Без категорії

«Индустрия 4.0» является одной из наиболее перспективных концепций, с которой эксперты связывают наступление новой эры в промышленности. Согласно этой концепции, оборудование будущего будет состоять из интеллектуальных устройств, способных передавать релевантную информацию, принимать локальные решения и устанавливать связь между собой (технология М2М). В конечном счете, все это приведет к обмену большими объемами данных в рамках, например, Интернета вещей.

Производство — один из важнейших столпов как мировой, так и европейской экономики. Однако в последнее время эта сфера претерпевает радикальные изменения: происходит конвергенция промышленного производства, цифровые технологии смещают существующие парадигмы и открывают новые перспективы в области промышленной политики. В будущем изготовление товаров с индивидуальными характеристиками будет стоить столько же, сколько и массовое производство. При этом предприятия будут тратить меньше ресурсов и предлагать более привлекательные условия труда. Небольшие местные заводы станут ближе к рынкам и клиентам — так мы создадим условия для городского и регионального производства. Его высокая гибкость сократит растущие траты и снизит барьеры для выхода на рынок, что откроет новые возможности для инвестиций и инноваций.

Таким образом, изготовители компонентов автоматизации должны работать над созданием интеллектуальных решений, которые позволили бы компаниям превратить всю систему производства в «умное» предприятие. Необходимый элемент такого перехода — интеллектуальные устройства в составе оборудования, которые могут локально выполнять определенные функции и обмениваться данными со всеми участниками производства: процессами, другими машинами и компонентами, роботами, ERP-системами, логистическими программами и персоналом.

В контексте «Индустрии 4.0» часто упоминаются сетевое взаимодействие, большие объемы данных, а также разработка инновационных устройств. Для того, чтобы воплотить в жизнь концепцию «умного» предприятия, такие простые компоненты, как переключатели и блоки управления в устройствах и системах, должны быть преобразованы в коммуникационные интеллектуальные устройства, которые в режиме реального времени экономично передают данные облачным сервисам с помощью Интернета вещей.

В будущем продукты, изготавливаемые на «умных» предприятиях, будут сами «говорить» оборудованию как, где и кем они должны быть изготовлены. Машины будут самостоятельно сообщать информацию о своем состоянии, а компоненты будут автоматически предупреждать об оптимальном сроке для технического обслуживания или ремонта. Для реализации такой концепции детали, машины, узлы, элементы управления, ERP-системы, а также персонал должны иметь возможность обмениваться друг с другом данными с целью оптимизировать процесс производства. Для этого необходимы сбор и оценка релевантной информации о компонентах, установленных в машине или системе. Следовательно, существует потребность не только в сенсорах с соответствующими характеристиками, но и в технологиях передачи и анализа данных. На сегодняшний день уже существует множество сложных устройств с собственной электроникой, которые соответствуют этим требованиям. Тем не менее, большое количество простых компонентов, таких как кнопки, сигнальные устройства, переключатели, датчики и исполнительные устройства, на производственной линии еще, по большей части, не включены в сеть. Вместо этого, они связаны с контроллером через сложную цепь управления. В результате, поломка или неисправность этих устройств или подключенных компонентов может вызвать серьезные проблемы.

Главной особенностью «Индустрии 4.0» станет возможность интегрировать самые простые стандартные устройства в сеть. Это позволит значительно улучшить процесс производства и реализовать комплексное интеллектуальное решение в рамках «умного» предприятия. Для достижения стоящих перед «Индустрией 4.0» целей крайне важно обеспечить экономичное расширение сетевого подключения для простейших компонентов.

Компания Eaton, мировой эксперт в области управления энергией, разработала собственный уникальный подход к «Индустрии 4.0», который заключается в интеграции как можно большего ряда функций в одном компоненте с целью сократить протяженность электропроводки и сделать все датчики и исполняющие устройства интеллектуальными. По мнению специалистов Eaton, оптимальная стратегия развития заключается в децентрализации интеллектуальных систем оборудования. Это означает, что необходимо «наделять интеллектом» каждый компонент электрической или гидравлической системы, а не создавать единую интеллектуальную систему автоматизации. Таким образом, в основе управления оборудованием лежит децентрализованная интеллектуальная модель, которая становится возможной благодаря уникальной технологии Eaton SmartWire-DT (SWDT). Это интеллектуальное коммутационное решение для распределительных щитов, которое объединяет электрическую и гидравлическую системы в единую архитектуру управления.

Расширенные средства диагностики считаются одним из ключевых требований для реализации концепции «Индустрии 4.0». Сочетание автоматических выключателей РКЕ и технологии SmartWire-DT позволяет тщательно контролировать состояние приводов: обработка релевантных данных (таких как фактический ток двигателя, тепловая нагрузка и рабочее состояние), а также их непрерывный контроль и анализ возможен без дорогостоящих аналоговых технологий ввода/вывода. Таким образом, компании Eaton удалось преобразовать распределительные устройства в интеллектуальные компоненты. Такие «умные» устройства, как РКЕ, способны взаимодействовать с любым ПЛК в открытой архитектуре. Это важное достижение позволяет компании предлагать полностью совместимые с «Индустрией 4.0» решения. Например, полученные от РКЕ данные могут быть использованы для выявления регулярной перегрузки и своевременного устранения проблемы.

Такие пропорциональные распределители компании Eaton, как AxisPro, помогают повысить быстроту, точность и повторяемость операций, что увеличивает скорость производственного процесса и сокращает число сбоев. Его встроенная интеллектуальная система упрощает традиционно сложные методы управления. Распределитель AxisPro КВН можно настраивать с помощью ПО Pro-FX — это поможет упростить управление оборудованием для производителей машин и конечных пользователей. Конструкция Plug and play («подключай и работай») сокращает время сборки, а способность распределителя прогнозировать потенциальные проблемы с ТО повышает надежность машины. Система диагностики клапана обеспечивает его надежную и долговечную работу.

Благодаря системе SmartWire-DT, становится возможным объединение различных элементов: датчиков и исполнительных устройств, распределителей для защиты двигателя и преобразователей частоты, управляющих и сигнализирующих устройств, предохранителей, панелей оператора и программируемых логических контроллеров (ПЛК). Эта технология выполняет двойную функцию: с одной стороны, осуществляет передачу аналоговых и цифровых сигналов, с другой — обеспечивает все элементы электроэнергией. Архитектура и встроенные средства диагностики такой системы обеспечивают простоту интеграции в промышленные сети.

Технология SmartWire-DT помогает снизить затраты на монтаж до 85%, а также повысить коммерческую гибкость и эксплуатационную готовность машины.

Уже сегодня решение SmartWire-DT поможет создать распределенную интеллектуальную систему и успешно выполнить функции, необходимые для реагирования и принятия локальных решений, что повысит эффективность и производительность как отдельной машины, так и целой производственной линии или всего завода.

Технология SmartWire-DT помогает снизить затраты на монтаж до 85%, а также повысить коммерческую гибкость и эксплуатационную готовность машины. Производителям оригинального оборудования, которые ориентируются на высокотехнологичный подход, и конечным пользователям система открывает доступ к исчерпывающим данным, получаемым от машин, тем самым увеличивая производительность, периоды бесперебойной работы и упрощая ТО — и, в конечном счете, максимально используя потенциал «Индустрии 4.0». Эта технология также помогает сократить время на инжиниринг и повысить гибкость при проектировании, монтаже, вводе в эксплуатацию или внесения изменений в процесс производства или производственную линию.

Для перерабатывающих и производственных предприятий основным преимуществом SmartWire-DT служит безошибочная работа. Для этого необходима дополнительная информация, которая позволит получать данные о компонентах или статусе процесса в режиме реального времени. Эти данные позволяют операторам заранее принимать меры с целью предотвратить остановку оборудования, которая может привести к сбою всего производственного процесса. Способность SmartWire-DT передавать такую расширенную аналоговую информацию от простых распределительных устройств, как текущие значения, данные о фактическом состоянии перегрузки двигателей или результаты подробной диагностики ошибок, является основным требованием для удовлетворения растущих потребностей производства в этой сфере.

Чтобы продемонстрировать преимущества коммуникационной системы Eaton, представим завод, где функционирует более 250 электроприводов и 50 пунктов управления. Для изготовителя распределительных щитов и панелей управления система SWDT обеспечивает экономичный, быстрый и эффективный монтаж без сбоев. На объектах такого масштаба технология SmartWire-DT может снизить протяженность поперечной электропроводки с 1 км до 50 м. Для конечного пользователя особенно важны прозрачность данных и диагностические возможности SmartWire-DT. При возникновении проблемы систему можно исследовать удаленно. SmartWire-DT дает достаточно информации от одного электропривода, чтобы оценить ситуацию, диагностировать проблему и предпринять шаги по ее устранению.

Как создатель платформы SmartWire-DT и интеллектуальных устройств, компания Eaton занимает активную позицию в мире «Индустрии 4.0», являясь экспертом в сфере инноваций и управления энергией. С помощью интеллектуальных устройств осуществляется достижение более экономичного, высокотехнологичного и эффективного производственного процесса, что ведет к развитию и становлению «умного» предприятия.

Источник: Материал опубликован в журнале «Электротехнический рынок» №3 (69) Май-Июнь

Другие публикации по этой теме:

• Eaton смотрит в будущее
• «Умные компоненты» повышают конкурентоспособность

Независимое информационно-маркетинговое агентство CIS Events Group, организатор популярных специализированных мероприятий в Украине, Казахстане, России, Беларуси (ИТ, бизнес, коммуникации, автоматизация), заявило о поддержке инициативы «Индустрия 4.0» на украинском рынке высокотехнологичной промышленности и присоединении к Хартии «Індустрія 4.0 в Україні».

Цель движения «Индустрия 4.0» – объединить бизнес-ассоциации, сообщества и участников рынков ІТ-технологий, промышленных систем управления, инжиниринга и машиноприборостроения, ученых и педагогов с целью ускоренного развития украинских производств с высокой добавленной стоимостью.

Подписание Хартии инициировали две общественные организации – Ассоциация «Інноваційний розвиток України» (UAID) и «Ассоциация предприятий промышленной автоматизации Украины» (АППАУ). К движению уже присоединились: Майкрософт-Україна, АББ Лтд, Люксофт-Україна, Фенікс Контакт Україна, «НРЕ Україна», ВГ «Техінсервіс», IT-Enterprise, Blockchain.fund, АрселорМіттал Кривий Ріг, Saturn Data International, УкрТрансНафта, Азов Контролз, uMuni, IBC, АППАУ, UAID, HUB 4.0 а также «Львівський завод радіоелектронної, медичної аппаратури». 

Участники договорились о взаимодействии в просвещении рынка, его информировании о технологиях 4.0, коммуникациях с европейскими и мировыми объединениями в области четвертой промышленной революции, разработке отраслевых дорожных карт, создании и развитии инновационных и хай-тек-кластеров и др.

Круглый стол, в рамках которого планируется начать разработку конкретного плана действий, состоится 28 июля в Киеве. Регистрация на участие в мероприятии открыта – присоединяйтесь сегодня, чтобы уже через десять лет Украина вошла в число высокотехнологичных развитых стран мира!

 

17 серпня (2016 р) відбувалась розширена зустріч представників хай-тек сегментів (ІТ, пром. автоматизації) – та експертів В2В маркетингу й продажів з клубу B2B Ukraine. Зустріч вийшла цікавою та продуктивною як на обміни, так і нові ідеї щодо того, як протидіяти трендам «голодних ігор».

В засіданні взяло участь близько 30 чоловік – представників вказаних сегментів, але також інших – фармацевтичної асоціації, машинобудування, піар- та розвиткових агентств. Тема – є спільною для багатьох ринків й тому притягує. Натомість, ми очікували більше представників наших вендорів – їх було зовсім мало й з урахуванням контексту дискусії, яка тягнеться в АППАУ з лютого, це певний тренд. Але про це – далі.

Виступи спікерів – якою є картина ігор, погляди з різних сторін

На початку Олександр Грошев, заступник директора «Блюменбекер-Україна», представив 3 головні сценарії – з чисельними прикладами та деталями. На думку Олександра, якщо ви не є “привілейованим” інтегратором  (прескрипція бренду-вендора + найвищий статус його партнера) та-або не використовуєте корупційні методи, то шанси виграти подібні тендери – мінімальні. Ніякі ваші компетенції-експертиза-досвід і навіть міжнародний статус німецької інжинірингової компанії, тощо – не допоможуть. Й перш-за все тому, що ви ніколи не отримаєте від місцевого вендора відповідні цінові преференції, а оцінюють українські замовники найбільше й саме по них. Знову ж, мова про 90% випадків в ситуаціях «почти запад» й «восток». Презентацію Олександра можна переглянути тут.

Рис. 1 Олександр Грошев під час виступу

Олександр Юрчак знову поставив питання про причини «голодних ігор» – мова тільки про «відсталих, корупційних та бідних замовників», чи все ж частина проблем є і на стороні вендорів та інтеграторів? Демонстрація на прикладах «10 типових та характерних фактів промислової автоматизації» розвіює ілюзії про постачальників продуктів та рішень як «білих та пухнастих». Від провальних темпів впровадження інновацій на українському ринку, нульового прогресу в освіті-просвіті замовників – й до невміння розібратись в закупівельному центрі замовника, визначити мотиви різних груп ЛПР-ів та відсутності ефективних меседжів для них… – перелік «гріхів» вендорів та інтеграторів далеко більший за умовну цифру 10. Очевидно, що частина проблеми «ігор» – саме на їх боці.

Рис. 2 Олександр Юрчак про причини “голодних ігор”

Надія Мартинів, представник тренінгового агентства SellClones, освітнього партнера АППАУ, представила результати тестування представників ринку пром. автоматизації в навичках продажу. Загальний результат – «нижче середнього». В аудиторії виник ряд запитань до методики тесту й зав’язалась дискусія щодо результатів. Водночас, загальна оцінка інших експертів В2В – «так і є, – навички продажу слабкі на більшості В2В ринків», і було б дивно, якби картина на ринку АСУ ТП була принципово іншою.

Рис. 3 Надія Мартинів звітуе про результати тестування “навичок продажів”

Вікторія Березіна, консультант та бізнес-тренер на різних В2В-В2С ринках, має чималий досвід роботи з менеджерами по закупках, в тому числі сама проводить для них тренінги. Відповідно вона знає в деталях тенденції як на стороні замовника, так й від постачальників. Вікторія представила 2 головні тези щодо ситуації «ігор».

1. Так – в умовах кризи замовник дійсно шукає оптимізації витрат й тому відділи закупівель мають величезний пресинг від СЕО. Вікторія пояснила на простому прикладі, що в очах СЕО утримання прибутку через зниження витрат значно простіше, ніж збільшення ціни чи обсягу продажу продукції. Так завжди було, є й очевидно буде – і всі постачальники мають це добре пам’ятати.
2. Самі закупівельними коментують ситуацію з продавцями так, що останні просто не вміють пояснити в чому вони кращі. «Ми більш якісні (і далі перелік характеристик)» – не проходить. Просто тому, що а) так всі говорять, б) це ніяк не впливає на оцінку в рамках виставленого ТЗ. Отже, як діяти закупівельникам? – звісно, оцінювати виключно по ціні.

Рис. 4 Вікторія Березіна під час роботи в групах

Сергій Сагун, керівник департаменту IT-Enterpirse, представив презентацію та прокоментував чимало запитань щодо е-закупівель. Головні тези виступу:

• Комерційні платформи як SmartTender.biz сьогодні є широко розповсюдженими в промисловості – їх використовує вже понад 20 тис підприємств. Отже – це очевидний тренд.
• Потрібно розуміти, що масовий перехід на е-закупівлі великих підприємств і є свідченням позиції перших осіб в боротьбі з корупцією всередині підприємства та великими витратами на вхідну логістику.
• Процедури, що лежать в основі автоматизованих схем прийняття рішень повністю визначаються самим замовником й можуть відрізнятись підприємство від підприємства.
• Система публічних закупівель ProZorro вже є обов’язковою для всіх держ. закупівель. Вона не є панацеєю від всіх можливих зловживань чиновників старої системи. Але на відміну від комерційних платформ, система є дійсно прозорою й існують чимало механізмів публічного контролю та перевірок. Ви можете також апелювати та задавати питання організаторам тендеру – вони зобов’язані давати відповіді на всі питання.

Рис. 5 Сергій Сагун детально розповідає про переваги комерційних е-платформ

«Сіменс» та «Шнейдер» – питання лідерства серед вендорів загострюються

Вперше за історію проведення своїх публічних заходів ми чули таку кількість критичних відгуків на адресу 2-х беззаперечних лідерів ринку по обсягах продажу – дочірніх філій в Україні світових брендів Siemens та Schneider Electric. Серед найм’якіших заяв – «солдати CRM». Серед різкіших – на жаль, вже звичні українцям і тим більше в епоху «голодних ігор» – «кланова система», «корупція», тощо. Кількість коментарів на цю тему пояснювалась ще й наявністю в аудиторії представників інших галузей – їм прийшлось пояснювати деталі, чому позиція цих 2-х брендів є суттєвим фактором «голодних ігор».

Якщо коротко резюмувати всі виступи та коментарі, то ця позиція є одним з головних факторів впливу оскільки –

• Ці бренди домінують на більшості промислових ринків. Це означає величезний інстальований парк і відповідно те, що замовники частіше всього закладають в тех. завдання їх продукцію. В ринку не виникає сумнівів у технічній досконалості та високій якості продукції цих брендів, їх інноваційності. Якщо ширше брати – ринок продуктів для АСУ ТП на 90% належить західним брендам, українські виробники тут нішеві. Отже, будь який інтегратор може зіткнутись з ТЗ замовника «контролери мають бути від «Сіменс» (чи «Шнейдер»)».
• Водночас – й ще до настання кризової ситуації ці бренди майже повністю закрились до будь-яких нових партнерів. Особливо це стосується «Сіменс». Мало того, що вони не розвивають партнерську мережу – будь-якому новому гравцю, навіть міжнародній інжиніринговій компанії неможливо отримати в Україні будь-які цінові преференції на обладнання – так необхідні в тендерах, де все вирішує ціна. Мова як про разові умови, так і про більш середньо-довгострокові умови партнерства. Чимало інтеграторів просто не можуть отримати будь-які конкретні пропозиції – на яких умовах вони могли б стати партнерами «Сіменс». Їх просто відсилають до інших партнерів «Сіменс», – як правило, прямих конкурентів цих інтеграторів.

Показовим на цій зустрічі є кейс «розвитку партнерства» який представив заступник директора «Залізничавтоматика» Євген Панченко. «Залізничавтоматика» є для «Шнейдер Електрик» провідним інтегратором та партнером з 1994 року. Якщо коротко – це історія 2-х тендерів, де постачальник просто «кидає» свого партнера на постачанні обладнання, де інший, новоспечений «партнер» поставляє обладнання …. зовсім не від «Шнейдер», і яке до того ж працює не коректно. В результаті сьогодні на цих підриємствах не працює жоден з інтеграторів, – але і також не працює і сам “Шнейдер”. Кейс на грані повного абсурду є наглядним прикладом ситуацій LOST-LOST й пізніше ми детальніше розповімо про нього.

Рис. 6 Євген Панченко виступає з кейсом “розвиток партнерства”

Резюмуючи ситуацію з цими брендами – непрозорість політик, закриття та вибудовування штучних бар’єрів до нових учасників ринку, ігнорування запитів спільнот та окремих фірм, і, насамкінець, «кидки» власних партнерів, – ось характеристики «лідерства», як їх описують учасники ринку. За останні 6 місяців вникання в ситуації «голодних ігор» ми багато наслухались таких історій від інтеграторів з Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя та Маріуполя.

Два слова в цьому контексті про позицію АППАУ. Враховуючи різні інтереси членів асоціації та визначальний принцип колективного прийняття рішень, АППАУ весь час намагається залишитись в ролі модератора подібних ситуацій та займати нейтральну позицію. Ми з великою повагою відносимось до всіх гравців ринку, а пріоритетність якісних пропозицій звучить у всіх наших заявах та документах.

Коментар АППАУ від листопада 2017 (це звіт – від серпня 2016): ситуація з рік значно змінилась – “Залізничавтоматика” знову є партнером “Шнейдер Електрик Україна” й разом проводять спільні акції. А обидва згадані бренди є членами АППАУ. Водночас, ситуація з тендерами та ситуаціями “голодних ігор” продовжується.

Робота в групах – пропозиції протидії сценаріям «голодних ігор»

Цікавою та корисною для всіх залучених сторін була робота в групах. Чимало часу зайняли при цьому роз’яснення представникам інших сегментів як працює ринок інжинірингових послуг в АСУ ТП. Скажімо, чимало консультантів ніяк не могли зрозуміти чому інтегратор тижнями може опрацьовувати проект, щоб видати техніко-комерційну пропозицію і робить це безкоштовно. Чому стільки розмов про тендери на обладнання, – «а де ж послуги?». Перша реакція консультантів – «це неправильно!, це – не професійно!» Зрештою, усвідомлення справжніх реалій «голодних ігор» в цьому сегменті ринку приходить до всіх – і стає очевидним, що простих рішень тут бути не може. І ми б так не називали цю ситуацію, якби наші замовники дійсно оцінювали вартість інженерних послуг, так як вони цього вартують.

Рис. 7 Ростислав Шерстюк про особливості ринку інжинірингових послуг в АСУ ТП

Виступи 3-х груп та їх пропозиції щодо рішень 3-х типових ситуацій можна резюмувати таким чином:

1. Методи короткострокового впливу

a. Покращувати розуміння закупівельних центрів, мотивації різних ЛПР-в та більш ефективно вибудовувати власні сценарії впливу

b. Покращувати стан «конкурентної розвідки» – виявляти та вчасно протидіяти – й, перш за все, проти неякісних постачальників продуктів та послуг

c. Покращувати власний рівень навичок ведення перемовин

d. Вибудовувати відносини з першими особами (С-рівень), фокусуючи при цьому на економічних та фінансових KPI

2. Серед середньо- договстрокових методів впливу були вказані

a. Замовникам однозначно потрібна «вакцинація» – широке інформування власників, перших осіб, служб безпеки про наслідки неякісних пропозицій. Це має бути публічна інформація, навіть якщо не завжди можливо називати всі імена. З часом тільки це може стати «прививкою» від постійних намагань економити за рахунок якості.

b. Всім постачальникам необхідно покращувати знання та компетенції сучасних промислових стандартів та визначення KPI. Зокрема, це є необхідною умовою для розмови з просунутими західними філіями (кейс №3, де згадувався стандарт ISO 22400).

c. Інтегратори мають використовувати всі можливості для кооперації з вендорами-міжнародними брендами – це дає змогу легше входити в міжнародні бренди – замовники, що вже працюють в Україні.

d. Власне, інтеграторам потрібно краще кооперуватись з вендорами-брендами на всіх рівнях і у всіх випадках. Але коли вендори зловживають своїм становищем – потрібно сміливіше використовувати наявні в них політики compliance. Достатньо дзвінка чи листа (координати є на кожному сайті) – і нехай далі західна штаб-квартира розбирається зі своїми українськими «імпровізаціями» на місці.

e. Всі постачальники продуктів та послуг мають значно покращувати свою ринкову диференціацію та будувати справжнє ідейне лідерство в конкретних проблемах ринку та рішеннях. Тоді питання ціни не буде настільки домінантним.

Головні підсумки зустрічі

Отже, як ми можемо підсумувати результати зустрічі зі свого боку? Нижче декілька пп, – радше рефлексії:

1. Разом ми значно доповнили та розширили спільне розуміння ситуації «голодних ігор». Від «чорно-білої картинки» ми перейшли до кольорової, де насправді є багато відтінків і не тільки сірого. І для декого це можливо є певним зсувом парадигм

a. Питання не тільки в «поганих замовниках» – ми ясно побачили, що вендори та інтегратори далеко «не білі та пухнасті».

b. В цілому їм всім дуже не вистачає справжніх середньо-довгострокових стратегій розвитку ринку та замовників, а також сучасних методів маркетингу та продажу. Домінантний метод «Ціна – Знижка – Хабар» – є просто відображенням цього стану речей.

c. Ми краще зрозуміли також, що «не закупівельники погані», – а що СЕО мають безпрецедентний тиск на фінансові показники, і метод обрізання “костів” (витрат) завжди був і є домінантним в умовах кризи. Зрештою – хіба ви дієте не так само по відношенню до власних витрат? Тому саме в фінансово-економічних показниках і має бути стратегія диференціації та «шлях до серця» СЕО. Однак сьогодні інтеграторам та вендорам цього дуже бракує.

d. Ми також побачили, що е-закупівлі мають чимало можливостей, а не тільки загроз. Нинішній показник рівня конкуренції як “2,6 на тендер” є дуже низьким і власне більшість постачальників з нашої аудиторії не є учасником е-торгів. А значить ми не використовуємо можливості, які поруч.

2. Ми не вперше ставимо питання про справжнє лідерство серед вендорів-брендів, але вперше ця зустріч – причому з подачі самих учасників, – вивела дискусію в публічну площину з прямими звинуваченнями 2-х брендів лідерів. Їх позиція сьогодні – суттєвий фактор подальшого розвитку сценаріїв “голодних ігор”. І якщо «вакцинація» замовників ще в майбутньому, то для «Сіменс-Україна» та «Шнейдер Електрик-Україна» час, здається вже прийшов. Наш єдиний мотив робити різкі заяви учасників ринку публічними – це, все ж, спрямувати ці сценарії в позитивне русло для всього ринку, – а не лишень для власних «фортець», які сьогодні вибудовують ці 2 бренди у власних інтересах. Публічність, прозорість комерційних політик та відкритість до співпраці – це риси лідерства сьогодні будь якого ринку. І тим більше в наші часи, і тим більше коли цього вимагають учасники ринку та нашої спільноти прямим текстом.

3. Вироблені пропозиції протидії голодним іграм засвідчують про переваги колективного розуму та шляху. Ми швидко дійшли згоди й виробили конкретні пропозиції – причому в різнорідному товаристві. Для нас це говорить про потенціал та перевагу зібрань експертів різних ринків – ширша картина, різні погляди та дебати швидше стимулюють вироблення оптимальних пропозицій та спільної аженди розвитку.

Насамкінець, хочемо закликати всіх учасників ринку активніше приєднуватись до подібних зібрань. Свою власну стратегію консолідації гравців та розвитку ринку ми декілька років тому назвали як подорож (journey). І як в кожній подорожі є моменти кризи, є відкриття та знахідки, є радість, що ми переживаємо разом. Це неможливо відчути чи до кінця уявити, коли ви просто читаєте звіт, чи навіть потім щось дискутуєте в Фейсбуці. Там треба бути – щоб спілкуватись та разом переживати ці моменти. Саме подібні зустрічі – одна за одною, – сприяють справжньому взаєморозумінню, діалогу, рішенням проблемних ситуацій та зрештою – тому розвитку, до якого ми всі прагнемо.

До нових зустрічей в вересні.

П.С. В той же вечір, після закінчення зустрічі ми взнали про кейс «вакцинації» з ІТ-сектору – там і про бренди, і про якість послуг. Дуже повчально

 

Загальна чисельність працівників KAESER KOMPRESSOREN приблизно 5000 чоловік. Основна мета – орієнтованість на потреби замовника в поєднанні з інноваційною продукцією і комплексними рішеннями.

Детальніше про компанію KAESER KOMPRESSOREN див на сайті: http://www.kaeser.ua/

Підписання Хартії ініціювали дві громадські організації – Асоціація «Інноваційний розвиток України» (UAID) і «Асоціація підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). Компанія KAESER KOMPRESSOREN LLC стала вже 21-м підписантом Хартії.

Мета руху «Індустрія 4.0» – об’єднати бізнес-асоціації, співтовариства і учасників ринків ІТ-технологій, промислових систем управління, інжинірингу та машиноприладобудування, вчених і педагогів з метою прискореного розвитку українських виробництв з високою доданою вартістю.

Учасники домовилися про взаємодію в просвіті ринку, його інформуванні щодо технології 4.0, комунікації з європейськими та світовими об’єднаннями в області четвертої промислової революції, розробці галузевих дорожніх карт, створенні та розвитку інноваційних і хай-тек-кластерів та ін.

Круглий стіл, в рамках якого планується почати розробку конкретного плану дій, відбудеться 28 липня в Києві. Реєстрація на участь у заході відкрита – приєднуйтесь!

Запрошуємо взяти участь у Конференції “Технічний день автоматизації. Парадигми побудови систем керування технологічними процесами”, яка відбудеться 20 липня з 14:00 до 18:30 у Київському національному університеті будівництва та архітектури (КНУБА).

Організатор: компанія “Інноваційно технічні рішення”.

Організаційний партнер: КНУБА.

Інформаційні партнери: asu.in.ua , АППАУ.

Загальна мета конференцій ТДА – просвіта молодих спеціалістів та студентів в області сучасних засобів, принципів, методів та практик автоматизації технологічних процесів і споріднених галузей та популяризація спеціальності серед молоді.

Формат конференцій ТДА – напівформальні доповіді спікерів та неформальне обговорення/спілкування

учасників.

ТДА не являється офіційним заходом!

Цілі ТДА16-1:

1. Обмін знаннями та досвідом використання різних парадигм побудови автоматизованих систем керування.
2. Визначення кращих підходів різних парадигм для означення потенційних шляхів розвитку вітчизняних контролерів (Інноваційно-технічні рішення).
3. Означення напрямків розробки вітчизняних інтелектуальних засобів, в т.ч.: розподілених засобів вводу/виводу, інтелектуальних датчиків/ВМ, конвертерів/шлюзів.

Дискусійні моменти та ключові фактори, що винесені на ТДА16-1:

• програмування vs конфігурування
• розподілене vs централізоване
• відкрите vs закрите
• пропрієтарне vs стандартне
• вітчизняне vs зарубіжне
• циклічне vs спорадичне
• нове але функціональне vs класичне і перевірене
• термінологія
• обслуговування
• IIoT vs закритих (в собі) систем

Детальна програма заходу – за цім посиланням

Місце проведення: Київський національний університет будівництва та архітектури (КНУБА), м.Київ, проспект Повітрофлотський, 31, головний корпус, аудиторія 138

Час проведення: с 14:00 до 18:30

Бажаючі відвідати захід – пишіть в коментах події, або на info@appau.org.ua

Вебинар 4 августа, в 11:00. Проблемы лояльности партнеров к вендорам давно есть на большинстве сложных В2В рынков. А во времена рецессии дистрибуторы, системные интеграторы, инжиниринговые компании становятся еще более чувствительными к новым ценовым возможностям – ведь нужно выживать.

И зачастую, вендоры с партнерами играют в бесконечные «скидочные» игры, теряя фокус на том, что обеспечивает не выживание, а совместное развитие своих заказчиков и всего рынка.  Возможно ли и как сбалансировать стратегии выживания и развития в коммерческих политиках вендоров – расскажем об этом на вебинаре 4 августа.

В программе:

• 5 скоростей (уровней) в управлении каналами продаж – основа коммерческих политик
• Как оценивать добавочную ценность интегратора
• Упущенные возможности на территории заказчика
• Принципы выстраивания совместных программ развития

Вебинар предназначен в первую очередь для коммерческих руководителей и ответственных за каналы продаж крупных вендоров, но будет полезен и другим категориям руководителей, менеджеров по маркетингу и продажам торговых компаний из сложных В2В рынков.

Вебинар состоится: 4 августа с 11 до 12 часов

Ведет вебинар – ген. директор АППАУ Юрчак А.В., директор консалтинговой компании В2В Ray.

Главный опыт в этой области Александр получил в компании Шнейдер Электрик – он создавал первую сеть интеграторов в Украине в конце 90-ых, затем во Франции участвовал в разработке общекорпоративной политики по системной интеграции, а в 2004-05 руководил направлением системной интеграции в Российской федерации. Взгляд с другой стороны он получил в 2006-09, работая в крупных инжиниринговых и ОЕМ компаниях. Работа в АППАУ в 2011-16 гг. предоставляет большой аналитический материал для глобальных оценок действий вендоров на рынке Украины. 

Для участия в вебинаре заполните, пожалуйста, форму:

28 липня учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні», інноватори хай-тек та просто ті, хто слідкує за процесами інноваційного розвитку зберуться на велику дискусію. Головна мета зустрічі – пошук консенсусу по ряду складних питань впровадження технологій 4.0 в Україні. В цій публікації ми окреслимо контекст зустрічі та наші очікування від неї.

Контекст зустрічі

Термін «консенсус» – означає, що учасники можуть мати різні погляди на предмет дискусії. Отже, з цього й почнемо. На нашу думку, більшість учасників руху згідні з положеннями Хартії (інакше б і не підписували), а саме

• Щодо передумов руху, серед яких нагадаємо ще раз про темпи деіндустріалізації економіки України та ростучі розриви між технологіями та бізнес-культурою промисловців
• Про бачення, принципи та напрямки руху. Серед них Хартія виділяє такі речі, як панівну роль ІТ-сектору, фокус на високотехнологічних сегментах, а також консолідовані дії по напрямках просвіти ринку, росту його культури, побудові галузевих дорожніх карт тощо.

Водночас, попередні зустрічі показують ряд розбіжностей або ж просто неузгоджених позицій, які в перспективі можуть наростати. Ці позиції в основному стосуються різної природи 3-х таборів наших інноваторів руху 4.0 – АСУ ТП, ІТ та «інфраструктурних інноваторів» (всіх, хто створює в Україні інфраструктуру інновацій)

1. Українська промисловість залишається дещо абстрактною річчю для ІТ-сектору або ж однаковою серед інших, в той час як для АСУ ТП – це основа основ. На перший погляд, це не є розбіжністю, але рівно до тієї межі поки ми не бачимо позицію 3-го табору, й особливо тих їх представників, що створюють сьогодні стратегії національного, державного рівня. При уважному розгляді, не можна не помітити великий дисбаланс в тому, що новостворювані стратегії хай-тек мало стосуються проблеми деіндустріалізації країни. Принаймні, розмов про ІТ за останні роки дуже багато й робиться чимало правильних кроків в розвитку галузі. А в цей час те ж машино- приладобудування продовжують стрімко летіти вниз й очевидно, що ці речі ніяк не пов’язані між собою на рівні державних стратегій. Простіше кажучи, весь хай-тек в нас зводиться до ІТ.
2. В ІТ багато говорять про стартапи, малий та середній бізнес. АСУ ТП орієнтується на великі підприємства та проекти, й нових гравців тут не з’являється роками. Звісно, це формує різну культуру та відношення, – в тому числі й міжнародних брендів. Наприклад, «Майкрософт-Україна» активно інвестує в розвиток сотень інноваційних стартапів, давно підняв прапор 4.0, а СЕО компанії Надія Васильєва особисто пропагує ідеї 4.0 в своїх постах на Фейсбук. В цей час ДП «Сіменс-Україна» обмежив себе 5 великими інтеграторами, навіть не починав просування своїх технологій 4.0 (які є флагманом в Німеччині) й назвати будь-кого, хто зацікавлений в українській філії ідеями 4.0 – неможливо. Звісно, можна сказати, що саме тому «Майкрософт» є учасником національного руху, а «Сіменс» – ні, й нема тут що дискутувати. Однак насправді, ці приклади символічні й вони ілюструють різну готовність різних таборів рухати 4.0 в Україні – в брендів з ринку пром. автоматизації ця готовність в рази менша, хоча (згідно п.1) це мало б бути саме їхнім.
3. Але ще більші розриви та консерватизм є щодо кінцевих замовників – на більшості промислових підприємств домінує культура 2.0, характерними ознаками якої є домінування права сильного, величезні крос-функціональні бар’єри, слабкі комунікації, майже нульова співпраця з ринком поза межами виробничих бізнес-процесів, вторинність R&D і всіх хай-тек речей в стратегіях інвестицій. На додаток до всього цього – глибока рецесія, ну а корупція як була, так і залишилась. Типова реакція ІТ на це – експорт в розвинуті країни, в той час як АСУ ТП намотує круги по внутрішньому та найближчим зовнішнім ринкам в пошуку хоч якихось платоспроможних клієнтів.
4. Строкатою також є технологічна картина та підходи до дигіталізації, що по суті є основою 4.0. Це просто чудово, що багато керівників з МЕРТ знають терміни як digital transformation, оскільки вони ж і є колишніми представниками ІТ-бізнесу. Водночас, для широкої спільноти спеціалістів та директорів АСУ –ІТ, не кажучи вже про перших осіб, концепція залишається загадковою. Ми дійсно на початковому етапі й ризики помилок тут можуть гальмувати рух ще на роки. Зокрема, найбільш проблемними є зони «стиків» вертикальної (АСУТП-MES-ERP) та горизонтальної (ланцюжок б-процесів) інтеграції промислових підприємств. Окремо, гостро стоять питання дігиталізації процесів R&D – тут роль технологій 4.0 є білою плямою навіть для наших інноваторів з технологічних хай-тек секторів. В цілому питання пріоритетів та підходів по всім цим зонам є одним з першочергових завдань руху. До десятків «старих» тенденцій, але які все одно ще не впроваджені (як предиктивне обслуговування чи управління активами), сьогодні додаються ще нові, вже базовані на хмарних технологіях та інтернеті речей. В результаті «картинка» в тех. директорів «їде» й куди бігти – незрозуміло. Як наслідок, ми стоїмо – сьогодні ми не знаємо в Україні жодного підприємства, не кажучи вже про галузі, які виробили б свою дорожню карту діджитал трансформації. Між тим, розвинуті країни проходять цей шлях вже роками і їм цілком зрозуміло як рухатись скажімо з 3.0 до 4.0.
5. Є також питання кооперації та розвитку експорту – внутрішній ринок надто малий, що «товктись» на ньому всім разом. Так, питання його розвитку є першочерговими, але це не знімає питання розвитку експорту. Представники промислового інжинірингу та хай-тек переважно зорієнтовані на країни, що розвиваються, ІТ – на розвинуті країни. Де і в чому можлива співпраця, навколо яких експортних продуктів – питання відкрите тим більше, що тренд аутсорсингу дешевих мізків продовжується і вже з ІТ розповсюджується на АСУ ТП та інші сектори. Кінчається тим, що кращі виїжджають.

Теми доповідей та спікери

Відповідно до цього контексту, ми маємо досить високі очікування до заявлених 28-го липня спікерів.

• Розпочне виступи Володимир Панченко, директор Alex Pol Institute та ведучий Київського Економічного Форуму, який цього року повністю буде присвячений темі 4-ої промислової революції. Головні питання до Володимира – чи сумісний тренд деіндустріалізації з розвитком хай-тек бізнесів, а якщо ні, то чому це питання лишається вже стільки років поза фокусом держави. Ну і як наш рух може сприяти «корекції» курсу, якщо така необхідна.
• Євген Саранцов, управляючий партнер blockchain.fund продовжить тему важливості інновацій та розкриє питання нових механізмів прискорення інновацій як блокчейн технології. Питання до Євгена будуть в площині «як це працює, і коли можна очікувати на подібні речі в промислових проектах».
• Олег Михайлов, директор з розвитку бізнесу АППАУ представить те, як сусідні країни підходять до розвитку 4.0, на чому вони роблять акценти і в чому різниця з підходами великих країн як Німеччина чи Франція. Цей бенчмарк особливо важливий на початку нашого руху.
• Колеги з «Майкрософт Україна» та Люксофт відповідно представлять свої напрацювання. Microsoft видається наразі найбільш цілеспрямованим та активним брендом, що рухає технології 4.0 в Україні. Тому цікаво більш детально взнати, як вони розвивають ці технології та культуру інновацій в українському середовищі. Щодо Люксофт – дуже цікаво дізнатись про їхні напрацювання для великих західних замовників, де використовуються вже подібні технології.
• Наступні 3 спікери представлять свої погляди на те, як змінювати культуру 2.0 на 4.0. Антон Авринський, заступник ген. директора з IT–Enterprise розкажуть про своє бачення та досвід роботи з промисловцями та про те, як долати парадигми 2.0. Акценти які будуть розставлені в цій доповіді дуже цікаві, оскільки можуть не співпадати з такими від АСУ ТП. Але побачимо. Далі Олександр Пупена, доцент кафедри ІАСУ НУХТ розповість про свій порівняльний досвід занурення в освітні програми ІТ стосовно наявних в АСУТП. Тут мають бути цікавими тези про те, як швидше переносити кращий ІТ досвід в інші сектори хай-тек. А Микола Скиба, директор Агенції культурних змін представить свої пропозиції як промислові гравці можуть швидше змінювати свої (жорсткі) парадигми тотальної конкуренції на погляди співпраці та спільного розвитку.
• Завершить виступи пара АППАУ та Process Engineering. Ми розкажемо про перші успішні кейси використання методів та технологій 4.0 на підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обговорення в групах

B другому блоці учасникам буде запропоновано обговорити в групах 3 питання:

• Які сектори в промисловому виробництві або ж застосування мають бути цільовими для руху 4.0 та чому?
• Які головні перешкоди учасники бачать у впровадженні таких технологій?
• Якими мають бути 5 пріоритетних напрямків дій в русі «Індустрія 4.0 в Україні»?

Ми плануємо від 5 до 7 груп – 2-3 групи учасників з ІТ ринку, 2 групи з ринку АСУ ТП, а також окрема «економічна» група.

Програма 28 липня також включатиме збір пропозицій про кандидатури до координаційного центру, приєднання нових учасників, а також безперечно багато цікавих знайомств та дискусій під час перерв.

Головне наше спільне завдання на цей день – розширити та сформулювати якомога більш повну картинку хай-тек секторів та показати, як технології 4.0 можуть сприяти їх росту.

Якщо ви ще не зареєструвались, – це можна зробити тут.

 

До спільноти АППАУ приєдналася компанія Kaeser Kompressoren SE – один з провідних світових виробників компресорного обладнання і послуг з виробництва стисненого повітря. Сімейна компанія має штаб-квартиру в м. Кобург (Верхня Франконія). Компанія була заснована в 1919 році. На даний час Kaeser Kompressoren SE представлена мережею філій, дочірніх компаній і уповноважених партнерів у більш ніж 100 країнах.

Основна продукція компанії:

• Гвинтові компресори   
• Гвинтові компресори сухого стиснення  
• Поршневі компресори  
• Пересувні компресори
• Гвинтові вакуумні насоси  
• Повітродувки  
• Стоматологічні компресори  
• Системи підготовки стисненого повітря
• Системи керування виробництвом стисненого повітря  

На ринку України компанія Kaeser Kompressoren працює з 2009 року. Склад готової продукції і запасних частин знаходиться в м. Києві. Компанія представлена також у всіх основних регіонах країни.

Kaeser Kompressoren пропонує розумні рішення в області виробництва стисненого повітря, які відрізняються значною ефективністю й легко інтегруються у ваші системи керування виробництвом і споживанням енергії в рамках «Промисловість 4.0».

 

Алматы, 29 июля 2016 г. – Компания Schneider Electric, мировой эксперт в управлении энергией и автоматизации, предложила Алматы решения для «умного города»

Структурное подразделение акимата АО «Центр развития города Алматы» и Schneider Electric подписали Меморандум о сотрудничестве. Компания предлагает мегаполису внедрение технологий «умного города»: «умное водоснабжение» (AQUIS), «умное теплоснабжение» (TERMIS), «умная передача электроэнергии» (ADMS), «умное здание» (SmartStruxure) и другие.

Таким образом, усилия сторон будут направлены на развитие инфраструктуры города, включая проекты энергосбережения, повышения энергетической эффективности, развитие систем тепло –  и водоснабжения, водоотведения, передачи электроэнергии т.д.

Планируется, что для реализации проектов будут привлечены специалисты из Казахстана.

Стоит отметить, что внедрение инновационных технологий позволит достичь экономии ресурсов до 40%, тем самым, повысить уровень надежности и энергоэффективности инфраструктуры города.

Источник: Управление предпринимательства и индустриально-инновационного развития г. Алматы

 

Зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек секторів 17 серпня. Дискусії та обміни по групах інтеграторів та вендорів промислової автоматизації дозволили ясно ідентифікувати одну спільну проблему – «корінь зла» в тому, що доля проектів та високотехнологічного обладнання сьогодні повністю в руках відділів закупівель. 

Технічні директори, які мали б контролювати відповідність встановленим технічним політикам та критеріям якості, як правило самоусуваються або ж не в змозі контролювати хід тендерів. В результаті, завжди перемагає дешевший постачальник. Це не є тотальна картина на ринку, але вона дуже розповсюджена. Резюмуючи, прислів’я «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» – явно не стосується українських промисловців.

Що робити в таких ситуаціях? Ясної відповіді в гравців ринку немає – кожен намагається знайти свій рецепт. Але вже очевидно, що в програшу саме якісні постачальники продуктів та послуг.

З метою обмінів кращими практиками, а також пошуку механізмів впливу АППАУ разом клубом В2В Ukraine, 17 серпня організують спільну зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек ринків.

В програмі:

• Оглядові виступи та пропозиції
  • Факти, що відбувається на ринку, яка загальна картина, негативні наслідки стратегії «лиш би дешевше»
  • Як змінюють ситуацію на ринку системи як Prozorro
  • Можливі стратегії протидії
• Мозковий штурм в групах – «як протидіяти»

До виступів запрошуються охочі з категорій вендорів, інтеграторів, а також від експертів ринку, хто глибоко аналізував дану тему і володіє ринковою статистикою.

Зустріч відбудеться, 17 серпня з 16 до 19 години за адресою: вул. Хрещатик 27-А, 2-й поверх, НСЖУ

Орг. внесок – 100 грн з учасника заходу.

Для участі в заході необхідна реєстрація. Заявки до участі надсилайте, будь ласка, на info@appau.org.ua. Або заповніть форму: