Повертаючи смак стандартів як кращих практик

Більшість сучасних управлінців прекрасно знає та розуміє, що міжнародні стандарти – це не стільки про корпоративну або державну бюрократію та-чи обмеження, скільки про кращі практики. Як військовий статут написаний кров’ю, так і міжнародні стандарти написані як результат багаторічних зусиль та глибокого осмислення кращих практик в світовому масштабі.

До роботи міжнародних експертів, серед яких ми обов’язково знаходимо лідерів ринку – практиків, але також університети та науку, – слід додати довгі роки бурхливих дебатів, суперечок, порівнянь результатів й кінцевої валідації того, що є найбільш ефективним в тій чи іншій сфері. Отже, не втомлюємось повторювати, що стандарти – це про кращі практики в світовому масштабі. Використання яких надає економічний ріст, міжнародне визнання, полегшення входу на нові ринки, оптимізацію витрат та багато інших переваг.

Логічно тоді задати собі питання, чому сприйняття технічних стандартів в Україні залишається до певної міри «одіозним» – тобто, асоційованим з чимось неймовірно нудним, бюрократичним та формальним? Й що в результаті веде до їх ігнорування. Наприклад, в сфері промислової автоматизації та ІТ й вже в рамках нової Індустрії 4.0, куди прямує весь світ діє близько 60 міжнародних стандартів. Серед них є вузькотаргетовані, як мережеві обміни чи інформаційні моделі обміну даними. Але є й куди більш зрозумілі кожному управлінцю.

Наприклад, в світі є 2 головні стандарти про кібер-безпеку – як на рівні промислових систем керування (IEC 62443), так і на рівні інформаційних систем (ISO27001). Або ж, про функційну безпеку (тобто, захист людей та середовища) – як IEC 61508. Тобто, якщо ви, як керівник підприємства й хочете бути убезпеченими від техногенних ризиків або кібер-атак, вам все-одно прийдеться щось вводити в свої технічні політики та регламенти. Що ж ви вводите, на чому базуєтесь?

Або візьмемо таке цікаве питання, як зв’язок виробничих показників ефективності (англ. КРІ, укр. – КПЕ) з бізнес-показниками. Наприклад, як називається показник безперебійної роботи обладнання, з якими іншими він пов’язаний і як це впливає на прибуток компанії? Всі виробничі КПЕ регламентуються стандартом ISO 22400, який включає 34 виробничих КПЕ. І по великому рахунку, якщо ви експортер і дбаєте за бенчмаркингові показники ефективності свого бізнесу, включно з виробництвом, ви не можете щось доказувати своїм зарубіжним колегам (партнерам, клієнтам, інвесторам…) про власну операційну ефективність без термінів цього стандарту.

Що ж вводять чи на чому базуються наші керівники з промисловості, енергетики та інфраструктури в цій сфері? Чи знають вони сучасні стандарти й користуються ними?

Це питання гостро й здавна стоїть в Технічному комітеті 185 «Промислова автоматизація» (далі – ТК 185), який в 2017 р. організувала Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). Але до теперішнього моменту відповісти на них було складно. Тільки з запуском проекту aCampus, який  підтримується німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ ми змогли запустити масштабні роботи як по дослідженням – адаптації міжнародних стандартів з цієї сфер, так і по їх промоції до наших підприємств.

Перші відповіді та висновки

Перші результати опитувань, які системно запускаються в проекті aCampus, підтверджують те, про що в АППАУ ми знали ще з 2012-13 років. Якщо коротко резюмувати, то картина в сфері промислових систем керування по переважній більшості підприємств вкладається в 3 наступні пункти

  1. Міжнародні стандарти назагал невідомі в Україні і навіть фахівцям. Наприклад, серед опитаних 10 найбільших підприємств України тільки 20% керівників чули про стандарт ISO 22400, але ми не виявили жодного хто ввів його в свою систему керування виробництвом. Опитування по іншим стандартам ще триває, але попередня інформація з минулих років говорить, що в цій сфері так само панує повне ігнорування. Стандарти, і навіть безпеки, і  навіть для таких державних монополістів як «Укрзалізниця», які здавалось би мусять слідувати Угоді про асоціацію з ЄС – просто нецікаві.
  2. Теоретично, існують 3 головні фактори мотивації до впровадження стандартів, умовно – «страх та гроші». Останні в свою чергу можна розбити на 2 під-фактори – отримання конкурентних переваг й просто подолання бар’єрів входу, рис. 1.

 

Страх також може бути 2-х видів – усвідомлення збитків або штрафи. Досвід кібер-атак в Україні в 2016-17 рр каже, що фактор «збитків» в Україні не діє. Принаймі – «однієї таблетки» типу вірусу PetyaА нашим промисловцям чи енергетикам замало. Більшість експертів та фірм, що впроваджують рішення по кібер-безпеці, кажуть, що після певного сплеску попиту в 2017 році, зараз знову все затихло. Приблизно та сама ситуація в сфері техногенних ризиків. Ні міністерства, ні контролюючі органи не мають сили та повноважень,  щоб змусити підприємства впроваджувати стандарти безпеки, наприклад, в протиаварійному захисті.

Натомість, з 2014 в багатьох галузях набагато більш дієвим став фактор експорту. Цей фактор працює з подоланнями бар’єрів входу на ринки ЄС та інших держав, й що підтримується на рівні держави Угодою про асоціацію з ЄС. Тобто, якщо ви не відповідаєте тим чи іншим стандартам, ви не зайдете на ці ринки. Поки що цей фактор дуже мало стосується стандартів, які веде наш ТК 185, хоча чимало керівників з інжинірингових фірм вже задумується в що їм обходиться перенавчання спеціалістів.

Й ще менш важливим сприймається фактор конкурентних переваг. Тобто, теоретично, можна доказати що використання сучасного стандарту в тій чи іншій сфері дає ріст прибутку чи покращує наприклад, операційну ефективність тощо. Але практично й на даний момент, більшість керівників малочутливі до цих аргументів. Вони просто не розуміють все це.

3. Всі завдання по впровадженню подібних стандартів держава скинула на сам бізнес. Звісно, ми маємо підтримку від Української агенції стандартизації, які підпорядковується Мінекономрозвитку (МЕРТ). Але розміри цієї підтримки в контексті складності та масштабності завдань, – зовсім невеликі. Ситуація в Україні кардинально відрізняється як від східних, тоталітарних сусідів, так і від ЄС. Оскільки в перших держава фінансує та контролює стандарти в рази більш ефективно. В других доступні чисельні публічні та інші фонди на підтримку стандартів, а рівень зрілості як свідомого сприйняття бізнесом необхідності стандартизації набагато вищий й пройдений давно. За оцінками експертів ТК 185 та АППАУ, Україна відстає від РФ в цій сфері щонайменше на 5-10 років, а від розвинутих країн – ще більше. Отже, відміна тисячі пост-радянських (читай російських)  ГОСТ-ів в 2018 р. не привела до покращення ситуації, а радше навпаки. «Ви самі повинні..» – цей заклик МЕРТ і який лунає останні 3 роки не був сприйнятий промисловцями, як такий, що показує роль держави, як партнера.

Тобто, ситуація для таких технічних комітетів, як 185 виглядає як залишитись  «сам на сам» з  невіглаством та переважним ігноруванням того, що вкрай необхідно для економіки та сталого розвитку. Звісно, широка просвітня кампанія мала б бути першим кроком до зміни відношення підприємств до сучасних стандартів. Потрібно в рази збільшити зусилля по лікнепу, просвіті, залученню, промоції стандартів. Це передбачає залучення не тільки експертів, але й Університетів – адже вони так само ігнорують стандарти, як кращі практики, що безпосередньо стосуються тем освіти й не знають їх. Й відповідно готують спеціалістів, що не відповідають сучасних вимогам глобального світу.

Але на всю цю просвіту й лікнеп ринку потрібен бюджет! Дякуючи німецьким партнерам з GIZ  бюджет на таку кампанію ми отримали. В принципі, ця ситуація повсюдна по всім подібним завданням сталого та економічного розвитку – за всі ці завдання більше дбають наші західні партнери, ніж українська держава чи наш бізнес. Щодо бізнесу, скажемо, що конференція по сталому розвитку на Інтерпайп, де ми намагались підняти теми цифрової сталості (довгострокового розвитку) в бізнесу отримала найменшу підтримку нашої спільноти в порівнянні з попередніми роками. Всі хочуть «зараз і негайно», тому про довгострокові та спільні перспективи сьогодні в Україні дуже важко вести професійну дискусію.

Але повернемось до проекту aCampus – здається, тут намічаються гарні новини.

Головні перспективи розвитку в проекті aCampus

Перспективи вже зрозумілі – перший місяць роботи проекту надав цьому чимало свідчень. Отже, – і в порядку пріоритетів від коротко-строкових та вузькотаргетованих –  до довгострокових та національного масштабу.

  1. Розуміння реального стану 5 стандартів та залучення ринкових експертів – по галузям, та в національних масштабах.

Деталізація стану 5 стандартів проекту передбачена шляхом опитування ринку, фокусних груп, глибинних інтерв’ю, а також точкових кейс-стаді. Останні вже плануються по металургії, очікуємо на енергетику, нафотогаз та залізницю. Критична оцінка цього стану є дуже важливою, й в першу чергу, це стосується питань кібер- та  функційної безпеки.

Масштаби: активності відбуваються в рамках експертної спільноти АППАУ, ТК 185 та руху 4.0.

Вектор розвитку: зрозуміти головні розриви, стан нормативної бази й відповідно виставити пріоритети за секторами.

Поточний статус та найближчі кроки: цикл опитування завершено по ISO 22400, на черзі інші 4 стандарти.

2. Перезапуск Технічного комітету 185

Проект aCampus здатен перезапустити роботу ТК 185 на 2020 й далі на наступний період.

Масштаби: ТК 185

Вектор розвитку: посилити інституційну спроможність шляхом – а) подальшого залучення грантів, б) часткової монетизації послуг, які мають бути на виході проекту, с) створення окремого фонду підтримки з членів АППАУ та ринкових учасників

Найближчі кроки: а) визначення з наступними проектами, б) офіційна передача управління в «Метінвест-діджитал»

3. Визначення пріоритетів в рамках Угоди про асоціацію, фокус на вузьких місцях

Угода про асоціацію передбачає гармонізацію українського законодавства у 27 сферах з відповідним законодавством ЄС. ТК 185 належить вияснити, які з цих сфер дотичні до нашої сфери діяльності, як вони виконуються і які інструменти існують для того, щоб ми в свою чергу краще їх використовували.

Масштаби: Українська агенція стандартизації (УАС), НОС та всі технічні комітети.

Вектор розвитку: тісніше співпрацювати з УАС та їх проектами як запущений в 2019 проект Twinning по обміну кращими практиками з ЄС.

Найближчі кроки: налагодження комунікацій з іншими ТК, та з партнерами ЄС по Twinning.

4. Формування нового, більш високого рівня співпраці в між-дисциплінарних командах

Новий формат залучення експертів в проекті aCampus передбачає поєднання комплементарних компетенцій, спроможностей та можливостей експертів з різних категорій учасників ринку, і з метою створення закінченного ланцюжка валідації положень стандарту.

Масштаби: АППАУ, рух 4.0 та платформа Industry4Ukraine! Тобто, при успішному проходженні цього тесту, новий формат буде узагальнений, допрацьований та розповсюджений на всі комітети та робочі групи у вказаних структурах.

Вектор розвитку: максимально укомплектувати 5 ланцюжків з метою створення відповідних кейс-стаді по 5 стандартам. Демонструвати результати в грудні на фінальній конференції.

Найближчі кроки: випуск першого кейс-стаді по Інтерпайпу (ISO 22400).

5. Переосмислення підходів щодо подальших напрямів розвитку в економіці знань

Стаття «Економіка знань – на порозі справжніх змін» задає 7 ключових характеристик – орієнтирів щодо загальної зміни поведінки всіх учасників ринків хайтек. Якщо всі вони підтвердяться в проекті aCampus – а це буде зрозуміло вже в грудні, – чому ми не можемо масштабувати ці принципи на інші ініціативи та проекти співпраці?

Масштаби: всі учасники ринків промислових хайтек, які працюють в проектах розвитку

Вектор розвитку: на підтвердження орієнтирів, вказаних в статті

Найближчі кроки: запуск ключових орієнтирів, як Agile Project Management, фокус на постійному вдосконаленні та диверсифікації – інтеграція ролей.

Отже, все це глобальні перспективи і які ми будемо обговорювати 12 грудня на фінальній конференції в Києві. А поки – зосереджуємось на найближчих кроках, які вказані. Якщо стандарти – це про кращі практики, то саме час відчути їх смак, а можливо – повертати назад справжнє розуміння стандартів.

В наступних оглядах ми деталізуємо деякі з вказаних перспектив розвитку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *