Результати 1-го опитування про стан виробничих КРІ (КПЕ) в Україні говорять про масове розповсюдженні різноманітних систем КПЕ, але рідко у відповідності до міжнародних стандартів. Зокрема – до стандарту ISO22400, який визначає 35 виробничих КПЕ та головні правила їх використання. Далі – детальніше про опитування та наші висновки.

 Про опитування

Опитування було запущено в рамках проекту aCampus. Повністю відповіли на наші запитання представники всього 11 компаній. Це – ДТЕК Енерго, Інтерпайп, Метінвест, УкрГазВидобування, KMZ Industries, Дікергофф Ценмент, СНВО «Імпульс», Discovery Drilling Equipment, Карпатнафохім, Укрграфіт та ПАТ «ФЕД». Респонденти – керівники служб ІТ та АСУТП. Окремо ми провели глибинні 4 інтерв’ю з замовниками з енергетики та металургії. В цілому висновки онлайн опитування корелюються з інформацією з глибинних інтерв’ю.

 

Головні результати та висновки

Результатів всього 9 – відповідно до кількості запитань

1. 90% підприємств мають свої розвинуті системи виробничих КПЕ
2. Тільки 33% знайомі зі стандартом ISO 22400, 22% ніколи про нього не чули, решта – знають просто як назву
3. Серед КПЕ які використовуються, переважають 1) коефіцієнт завантаженості обладнання, 2) оборотність запасів та 3) енергоспоживання
4. Серед найбільш важливих фігурують  коефіцієнт завантаженості обладнання,  якість та продуктивність праці.
5. Частіше всього за ці КПЕ відповідальними є тех. дирекція, потім планово-економічні відділи підприємств
6. 100% респондентів вважає що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]інтеграція цих КПЕ в систему фінансово-економічних підприємств має бути першочерговим пріоритетом керівництва[/perfectpullquote]
7. 77% говорить що сьогодні КПЕ вимірюються ручним або напів-ручним способом
8. Тільки 22% респондентів кажуть про відсутність стимулювання за досягнення КПЕ, решта – є індивідуальна та-чи групове стимулювання
9. 65% потребує додаткової інформації про кращі практики в області виробничих КПЕ

Детальніше результати опитування можна переглянути за цим посиланням.

Ці результати разом з фокусними інтерв’ю формують 5 головних викликів

1. Ручне введення (п. 7) та відсутність автоматизації польового рівня значно знижує достовірність КПЕ, й відповідно довіру керівників. Багато керівників рівня С-1 / C-2 вважає це радше формальністю, ніж дієвим інструментом підвищення ефективності бізнесу.
2. Є дещо різне усвідомлення найважливіших КПЕ, зокрема ми побачили значний розрив між ОЕЕ (який завжди і всюди пропагується в АСУ-ІТ та в Індустрії 4.0 як найголовніший) і тим, що є на наших підприємствах
3. Є різні підходи, різні системи обліку та різні назви одних і тих же КПЕ – і це створює проблеми для аналізу, бенчмаркингу та постійних покращень. Якби всі підприємства користувались одним стандартом (як ISO 22400) – такого б, очевидно, не було. Водночас, замовники підтверджують, що опиратись на українські стандарти немає сенсу – «їх просто немає».
4. Фокусні інтерв’ю також підтверджують, що доказів (методик, підходів, інструментів) того, як та який вплив сучасні технології АСУ-ІТ виявляють на виробничі КПЕ – вкрай мало. Як правило, вони невідомі на більшості підприємств, й тому [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]рівень цільових показників щодо вкладу АСУ-ІТ в виробничі чи економічні КПЕ також відсутній.[/perfectpullquote]
5. Ще один важливий висновок – «мова не тільки про технології». Навіть якщо ви поставите всюди датчики й введення даних в облік та обрахунок КПЕ буде автоматизований, це не вирішить всіх проблем. Як вірно пише Євген Ковнір з ДТЕК – «Эффект (будет) – в улучшении системы сбора данных, но не в улучшении самого производственного процесса. Просто теперь проблемы и отклонения оценены более точно. Но никакой диджитал механизм не сможет подсказать, как снизить, например, процент дефекта пайки электронной платы, который так точно распознал искусственный интеллект. Здесь требуется классический lean: команда проекта, диаграмма потенциальных причин возникновения дефекта на листе ватмана, мозговой штурм и проверка многих гипотез вручную».

Отже, можна узагальнити, що (знову і вкотре) – проблема впровадження та використання КПЕ, їх достовірності та інтеграції в фінансово-економічні показники підприємств, – комплексна. І, точно, не все вирішується на рівні польової автоматизації чи сучасних ІТ-систем. Водночас, з опитувань, очевидно слідує, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]на нашому рівні розвитку (2.0-3.0) використання єдиних стандартів, базова автоматизація, яка значно підвищує якість даних та перехід з ручного введення даних на автоматизований, точно вирішує багато проблем.[/perfectpullquote]

І це потрібно робити.

Серед експертів також домінує певний скепсис відносно темпів нашого розвитку – тобто, вирішення цих очевидних завдань, й того як ми доганяємо розвинуті країни. Тестові, публічні опитування АППАУ на конференціях з 2014 року говорять, що показники як ОЕЕ (ЗЕО – Загальна Ефективність Обладнання), який найчастіше цитується в звітах західних провайдерів про вплив технологій, знають лічені одиниці. Й прогрес в цій сфері є, але дуже малий. Певну надію дають нові заводи від західних компаній, що збудовані в Україні. Там західні стандарти автоматично переносяться й впроваджуються в виробництво. Але таких експертів та детальних даних немає як серед наших респондентів, так і в цілому в спільноті АППАУ. Наші експерти, натомість, в один голос кажуть також про значне відставання від РФ, де ISO 22400 й подібні стандарти, що мають відношення до АСУ – ІТ здавна підтримуються на державному рівні.

Так чи інакше, результати дослідження формують контекст та питання для обговорення, як

• Валідність отриманих результатів для всього ринку, – «так чи ні» по пп. вище, чи є якісь окремі винятки?
• Найбільш критичним в висновках для служб АСУ-ІТ виглядає пункт 4 про неможливість доказу переваг технологій, – без ясних методик та інструментів. Тоді чому служби над цим не працюють? Чи все-ж, ці методики є, але тримаються в великому секреті? Це ж питання до вендорів та інтеграторів, які здавалось би, мають бути не менш зацікавлені в продажі своїх технологій та продуктів.
• Якщо стандарти та методики, що на них базуються важливі, чому підтримка замовниками ТК 185 ринком є настільки низькою? Тобто, явного інтересу від великих компаній до стандартів АСУ-ІТ на рівні ДСТУ ми не бачимо, – чому? Чому за роботу ТК 185 по перекладу та переводу на ДСТУ нам мають платити німецькі партнери (=німецькі платники податків), тоді як роботу інших технічних комітетів НОС все-ж оплачують українські підприємства? Чи означає це, що технічні політики АСУ-ІТ наших підприємств все ще можуть базуватись на «доморощених» (чи скопійованих з російських ГОСТ-ів стандартах)?

Таке обговорення відбудеться 4 вересня в клубі «5-ий елемент».

 

Подальші питання розвитку ISO 22400 та інших стандартів в проекті aCampus

Між тим, з точку зору команди проекту не все так погано. Проект aCampus значно оживив роботу ТК 185 й наразі робляться велетенські (в порівнянні з минулим періодом) кроки вперед. Зокрема, експерти команди відмічають наступні зміни

1. Дійсно, глосарію термінів українською по ключовим термінам ISO 22400 ми не виявили. Зі сторони пересічного користувача це виглядає досить дивно. В країні є десятки кафедр «Економіка підприємства» в ЗВО й не менше по системам керування, є тисячі україномовних підприємств. А от власної й узгодженої технічної мови в сфері промислових систем керування підприємствами – немає. Приблизно та сама ситуація по іншим 4 стандартам. Але ми виявили, що й російською переклад багатьох стандартів, включно з ISO22400 – неякісний, місцями просто невірний, тому їх ГОСТ-ом навіть для наших російськомовних замовників користуватись досить складно. Натомість, команда проекту вже вийшла на об’єднаний глосарій «вертикалі» АСУТП-MES-ERP (ISO22400 – IEC 61512 та  IEC 62264), який от-от буде переданий на обговорення експертів.
2. В вересні планується вихід драфт-стандарту українською, а також вихід білої книги по ISO 22400, де ми популярно представимо цей стандарт в контексті як економічних, так і технологічних викликів підприємств. Далі буде посібник. Ми вважаємо, що біла книга та посібник (й такі речі будуть по всім 5 стандартам) значно полегшать сприйняття та впровадження стандартів.
3. Нашими консультантами та партнерами в цій сфері є провідні фахівці та експерти компаній ДТЕК, Метінвест-діджитал, Інтерпайп, IT-Enterprise, Digital Lean Kombinat, також колишні топ-менеджери підприємств як АМКР та Danon. Отже, разом ми зможемо показати досить швидкий, а головне – валідний (тобто, який викликає довіру) для ринку результат.
4. Також ми націлені на вироблення кількох інструментальних речей – як кейс-стаді, та інструменти розрахунку ОЕЕ, прикладів яких чимало в мережі. Ці речі також будуть надані ринку.
5. Й останнє, але не менш важливе – проект значно консолідує всю експертну спільноту АППАУ та ТК 185. Кращі експерти з категорії замовників, інтеграторів, вендорів, ЗВО, консалтингового середовища – будуть мати нагоди не тільки показати себе, але й отримати публічне визнання. На грудень 2019 АППАУ готує спеціальні заходи по визнанню та стимулюванню публічної активності кращих експертів ринків промислових АСУ – ІТ.

Що зараз потрібно від ринкових гравців – це активна участь. Хоча команда aCampus вже добре укомплектована, й, зокрема група по ISO 22400, прикладні й дотичні до окремих, конкретних індустрій експерти завжди потрібні.

Отже, очне обговорення цих викликів та пропозицій в експертному середовищі відбудеться 4 вересня в Києві.

Тому ще раз дякуємо нашим респондентам опитування й запрошуємо до подальшої співпраці в проекті aCampus. Наразі – будемо вдячні за проходження нового опитування по методам керування в порційному виробництві.

Голова ТК 185 Юрчак О.В.

Керівник під-комітету ISO 22400