Дорожня карта подвійного переходу легкої промисловості – драфт версія для обговорення
Робоча група експертів проєкту GDT Textile пропонує для експертного обговорення 1-шу версію Дорожньої карти подвійного переходу легкої промисловості України (далі просто — ДК). Дана ДК напрацьована впродовж листопада – грудня 2024 і є результатом проведених стратегічних сесій, а також окремих аналітичних робіт, результати яких відображені відповідним звітом щодо стану МСП в легкій промисловості.
Даний документ пропонується для обговорення, зворотнього зв’язку та покращень – офлайн обговорення відбудуться на конференції 17 грудня в Києві, й фінальні правки з деталізацією будуть внесені до кінця грудня 2024.
ДК – це інструмент стратегічного планування, що описує ключові напрямки та етапи, необхідні для досягнення цілей у визначеній сфері, в цьому випадку – для цифрової та зеленої трансформації окремої галузі. ДК зазвичай слугує орієнтиром, який дозволяє учасникам галузі розуміти пріоритети, терміни реалізації та взаємозв’язок між різними компонентами змін. Дорожні карти містять опис загального напрямку та бажаного стану, часові горизонти, ключові чинники та сфери змін, індикатори прогресу (метрики), а також рекомендації щодо дій.
Щодо детальних середньострокових стратегій, Дорожні карти акцентують радше на тому “що потрібно зробити та в якому напрямку йти”, тоді як стратегії на тому, “як саме це зробити”, з чіткими інструкціями, бюджетами, відповідальними та графіками. Таким чином, дорожня карта є основою, а стратегія — це її конкретизація.
АППАУ позиціонує галузеві ДК як головний інструмент цифрової трансформації галузевого рівня з 2018 року. Ще тоді, проєктом стратегії Індустрії 4.0 ми передбачали створення в Україні не менш як 5 ДК за ключовими секторами, стратегічних для економіки – харчової промисловості, машинобудування та інжинірингу, ОПК, енергетики та металургії. Однак, вони не були взяті в роботу стейкхолдерами – власне, як і більшість пропозицій цього проєкту. Впродовж наступних років експертні групи АППАУ самостійно напрацьовували низку позиційних документів, серед яких все ще актуальними залишаються гайд по розробці дорожніх карт та, як приклад, проєкт Дорожньої карти цифрової трансформації «Укрзалізниці», обидва датовані 2019 роком.
Завдяки підтримці ПРООН, тільки у 2024 в Україні вперше починаються роботи з розробки галузевої дорожньої карти. На відміну від попередніх років, ця розробка вирізняється значно вищим рівнем консолідації стейкхолдерів, й про це далі.
Методика розробки дорожньої карти в проєкті GDT Textile
В робочу групу по розробці дорожньої карти ввійшли керівники та експерти провідних національних асоціацій (Укрлегпром та АППАУ), 2-х кластерів (Подільський кластер моди та Кластер циркулярної економіки, обидва – члени УКА), 2-х EDIHs (Clotex з Хмельницького та KyivHitech з Києва, що базуються на провідних університетах цих міст), Інституту економіки та прогнозування НАНУ, а також провідних підприємств легкої промисловості – Гіпаніс, Едельвіка, Інтелтекс, Лектра-Україна.
Окрім чинника консолідації, методологія розробки ДК включає наступні важливі риси:
- Інтеграція кращих європейських напрацювань та методик (зокрема, ADMA та SIRI)
- Низка бенчмаркінгових аналізів та досліджень європейських програм (зокрема, Textile pathway та результати проєкту Twin revolution)
- Більш широка й поступова інтеграція стейкхолдерів в обговорення майбутнього галузі легпрому, що досягається серією онлайн та офлайн обговорень.
Натомість методика враховує попередні напрацювання АППАУ та платформи Industry4Ukraine, зокрема, низка важливих рекомендацій походить з посібника «Інструменти промислової політики» від 2020.
Таким чином, загальний фреймворк ДК легпрому представлений на рис. 1
Рис 1. Фреймворк ДК подвійного переходу (ПП) для легпрому
Далі ми коротко пройдемось по кожному Компоненту (К1-К6), представлених на фреймворку й розглянемо головні орієнтири на 2025-27 рр., що пропонуються Робочою групою.
Очікування до експертних спільнот – на 17 грудня й далі
Дані пропозиції є в статусі «драфт» – тобто, 1-ю версією, яка потребує значних доопрацювань за напрямками
- Суб’єктність – краще визначення стейкхолдерів, що беруть на себе відповідальність за реалізацію ДК, включно з державними інституціями
- Баланс – наразі, карта охоплює 9 ініціатив в компоненті «Технології», 6 – в «Підходи та бізнес-моделі», 16 – в категорії Людського капіталу, 20 – у сфері Екологічних та зелених трансформацій, й 19 – в Інноваціях. Водночас чимало ініціатив в нетехнологічних сферах, мають пряме відношення до цифрової трансформації. Чи є цей баланс оптимальним?
- Крос-звязки, інтеграція та оптимізація – багато ініціатив, очевидно, мають пряме відношення до вже існуючих чи майбутніх програм донорів, міжнародних програм тощо. Отже, яким чином ми можемо їх ув’язати, інтегрувати та оптимізувати?
- Профілювання та масштабування – аналогічно, чимало ініціатив потребують кращої специфікації, більш зрозумілого чи ясного викладу, врахування існуючих напрацювань, а окремі, можливо, вже можуть масштабуватись.
Особливої уваги потребує зона «Інструменти», яка ще в розробці.
Отже, робоча група свідома цих зон покращень й водночас наші можливості вже майже вичерпані. Тому, ми будемо раді широкому залученню урядових та міжнародних організацій, конкретної підтримки від донорів, експертів від професійних спільно цифрового та зеленого переходу, а також від самих підприємств — головних бенефіціарів цієї ДК. Пишіть нам на info@appau.org.ua
Стейкхолдерів, які вже бачать переваги єднання в таких програмах, ми запрошуємо до підписання Меморандуму про співпрацю в реалізації ДК в «Альянсі 3Т» (Twin Transition in Textile). Ця коаліція бізнес-об’єднань наразі включає 2 асоціації, 2 кластери та 2 EDIHs, і є відкритою для приєднання. З текстом Меморандуму можна ознайомитись за посиланням.
Всі партнери будуть на конференції 17 грудня в Києві й ми будемо раді бачити всіх зацікавлених осіб.
СЕО АППАУ Юрчак Олександр.
Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.
Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає точку зору донора.