Україна - 2017

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *