Без категорії

Запрошуємо Вас взяти участь в опитуванні АППАУ спільноти ВНЗ, кафедр що мають відношення до підготовки технічних спеціалістів.

Опитування має на меті краще зрозуміти ситуацію навколо питань відповідності ВНЗ ринковим змінам, співпраці з гравцями ринку, а також мотивації викладачів.

Це перше опитування АППАУ по ВНЗ і його результати важливі для подальшої координації з вендорами, інтеграторами, іншими гравцями ринку промислової автоматизації, а також в русі «Індустрія 4.0 в Україні» який ми очолюємо. Результати також будуть обговорюватись на конференції у Львові 24-25 листопада.

Прохання також комунікувати цього листа вашим колегам (важлива персональна позиція кожного) – чим більше викладачів його заповнить, тим точнішу картину ми отримаємо по Україні.

Пройти опитування

Продолжаем ревью белых книг ведущих аналитических агенств по Индустрии 4.0. В этот раз мы рассмотрим документ «Как производство становится Центром предприятия» (How Manufacturing becomes a Center of Enterprise) от консалтингового агентства LNS.

Основные тезисы

LNS базируется на свежем опросе, связанным с  распространением MES/MOM систем и анализирует тенденции в этой области. Они говорят, что на самом деле предприятиям сложно понять и сориентироваться в это области – и особенно сегодня, на фоне возрастающего инфо шума по 4.0. При этом LNS объединяет понятия 4-ой промышленной, Industry 4.0 и Smart Manufacturing – с точки зрения технологий, речь об одном и том же.  Новая фаза дигитализации делает производство гораздо сложнее, но с другой стороны главное преимуещство – в скорости инноваций, которая растет по экспоненте.

Анализируя функционал установленных систем управления производствами, LNS дает следующую картину согласно опросам «что уже есть – что планируется»

Мы видим здесь самые большие разрывы по следующим категориям:

1. МОМ / MES системы имеет всего 19% респондентов. Однако именно здесь и самый высокий % спроса. Напротив, похоже на то, что все уже «насытились» историческими данными и не знают что с ними делать.
2. Поэтому, на 2-ом месте продвинутая аналитика – как в области всего предприятия, так и отдельно – производства
3. И на третьем месте – управление workflow

Какие драйверы развития «умного предприятия» – LNS выделяет 5 главных категорий функционала по 5 категориям продуктов:

 

Эта таблица говорит сразу о нескольких вещах:

• Важна совместимость – LNS говорит, что вряд ли вы выберите МES от поставщика ERP, если эта ERP у вас не стоит
• Важно понимание ключевых функций – здесь мы видим насколько высокие требования предъявляются к управлению данными по разным категориям и уровням
• Также LNS говорит, что «чистая МES» не является панацей  и это всегда будет только частью общего решения – общей системы управления производством

Всего 20% имеют МОМ, но даже сбор данных и их прозрачность по всему предприятию – уже дают отличный возврат на инвестицию. Все же, это еще не Smart Manufacturing.

Правильный подход в выборе решения состоит в целостном рассмотрении вопросов управления производством – от стратегии и целей бизнеса и до критериев выбора поставщика решения МОМ

Далее LNS уводит нас в рассмотрение возможных критериев выбора поставщиков. Аналитики считают, что одним из главных будет функционал по управлению данными. И здесь есть 4 категории поставщиков  – от тех, кто «дает старые ответы на старые вопросы», и до «новых ответов на новые вопросы». Звучит несколько абстрактно, однако подсказка есть в рассмотрении функций аналитики – от чисто исторических данных («что случилось и почему») – до предиктивной и прогностической аналитики («что будет и какие решения нужно принимать уже сейчас»).

Далее анализируются подходы к архитектуре систем управления предприятием. Традиционная архитектура с учетом трендов (справа) выглядит таким образом

 

Это то, о чем вендоры говорили последние 10-15 лет.

Однако сегодня, очевидно, что самый большой прорыв ожидается в управлении данными – LNS говорит, что согласно большинству исследований компании имеют данные, но не используют их (от АППАУ – McKinsey говорит, что сегодня в мире используется всего 4% производственных данных). Поэтому 1-ый вопрос: «Можем ли мы лучше использовать то, что уже имеем?», рис ниже красноречиво об этом говорит

Примечательно на этой картинке, что количество тех, кто ничего не знает об IoT уменшилось в 2016 году более чем в 2 раза.

LNS рекомендует внедрять современные приложения по анализу производственных данных, которые дают немедленный эффект на показатели производства.

Исходя из вышесказанного, LNS рисует процесс выбора поставщика МОМ:

Обращают на себя внимание здесь затраты по времени – шорт-лист поставщиков появляются только во 2-ом квартале, – после определения собственного ТЗ и тщательного рассмотрения (и на командном уровне) демо различных поставщиков.

Следующий аспект изменений – это стыковка производства с цепочкой поставок. Также как и МОМ, LNS рекомендует применять такой же принцип и к цепочке поставок.

Идея здесь в том, чтобы максимально быстро реагировать на изменения потребительского спроса и рыночной конъюнктуры.  Цитируем далее LNS: «Технологии Smart Manufaсturing как 3D печать, прототипирование, виртуализация со стороны R&D  и множество диджитал инструментов со стороны Smart Connecetd Supply chain создают множество отличных возможностей, чтобы оптимизировать цепочку поставок». Главное – как можно раньше  идентифицировать и упреждать изменения потребительского спроса и реагировать на него новыми продуктами или изменениями в существующих продуктах. Это невозможно без прозрачных и полных данных по всей цепочке бизнес-процессов.

И далее – о шагах по переходу на Smart Manufacturing. Здесь начинается «классика» – от определения целей-стратегии и до разработки дорожной карты движения. И где самый первый, обязательный шаг – вовлечение и принятие своих обязательств от первых лиц предприятия. 

Общие  4 этапа:

1. Постановка  стратегических целей: здесь видим обычную декомпозицию целей «сверху-вниз».
2. Пилотный проект: как и McKinsey LNS рекомендует начинать с небольших пилотных проектов, отражающих цели.
3. Выделить главные технологические инструменты (enablers): выбрать технологическую платформу и с 1-2 партнерами начать работать на ней.
4. Реализация: выполнить проект, после чего сделать пересмотр целей.

Комментарий АППАУ

В целом, для нас это знакомая аналитика – как и ранее в наших анализах и согласно другим агентствам, как McKinsey, мы видим здесь те же области возможностей и быстрого роста – Продвинутая аналитика (уже существующих данных!), оптимизация бизнес-процессов производства и стыковка их с цепочкой поставок, дигитализация всех процессов. И как мы отмечали и ранее, – все это вызовы для наших отечественных предприятий.

Может быть, только о важности управления в реальном времени LNS не упомянули, хотя MES по определению – это в реальном времени. Рекомендации здесь также аналогичные McKinsey – нужно начинать со стратегии и с небольших пилотных проектов. 

Однако польза документа 100% именно в простом изложении уже знакомых вещей – наглядно, доступно, легко читается.  Еще раз вспоминаешь наших, отечественных инноваторов 4.0 и думаешь: «Ну молодцы же – значит, можем и мы».

Ну и конечно – стоит обратить здесь внимание на комментарии касательно сложности выбора MES/MOM систем – оказывается, на рынке полно решений от тех, кто «дает старые ответы на старые вопросы». В то время, как сегодня – и с учетом громадных (по нашим меркам) инвестиций в эту область, – речь о другом, – «новых ответах на новые вопросы». Также, 100% полезное заключение – никакая MES не закроет всех запросов по необходимым приложениям на этом уровне – место для отдельных приложений всегда будет. Важно другое – на каких принципах они будут интегрироваться в общую систему МОМ. Отрадно, что некоторые наши инноваторы как АМКР уже знают ответ на этот вопрос – главный принцип состоит в построении информационной модели предприятия, которая базируется на единых, общепризнанных международных стандартах как IEC 62234 (ISA 95).

Скачать оригинальный документ можно на сайте LNS по этой ссылке (обязательна регистрация).

В маркетинге на всех рынках давно говорят «контент – это король», признавая, таким образом, ведущую роль этой дисциплины. Однако, в АППАУ мы часто отмечаем, что «король то – голый»: демонстрация лидерства и контента многих членов нашей организации (и сообщества в целом) настолько бледная и однообразная, что явно не выполняет свою роль – ни в просвещении-развитии рынка, ни в собственных продажах.

Почему наш король «голый»

О том, что предложения поставщиков АСУ ТП слабо соответствуют требованиям развития рынка, говорилось на страницах АППАУ не один раз. Главные события 2016, непосредственно касающиеся вопросов развития рынка (= качества контента), можно считать определенными маркерами ситуации. Можно перечислять и снова анализировать разные примеры, но укажем только один – самый показательный.  Признание хед-лайнером  в продвижении 4.0 кейса Kaeser Kompressoren (машиностроительной компании, имеющей косвенное отношение к АСУ) – это, по сути, приговор лидерам рынка АСУ ТП. Ясно, что они даже не начали настоящее продвижение этих технологий. Хотя сегодня уже не 2011 год и не 2013.

И в принципе не важно – это 4.0 или другая волна новых технологий, суть та же – быстро и мощно начать двигать к рынку инновации практически некому.  Если мы посмотрим на предыдущий концепт, который родился на западе до 4.0 – как Smart (Digital) Factory или множество других – разве картина иная?

Если, все же, «копать» и анализировать, то этот обзор конца прошлого года ясно говорит, что наши лидеры рынка АСУТП пока  очень далеки от требований по быстрому его развитию. Речь не просто о необходимости предоставлять в разы больший поток полезной информации и ее присутствии в он-лайн. Речь об умении направлять-ориентировать заказчиков в очень сложной среде, создании высококачественных дискуссий-диалога о том, чтобы ярко проявлять позицию настоящих экспертов в своей области, гораздо сильнее влиять на лидеров мнений и СЕО заказчиков, демонстрировать и продвигать сотрудничество со своими партнерами. 

Вместо всего этого в 90% случаев мы видим банальный Product Push, клише и методы продаж прошлого века.

Типично, главные месседжи поставщиков на выставках сводятся к неким корпоративным слоганам. Вопрос об их «свежести» или релевантности украинским реалиям не стоит вообще. Но часто это выглядит просто глупо. О чем может говорить месседж «Много значит – это значит много? ». Продавцы обычно смущаются и отнекиваются от такого «креатива» своего маркетинга.

Таким образом, если сегодня высоких технологий нет в повестке СЕО – это не потому что «они плохие» (или кто-то другой – экономика, государство, пресловутая «культура» и т.д.) –  мы сами очень мало сделали еще для того, чтобы хай-тек стал драйвером развития промышленных предприятий.

Хорошая новость – заметен отряд инноваторов

С другой стороны, мы все понимаем, что развитие рынка  и в наших условиях – это долгий процесс. В целом, рынок АСУ ТП давно потерял динамику развития. В области многих бизнес-практик мы отстаем от IT, как минимум, лет на 5. И для того, чтобы у нас появились свои яркие лидеры уровня Евгения Уткина нужно время. В этом и есть главная идея Форума лидеров, который АППАУ основала в 2015. И мы видим их вокруг себя примеры лидерства все больше и больше.

Недавний пост Find your Pupena Sun вовсе не о ВУЗ-ах – речь о всех инноваторах и в каждой категории рынка. Их проблема сегодня – слабая интеграция в собственные организации, – гораздо более консервативные, чем они сами. С другой стороны именно они сегодня больше всего влияют на темпы развития и на настроения сообществ. Такой вывод мы сделали по результатам Форума лидеров 2016. АППАУ видит свою задачу в том, чтобы этих инноваторов было больше, чтобы они были сплоченными и наконец-то начали влиять и поворачивать не только свои бренды – но и целые отрасли – рынки.

С этой точки зрения вторая половина 2016 явно обнадеживает. Во-первых, мы видим движение новых членов – две команды Bosch, Kaeser Kompressoren, Festo, Blumenbecker, Saturn Data International – не просто вступают в ассоциацию для «галочки», – с каждым из них, в той или иной степени, уже были проведены активные действия по согласованию тем и направлений роста. Во-вторых, мы находим среди них тех, кто уже делает очень много для просвещения и развития рынка – вспомним здесь только Евгения Рыженко из Festo,  Олега Кисилевского из Kaeser Kompressoren и Ростислава Шерстюка из Saturn Data International.

Олег Кисилевский, СЕО «Kaeser Kompressoren  Украина» на форуме IDC- Ukraine с лучшим кейсом по 4.0

Поэтому и если движение началось – то главное сейчас синхронизация усилий или выравнивание (alignment). Но важно понимать – где, в чем должно быть выравнивание, и как это делать.

Стратегическое выравнивание – это идейное лидерство

«Что на что менять» – это первый вопрос в изменениях.  Стратегические изменения нужны не в том, чтобы давать больше какой-либо  информации, а в том, чтобы изменить сами подходы к тому, о чем нужно вести разговор с рынком. Далее мы приводим примеры как это делают представители разных хай-тек сегментов в Украине

1. Картинка ниже показывает первое направление изменений у вендоров – они должны перестать пушить везде свои продукты – в начальной фазе закупок, заказчикам нужны вовсе не продукты.

 

Здесь, наверное, наиболее показательным будет наш собственный пример. Продвижение 4.0 началось только в феврале 2016, но сегодня на сайте АППАУ мы находим около 2 десятков статей, кейсы инноваторов, аналитику – западную и нашу, мнения и презентации экспертов и т.д.

2. Демонстрировать персональное лидерство и экспертизу

В идейном лидерстве никто не может заменить мнение первого лица

Надежда Васильева, СЕО Microsoft-Ukraine, активна на многих публичных мероприятиях, а также в соц сетях, где за ней следуют тысячи фоллоуверов.  На фото – Надежда на подписании Хартии 4.0 в июле 2016 года. На своей странице в Фейсбук она лично освещает тенденции и тренды вокруг 4.0, включая позицию своего бренда.

Валерий Фищук, CEO Cisco-Ukraine, желанный гость и спикер на многих конференциях и форумах. Фото – крупнейшего делового форума КМЕФ в октябре 2016. Отвечая на вопрос о барьерах 4.0, Валерий честно сказал – «проблема не только в культуре рынка, очевидно и мы – провайдеры – недостаточно внимания уделяем продвижению новых технологий».

3. Вести открытый и публичный диалог с рынком

Георгий Гелетуха, СЕО НТЦ «Биомасса» создал Биоэнергетическую Ассоциацию Украины (БАУ) в 2012 году. Сегодня она объединяет более 30 членов и генерирует важные законодательные проекты для развития отрасли. Подобно АППАУ, главные методы продвижения БАУ – круглые столы с привлечением разных экспертов рынка.

4. Продвигать партнеров – как целостную эко-систему

Катерина Костерева, СЕО и совладелец Terrasoft уделяет особое внимание развитию партнерской эко-системы. Сегодня компания насчитывает более 400 партнеров в разных категориях и по всему миру. Для партнеров в СНГ ежегодно собираются форумы, партнеры же представлены со своими стендами на всех клиентских форумах, на которые собираются от 500 до 1000 клиентов.

5. Вдохновлять и ориентировать

Макс Гербут, СЕО и основатель PassivDom впечатляет уже не только местные, но и мировые сообщества идеей мобильных, энергоэффективных домов нового поколения. То, как Макс представляет свою идею и проекты, реально зажигает – он желанный гость сегодня всех СМИ, освещающих новости хай-тек рынков.

Итак, подытожим. Главная часть в контент-маркетинге – это смысловая. Современному потребителю (в этом сложном и непредсказуемом мире) нужны новые смыслы и идеи о том, как решать свои проблемы, а не очередные клише о ваших продуктах и вовсе не количество информации. Поэтому создавайте ценность через генерацию новых смыслов, идей и решений.

Техники, методики, технологии

Однако идей и смыслов мало – это только 1-ая, хотя и главная часть современного контент-маркетинг. 2-ая часть – нужно знать и уметь правильно «упаковывать» эти идеи в ценный, доступный контент и что очень важно – удобный для использования именно там, где находится ваша целевая аудитория. Вот это уже работа профессиональных контент-менеджеров.  Эта 2-ая часть отвечает на вопросы «как изменять» ваш маркетинг.

Буквально штрихами о 7 наиболее популярных методах контент-маркетинга, которые и мы используем в АППАУ.

1. Делайте по-настоящему экспертный контент. На хай-тек рынках таковыми являются  детальные кейсы,  белые и е-книги,  аналитические отчеты.  Все – это лучшее и профессиональное отражение вашей экспертизы. И мы знаем по опросам, что все наши В2В рынки здесь сильно отстают от западных стран. Проще говоря – это практически никто не делает. Да – это долго и сложно, однако это сразу окупается в виде потока лидов. Как правило, вы выставляете эту книгу на посадочную страницу в обмен за контакты (после определенной фильтрации там будет немало лидов).  Западные бренды имеют здесь огромное преимущество – уже есть море белых книг на их сайтах, наши продакты просто ленятся или же – – им никто не ставит такую задачу.
2. Если не можете сгенерировать свое, – переводите и комментируйте чужое. В контент-маркетинге этот метод называется кьюрейшн (curation). Этот блог – освещение белой книги LNS , был написан за 1,5 часа. По ценности это  уступает п.1, однако в ряде случаев и для того чтобы держать регулярность выхода экспертного контента – это очень эффективный метод. Более технологичный метод – использование диджитал инструментов, которые сами будуть компоновать и присылать вам ценный контент  по заданной теме. Это делает, например, такой инструмент как paper.li 
3. Берите интервью – у всех, кого считаете носителями экспертизы и знаний. Важно брать интервью у СЕО, экспертов, клиентов, у клиентов клиентов. Это несложно, и интервью можно представлять как в текстовом виде, но еще проще в виде подкастов. Вот пример последнего у Максима Романова, директора АСУТП АМКР  – одного из наиболее ярких представителей наших заказчиков.
4. Делайте простые, визуальные образы и видео – особенно это популярно в соц. сетях. Это излюбленный метод многих контент-менеджеров, однако здесь тоже есть свои нюансы – читайте как комментирует это Сергей Власов, директор по маркетингу Home Systems. 
5. Делайте регулярные отчеты с важных событий, вовлекая при этом их участников. Мы это постоянно реализуем сразу в нескольких видах контента – «первые впечатления» (сразу в фейсбук),  фото-репортажи, более глубокие аналитические отчеті, где уже есть претензия на инсайты. Для многих поставщиков – с их количеством мероприятий, – делать это сам Бог велел. Это очень эффективный способ вовлечь свою аудиторию, продолжить «послевкусия» события, укреплять и развивать отношения.
6. Вовлекайте экспертов, чтобы они присылали вам готовый контент. Этот метод у нас получается сложнее, кроме уже указанных выше интервью. Но если для нас, как ассоциации, он не главный, то єтот метод просто незаменим для многих маркетинг- и контент-менеджеров вендоров – без этого вам будет очень сложно. Смотрите как это делают ИТ-бренды.
7. Используйте контент повторно и разнообразьте его. Простое правило здесь «1+5» – 1 белая книга (важный отчет и др ценный контент) может быть «нарезана» на множество других видов контента – блог, интервью, видео, презентацию, инфографику и т.д. 

************

Все что описано – это только верхушка айсберга профессионального контент-маркетинга. Это действительно дисциплина №1 современного маркетинга, и передовые компании делают это приоритетной областью инвестиций в маркетинг.

Погрузится реально в лучшие примеры и практики профессионального контент-маркетинга можно будет на конференции B2B Ukraine 16 ноября в Киеве. Это единственная конференция по этой теме в Украине, проходящая всего раз в году. Так что хорошенько подумайте, стоит ли упускать такую возможность. Если действительно все что выше описано для вас что-то значит и вам реально нужно «одеть» вашего короля.

Недавній пост Find your Pupena Sun підняв ряд актуальних питань щодо справжніх змін пост -радянської системи технічної вищої освіти. І хоча ми й справді розширили цей кейс до всього ринку пром. автоматизації, маючи на увазі його культуру та традиції, витоки посту все ж були про наші кафедри ВНЗ. Тому давайте ще раз поглянемо на ці виклики.

Тим більше, що рух пішов й засідання кафедри АТЕП (КПІ), що відбулось 8 листопада дало змогу не тільки знову побачити давно знайомі речі, а й осмислити деякі нові.

«Мы все такие разные»

Викладачі добре знають, що кожна модель має свої обмеження. Життя все розставляє на свої місця та вносить корективи. Тому й наша модель в згаданій статті  «Інноватори vs Кафедри» (як образ всієї пост-радянської системи ВНЗ) наштовхнулась на гостру критику з боку кафедри АТЕП НТТУ КПІ. «Ми інші» – сказали вони. «Й ми не хочемо протиставляти інноваторів кафедрам – якими б не були останні. Більше того – ми хочемо їх інтегрувати максимально, оскільки самі по собі окремі люди не здатні справлятись з сучасними викликами. І ми це вже робимо в себе».  Така постановка питання з одночасним запрошенням обговорити ці речі напередодні Львівської конференції була більш ніж доречною. В нас немає (й не було) сумнівів, що кафедри різні й це просто чудово коли є такі як АТЕП – зі своїм обличчям, здоровими амбіціями та справжніми досягненнями.

Отже, до яких висновків та рішень ми дійшли 8 листопада в КПІ – вкажемо тут на 3 головні:

1.       Синхронізація з ринковими вимогами

Скільки  потрібно готувати спеціалістів, яких (профіль компетенцій), по яким напрямкам…  – на подібні питання відповідей з ринку немає. ВНЗ потребують ясної та детальної ринкової інформації, яку можуть надати учасники ринку, а також АППАУ (консолідована ринкова інформація). В свою чергу, АППАУ не може поки що проводити широкі ринкові дослідження за браком бюджету. Рішення полягає в покращенні взаємодії та зворотнього зв’язку між всіма учасниками процесів. Прийнято рішення провести  провести круглий стіл з вендорами та інтеграторами в січні наступного року, а також  додатково запустити опитування он-лайн серед вендорів та інтеграторів (АППАУ).

 

2.       Розподіл ролей в Освіті – Просвіті ринку з іншими учасниками ринку.

        Це складне питання, що підіймається на подібних засідання протягом всіх останніх років. На цьому зібранні викладачі сказали прямо, що важливо розподіляти ролі у вказаних областях. «Головна роль ВНЗ – це освіта, просвітою ринку повинні в першу чергу займатись виробники (вендори)». Водночас як «змусити» вендорів активізуватись в сфері просвіти? АППАУ намагається це робити протягом 5 років, але успіхів мало. Короткострокова ментальність та виключна орієнтація на план продажу в умовах обмежених ресурсів – є характерною ознакою 90% вендорів, та й не тільки їх. Водночас, з’являються нові виклики, що стосуються підготовки – перепідготовки кадрів. В 2016 АППАУ зафіксувала та реалізувала попит на навчання по новим стандартам пром. автоматизації (ISA95). Якщо узагальнювати, то це  говорить, що попит на ринку є й він чималий. Але цей попит латентний – тобто схований, не розвинутий. Відповідно, є 2 ключові моменти

•  Для того щоб його виявити та розвинути потрібні потужні програми просвіти. В даному випадку згадаємо, що той же ISA 95 АППАУ просуває з 2013, пізніше до нього (просування) доєднались поодинокі інноватори з ВНЗ, але поки це все.  Жоден вендор й досі не пропагує жоден з сучасних стандартів, що так необхідні ринку. 
• Але й коли попит вже достатній – пропозиції навчальних продуктів по таким речам в Україні немає. На згаданий вид навчання – й коли перші замовники сказали «так», АППАУ провела внутрішній «тендер» між голландським та російським постачальником – перемогли по ціні росіяни (російський центр MES)

Як розірвати цей замкнутий круг в умовах суцільної інертності та зайнятості – поки що не зрозуміло. На засідання прийнято рішення повторно обговорити питання на Львівській конференції  та на круглому столі в січні з вендорами. Водночас, зрозуміло де можна шукати вихід в короткостроковій перспективі – нові члени АППАУ як Festo демонструють зовсім інший рівень активності та готовності до співпраці як в сфері просвіти, так і освіти ринку.  

 

3.       Бенчмарк в учбових процесах

Сергій Батюк також підняв питання бенчмаркингу – виявлення кращого рівня серед кафедр пром. автоматизації (АКІТ). Питання справді цікаве й варто детального розгляду. На цьому засідання ми сказали, що варто вивчити кращий світовий та європейський досвід. На думку АППАУ бенчмаркинговий процес та показники дійсно необхідні для встановлення кращих практик в освітній сфері та їх розповсюдження. Критеріями бенчмаркингу можуть бути

•  кількість сертифікованих викладачів (по різним програмам) 
•  оснащення сучасними засобами автоматизації
• ефективність учбового процесу (вкл. з новими методиками навчання – як он-лайн) 
• кількість курсів (програм), що мають ринкову вартість / кількість спеціалістів що проходять навчання тощо 

Для нас очевидно, що кафедра АТЕП вже може дати фору іншим по багатьом зі вказаних показників. Водночас, досконалість не знає меж, але головне що ця планка росту потрібна часто самим викладачам. Й ще важливо в цьому рості «не винаходити велосипед», а просто брати за приклад дійсно кращі зразки з міжнародного досвіду.

 

Нові-старі виклики

Про завдання конференції у Львові вже достатньо сказано. Для тих хто їде чи збирається рекомендуємо також переглянути наші звіти за весь період роботи з ВНЗ та інтервью викладачів минулого року.  Оцінюючи прогрес за минулий період, не можна сказати, що рух та зміни є масовими та швидкими. Скоріше навпаки. Тому головний виклик, що ми розглядатимемо на конференції – це як прискорити зміни. Й пост про Pupena San має бути перед очима кожного кожного учасника – саме тому, що головне питання в прискоренні – кому «все це робити». Адже поки ми не знаємо як справлятись зі старими проблемами виникають нові. Передові українські підприємства вже хочуть освітні курси по 4.0, а український абітурієнт масово тікає в Польшу. Загроза кадрового голоду в найближчій перспективі зростає ще більше.

 

Засторога Шевельова

Юрій Шевельов в далекому сьогодні 1954 р сказав, що 3 вороги України – це Москва, Кочубеївщина та провінційність. І якщо останній Майдан до певної міри справився із завданням до кінця усвідомити перші 2, то з третім – як ясно показують чільники нашої держави, – ще ні. Немає ніяких значних реформ і майже ніде. Точніше, спроби їх проводити показують нашу масову неготовність до змін. А так звана «децентралізація» наочно показує містечковість мислення багатьох регіональних чільників.

Переводячи ці речі в площину вищої технічної освіти та в формат нашої конференції, вкажемо свою думку про do та don’t, або простіше – 2 пріоритети, які мають червоною ниткою проходити через всі дискусії

1)      це не наукова й не ВУЗ-ська конференція – вона спільна з представниками ринку. І АППАУ, й представники Arcellor Mittal Кривий ріг, й Phoenix Contact, Festo та інші учасники ринку витрачатимуть свій час, щоб дійсно допомогти спільноті ВНЗ – і всій спільноті пром. автоматизації, –  у вирішенні спільних конкретних завдань, але які мають відношення до нагальних ринкових проблем. Як та ж просвіта в нових технологіях, чи перепідготовка кадрів. Тому говоримо саме про ці речі, даємо пропозиції, як їх вирішувати. Все внутрішнє, як внутрішні проблеми з МОН, чи чисто наукові речі – поза рамками конференції.

2)      конференція є національною і має мати об’єднавчий характер – в нас будуть представники Харкова, Києва, Одеси, Краматорська, Кривого Рогу та інших ВНЗ. Тому одне з головних питань – як налагоджувати формати співпраці між ВНЗ. З погляду АППАУ ця співпраця – й по відношенню до ринкових проблем, є зараз на дуже низькому рівні. З урахуванням що все-ж домінуватимуть по кількості львівяни, саме від них залежить що буде запропоновано спільноті.

Відкритість до світу та широкий погляд на виклики, готовність та бажання змін, розуміння важливості спільних зусиль очевидно необхідні щоб знайти рішення досить непростих питань, що ми будемо обговорювати. Адже загрози та спроби відокремлення та самоізоліції ми бачимо в різних аспектах на глобальному, світовому рівні. В цьому контексті Львів має достатній набір власних рецептів успіху та які періодично демонструють всій Україні львівська влада, львівські бізнеси, львівський ІТ-кластер та нові заклади освіти як УКУ. Народжені в окремому регіоні, вони стають зразками розвитку для всієї України. Й очевидно саме тому, що змогли подолати комплекс провінційності, про який писав Шевельов – Львів завжди був європейським містом. Разом з справжніми досягненнями Харкова, Києва, Новокраматорська, Вінниці та інших ВНЗ що будуть представлені – ми можемо дійсно робити важливі речі на новому рівні. Але тільки коли разом.

 Можливо, нам залишається просто скористатись цим кращим досвідом для вирішення своїх загальнонаціональних проблем? Принаймі, хоча б в тому, що стосується підходів до їх вирішення. Львівське середовище має до цього спонукати.

 Реєстрація на конференцію продовжується.

 

14 грудня ми знову побачимо кращі приклади в області 4.0 – і цього разу, на відміну від липневої конференції ми будемо фокусуватись на «4.0 – зроблено в Україні і для України». Отже, будуть представлені кейси АМКР / Process Engineering, Infocom, uMuni, PassivDom, IT-Enterpise – і очевидно, в коротких презентаціях – ще більше. В будь якому випадку це мета – представити повний ландшафт вже наявних розробок для промисловості, але також можливостей розвитку в області 4.0 – Smart Factory.

В цьому контексті цікаво порівняти наш стан – з сусідами. На днях, колеги з IDC-Ukraine підкинули дуже цікаву для цієї задачки публікацію – «Как Vibrobox учит искусственный интеллект работать в заводских цехах».

Кейс описаний просто чудово – як з точки зору контент-маркетингу, надання важливих деталей, так і для розуміння всього контексту справжніх інновацій в сфері 4.0. В певному сенсі, він кращий і більш відповідний 4.0, ніж все, що ми маємо в Україні. Щоб переконатись в цьому, давайте його розберемо по класичним складовим хорошого business case – тим більше, що всі вони тут напрочуд добре представлені. Певні речі про нашу відповідність ми будемо додавати від себе – для того щоб стимулювати дискусії які в нас будуть ось-ось,14 грудня

1. Проблема та потреби замовника

В фокусі кейсу – область predictive maintenance (предиктивне обслуговування), – та сама головна річ, що фігурує у всіх західних звітах, як найближчий пріоритет в дорожній карті 4.0. Але якщо на Заході це стосується всіх аспектів обслуговування в силу вартості робочої сили, то в статті мова більше за 1 вид обслуговування – вібродіагностику. Представлення фігури та цитати замовника (buyer persona) яскраво свідчить про реальну проблему саме в області вартості такого обслуговування.

Український контекст: поки що крім АМКР, – дуже мало замовників говорить публічно та відкритим текстом про зниження вартості обслуговування і тим більше в області predictive. Хоча собівартість «взагалі» – це є бізнес-драйвер №1, на якому фокусуються всі наші СЕО. Але на даний момент, знову ж – крім АМКР, ми не знаємо будь яких нових розробок в цій області для промисловості. А посилання на неефективність західних практик в статті 1:1 релевантне й для України.

Ідеї для інноваторів: потрібен більший та цілеспрямований фокус на області maintenance. Вона дійсно багатогранна і тут є великий простір для розвитку в 4.0. 

2. Масштаби проблеми – ринок

Детально ці речі не прописані, але окремі деталі є. Зрозуміло, що є проблема сьогодні для великих підприємств в силу нестачі спеціалістів по вібродіагностиці та вартості відповідного обладнання, але тим більше це проблема для невеликих підприємств де є всього декілька КІП-вців на весь цех чи завод. Отже, це – суттєва проблема для всього ринку, де її вирішення веде до економії десятків – сотень мільйонів доларів (з урахування наслідків несправностей та простою).

Український контекст: ситуація аналогічна. Однак в Україні ситуація розвивається більш драматично. Недавно ми писали про кадрову катастрофу, яка вже на порозі. Це в 1:1 стосується і цехових команд обслуговування АСУ ТП та обладнання. Як свідчить наш замовник з великого підприємства «…вони звільняються цілими бригадами. Й далі – на Польщу».

Ідеї для інноваторів:

1. Наскільки ви фокусуєтесь на аналітиці в ваших бізнес-кейсах? На сьогодні є маса “ввідних даних” – як аналітичних звітів, так і готових історій успіху в 4.0 по самим різним областям. Бізнес-кейс – це початок бізнес-плану, початок розробки будь-чого. І саме там має бути аргументована необхідність нового продукту і на основі ринкової аналітики. А в ній, нескінченне джерело ідей – це наші замовники. Знаючи деяких з них, можемо запевнити, – ідей розвитку та масштабування інновацій там дуже багато. Максим Романов з АМКР розкаже про свій проект 14 грудня.
2. Безумовно, згадана кадрова проблема має пряме відношення до maintenance (ТОіР, – Технічне Обслуговування і Ремонт). АППАУ готова кооперуватись з замовниками та нашими інноваторами, хто візьметься детально проаналізувати  загальний стан та сценарії розвитку в цій області по Україні.

3. Рішення 4.0

Рішення кейсу – класичне для 4.0 – воно лежить в області обробки даних. Дуже яскраво виділена та показна складова науки, – власне як і походження стартапу – саме зі сфери науково-прикладних розробок. Це те, що ми неодноразово так само підкреслювали в своїй аналітиці – саме в області обробки даних (data science) лежить область проривних інновацій. Vibrobox – класичне рішення для 4.0 – smart датчик, обробка сигналів, хмарний сервіс. Ніяких додаткових контролерів чи приборів, ніяких суперкваліфікованих спеціалістів. Все – Simple. Easy. Fast. – і що важливо, значно дешевше, ніж аналогічні рішення 3.0.

Український контекст: в даному кейсі важливо зазначити, що стартап походить з комбінації {ВНЗ (Наука) + інвестори ІТ}. В Україні на цей момент ми не знаємо жодного успішного стартапу, який би використовував досягнення української науки в області data science та штучного інтелекту для української промисловості. Можливо, щось робить науковий парк «Київська політехніка», однак інформації від них жодної не поступає. Підхід «від науки» також контрастує з практиками інтеграторів, які як правило, щось роблять під наступний проект – але це навряд чи можна вважати повноцінним R&D, – таких відділів просто немає в більшості українських інтеграторів. Що стосується ВНЗ – то ситуація справді сумна, – деградація та відірваність від ринку більшості з них, як і недовіра до них інтеграторів була для нас очевидною у Львові.

Ідеї для інноваторів:

1. Наука та освіта – це безумовно, болюче місце для всіх нас – перших інноваторів 4.0. Що сьогодні представляє українська наука, де перші інноватори 4.0 від них, хто готовий інтегруватись в 4.0 та якому статусі? – деякі відповіді будуть в доповіді Академії наук,14 грудня. Чекаємо з нетерпінням.
2. Інший наш посил до всіх інвесторів. До цього часу ми майже не бачимо проектів, направлених на підтримку української промисловості. 90% проектів націлені на розвиток ІТ, як самодостатню галузь. В останні роки деякі зміни можна бачити у напрямку Smart City та Smart Agro. Але нічого не бачимо по Smart Factory. Між тим, за нашими оцінками потенціал Smart Factory в рази більший, ніж всіх інших областей разом взятих. Вітчизняне машинобудування в 2012 мало оборот 12 млрд доларів, ІТ – тоді було на рівні 1 млрд. Зараз про це якось замовчують, – адже прийдеться пояснювати чому ми впали до 3-4 млрд, та що зробив уряд щоб допомогти своїм виробникам переорієнтуватись з СНД на інші ринки. Але можливо, пора щось змінювати в оцінках та пріоритетах розвитку економіки?

4. Альтернативи – новизна ідеї

Рішення Vibrobox класичне для 4.0 – і хоча область predictive maintenance & data science є №1 у всіх звітах про 4.0 для промисловості, очевидно, що даний стартап добре вивчив конкурентну ситуацію (принаймні в області 3.0) та претендує на новизну в цій сфері.

Український контекст: знання ринку та конкурентної ситуації – біда більшості українських стартапів, – особливо тих, хто намагається зайти в область промислових applications. Часто вони взагалі не цікавляться тим, що вже є на ринку й погано розуміють промислових замовників. Між тим – промислові ринки набагато більш консервативні та мають більші бар’єри входу. Зокрема, на круглому столі в HUB 4.0, 5 грудня, наші великі підприємства ясно сказали: щоб стартапи змогли зайти на їх територію – і на противагу великим брендам (в області hardware), які вже там є – шанси дуже малі. Причина – високі ризики та вже прийнята політика уніфікації ПТК. Зрозуміло, що можливим шансом може бути тільки проривна технологія – і такі, як АМКР, вже 100% на це налаштовані.

Звісно, ми не маємо всієї картини нашого ринку та наших стартапів. Але зі всіх відвіданих конференцій, ми єдиний раз чули ясний фокус на конкурентному аналізі – Максим Гербут в Дніпрі на TechFest сказав: «Ми відслідковуємо – моніторимо понад 30 конкурентів у своїй області на світовому ринку».

Ідеї для інноваторів:

1. Ми не зовсім поділяємо думку про «неможливість» входження – і Vibrobox, також згаданий PassivDom є яскравими прикладами, що так і є – коли це справжня та потужна пропозиція цінності, – всі двері відчиняються. В АППАУ та русі 4.0 ми готові максимально кооперуватись з інноваторами 4.0, щоб краще адаптувати їх пропозицію цінності для Smart Factory ще на ранньому етапі розробки бізнес-кейсу.
2. Якщо вже про конкуренцію, – то неможливо не згадати тут за регіональний, конкурентний контекст. Наші ІТ настільки позиціювали себе в мас-медіа як «топ-топ», що загальні рейтинги в порівнянні з сусідами якось вже ніхто й не розглядає. Насправді і в ІТ, і особливо коли беремо інші хай-тек Україна значно в чому поступається і білорусам, і росіянам. Наприклад, росіяни давно створили центр прототипування, що є одним з головних напрямків 4.0 для машинобудівників. В нас, ми зараз гарячково шукаємо бодай одного експерта, хто може достойно розказати про ці речі для промисловців – хоча 3D провайдерів в Україні вже, здавалось би, вистачає.

5. Справжній R&D

Кейс Vibrobox – про справжній R&D в області 4.0. Всі риси – від створення стартапу та залучення інвестицій, складову research, методи розробки і т.п. – дуже добре знайомі всім хто близький до ІТ. Напроти, те що його відрізняє від українських реалій – 100% орієнтація на промисловість.

Контекст та Ідеї для інноваторів: про контекст тут зайве говорити – він драматичний для українських підприємств зі всіх хай-тек. Тому ще раз і ще раз – саме ІТ-галузь показує, як потрібно відноситись до інновацій, тут наших власних прикладів, кейсів, та бізнес-практик – вже вистачить на всіх інших хай-тек з головою. Хотілось би лиш звернути увагу наших інтеграторів АСУ ТП на те, що їх позиція, з їх досвідом – найкраща для того, щоб пропонувати ринку інновації в 4.0. Але для цього, вони мають кардинально переглянути своє розуміння R&D – зараз, як окремий напрямок (=ресурси та інвестиції), це є можливо в 5-7 інтеграторів. Готуйте питання для Infocom на 14.12 – вони саме з таких.

6. Інші важливі для дискусії моменти, що показані в кейсі Vibrobox

Багато інших цікавих моментів в цьому кейсі, що наразі часто дискутуються в АППАУ та в русі 4.0:

• Склад команди R&D: при заданому ноу-хау та моделі (від науки), ключовим активом в реалізації стають спеціалісти в data science. Добре показана кадрова проблема в цьому плані.
• Універсальність рішення: майбутнє – за відкритими API
• Рівень зарплат vs перспективи та кваліфікація: в даному випадку все ж підігнано під ІТ-ринок. Цікавим є дискурс про важливість інших навичок – не тільки програмування.

Ідеї для інноваторів: кадрова політика гравців ринку часто обговорюється в АППАУ в останні роки і для цього ми робимо окремі конференції з ВНЗ та чимало круглих столів. Останні інсайти львівської конференції полягають в тому, що … цієї політики просто немає. Знову ж до цієї думки нас підвів досвід львівського (та інших) ІТ-кластеру. Львів’яни здатні планувати та прогнозувати щорічний вихід спеціалістів ІТ У свою галузь, просто тому, що львівські ІТ компанії давним давно створили відділи HR, де є системна, планомірна робота з підготовки кадрів. І створений львів’янами перший курс IoT на базі львівської політехніки є не чим іншим, як результатом цієї співпраці – і великої еко-системи, – яка тривала роками.

Більшість наших українських хай-тек в цьому відношенні – це типовий постсовок перш за все на рівні ментальності: готового спеціаліста хочуть «на завтра», а те хто його має готувати, де і як – «не моя справа». Зміни тут необхідні перш за все в головах керівників.

***********

Більше ідей ви, напевне, знайдете самі – буде цікаво їх почути як в оффлайн – на конференції Industry 4.0, 14 грудня, так і в он-лайн – в наших групах в соцмережах. Одне ясно з цього кейсу – Smart Factory (власне як будь яка інша Smart область) – має свій власний специфічний контекст і потребує фокусу та стратегії розвитку. Тому, будь ласка, – не плутайте та не розмивайте цю тему в широкому полі нових ІТ та інших технологій.

І насамкінець, – власне, а хто сказав, що з білорусами не можна робити щось разом – принаймні обмінюватись досвідом? Хто візьметься в нашому русі 4.0 за цю тему?

 

Как сообщалось ранее, GE активно участвует в наступающей промышленной революции, получившей название «Индустрия 4.0». Компания является инициатором концепции Industrial Internet в основе которой лежит инновационная технология использования индустриальной облачной платформой Predix и аппаратных решений по ее интеграции с нижним уровнем машинного управления – устройств Field Agent.

Именно благодаря этим передовым технологиям GE, в мире промышленной автоматизации стал развиваться новый тренд – IICS (Industrial Internet Control Systems), т.е. системы управления на базе промышленного интернета.

Условно, по способу организации, системы IICS можно разделить на 3 категории:

1. традиционные системы управления, дополненные устройствами Field Agent для интернет-интеграции;
2. системы, построенные на специализированных Predix-Ready контроллерах;
3. системы, имеющие в своем составе специализированные сервера, например, SCADA/HMI функционала, способные обмениваться данными с облачной промышленной платформой.

Сегодняшняя новость посвящена специализированным Predix-Ready контроллерам для организации интернет-ориентированных систем управления класса IICS.

Не так давно, компания GE объявила о выходе нового класса контроллеров семейства PAC SystemsRX3i CPE400, основной особенностью которых является встроенный функционал Field Agent. Фактически, CPE400 является первым промышленным оптимизируемым извне контроллером (outcome optimizing controller). Являясь Predix-Ready контроллером, CPE400 обеспечивает надежную, безопасную коммуникацию и аналитику с использованием оптимизационных приложений, функционирующих на базе облачной промышленной платформы или исполняемых локально в контроллере. С выходом CPE400 появляется реальная возможность программировать динамическое влияние бизнес-показателей на ход технологических процессов, что может создавать новые формы доходов и улучшать рентабельность систем управления.

Контроллер построен по СОМ-технологии, обеспечивающей работу в жестких промышленных условиях от -40 до 70 оС, в основе устройства лежит 4-х ядерный процессор 1,2 ГГц AMD, имеется 64 Мб ОЗУ, 5 портов Ethernet и 1 IICS порт для облака (EFA), 2 порта USB. Контроллер функционирует под управлением ОС VxWorks и предназначен для работы с внешним вводом/выводом по PROFINET с поддержкой MRP или по протоколу EGD. В качестве батарейной поддержки памяти используется хорошо себя зарекомендовавший механизм суперконденсаторов (так называемый, Energy Pack IC695ACC403).

CPE400 будет иметь расширенную индикацию конфигурации, режимов и ошибок с использованием OLED дисплея и множества индикаторов. Для обмена данными с внешними устройствами могут использоваться протоколы SRTP, Modbus TCP, EGD или встроенный сервер OPC-UA.

Источник: www.indusoft.com.ua

 

 

Компания Schneider Electric, мировой эксперт в управлении энергией и автоматизации, объявляет о выпуске AltivarTM Machine ATV320 – частотно-регулируемого привода, отвечающего запросам как простых, так и требовательных применений в диапазоне мощностей от 0,18 до 15 кВт (0.25 – 20 л.с.).

Разработанный для OEM-производителей привод ATV320, входящий в линейку продуктов Altivar Machine, позволяет повысить эффективность промышленных машин, а также снизить издержки на проектирование и разработку благодаря следующим преимуществам:

• «книжное» и компактное исполнения, разработанные для простой интеграции практически с любыми агрегатами и монтажа как внутри шкафов управления, так и внутри машин;
• развитые коммуникационные возможности позволяют интегрировать привод со всеми широко распространенными сетями от EtherNet IP до CANopen, тем самым обеспечивая интеграцию с решениями Schneider Electric MachineStruxure и способствуя соответствию PLCopen;
• надежное и точное управление как синхронными, так и асинхронными двигателями;
• надежная конструкция с покрытием печатных плат IEC 60721-3-3 Class 3C3 для использования машин в суровых климатических условиях, например, при температуре до 60°C, без необходимости дополнительного охлаждения;
• встроенные средства безопасности в дополнение к функции отключения момента «Safe Torque Off» предусматривают четыре функции для полного мониторинга безопасности, что упрощает сертификации машин и обеспечивает соответствие требованиям Machinery Directive 2006/42/EC.

О компании Schneider Electric

Компания Schneider Electric является мировым экспертом в управлении энергией и автоматизации. Более 160 000 сотрудников компании, оборот которой в 2015 финансовом году составил около 27 млрд. евро, работают в более чем 100 странах мира, помогая клиентам управлять энергией и технологическими процессами наиболее безопасным, надежным, эффективным и экологичным образом. Технологии, программы и услуги Schneider Electric позволяют ее клиентам улучшать управление и повышать степень автоматизации своей деятельности: идет ли речь о самых простых выключателях или о сложных промышленных системах. Подключенные технологии от Schneider Electric меняют отрасли промышленности, трансформируют города и делают жизни ярче.

В Schneider Electric называют это Life Is On.

ООО «Шнейдер Электрик Украина» имеет коммерческие представительства в 4 крупнейших городах Украины с головным офисом в Киеве, логистическую систему, склад оборудования, локальные центры применения и передачи технологий, отделы инжиниринга и сервиса, разветвленную сеть партнеров и авторизованных центров обучения при ВУЗах Украины.

www.schneider-electric.com/ua

Контакты:

Директор по связям с общественностью

Schneider Electric в России и СНГ

Иван Клинг

Телефон: +7 (495) 777-9990 ext. 1083

Email: ivan.kling@schneider-electric.com

 

Schneider Electric Ukraine

Дудник Мария

Телефон: +38 (044 538) 14 70 ext. 1601

Email: mariya.dudnyk@schneider-electric.com

В більшості випадків промислові підприємства поставлені сьогодні в умови виживання. Принципи піраміди Маслоу працюють чітко й на рівні організацій – частіше всього ми бачимо, що СЕО не до високих матерій розвитку, а – « хоча б пережити чергову кризу». Але відсутність розвитку, – причому з використанням сучасних технологіях, – означає в глобальному світі програмовану смерть.

Статус-кво української промисловості

В першій частині статті ми визначили, що розриви щодо конкурентоздатності зростають як в зовнішньому контексті (відставання від світових конкурентів), так і у внутрішньому (слабке проникнення та темпи інновацій всередині підприємств). Ми також визначили, що хай-тек технології не є в порядку денному СЕО на перших місцях, – найкраще тези напрямку конкурентоздатності України на форумі КМЕФ-2016 сформулював Олександр Громико (СЕО та власник виробничого об’єднання «Сатурн») – «головний фактор – це найдешевша робоча сила». Рівень очікувань при цьому не перевищує «базовий пакет» – спрощення оподаткування, дешеві кредити + в ряді випадків «спеціальні умови». А стратегії в основному зводяться до переоснащення основних виробничих фондів.

Зрозуміло, що подібний сценарій розвитку конкурентних переваг виключає навіть теоретичну можливість наближення до розвинутих країн, що стрімко нарощують темпи технічного переоснащення і реально вступають в 4-ту промислову революцію.

Тому виклик «як змінити порядок денний СЕО» – є спільним для всіх гравців ринків хай-тек. Якою має бути роль сучасних хай-тек технологій в розвитку тих чи інших галузей? Чи можливо та як змінити їх місце з вторинних до першочергових в стратегіях розвитку підприємств? І які пріоритетні позиції мають бути в аженді СЕО?

Без відповіді на ці питання, без зміни статус-кво СЕО підприємств, гравці ринків хай-тек не мають шансів прискорити розвитку промислових ринків всередині України.

Програма 7 кроків для зміни статус-кво

В АППАУ ми постійно спостерігаємо за ситуацією навколо прогресу наших вендорів та інтеграторів в області хай-тек. Як ми вже сказали – особливого прогресу не видно, більше того – особливо критичними виглядають сьогодні все більші розриви між постачальниками та керівництвом підприємств, що в умовах кризи шукає найдешевші шляхи для підтримки виробництв та виживання. А «найдешевше» апріорі виключає можливості залучення якісних пропозицій та справжнього розвитку.

При цьому ми дуже далекі від того, щоб критикувати позиції СЕО, принаймі успішних. Те, що ми бачимо говорить про логічність їх підходів та про ефективність багатьох з них як кризових менеджерів, здатних утримувати великі колективи «на плаву» навіть в цих умовах – в ряді окремих галузей, одних з найгірших на світі. Проблема скоріше в іншому – в тотальному домінуванні короткострокових пріоритетів та в відсутності адекватних пропозицій від гравців хай-тек.

Також під «СЕО» ми будемо мати на увазі не тільки генеральних директорів, а в цілому топ-менеджмент промислових підприємств.

Отже, наша програма зводиться на наступних 7 кроків

Головна ідея полягає в тому, що самі гравці хай-тек ринків мають величезні gaps – розриви по кожному з цих кроків. Розглянемо їх детальніше.

1. Зрозуміти контекст: розуміння зовнішніх та внутрішніх викликів СЕО як must be перед тим як починати будь-який діалог. Й апріорі, потрібно підготуватись до того, що ніяких питань по хай-тек там не буде! Рівень дохідності та інші операційні показники, відносини з акціонерами, кадрові проблеми, вирішення важливих фінансових питань – очевидно, подібні питання і формують світ СЕО, всі інші – просто дотичне – в тій чи іншій мірі. Ці питання та цю «міру» потрібно дуже добре розуміти. Зокрема, важливе питання – яка роль та позиція CTO (технічного директора та його служб, включно з ІТ-АСУ) в стратегіях інвестицій. Які його пріоритети, та як на них реагує СЕО.

2. Діалог на одній мові: як справляється СЕО з поточними викликами – краще всього це видно по виконанню програм та планів, які вже прийняті. Тут вже можна шукати хай-тек технології й розбиратись в їх місці та ролі на підприємстві. Мова залишається управлінською – це мова KPI, – стратегічних та операційних. Дуже цікаво розбиратись саме з операційними. Улюблена тема АППАУ (=АСУ ТП) – чи є контроль та покращення ОЕЕ (показника ефективності встановленого обладнання) – одного з найбільш популярних на заході, який власне лежить в основі операційної досконалості (operational excellence). Включно з питаннями – яким чином ОЕЕ формується та моніториться. Більш загальне питання – близькість до стандарту ISO 22400, що визначає сукупність сучасних виробничих KPI. Якщо в розмові з топами виявляється, що ОЕЕ та інші подібні показники не відслідковуються або ж це робиться не так – наступні кроки можуть бути різко прискорені. Адже, по серйозному, не може бути й мови про покращення фінансових показників без контролю над ОЕЕ.

3. Включити програму просвіти: ми ще жодного разу не бачили в Україні випадків, де питання цілісного управлення виробничими KPI вирішується злагоджено як зі сторони замовника, – так і підрядників. Як приклад, – по нашім даним, в 90% випадків українські підприємства просто не використовують показники як ОЕЕ, – самі підрядники їх теж не знають. В тих випадках де він моніториться, дані щодо його складових – якості, продуктивності виробленої продукції та експлуатаційної готовності обладнання вносяться вручну і їх значення часто не відповідають дійсності. Великі виробники, вони ж найбільші інжинірингові компанії, – як Siemens, ABB, Emerson реально акумулюють кращий світовий досвід в цій сфері. Але їх місцеві філії дуже далекі від того, щоб передавати цей досвід та знання нашим підприємствам чи своїм партнерам. Як результат, кращі світові практики просто невідомі нашому ринку. Підприємства вкрай потребують просвіти в області цих кращих виробничих практик, балансу KPI, автоматизації бізнес-процесів щодо збору даних та їх візуалізації в готових панелях (дешбордах) на рівні управління всім виробництвом. Зі свого боку, ми бачимо величезний інтерес від топів та служб АСУТП великих підприємств до цих питань. Реакція з боку вендорів та підрядників поки що нульова. 

Питання пошуку «єдиної версії правди» – є ключовим в аженді західних конференцій по оптимізації управління виробництвом. Адже управлінці можуть легко заблукати в сотнях різноманітних метрик виробництва. Й це питання неможливо вирішити без послідовних та системних процесів – спочатку на рівні розробки збалансованої системи виробничих KPI, збору правдивих даних, що їх показують, та відповідних методів зображення – візуалізації, в тому числі в реальному часі (абревіатура RPM посередині рис. – Real time Performance Management).

 

4. Позиціюватися як ідейний лідер у своїй галузі. За визначенням, «ідейне лідерство – це здатність надавати значущі рішення та рекомендації по питаннях, що найбільше хвилюють сьогодні ваших клієнтів.» Ця здатність – організаційна та персональна, адже неможливо уявити собі лідерства без лідерів. На жаль, в АСУ ТП з цим є величезні проблеми. Рішень та рекомендацій дуже мало по масі важливих питань – крім вищезазначених, як визначення та моніторинг найбільш важливих KPI, вкажемо на питання оцінки якості пропозицій, безпеки, розрахунку ROI, енергоефективності, важливості прискорення на рівні MES-систем, розвитку – прискорення інновацій, підготовки кадрів по обслуговуванню тощо. Голосу наших вендорів чи інтеграторів та їх керівників не чути – особливо, коли ми дивимось на це в публічній площині та порівнюємо з іншими галузями, наприклад, з IT.

5. Підготувати сильні бізнес-кейси (strong business cases). Підготовка бізнес-кейсів – в розумінні не стільки ТЕО, скільки – аргументованого пояснення «що, чому та як …» (потрібно змінювати), – є одним з найвищих пріоритетів АППАУ в роботі з нашими членами. Ми бачимо масово кругом себе не вміння переводити дискурс з технічної в економічно-фінансову площину, де власне й знаходиться СЕО. Це одна з найголовніших причин слабкого проникнення хай-тек на наші ринки. Між тим, менеджерам, які мислять саме в економічній логіці, і мають сильний технічний бекграунд, маса gaps (розривів) в стратегіях промисловців просто кидається у вічі

• Чому СЕО настільки концентруються на вартості й собівартості (=ціні), – хіба продуктивність, якість, та інноваційність продукції не є конкурентними перевагами на глобальних ринках? Що робиться в цих напрямках?
• Навіть якщо говорити про собівартість та її складову – високу енергомісткість, – як можна говорити про досягнення в цій області без масового впровадження сучасних датчиків та автоматизованого обліку-диспетчеризації?
• Навіщо викидати мільйони на ERP системи, коли велику частину даних потім треба вводити вручну? Або ж, чому коли дані навіть є, – немає її належної обробки та приведення до стандартизованих, сучасних KPI й «правильних» дешбордів?

Наші інтегратори та вендори приводять масу прикладів подібних розривів – водночас, майже ніхто з них не доводить свою логіку до рівня закінченого бізнес-кейсу.

Важливий момент – неможливо розробити якісні бізнес-кейси без повного залучення на свою сторону «мобілізатора СЕО» (mobilizer) – тобто того локального агента змін з підприємства який потім в парі з вендорами та інтеграторами має проштовхувати цей (ці) бізнес-кейс на рівень СЕО. Як правило, це рівень керівників департаментів. Саме їм потрібно приділяти левовому частку уваги та зусиль.

6. Вивести зі статус-кво: будь-якого керівника неможливо вивести зі стану статус-кво – і тим більше в нинішніх умовах суцільних обмежень, – якщо ви не покажете негативні наслідки перебування в цьому стані. Адже теоретично кожному зрозуміло, що відсутність розвитку в напрямках впровадження високих технологій веде в перспективі до зниження конкурентоздатності. Однак ясно та просто пояснити на рівні СЕО, чому реакція підприємств на багато викликів є помилковою, або що «не так» роблять окремі служби та в чому негативні наслідки – на його мові, переконливо та аргументовано, – можуть лічені вендори чи інтегратори. Так само, як й швидко аргументувати – «а як правильно». Підготовлені раніше прикладні бізнеси-кейси є головним інструментом на цьому кроці.

7. Зафіксувати нову аженду: і ось ваш час настає – коли СЕО говорить «дайте свої пропозиції», вони мають бути вже готові або швидко підготовлені для інтеграції в заводські програми та плани дій. Знову ж, неможливо їх підготувати без тісної співпраці з керівниками служб.

Ініціативи АППАУ на 2017 для допомоги своїм членам

Зазначені питання є в фокусі роботи АППАУ й ми готуємо велику програму підтримки та розвитку для своїх членів по вказаних напрямках на 2017 рік.

• В цьому році ми вже комуні кували 2 огляди ринкових можливостей в напрямках «Стандарти» та «Індустрія 4.0». Вони наочно показують ринкові можливості,  за якими стоїть реальний попит та проблеми наших замовників і які гравці ринку сьогодні в більшості випадків ігнорують. Ми будемо продовжувати та деталізувати подібні документи. На черзі – енергоефективність.
• Загальна програма ініціатив в русі «Індустрія 4.0» вже сформована. Вона включає багато речей, що описані вище, детальніше – див тут. Окрема ініціатива, як напрямок розгортання просвітної роботи з ринком безумовно включатиме також роботу з керівництвом підприємств.
• В рамках першого навчання по розвитку бізнесу 5 перших компаній отримали в жовтні 2016 детальні методичні рекомендації та знання з підготовки практичних бізнес-кейсів. На 2017 рік ми будемо продовжувати розвивати цей напрямок та допомагати готувати детальні кейси по окремих напрямках
• Окремо, АППАУ пропонує послуги з модерації та проведення круглих столів, воркшопів та семінарів між вендорами та інтеграторами для кращої взаємодії з кінцевими замовниками. Нагадаємо, що такі речі теж необхідні та корисні, як перші кроки в усвідомленні та змінах власного статусу-кво – як показують, вже проведені в цьому році семінари, проблема ніколи не буває на одній стороні.
• З самими замовникам – керівниками служб, ми готуємо програму галузевих круглих столів, а з окремими інноваторами – підготовку Дорожніх карт підприємств
• З навчальними центрами – будуть розгорнуті освітні програми та курси щодо сучасних стандартів промислової автоматизації. Й в першу чергу ми фокусуємось на закритті прогалин в області KPI на рівні «між АСУ ТП та ERP».

Перелік цей неповний. Важливо, щоб самі гравці ринку теж планували подібні зміни в себе – тоді й наступить справжня взаємодія та синергія. Чим раніше, детальніше й до рівня бюджету ви почнете планувати в себе необхідні зміни, тим більше шансів на їх реалізацію в наступному році.

************

Що ви думаєте з приводу зазначених 7 кроків програми «як змінити аженду для СЕО»? З чим ви не згодні, або які кроки тут не враховані?

Будемо вдячні за коментарі, доповнення та розширення.

 

Подібні публікації

– Як сформувати аженду для СЕО, частина 1

– клуб “Технічний директор” – звіт по темі OEE-ROI-TCO

Voice of Customer в контексті вимог 4.0 – так називається круглий стіл 5 грудня, що спланований в русі «Індустрія 4.0». Аналогічний блок є в темі конференції розробників 14 грудня. Фокусування обох заходів на цьому є нічим іншим, як нашим намаганням почути справжній голос замовника. Який потрібен сьогодні як ніколи раніше.

Нинішній статус-кво українського СЕО з промисловості

Власне, великих промислових замовників в цьому році ми бачимо на різних заходах часто. Перш за все, знімаю капелюха перед організаторами КМЕФ, Юрієм Пивоваровим та Володимиром Панченко – їхній форум в жовтні був, на мою думку, наймасштабнішим, найпотужнішим і де голос СЕО з промисловості звучав потужно і зі всіма відтінками. Ген. директори підприємств «Біофарма», «Меритайм Груп», Інтерпайп, Гідросила, Сатурн та багатьох інших підприємств чітко сформулювали свої вимоги до змін в країні для уряду, депутатів, економістів та різного роду партнерів.

Окрема подяка Віталію Давію, організатору форуму SEF, який місяць тому зміг залучити керівництво ММК, а також директорів департаментів Астарти, ДТЕК та Метінвесту до розгляду важливих питань енергоефективності промислових підприємств.

Згадаємо також Володимира Позднякова з IDC-Ukraine, який відкрив для нас досягнення ФАРМАК. Ну і звичайно, згадаємо наші власні заходи та близьких партнерів як HUB 4.0, Interpipe, CIS-Events та Euroindex, де ми чули й бачили багато інших підприємств з різних галузей.

Водночас, всі озвучені теми та голоси разом взяті не достатні для того, щоб зрозуміти як українська промисловість збирається адаптуватись до нових вимог 4-ої промислової революції. Навіть більше, складається враження, що високі технології взагалі не є в аженді перших осіб більшості підприємств. Дешеві кредити, підтримка експорту та «спец. умови» – це максимум побажань від промисловців, в той час як мінімум – «хоча б не заважали». Головна стратегія важкої промисловості – прискорення оновлення виробничих фондів. Для інших – це прискорення адаптації до нових умов, але де конкурентна перевага все та ж – більш дешева робоча сила, – найдешевша де-факто в Європі. Іншими словами, як влучно сказав на форумі КМЕФ голова наглядової ради «Біофарма» Костянтин Єфименко: «Перший та останній пункт нашої аженди – це конспект Юрія Єханурова 1996 року». Які там високі технології…

Водночас, якщо ця цитата говорить про відставання держави від темпів розвитку більшості країн світу, то вона ж говорить й про тупиковість стратегії «догнати». Чи можна догнати Китай який оновив на 90% всі свої виробничі фонди ще 10-15 років тому? Чи можна догнати розвинуті країни, де 90% СЕО визнають високі технології ключовим фактором створення конкурентних переваг? Й де, відповідно, рівень інвестицій в них не йде в ніяке порівняння з нами. Чи можна взагалі говорити про якісь «прориви» в країні, де елементарні питання, як експортно-кредитне агентство наші «реформаторські» уряди не можуть вирішити вже 3-ій рік?

Що таке «контекст 4.0» – ключові питання

Власне, ми створили рух «Індустрія 4.0 в Україні» не для того, щоб «догнати й перегнати». І ми не знаємо сьогодні відповідей про «правильні стратегії». Сьогодні жодних промислових стратегій – ясних, достатньо конкретних та аргументованих, – просто немає. Принаймні в уряді.

Мова наразі про інше. Про те, що справді ефективні стратегії ми можемо виробляти тільки разом й тільки в експертному середовищі, поєднуючи досвід та знання кращих представників різних категорій – і з середовища замовників, і кращих наших розробників та постачальників, і урядовців. Подібний підхід передбачає налагодження постійного діалогу у форматі різноманітних заходів й де ми маємо розглядати повний контекст факторів, що формують виклики для промисловців в глобальному, конкурентному середовищі.

Контекст 4.0 має багато факторів – й багато з них, що мають відношення до інвестиційних, фіскальних, економічних чинників розвитку вже звучали на вищезгаданих форумах. Натомість, є чимало – специфічних для 4.0, які більше стосуються стратегій самих підприємств і відповіді на які ми не знаємо. Тобто, на відміну від колег з КМЕФ, де в фокусі є макроекономічний рівень, в русі «Індустрія 4.0» ми говоримо більше про мікрорівень – аспекти впровадження нових технологій на рівні галузей та окремих підприємств.

Одні з найбільш важливих подібних запитань в цій площині – це про розуміння ролі хай-тек керівниками та про їх пріоритети в інвестиціях в цю сферу.

1) Які фактори глобальних чи регіональних конкурентних переваг формують українські підприємства?

В концепції Smart Factory, що передує Industry 4.0 світ давно говорить про 4 категорії факторів – крім зниження Собівартості, сюди входить також Зменшення часу до виходу нових продуктів (Time-to-market), ріст продуктивності та кращу клієнто-орієнтацію. Риторика наших СЕО – на 90% це все про собівартість. Але як бути з іншими? Наприклад, яка стратегія інвестицій в розробки нових продуктів, в ріст продуктивності та якості? А як щодо утримання та росту талантів (кваліфікованих кадрів)? Чи є ці інвестиції співмірними, наприклад, з нашими сусідами, не кажучи вже про азійських тигрів?

2) Якщо ці фактори розглядаються, то як вони реалізуються на практиці? – або ж, – яке місце та роль хай-тек в стратегіях інвестицій?

Вартість робочої сили в Китаї давно перевищує українську, але Китай залишається чемпіоном світу по низькій собівартості. За рахунок чого? Ми всі знаємо відповідь – це масова автоматизація та роботизація виробництв. В 2015 Китай закупив роботів більше, ніж Японія та США разом взяті. Але в Україні хай-тек ніколи не був і не є драйвером розвитку. Парадигми «оновлення виробничих фондів» звелись зрештою до закупівель готового технологічного обладнання з Заходу. До копіювання китайських схем кінця минулого століття. Максимум – до автоматизації управлінського обліку. Зі всім іншим – «не на часі» або ж «якось буде».

3) Які драйвери росту споживацької цінності є пріоритетними?

Для тих, хто все ж серйозно відноситься до хай-тек, як ключового фактору розвитку (а таких все більше) неминуче стає питання про пріоритети в цих інвестиціях. Адже високих технологій сьогодні – просто море, а бюджети як були, так і залишились вкрай обмеженими.

Розвинені країни сьогодні масово переходять на технології 4.0, але які передбачають ясний зв’язок з так званими «драйверами цінності» – тобто, тими чинниками, які дають найбільший вклад в досягнення факторів конкурентоздатності. Наприклад, багато наших СЕО давно зрозуміли, що е-закупівлі – це технологія №1 не тільки до економії витрат на закупівлі, але й ефективний метод боротьби з внутрішньою корупцією. Водночас, в умовах наростальної кількості виробничих даних, наскільки серйозно вони розглядають технології біг дата, BI та предиктивних моделей або ж, скажімо, повноцінного управління виробничими активами (Asset management system)? Чи є розуміння першими особами, що без повноцінної інтеграції даних рівня виробничих технологій (ОТ) з рівнем ІТ, і в реальному часі – не може бути ніяких достовірних та релевантних KPI та управління ними? А як щодо кібер-безпеки? А як щодо швидкого та повноцінного зворотнього зв’язку зі споживачем?

Розвинутий світ давно говорить про десятки подібних драйверів, реалізація яких сьогодні будується на нових технологіях 4.0. Й передові CEO давно і серйозно розглядають рекомендації діджитал стратегій, що пропонують світові експерти як IDC, McKinsey, Forrester, Gartner та інші. А також інвестують в розробку цих стратегій на власних підприємствах. Без цього буде й далі хаос, ситуативні рішення або ж, як і раніше, – «по остаточному принципу». А значить – програмоване відставання.

4) Інвестиція у власні стратегії хай-тек та у власну технічну еліту

Якщо ви проходите цей «3-ій рівень» питання розвитку власної технічної еліти стає неминучим. Місце головного інженера чи технічного директора завжди було за столом СЕО. Але чи є там місце директора АСУ-ІТ? Тобто, тих людей, що реально мають відповідати не просто за обслуговування цих систем та гарантувати безперебійність роботи виробничих технологій, але й формувати технічні політики та стратегії в області хай-тек? Відповідати за трансформаційні зміни в області діджитал?

В АППАУ ми щороку в лютому проводимо наш Форум лідерів, участь в якому для підприємств безкоштовна. І дуже важко витягнути наших директорів АСУ-ІТ. Знаєте які 2 найбільш розповсюджені відповіді? 1 – «нас не пускають або ми дуже зайняті», 2 – «в нас немає грошей на відрядження». А ми тут про стратегії…

5) «Людський погляд» на людський капітал або чи шануємо ми українське?

Це питання пов’язано з декількома досить відомими в експертному середовищі фактами. Не секрет, що 90% славнозвісного українського виробництва ІТ – це експорт. Гранди ІТ як Luxoft, Eleks, SoftServe та інші – майже не працюють в Україні. Нема з ким – наші замовники не готові платити. Подібним шляхом вимушеній йти і великі інтегратори-розробники промислових АСУ – Група «Техінсервіс», Інфоком, КСК-Автоматизація та інші – мають набагато більші доходи на експорті, ніж в Україні. Причина та сама – не готові платити наші замовники ті ж ціни, як наприклад, росіяни чи європейці. Водночас, наші замовники відносно легко вирішують питання щодо закупівлі дорогого німецького чи данського технологічного обладнання, навіть коли подібні аналоги є в Україні. Вловивши цей тренд, чимало інтеграторів зараз шукають шляхи, як стати підрядниками великих західних контакторів – щоб разом з ними «повернутись» в Україну.

Отакий елемент культури 2.0 в нас теж є й багато гравців на ринку говорять про певну українську ментальність наших власників та СЕО.

Тому і є питання, чого більше в частих розмовах про наш людський капітал – щирого визнання інженерів, як стратегічного активу країни чи просто чергової констатації «найдешевше, але (ще?) якісне». Втім, щодо «ще» – сумніви багатьох колег зникають, – кваліфікованих інженерних кадрів стає все менше. Можливо тому, що й самі СЕО «все ще не готові»? І якщо молодь тікає з України, то чи тільки це проблема уряду?

***********

 Отже, всі ці питання будуть в нас центрі уваги заходів 5 та 14 грудня. 14-го грудня ми покажемо кращі приклади що є в Україні. «АрселорМіттал Кривий Ріг», УкрТрансНафта, ФАРМАК – це «вершки» наших замовників-інноваторів в сфері 3.0-4.0. Принаймі ті, яких ми знаємо, чий голос добре чуємо.

Але для нас важливий діалог з широким, представницьким колом замовників з різних галузей. Тому й спланований окремий Круглий стіл, 5 грудня. Вищевказані питання будуть також в цій дискусії. Вони тим більш, актуальні що нам – спільноті руху 4.0 вже є що показувати та пропонувати. Декілька експертних груп працюють сьогодні у напрямку 4.0 в Digital Agenda Ukraine (ініціатива МЕРТ), в координаційному центрі руху «Індустрія 4.0 в Україні», в комітетах АППАУ, а також на локальному рівні по окремім групам інноваторів. Й питання «кому це потрібно» – нашим замовникам чи, знову, – більше закордонним, повністю відкрите.

Тому запрошуємо всіх небайдужих СЕО, СТО, керівників служб АСУ-ІТ на круглий стіл 5 грудня. Ваш голос є визначальним для того, щоб наші розробники та інтегратори зрозуміли зрештою – до чого насправді готові промислові підприємства? І як вони бачать і своє майбутнє, і співпрацю з ринком? Ваш голос потрібен, як ніколи раніше. Час просто такий зараз – якщо ви самі не запустите цю машину змін на власному підприємстві, у власній галузі – ніякий уряд за вас це не зробить.

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

Подібні публікації:

  ·         Індустрія 4.0 – основні положення

·         5 питань до експертної спільноти

·         Аженда для СЕО – чи є готовність до змін

18 листопада 2016 року

Цікавий випадок стався на цьому тижні – його сміливо можна назвати прелюдією до конференції 24-25 листопада ВУЗ-ської конференції у Львові. Прецедентом стало наше просування одного навчального вебінару і яка спричинила деякий «шум» серед наших членів ВНЗ, виявила справжні емоції, але також і гарні пропозиції.

Disclaimer: хоча наш головний герой Pupena San добре впізнаваний в певних кругах АППАУ, з урахуванням відсутності дозволу на поширення особистої інформації, але натомість – і гостру необхідність «масштабувати» наших інноваторів та їх кращі практики, ми дозволимо собі узагальнений образ. Цим самим я хочу підкреслити, що наш герой не одинокий і в цей спільний образ я додаю позитивні риси наших інших інноваторів. Їх насправді в країні вже десятки (але ще не сотні) – і суттєва різниця тільки в їх власній публічності та (як наслідок) нашому знанні того, що вони роблять. Про це далі. Так само образ Кафедри – це узагальнений образ стану більшої частини кафедр, які мають відношення до АСУ ТП. “Більшої” – не означає, що винятків немає. Мова про тенденції та про зміни в Системі освіти – просвіти ринку. 

Запис вебінару про HMI – в чому цінність

Отже, мова про те, що Pupena San повторно запостив в своїй групі на Facebook запис вебінару про ефективність прийняття рішень операторами в залежності від якості HMI/SCADA – подивитись ви його можете тут і ми рекомендуємо для перегляду всім інженерам та керівникам служб, хто реально заглиблений в питання розробки чи просування АСУ ТП.

На мій суб’єктивний погляд, це ролик цінний 2-ма речами. По-перше, це типовий приклад професійного освітлення ринкової проблеми щодо ефективності використання технології (HMI) в конкретному прикладному аспекті та рекомендацій щодо покращення. Автор – провідний експерт компанії PAS з США, чіпляє проблематику (не) ефективності дій оператора в багатьох сучасних АСУТП, де HMI розроблений без врахування вимог щодо швидкості та якості реакції оператора на критичні ситуації. Проблеми йдуть перш за все від розробників, які роблять мнемосхеми HMI перевантаженими інформацією, не виділяють ключові елементи, необхідні для прийняття рішень або показують їх не в тому графічному зображенні і т.п. – не будемо повторювати весь вебінар. Але в сухому залишку, мова про те, що АППАУ називає ідейним лідерством – автор вебінару не «пушить» свої продукти, а висвітлює типові і серйозні проблеми в даній області, спирається на ґрунтовну аналітику, дає уявлення про тенденції і, насамкінець, рекомендації щодо змін.

По-друге, вартий уваги переклад – він зроблений професійно нашим Pupena San (командна робота зі студентами), як з урахуванням термінології та знання предмету, так і з точки зору використання української мови. Останнє особисто мене справді зачепило – як в плані стилю, так і використання лексики це справляє враження, не кажучи вже про рідкість української в таких речах. Але якщо повернутись до статистики, то варто знати що наш Pupena San має десятки власних вебінарів, записаних на відео курсів, статей та публікацій – викладених в мережі та які постійно просуваються в 3-5 групах соц мереж та форумів.

Реакція мереж

Реакція мереж на цей вебінар була швидкою.  Крім чисельних “дякую”, пост здобув найбільшу кількість репостів та переглядів на ютьюб, й став певним хітом для нашої (досить вузької) аудиторії.

Отже, ми діяли як зазвичай – коли АППАУ помічає класну річ, потрібну нашій аудиторії, тут же включається наш маркетинг. Ми миттєво розтиражували пост по 5 мережам, дали свої коментарі, а заодно почали виясняти реакцію публіки, – зокрема, й ставлячи незручні питання. Як наприклад – а де ще подібні речі є, чи хтось робить, а чи ви (інтегратори – вендори)  даєте запити в ВНЗ про них  і т.п. На наш погляд запити до ВНЗ помогли б орієнтувати викладачів, що ринку потрібно та в яких напрямках рухатись.

Реакція була і власне я побачив, що ми не дуже відійшли від стану 3-річної давності .  Колеги від інтеграторів чесно визнають,  що в них немає системних підходів до формування запитів, хоча й ВНЗ не вміють себе продавати . Вендори як і завжди в подібних випадках – промовчали.

Але дивною для нас була реакція одного з колег  ВНЗ, який звинуватив АППАУ в драматизації ситуації щодо освіти – просвіти. Мовляв, в них все чудово – і з підготовкою студентів, і з викладачами, і з новими курсами, що будуються на сучасних стандартах, і з співпрацею з вендорами і т.д. Є дрібні проблеми – як «нетоплені батареї».  Але й вони вирішаться. І тому не треба цих всіх “надривних промов про неіснуючі проблеми”. Роздратування було очевидним , а аргументація більше нагадувала позицію на захист «честі мундира».

 Визнання проблем  – як тест на прийняття викликів

Ця позиція, – дозволю собі узагальнити й назвати її позицією «Кафедра» (більшість ВНЗ мають подібні риси), – відрізняється від Pupena San – молодих інноваторів.  Аналізуючи стан в освіті- просвіті ринку 2 роки тому група викладачів виявила величезні розриви в просвітніх та освітніх матеріалах, доступних для широкого загалу – ми писали про це не раз,  повторимо висновки – тільки 4% наявних просвітніх матеріалів тоді самі ВНЗ оцінили на «задовільно».  Ці матеріали, а ширше – знання та готові навчальні модулі, – є свідченням не тільки низької адаптації ВНЗ, але й дуже слабкої орієнтації всіх інших ланок – вендорів, інтеграторів тощо на потреби розвитку ринку.  Pupena San тоді сприйняв це як керівництво до дії – виклик було прийнято й ці десятки просвітніх матеріалів,  доступні сьогодні в публічному доступі, не що інше, як проактивна реакція і свідчення цього. Прогрес за 3 роки – реально великий і це видно всім.

Наша ж Кафедра відкрито сьогодні заперечує наявність цих ринкових проблем, які разом з ними діагностовано 3 роки тому і ще раніше – в них «все чудово».

Між тим, молодь реагує інакше – молоді спеціалісти тікають в ІТ та відверто ставлять питання про вмирання старої системи освіти. Подальша полеміка в цьому форматі зайва, але різниця в поглядах на реалії ринку для мене більш ніж очевидна.

В чому переваги стилю Pupena San для розвитку ринку

Не хочу протиставляти, але все це справді важливо для розгляду у Львові. Питання полягає в тому чи змінюються наші Кафедри і якщо так, то куди? Реакція згаданої кафедри говорить мені радше про якусь консервацію в минулому.

Я думаю, що майбутнє освіти та просвіти ринку саме за змінами в стилі Pupena San. В чому власне різниця між Pupena San та нинішньою Кафедрою? На перший погляд, вони роблять близькі речі – популяризують, як можуть – тобто віддаються своїй справі, відслідковують тенденції, роблять нові курси, мають в партнерах багато вендорів і т.п. Залишаються вірними своєму фаху, не зважаючи на важкі умови…

 Але суттєва різниця саме в культурі. На Кафедрі ще дуже багато залишилось від “совка” – на поверхні це закритість та слабкі комунікації. А також вже згадана реакція на виклики. Пам’ятаєте це радянське «секса у нас нет» – так і Кафедра говорить, що проблемки є , але на загал – «все чудово». “Дайте тільки грошей”.  В результаті, кожна Кафедра будує власний Хутір, часто – з високими мурами.

Pupena San зрозумів, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]потрібно орієнтуватись на ринок та на споживача, й комунікації (технології комунікацій) – грають при цьому ключову роль.[/perfectpullquote]

Тим більше, коли ми говоримо про поширення існуючих знань.  Він зрозумів як функціонує глобальний світ, як діють колеги з розвинутих країн, він бере приклад з українського ІТ-сектору. Він набагато ближче стоїть до слідування трендам, про які Кафедри більше говорять, ніж роблять – економіка знань (= масове поширення знань), дистанційне та он-лайн навчання, пожиттєве навчання тощо.

Мій перелік переваг для ринку, а заодно й відмінностей цієї нової культури наступні

1. Легкий просвітній контент: вебінари, білі книги (white papers), рекомендації  у вигляді методичних керівництв (гайдів), відео-ролики –й для різних категорій спеціалістів, – є  запитом №1 на ринку. Цей попит ще не до кінця навіть усвідомлений замовниками, хоча він вже давно домінує на заході. Pupena San називає такі матеріали «трошки попсовим та легким контентом, але який дуже потрібен» – оскільки він визнає, що все починається з азів, з усвідомлення реальних ринкових проблем (а не старих кліше чи з теорії), з огляду існуючих кращих рішень. Згаданий вище вебінар – саме такий. На все це існує справжній інформаційний голод – Pupena San це бачить, й щомісяця продукує щось нове.
2. Первинність стандартів: цей контент – не просто будь-який. В основі мають бути кращі практики, в ідеалі доведені до міжнародних стандартів. Згаданий вебінар розкриває основи ISA 101 – нового стандарту HMI. Кафедри ж часто «засліплені» продуктами своїх вендорів і не хочуть навіть розбиратись звідки йдуть витоки їх кращих практик. Але уявіть, що один інтегратор працює на SCADA від Siemens, другий від Schneider, третій від ще когось. Як їм дійти згоди щодо принципів побудови HMI, якщо йде жорстка прив’язка до «свого» функціоналу? Це важко, якщо не неможливо.  Pupena San, хоча й любить свій бренд, все частіше фокусується на стандартах (= принципах, кращих практиках та концептах), оскільки для цілей освіти та просвіти вони первинні – платформи окремих брендів вторинні.
3. Відповідність сучасній аудиторії: кафедри визнають, що сучасна молодь інша, але чомусь бояться інтернету. Їх немає в мережах, а навіть коли є – вони мовчать. Їхні сайти – це сайти-візитки, – вони пусті й ніякого цікавого матеріалу там немає. Pupena San активний на багатьох форумах, створює власні (3 групи на Facebook), які з роками стають дедалі активніші. Всі презентації він викладає на slideshare, відео – в youtube. Він розуміє важливість хмарних сервісів й зберігає інформацію у відкритому доступі.
4. Легке залучення та швидка реакція аудиторії : технології інтернету та соц. мереж дозволяють легко залучати цільову аудиторію. Достатньо затегувати бажану особу, вона миттєво це бачить, і публічність діалогу спонукає її відповісти – особливо, коли ви запитуєте, наприклад, інтегратора про його думку. А швидка реакція всієї спільноти моментально розставляє «крапки над і» (див. вище мої приклади). Прикметно, що з Кафедрою такий прийом не пройшов – не готові вони щось дискутувати публічно – вони «вище цього». Тобто, генеральний директор «Запоріжсталі» чи «Майкрософт-Україна» знаходять час, щоб анонсувати свої новини та дискутувати в мережі будь з ким. А от нашим викладачам – зась. Гордість не дозволяє?
5. Креативність:  Pupena San не боїться експериментів, культура agile вже глибоко в ньому самому. Він створює нові види взаємодії та просвіти (як технічні дні), або  ж дозволяє в навчальних матеріалах зовсім не академічний стиль. Я б не додумався перекладати чужий вебінар – він це зробив! Але ж можливо, це і є вихід коли власних експертів катастрофічно не вистачає, або коли вони «ховаються» по Кафедрах. Все це справді диференціює та приваблює – особливо молодь.
6. Доступність самого автора: так саме мені легко бачити, слідкувати та, відповідно, реагувати на дії Pupena San. Що не скажеш про Кафедри – я поняття не маю, чим вони займаються – хоча по ідеї ми партнери і АППАУ завжди готова просувати їх досягнення. Але ж як про них взнати?
7. Коллаборейшн (партнерство, співпраця та взаємодія): п.6 означає також що ми можемо легко взаємодіяти – не потрібно надто формалізувати планування, чи розписувати механізми взаємодії – комунікацій. Ну, принаймі, для легкого формату співпраці. Адже якщо ви працюєте над темою Х,  і ваш колега теж, – синхронізація відбувається дуже швидко, – адже ви обоє один в одного на виду.
8. Позиціонування, ідейне лідерство: якщо ми вже говоримо про ринок, то маємо розуміти що ринок хай-тек завжди шукає експертів, та дивиться хто лідери в яких напрямках. Pupena San має сьогодні величезну перевагу над невідомими авторами кафедр, завдяки вищевказаним методам роботи. І АППАУ відповідно робить ставку на них – для нових освітніх модулів, що ми плануємо вже в своєму форматі на 2017 ми знаємо до кого звертатись.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Швидке та легке масштабування знань – головний наслідок та результат цих методів для всього ринку. [/perfectpullquote]

Подивіться на програму Prometeus, в яку вже залучено більше 50 тис людей. Хіба там використані не ті самі методи? Зрештою, хіба мені самому – й кожному з вас не легше розповсюджувати знання, коли вони доступні в мережі, легкі для освоєння та зроблені в сучасному вигляді?

Чи йде мова тільки про «Кафедри», як кафедри ВНЗ? Думаю що ні. Подібну пост-совкову культуру демонструють й 90% наших вендорів та інтеграторів. Вони так само закриті й бояться, або скоріше не вміють ділитись знаннями – які так потрібні нашим замовникам. Проблема white papers не вирішена в наших вендорів, хоча по великому рахунку – це їх робота, їх вже десятки й сотні на їх материнських сайтах і близько нуля в Україні. Але тим більше на цьому фоні зростає цінність викладачів, як Pupena San – це ваші найближчі партнери, ваш золотий фонд.

Тому коли ми кажемо, що в замовників домінує культура 2.0 і це є головним бар’єром в русі 4.0 – то хіба в цьому вина замовників? Я глибоко переконаний, що саме пропозиція в хай-тек може формувати й відповідний попит та змінювати культуру ринку. Подивіться на ринки ІТ – десятки тисяч молодих людей йдуть навчатись на ІТ не тільки тому, що стимули вищі. Вони не змогли б навчатись, якби не було цілої нової інфраструктури знань, яку ІТ збудували за останні 10 років.

**********

Закінчити хочу на позитиві. Я сказав, що ми 3-ій рік ходимо кругами – насправді, це не зовсім так.  Кафедри так чи інакше потрібні ринку й чимало з них розвиваються. І багато нових ініціатив – від WorldSkills до створення Технічного комітету при Держстандарті, і т.п. ми всі починали разом. І АМКР провів таки спеціальність «мехатроніків» через Міносвіти й не без співпраці з Кафедрами. І вендори розуміють ситуацію – згадаємо тут тільки 2 наших кращих партнерів з  Phoenix Contact та Festo. Про це ми ще напишемо.

Але якщо говорити про точки росту, про ті драйвери, які визначають чи піде крива освіти вверх, чи дійсно пора хоронити Систему зі всіма її Кафедрами – то мій висновок однозначний, – майбутнє за Pupena San. Ніяке Міносвіти ні при яких урядах не створить конкурентоздатні та потрібні ринку освітні та просвітні продукти. Потрібні багатьом замовникам вже «на вчора». Pupena San – створять, точніше – вже створюють.

P.S. образ Pupena San навіяний колегами, яких я щодня бачу в мережі та їх діями щодо популяризації знань  – як Олександр Пупена, Павло Галкін, Вікторія Воропаєва, Максим Савельєв,  та інші. Трансформувати свою Кафедру до умов 21-го століття чи залишати її в минулому – це ваш власний вибір.  Але я точно знаю,  що ви сьогодні потрібні один одному і  разом ви сильніші.  Починайте саме з цього. Щодо кращих прикладів кафедр – вже або на шляху трансформації до нового стану, – дякую Сергію Батюку та кафедрі АТЕП КПІ за конструктивну критику наданого тексту та надання можливості побачити дійсно кращі зразки навчального процесу, який і має бути в новій системі освіти. 

Update 2018: новий “шлягер” випущений кафедрою ІАСУ-НУХТ – про кіповця микиту та devops

Юрчак Олександр