В опитуванні ADMA, яке триває в проєкті GDT Textile, взяло участь 70 респондентів, промислових  підприємств з різних галузей, переважно  — легкої промисловості. Опитування націлене на розуміння  рівня зрілості українських підприємств в подвійному переході (цифровому та зеленому)

Проміжні результати опитування на цей час:

Зона 1 – модернізація виробничих процесів:

• 43% мають інвестиційний план для заміни застарілого обладнання, й тільки 26% змінює його радше спонтанно. Натомість довгострокові інвестиційні плани з оцінкою придатності нових технологій (зроблені на основі ТЕО) мають тільки 14% опитаних.
• Компанії приділяють достатню увагу навчанню співробітників з освоєння нових технологій – тут дані розподілені досить рівномірно по всім 5 рівням досконалості.
• В області ТОіР (технічне обслуговування та ремонт) переважна більшість (до 80%) працюють на рівні ППР (планово-попереджувальних робіт), й до рівня PdM (Прогнозованого обслуговування на упередження збоїв) дійшло менш як 4% респондентів.

Зона 2 – цифрова інфраструктура підприємства:

• Очікувано, більшість виробничих одиниць є розрізненими й працюють відокремлено. Дані передаються за допомогою таких носіїв, як флешки або заносяться в системи вищого рівня вручну – майже 60% респондентів.
• Тільки 9% вказує на інтеграцію в єдину мережу, використання стандартизованих, відкриту структуру, чи використання систем як MES (всього 2%).
• Аналогічно, понад 70% мають рівень кібербезпеки найнижчих рівнів, до використання шлюзів, брандмауерів, DMZ і системного захисту від вірусів доходить тільки 17%
• Дещо кращою є ситуація щодо використання даних в (реальному) часі.
  • 50% каже, що процеси відстежуються в паперовій та/або цифровій формі, а дані періодично зберігаються. Співробітники мають доступ до інформації на виробництві, але її збір значно уповільнює реакцію та контрзаходи.
  • 30% кажуть що  ІТ-системи компанії не взаємопов’язані, є чимало ручних процесів інтеграції даних. Актуальна інформація доступна та відображається на інформаційній панелі виробництва. Потрібних співробітників сповіщають і залучають, коли це необхідно, наприклад, якщо машина виходить з ладу.
  • 7%  є на рівні 5, – вони кажуть що «Виробничі дані використовуються для поглибленої аналітики й систем підтримки прийняття рішень. Є віддалений моніторинг обладнання, сповіщення про збої йдуть автоматично. Проходять експерименти з аналізу даних за допомогою машинного навчання та штучного інтелекту» – загалом, на нашу думку, 7% – це хороший показник.

Зона 3 – Екофабрика (про зелений перехід)

• По зменшенню матеріало- та енергоспоживання більшість компаній перебуває на рівнях 1-2 (початкових). Це означає, що підприємства – «впроваджують додаткові заходи для скорочення споживання / запускають окремі внутрішні проєкти (комплекси заходів) / окремі – впроваджують нові методологічні підходи, який включаю трансформацію споживання енергії на рівні машини, процесу та заводу.
• Тільки 11% використовують найкращі доступні технології для зниження енергоспоживання машин, процесів, продуктів і методів, що використовуються. Й тих, що інвестує в стратегічні та стабільні партнерства з ключовими експертами в провідних методологіях і технологіях енергоспоживання, чи скорочення відходів (рівень 5) – поки 0%.

Зона 4 – управління життєвим циклом продукту з адаптацією на швидкі ринкові зміни:

• З погляду розуміння змін, 31% респондентів при проєктуванні та виготовленні продукції активно враховують вимоги якомога більшої кількості клієнтів. Ще 23%  постійно оновлюють вимоги замовника для застосування в усіх процесах проєктування, виробництва та обслуговування, щоб отримати рішення найвищої вартості для кожного окремого клієнта. Разом – це говорить про високу клієнтоорієнтацію українських підприємств. Принаймі, це стосується продуктів.
• Щодо сервісів, то 60% має загальне післяпродажне обслуговування. В тому числі. – «Функції продукту розроблені з урахуванням конкретних додаткових послуг».
• Натомість, показники кастомізації під кожного окремого клієнта не є ще високими (19%), а пропозиція послуг, «які виходять за рамки самого продукту» або ж, «компанія зосереджується на конкретних проблемах, які можна вирішити (новим, інноваційним способом), не запитуючи клієнтів про продукт» – складають 8%.
• Що стосується наскрізних й автоматизованих процесів з управління життєвим циклом, ситуація видається непростою. Переважна більшість 90% мають в різній мірі проектно-орієнтовані підходи, включно з покращеннями процесів, залученні працівників при створенні нових продуктів тощо.
• Водночас сучасні програмні засоби САПР та PLM використовують всього 3% респондентів!

Зона 5 – орієнтація на людей (людино-центричність):

• Понад 90% мають рівний розподіл по 4-х першим рівням зрілості, які стосуються залучення працівників до процесів розв’язання проблем чи розвитку досконалих виробництв. 25% впроваджують активні методи навчання та мають практики аналізу й колективного усвідомлення уроків з отриманого досвіду.
• На рівень 5, де «команда самостійно керує процесами й розв’язати оперативні проблеми без втручання керівників, а культура компанії стимулює навчання на основі набутого досвіду і безперервні оперативні консультації між членами команди…» – вийшло 2%
• Щодо автономності дій та швидкого реагування, 13% є на 5-му рівні – де команди «можуть легко реорганізувати свою роботу шляхом взаємних консультацій. Навіть якщо існують конфлікти інтересів, вони контролюються й вирішуються самими працівниками. Команди системно співпрацюють одна з одною й обмінюються великою кількістю інформації та необхідних знань». Очевидно, це хороший результат.
• В стратегічних комунікаціях до працівників, домінує рівень 2, за якого «Керівництво регулярно надає оновлену інформацію про результати та візію компанії. Також повідомляється про стратегії та проєкти. Створюються ініціативи щодо інформування окремих працівників» – тут знаходиться 38% респондентів.

Зона 6 – просунуте виробництво (нові цифрові технології в виробничих процесах)

• Більше 90% підприємств знаходиться на перших 3-х початкових рівнях, ось вони:
  • Р1 – Виробниче обладнання працює незалежно одне від одного, без жодних рішень автоматизації.
  • Р2 – Ключові пристрої та рішення автоматизації згруповані у виробничі осередки та підключені до цифрової платформи.
  • Р3 – Машини можуть працювати та виконувати прості та/або повторювані завдання в цифровому та автоматизованому режимі.

• Відповідно наступні 2 рівні, як «інтелектуальна обробка інформації в реальному часі забезпечує ефективну та гнучку автоматизацію» та «розширене й автоматизоване планування й експлуатація цифрових виробничих пристроїв гарантують високу ефективність і гнучкість» – мають менше 10%.
• В 34% респондентів у виробничому цеху немає ні машин, ні роботів. В 50% специфічні, повторювані та важкі виробничі завдання виконуються за допомогою промислової автоматизації та роботизованих систем.
• Підприємства розуміють необхідність скорочення витрат на матеріали та енергію, але рідко хто з них робить це системно й на стратегічному рівні. Що стосується управління відходами – більшість перебуває на початкових рівнях через велику залежність від зовнішньої інфраструктури, і яка в Україні не розвинута практично ніде.
• Кількість тих, де «розумні, автоматизовані машини, роботи та коботи виконують прості, повторювані завдання, а також частково допомагають у виконанні складних операцій, що виконуються людьми» – всього 6%.

Зона 7 – відкриті інноваційні екосистеми

• В сфері інноваційних політик 64% респондентів знаходяться на початкових рівнях розвитку – в них взагалі немає ніякого плану чи структури інновацій ( й кінцеві інновації стаються випадково (15%), або ж інноваційні рішення впроваджуються невеликою кількістю зацікавлених людей. Вони відбуваються лише тоді, коли цього вимагають конкретні виклики (50%). Тільки 25% мають програму інновацій, де нові ідеї вітаються через відкриті комунікаційні структури. Відповідно на рівні 5, де є «багатовимірний інноваційний план, зосереджений як на короткострокових, так і на довгострокових ефектах, і підтримується та впроваджується всіма командами в організації» – знаходиться менше 5% респондентів.
• Подібна картина і в сфері відкрити інновацій, що будуються на мережі зовнішніх партнерів – тут також є домінування початкових рівнів. Для них характерні такі ознаки як повна відсутність партнерств в R&D (31%), спонтанні партнерства (за потреби, – 50%), або тільки окремі партнерства R&D, які використовуються для отримання доступу до ключових ресурсів або знань (12%). 5-ий рівень, в якому «Організація працює та визнана лідером інновацій у широкій міжнародній мережі, яка виходить за межі її власної компетенції» знаходиться менше 2% респондентів.
• Аналогічна картина присутня також в сфері управління зовнішніми знаннями.

---

Отже, в рамках попередніх висновків, як виглядає загальний портрет українських виробничників, наших респондентів?

1. Наші підприємства достатньо уваги приділяють модернізації виробництв (закупівлі нового технологічного обладнання), хоча більша частина з них робить це не системно.
2. Переважна більшість респондентів немає єдиної, інтегрованої цифрової інфраструктури, й також рівень захисту від кібер загроз – дуже початковий.
3. В сфері управління ринковими змінами (й відповідно, – продуктами) існує великий розрив між досить добре розвинутими практиками клієнто-центричності в продажах та на рівні керівництва, й тим, як це управляється на виробництві. Поки до наскрізного проєктування й управління всім життєвим циклом за допомогою цифрових інструментів доходить дуже мала кількість підприємств (менше 4%).
4. Респонденти виглядають досить впевнено в аспектах делегування завдань співробітникам, командної роботи та залучення працівників до розв’язання різних, в тому числі, інноваційних задач.
5. Натомість рівень автоматизації та роботизації виробництв, також управління інноваціями та мережування виглядають слабкими місяцями респондентів – тут все радше на початкових рівнях.

 Детальніше про ці висновках ми будемо говорити на вебінарах та спільних стратегічних сесіях, що розпочинаються в проєкті GDT Textile. Зокрема, будемо раді бачити вас на 1-му вебінарі по розділенню кращого зарубіжного досвіду 30 жовтня. Й звісно, якщо ви представляєте виробниче підприємство й ще не пройшли опитування – запрошуємо вас до проходження. Ви зможете безкоштовно отримати оцінку власного підприємства й далі, – порівняти це з середньостатистичними оцінками по Україні, а також з європейськими підприємствами. Тим, хто прагне до вдосконалення своїх процесів на шляху подвійного переходу ми також пропонуватимемо долучення до спільних заходів, консультацій, а також зможемо вас сполучати з передовими сервіс-провайдерами.

Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає погляд донора