На початку господар аудиторії, зав. кафедри АТЕП Ковриго Юрій Михайлович привітав гостей, розповів про історію кафедри, її сучасний стан та напрямки розвитку.
Після цього модератор заходу Юрчак Олександр Володимирович представив АППАУ та головні теми круглого столу. Головними питаннями стояли наступні:
- Як покращити підготовку молодих спеціалістів
- Чи потрібна та яка (сервіси, програми…) перепідготовка кадрів для промислових АСУ.
По обох питаннях учасникам пропонувалось обмінятись думками щодо досвіду, погляду на проблемні питання, а також на успішні рішення. Коротко пройдемось по головним пунктах обмінів.
Чи є зворотній зв’язок «Ринок -> ВУЗ-и» ?
Директори «ВДТ-Автоматизація» Калантаренко Андрій Олександрович та директор «Раут-Автоматика» Просяніков Вадим Давидович кажуть: «Розриви завжди є, були і, очевидно, будуть». Молодим спеціалістам не вистачає елементарної практики. Власне, про відсутність «бази практики» відразу заговорили й викладчі кафедр. Просяніков В. Д. вважає, що загально інженерний рівень значно впав.
Але ключове питання при цьому – «А що вам, панове, потрібно?». І тут почалась гаряча дискусія. Питання зворотнього зв’язку «Ринок – ВУЗ-ські програми» виявилось по-сравжньому дискусійним. Професор, зав кафедри АУТС КПІ Теленик Сергій Федорович дуже чітко артикулював: «Нам не потрібна допомога в складанні програм – дайте вимоги до спеціалістів». Однак тут думки розділились: Калантаренко А. О. не впевнений, що такі вимоги можна консолідувати по всьому ринку, Просяніков В.Д. каже, що його досвід у наданні таких вимог до свого ВУЗ-сього партнера (КІСІ) були явно невдалі. Такі програми, на його погляд, реалізуються зовсім не за 1 рік, як це заявляють представники кафедр, а значно довше.
Генеральний директор Phoenix Contact Михайлов Олег Миколайович висловився, – «те, що важливо для визначення навчальних программ – це СТАНДАРТИ в промисловій автоматизації». Олег МИколайович навів приклади підготовки молодих спеціалістів в німецьких ВУЗ-ах, програми яких налаштовані на сучасні європейські стандарти.
Резюме цієї дискусії: зворотній зв’язок необхідний та можливий, – окремі гравці це вже роблять на рівні двосторонніх обмінів. Що стосується всього ринку – це, очевидно, одне з стратегічних завдань АППАУ.
Розриви в підготовці молодих спеціалістів є… але вони не очевидні !
Знову директори Системних інтеграторів та виробників заявили, що прогалини в знаннях та рівні молодих спеціалістів існують і вони значні. Технічний директор «КТС Груп» Мироненко Василь Дмитрович висловився щодо простого принципу відбору молодих спеціалістів – перевірка фундаментальних знань автоматики – електротехніки є обов’язковою. Якщо спеціаліст цього не знає, то тест не пройдений. А таких випадків – все більше.
Однак протилежну точку зору висловив Сергій Георгійович Батюк, технічний директор «Клінкман-Україна». На його думку, рівень випускників кафедр промислової автоматизації зріс в рази. Сучасні молоді спеціалісти вже добре знають, що таки мови програмування МЕК 61131-3, володіють навичками програмування на тих чи інших відомих брендах ПЛК, знають сучасні SCADA. Це абсолютно інший рівень в порівнянні з кінцем 90-их. Сергій Георгійович також не згоден щодо пропозицій використання ресурсу кафедр щодо перекладів для вендорів чи їх залучення до завдань технічної підтримки, які прозвучали від колег. Дискусія знову повернула до теми: «А в чому ж тоді проблеми підготовки молодих спеціалістів?». Сергій Георгійович Батюк вважає, що це питання теоретичної підготовки. Щодо загальних навичок програмування, він вважає, що наші студенти та випускники мають навіть кращий рівень підготовки, ніж західні ВУЗ-и. Важливу тезу також Батюк С. Г. висловив щодо розмежування повноважень та завдань ВУЗ-ів та галузевих інститутів: «Не потрібно ставити перед кафедрами складні завдання по автоматизації технологічних процесів, які (процеси) давно вже не відповідають реаліям ринку». Дещо радикально, хоча, можливо, й вірно, прозвучали слова Сергія Георгійовича, що «тільки перехід на приватну систему навчання та значне покращення в оплаті викладачів врятують ВУЗ-ську систему від повного руйнування».
Просяніков В.Д. опонував, що потрібні спеціалісти не які «просто вміють програмувати», а які системно вирішують комплексні завдання АСУ – від датчика та вторинного прибору – до системи СКАДА; від проектів – до вибору конкретного обладнання.
Щодо цієї вимоги, цікава інша ремарка Батюка С.Г. Він звернув увагу на неадекватність вимог багатьох керівників АСУ ТП (як Інтеграторів, так і кінцевих Замовників) щодо рівня оплати кваліфікованих спеціалістів. Фахівець, що знає основи програмування PLC/SCADA декілької виробників, ІТ-технології та ще й може вирішувати системні завдання щодо рішень АСУ ТП – аж ніяк не може коштувати 2 тис грн. Однак саме з цієї планки деколи починається розмова при працевлаштуванні. Отже, – «платіть по 12 тис грн. і ви відразу знайдете таких спеціалістів», – запевняє Сергій Григорійович. Значна доля істини в цій позиції є – особливо, коли дивитись на ІТ-ринок, який масово споживає випускників кафедр АСУ – і просто тому, що рівень оплати значно вищий!
Андрій Олександрович Калантаренко, реагуючи на ці думки, сказав, що проблема є ще в позиції (чи зрілості?) молодих людей – на ранніх курсах вони не розуміють чого хочуть, і навіщо їм це потрібно. А потім – «вже пізно». «Цілеспрямоване поглинання знань та прагнення до чогось конкретного важливе вже на початкових курсах», – каже Андрій Олександрович.
Резюмуючи, модератор Юрчак О. В. звернув увагу аудиторії, що «диму без вогню» не буває – всі попередні опитування та думки експертів говорять про те, що розриви та прогалини в підготовці молодих спеціалістів є!
Цієї ж думки притримується Ковриго Юрій Михайлович – «проблеми – це ознаки динаміки руху та життя». Питання одне – де саме є ці прогалини, та наскільки вони великі. Поки що, в попередніх опитуваннях АППАУ експерти частіше всього згадують 5 напрямків:
- загально інженерна підготовка, системна інженерія
- обслуговування промислових АСУ
- ІТ – технології
- відмінне знання техніки конкретних брендів
- знання конкретних аплікацій та вміння застосовувати до них системні рішення АСУ.
В той же час, зазначаємо, що дискусія круглого столу не мала консолідації та єдиної думки по цих визначеннях.
Перепідготовка – дискусія тільки починається
Інтерес до попередніх питань та активна позиція всіх присутніх дещо змінили графік заходу – на тему «перепідготовки» часу залишилось вкрай мало.
Олександр Миколайович Пупена, к.т.н. викладач кафедри ІАСУ, НТУХТ зазначив, що в цьому аспекті дуже важливе питання перепідготовки самих викладачів. Ресурс викладачів, матеріальна база, досвід викладання – цілком достатні для організації курсів перепідготовки для різних категорій гравців ринку АСУ ТП. Однак немає механізмів цієї перепідготовки.
Деякі колеги опонували, що «перепідготовка» – не є справою ВУЗ-ів, а це мають бути інші сервісні організації.
Ковриго Юрій Михайлович резюмував, що можливі як ті, так і інші варіанти. Важливий кінцевий результат – сервіси, програми, рівень якості, доступність. Більше того, це потрібно робити випереджаючими темпами, – адже ринок та технології змінюються швидко. Але важливі також механізми, які дозволяють розвинути ці послуги. Пупена О.М. акцентував на своїх очікуваннях до АППАУ щодо організації та розвитку таких механізмів.
Резюме круглого столу
Учасники прийняли наступні рішення:
1. Визначити та консолідувати вимоги ринку до ВУЗ-ської підготовки молодих спеціалістів, – відповідальний, – дирекція АППАУ.
2. Стандартизація: визначити пріоритети серед різних світових стандартів промислової автоматизації та пріоритетних організацій щодо партнерства з АППАУ, – робоча група з ВУЗ-ів та членів АППАУ (визначити – дирекція АППАУ)
3. Відкриті питання – для подальших дискусій та обговорення
- Як організувати «бази практик» молодих спеціалістів та студентів? Який є кращий досвід та практики?
- Як організувати перепідготовку викладачів? – механізми, варіанти, існуючий досвід
- Як робити бенчмарк навчальних програм? – що вже роблять та як наші колеги в інших країнах
- Які вже є практики та програми перепідготовки спеціалістів для промислових АСУ?
Приємною новиною АППАУ, яку озвучив Юрчак Олександр Володимирович було приєднання до АППАУ 3-х нових членів. Криворізького Національного Університету, Харківського Національного Університету Радіоелектроніки, а також одного з світових лідерів автоматизації в обличчі своєї філії «АББ-Україна». Найближчим часом АППАУ детально повідомить про профіль своїх нових членів.
Повний фото-звіт круглого столу АППАУ можна переглянути тут.
Дирекція АППАУ висловлює вдячність всім учасникам круглого столу за активну позицію, а також кафедрі АТЕП НТУУ КПІ в особі Ковриго Юрія Михайловича за можливість проведення заходу Асоціації.
