8 лютого на Загальних зборах в Києві, АППАУ розгляне ключові напрямки співпраці своїх учасників на 2024. Власне дискусія вже почалась раніше, 2 лютого «передовий загін» АППАУ – 10 учасників проєкту Export Alliance APPAU (#EAA) вже розпочали обговорення цих спільних напрямків. Виконавча дирекція дякує всім долученим учасникам. Тільки разом ми можемо розвивати проєкти, важливі як для всієї індустрії промислової автоматизації та ІТ (Industrial ОТ-ІТ), і з яких будуть конкретні вигоди для кожного з наших учасників. Отже, що пропонує Виконавча дирекція на збори 8 лютого, як головні напрямки?

Загальна логіка та контекст

Логіка наших пропозицій базується на 3-х критеріях

1. Ми маємо базуватись на наших найсильніших сторонах та вже доказаному успішному досвіді. «Найсильніші» – означає критичну оцінку, тобто, ми маємо розуміти і слабкі.
2. Ми маємо розглядати загальноекономічні та-чи галузеві пріоритети країні що в війні, і які зрозумілі, ясні й точно будуть резонувати з очікуваннями наших ключових стейкхолдерів – промисловців, інвесторів, уряду та міжнародних партнерів.
3. Ми маємо чітко розуміти свій рівень готовності, але проявляти достатні амбіції, щоб робити наступний крок вперед. Іншими словами,  АППАУ зразка 2024 – це не та організація, що була у 2016.

Головні напрямки співпраці на 2024

Отже, які напрямки співпраці відповідають даним критеріям? Що резонує з настроями наших стейкхолдерів, й де ми реально спроможні показати рішення, взяти на себе відповідальність, але також – конвертувати свою активність в конкретні вигоди для членів АППАУ?

Ось 5 топ-напрямів, які на думку Виконавчої дирекції краще за все відповідають всім 3-м критеріям вище

Напрям №1 – Проєкти Відновлення: заводи нового покоління

Займатись галузевими проєктами АППАУ, як міжгалузевій асоціації немає великого сенсу. По-перше, це вже роблять актори з сильною галузевою спеціалізацією, по-друге, ми не наберемо в цьому консенсусу, як б галузь ми не взяли. Натомість АППАУ була і є лідером Індустрії 4.0, сьогодні це вже і про 5.0, й ніхто крім нас не може краще визначити й пояснити ринку якою має бути український завод нового покоління. Потреба в таких концепціях та моделях є досить високою, оскільки вже зрозуміло, що будувати нові заводи (окремі експертні групи вже мають чіткі плани на 500 заводів) й конкурувати шляхом дешевої робочої сили та сировини не вийде. В Україні намічається справжня криза з кадрами.

І найбільш очевидна відповідь на цю проблему – масова та глибока автоматизація.

Ідеї співпраці: спільно з 2-ма явними лідерами, як IT-Enterprise (ІТ-лідер) та ВГ «Техінсервіс» (технологічний лідер) – члени АППАУ могли консолідуватись навколо розробки концепції заводів нового покоління й далі активно промотувати її на рівень уряду та інвесторів. Особливості цієї концепції у 2-х моментах – 

1. вона має фокусуватись на низькій вартості таких заводів, тобто, бути адекватною й приземленою до наших умов та нашого рівня зрілості,
2. вона має фіксувати інтереси вітчизняних акторів. В іншому випаду, й рамках кон’юнктури яка складається, є дуже високі шанси що всю політику відновлення будуть диктувати зарубіжні генпідрядники.

Напрям №2 – Пропозиції до численних та зростаючих проблем кадрів

Демографічна криза та кадрові проблеми у виробництві – топова тема в будь-яких дискусіях сьогодні й для стейкхолдерів будь-яких секторів економіки. Отже, АППАУ не може пройти мимо неї. Що ми можемо сказати стейкхолдерам крім банального «швидше автоматизуйте?» (див п.1). Очевидно, що в реаліях все не так просто. Хто зрештою має обслуговувати ті автоматизовані лінії й де брати кадри для самих інтеграторів та інжинірингових компаній? Адже кадрові проблеми їх стосуються так само.

Ідеї співпраці: цих ідей може бути багато, але на думку ВД АППАУ варто почати з систематизації вже зробленого. АППАУ співпрацює з десятками університетів країни й досвід таких як КПІ, НУХТ, ХАІ та інших говорить нам про величезний, але все ще не реалізований потенціал співпраці. Головний напрям співпраці має полягати у вироблені цілісної програми (портфелю проєктів та мініпроєктів), частину яких ми вже розгортаємо. Наприклад, в останньому з проєктів, де ми виступали консорціумом були долучені КПІ, НУХТ, КАУ, 2 великі вендори, IT-Enterprise, 482.Solutions, Waste Ukraine Alanytics й ще кілька партнерів. Що якщо ми будемо регулярно виступати подібними консорціумами й не тільки в Україні, але й в пан-європейських проєктах? Що якщо ми сміливіше й більш цільовим чином будемо конвертувати здобутки університетів (наприклад, в програмах Erasmus) в те, що потрібно для українського ринку? Що якщо ми будемо не ігнорувати, але навпаки – проактивно пропонувати Мінцифрі конкретні заходи та проєкти з навчання персоналу виробничих підприємств у сферах A.I. та робототехніки, – адже «цей поїзд вже рушає»? Зрештою, чому б АППАУ не заповнити величезну лакуну в сфері Reskilling – Upskilling на більш системному рівні й синхронізувати це з євро-курсом? Адже сьогодні цю відповідальність не взяв на себе наразі жоден стейкхолдер в країні. При цьому мова тут йде про десятки мільйонів євро.

Напрям №3 – Інтернаціоналізація: інтеграція в ланцюги ЄС

В стратегії інтернаціоналізації АППАУ, інтеграція в Ланцюги Доданої Вартості – глобальні та європейські, має не менше значення та вагу, ніж експорт. Ми добре знаємо, що успіхи в експорту багатьох наших членів, в першу чергу великих інтеграторів пов’язані з цією моделлю – вони виступають підрядниками в великих інжинірингових проєктів. Те саме ми можемо сказати про частину софтверних компаній – вони працюють на аутсорсі. Але разом з тим, ці окремі успіхи не стали широко масштабованими як в рамках цих самих фірм, й тим більше не розповсюджуються на нових учасників АППАУ, які тільки шукають свій шлях на зарубіжні ринки. 

Ідеї співпраці: флагманським, «передовим загоном» тут виступає група 10 учасників АППАУ в проєкті ЕАА, фінансованому USAID. Вони мають хороші можливості протестувати різні опції нашої стратегії інтернаціоналізації на ринках Чехії та Польщі. Разом з тим, можливості цього проєкту виходять за рамки цих 10 фірм. Сьогодні є можливості приєднання як до бізнес-місій у вищезгадані країни, так і долучення до обміну досвідом, навчань тощо. Шикарні можливості відкриває мережа Professionals4Ukraine – тут включені вже в роботу 20+ амбасадорів з 10 країн ЄС та США. Тому м’яч зараз радше на стороні всіх членів АППАУ, й більше тих, хто поза межами «передового загону». Що вам потрібно? Які є ідеї долучення? Або ж інші опції по інтеграції в ЛДВ?

Напрям №4 – Подвійний перехід: пропозиції для традиційних галузей

ВД АППАУ ввійшла в управління всім УКА, що створила небачені раніше можливості взаємодії та впливу для членів АППАУ. Ви можете мати доступ та впливати на регіональні спільноти кластерів по більшості регіонів країни й в галузях – від машинобудування й до харчової, текстилю чи меблевого виробництва. Але – чекати, що виробничники з цих галузей самі прийдуть до вас, наївно. Вони не йдуть, – і як завжди, питання якісного метчмейкингу зводиться до викликів якісних пропозицій та проактивності.

Ідеї співпраці: сьогодні є дуже багатий європейський досвід яким чином tech savvy (технічно просунуті) МСП впливають на традиційні галузі. На поверхні – навчальні програми, воркшопи, активна промоція послуг, починаючи з аудиту цифрової готовності тощо. Члени АППАУ можуть легко кооперуватись в подібних ініціативах, а ВД АППАУ буде включати їх в порядок денний УКА. Варто знати також, що під подібні програми дають гранти – тема подвійного переходу МСП топовою в ЄС, й все більш проникає в Україну.

Напрям №5 – Інновації: інтеграція в пан-європейські проєкти

Якщо ми дивимось на успіхи в інтернаціоналізації останніх двох років, то неможливо не помітити швидкий ріст членів АППАУ, які входять на зарубіжні ринки через інноваційний фандрейзинг. Прорив був в 2022, коли цей перелік досяг відмітки майже в 10 фірм  — це IT-Enterprise, Smart.zavod, Алейстин, Інфоком, 482.Solutions, DIH КПІ, Центр 4.0 ХАІ, й також можна рахувати інших учасників програми EIF, які не входять в АППАУ. У 2023 ми подолали ще 1 рубіж – АППАУ стала учасником консорціуму проєкту IDEALIST, й таким чином, ми ввійшли в число учасників престижної програми Horizon Europe. Отже, на сьогодні вже є досить свідоцтв того, що наша програма EIF працює – й, до речі, на весь УКА. Питання в іншому – цей поступ до інноваційних, пан-європейських проєктів ще не охопив більшість членів АППАУ, в першу чергу, тих, які мають інноваційні рішення, або ж можуть їх тестувати в себе.

Ідеї співпраці: ВД АППАУ готова надавати індивідуальні цільові послуги для всіх членів АППАУ в цій сфері. Ми можемо значно розширити перелік учасників програми EIF, а також кількість проєктів в цій сфері, до яких долучаються наші члени. Як це зробити? – потрібні ідеї, але й значно більша проактивність від членів АППАУ. Наприклад, дивлячись на обмежену спроможність самої ВД АППАУ брати участь в проєкті IDEALIST (в тому числі через проблему виїзду), свою допомогу запропонувала 482.Solutions. Фактично, Леонід Хацкевич бере на себе зараз частину функцій у виконанні проєкту, й з відповідним бюджетом. Леонід також погодився бути нашою контактною точкою по Румунії – й координувати дії як по АППАУ, так і по УКА. Цей приклад дає кілька ідей – 1) кожен член АППАУ, який вже є закордоном, може ставати амбасадором для всієї спільноти, 2) кожен член АППАУ може ставати частиною проєктної команди, яка реалізує спільний проєкт, й навіть брати на себе функції лідера.  Що якщо ми відмасштабуємо подібні приклади по з різних вимірів інтеграції в інноваційний простір ЄС?

********

Подібних ідей може бути десятки. Те, що запропоновано вище радше приклади для «розігріву» перед 8 люте, й це приклади як співставляти наші інтереси та сильні сторони зовнішнім викликам та можливостям. При цьому не треба забувати про слабкі сторони АППАУ. В складі АППАУ  чимало “зірок й зірочок”, але загалом кількість сильних лідерів та проактивних членів є недостатньою. Ми фактично провалили можливості співпраці з американською CSIA, хоча ця асоціація відкрила нам всі можливості для входу на ринок США й щобільше, – спонсорувала на наш розвиток понад 30 тис. доларів. Ми не змогли ввійти в тісніший контакт з бельгійською BEMAS – одною з лідерських в ЄС в сфері керування виробничими активами. Й хоча ця тема є №1 в Україні в сфері промислової автоматизації, серед нас не знайшлось нікого, хто б підхопив зусилля ВД АППАУ по розвитку відносин з BEMAS й хоч трішки наблизив наші спільноти до євро-стандартів. Ці та подібні факти можуть говорити про те, що більша частина членів АППАУ все ще знаходяться в режимі «споживання», а не співтворення. Потрібно усвідомити, що подібні парадигми не працюють сьогодні. Неможливо створити щось реально нове та ціннісне у співпраці, не віддаючи в цю співпрацю частину своїх власних ресурсів, ідей та компетенцій. Неможливо сьогодні зустрічати величезні виклики країни у всіх сферах ОПК, інших галузей, інфраструктури та соціуму в парадигмі «кожен сам за себе».

#ДієвеПартнерство може отримати новий імпульс в 2024. Але  тільки тоді, коли наша спільнота буде по-іншому підходити до розуміння власних, колективних спроможностей й демонструвати значно більші амбіції стосовно викликів, які стосуються не тільки окремих фірм, але й всієї країни.

Долучайтесь до зборів 8 лютого – окрема частина цього зібрання буде присвячена напрацюванню колективних форматів співпраці на 2024. 

Виконавча дирекція АППАУ