Як і очікувалось, – в Україні є відповідні органи, – це і Укметротестстандарт, і УкрНДІ стандартизації та сертифікації, це також відділи, що відповідають за технічне регулювання з ЄС в рамках угоди про асоціацію в Міністерстві економіки та розвитку. . 

Однак, від цього не легше. Перші зустрічі показують, що наші «номерні» ISA/IEC – 5.1, 88, 95, 99 – які ми найчастіше згадуємо, – не фігурують серед тих, яким владні органи приділяють хоч якусь увагу. Коротко, нагадаємо читачеві чому ми їх згадуємо, принагідно зазначимо й інші – не менш цікаві:

• ISA 5.1 – P&ID-діаграми
• ISA 88 – управління груповими процесами (batch control)
• ISA 95 – інтеграція АСУ ТП з АСУП
• ISA 99 – безпека комунікацій та обміну даними
• ISA 100 – безпровідний зв’язок для систем автоматизації

Є чимало інших – не менш цікавих, і можливо, потрібних – як управління тривогами (алармами), управління в безперервних процесах, безпека тощо. Однак вищезгаданий перелік є, на наш погляд, найбільш пріоритетним. В розвинутих країнах ці стандарти мають відповідні аналоги на національному рівні або вони є тотожними таким, що визначає Міжнародний Електротехнічний Комітет (МЕК), – як наприклад, і в Євросоюзі.

Стандарти можна використовувати вже хоч сьогодні – наше регулювання не заборонює це робити, оскільки Україна є членом МЕК. Щороку ми платимо за членство ні багато, ні мало 80 тис у.о.

Однак – стандарти мають бути адаптовані. Перший крок – переклад. І щоб перекласти 1 стандарт потрібно, як мінімум:

1. викупити повну документацію – в залежності від стандарту (кількості його частин) ціни коливаються від 290 до 1000 і більше доларів США
2. перекласти – це чималий об’єм робіт

Далі та при потребі можуть йти процедури локальної сертифікації по ГОСТ-ам.

При бюджеті, який є на сьогодні в АППАУ – завдання зовсім не реальне. Хоча наші колеги – ентузіасти вже перекладають – почали з ISA 5.1. 

Все-ж, як далеко можна заїхати на ентузіазмі? І чи потрібна комусь ця робота? Сьогодні найбільшу  увагу цим стандартам приділяють ВУЗ-и – їм потрібно вчити майбутніх фахівців чомусь новому та прогресивному. Власне, в них є здоровий науковий інтерес та бажання пізнавати нове. А що ж інші гравці ринку ? Зараз бачимо 2 ситуації – або ж великі замовники «винаходять велосипед», створюючи власні стандарти для тих же потреб, що вже специфіковані в ISA 95-99, або ж використовуємо як вміємо старі радянські ГОСТ-и. 

Отже який вихід – ваша думка?