Більшість харчових і переробних підприємств сьогодні відчувають одну й ту саму приховану проблему: вони розуміють, що без автоматизації й діджиталізації не вийде втримати маржу, але не мають ані фахівців, ані часу, щоб якісно опрацювати найбільш ефективні рішення. Це створює хронічну «дірку» між стратегічними викликами бізнесу та конкретними технологічними кроками, які могли б ці виклики закрити.

AgriFood Digital & Automation Matchmaking АППАУ 2 квітня – це спроба закрити саме цю «дірку» між реальними потребами замовників і можливостями провідних інтеграторів та розробників рішень Industry 4.0 для агро‑харчового сектору.

Вибір релевантного підрядника –  чому це складно й критично важливо пояснити власні потреби

Для більшості харчових і переробних підприємств вибір підрядника з автоматизації чи діджиталізації – це завжди ризик: помилковий вибір затягує проєкти на роки, заморожує бюджети й демотивує команду. За виключенням великих підприємств, в харчовій галузі немає «внутрішнього архітектора» цифрового розвитку, який би міг сформулювати задачу технічною мовою й оцінити адекватність пропозицій. У результаті компанії або відкладають рішення «на потім», або йдуть за знайомствами, а не за відповідністю рішень реальним викликам.

Matchmaking‑формат якраз і знімає цю напругу:

• замовник приходить із 1–2 чітко сформульованими запитами (наприклад, «зменшити споживання електроенергії на 15%» чи «позбутися 1С та перейти на безпечну ERP»);
• інтегратори й технологічні партнери заздалегідь бачать ці запити й можуть підготувати релевантні кейси, демо та орієнтовні підходи;
• зустрічі відбуваються у структурованому форматі «запит – можливе рішення», а не в стилі загальних презентацій.

Чим ясніше підприємство формулює власні потреби – тим швидше воно переходить від абстрактних «цифрових стратегій» до конкретних пілотних проєктів і вимірюваних результатів.

Типові проблеми харчових і переробних підприємств – «що болить» і як в цьому допомагають рішення в автоматизації та діджиталізації

Нижче – типовий перелік «болів», з якими агро‑харчові та переробні компанії ввійшли в 2026 рік, і які можна напряму пов’язати з рішеннями українських інтеграторів.

1. Брак фахівців з автоматизації та діджиталізації

У більшості харчових підприємств домінують технологи та головні інженери, тоді як фахівців з автоматизації, цифрових платформ та даних майже немає. Це означає:

• підприємство системно відстає в модернізації виробництв;
• складно сформувати обґрунтовані ТЗ на автоматизацію;
• підписуються «залізоцентричні», а не «дано‑центричні» проєкти, які погано масштабується.

Рішення: залучення інтеграторів із досвідом у харчовій промисловості як «зовнішніх архітекторів», використання типових референс‑моделей (SCADA–MES–ERP), навчання ключових людей підприємства базам цифрових технологій 4.0.

2. Енергоефективність, безпека, кадри й вартість ресурсів

Сьогодні на перший план виходять:

• висока й волатильна вартість енергоресурсів;
• ризики безпеки та стабільності енергопостачання;
• кадровий дефіцит у виробництві;
• зростання вартості сировини.

Усе це напряму «зшивається» з автоматизацією й діджиталізацією:

• системи обліку та енергомоніторингу, SCADA + AI‑аналітика дозволяють виявляти втрати й оптимізувати режими роботи мереж;
• предиктивне обслуговування (predictive maintenance) зменшує аварійні простої, а отже й втрати сировини та енергії;
• автоматизація та роботизація зменшують залежність від людського фактора, збільшують продуктивність праці і дозволяють керувати більшою кількістю обладнання тим самим штатом.

3. Підготовка до «зелених» вимог ЄС

Українські експортери вже стикаються й будуть дедалі більше стикатися з новими вимогами ЄС щодо декарбонізації, ресурсоефективності, простежуваності та «зелених» сертифікацій. Для їх виконання ключовою стає не стільки паперова звітність, скільки цифрові сліди:

• збір та збереження даних про споживання енергоресурсів;
• облік викидів CO₂ на рівні процесів та продуктів;
• цифрова простежуваність партій сировини та готової продукції.

Без діджитал‑платформ (MES/MOM, LIMS, систем енергообліку, IoT‑рішень, цифрових паспортів продукції) ці вимоги виконати системно неможливо, а це означає – ризики втрати доступу до ринків та інвесторів, які уже дивляться на ESG‑показники.

4. Невикористані дані SCADA та виробництва

На багатьох підприємствах SCADA живе своїм окремим життям: дані є, але не використовуються для аналітики, оптимізації рецептів, енерговитрат чи прогнозу відмов обладнання. Схожа ситуація з іншими джерелами даних (датчики, контролери, лабораторні системи):

• дані зберігаються фрагментовано;
• немає єдиної аналітичної платформи;
• не використовуються можливості AI/ML для виявлення аномалій, оптимізації режимів, прогнозу споживання ресурсів.

Сьогодні технології дозволяють перетворити ці «сплячі» дані на джерело економії та зниження ризиків – але для цього потрібні спеціалізовані інтегратори та понятні бізнес‑кейси.

5. Необхідність заміни 1С та російського ПЗ

З січня 2026 року в Україні введені нові регуляторні обмеження на використання російського програмного забезпечення, включно з 1С та низкою продуктів BAS. Для бізнесу це означає:

• прямі юридичні та фінансові ризики (штрафи, неможливість участі в публічних закупівлях);
• стратегічну неможливість інтегруватися з європейськими ланцюжками постачання та банківсько‑податковою інфраструктурою;
• потребу в терміновому переході на сучасні ERP/CRM/SCM‑системи, які підтримують інтеграцію з MES/MOM, системами якості та енергоменеджменту.

Це болючий, але неминучий перехід – і він тим успішніший, чим чіткіше підприємство розуміє свої бізнес‑процеси й обирає грамотних інтеграторів, що працюють із сучасними платформами.

6. Інші «болі», які краще не ігнорувати

До списку додаються й інші виклики, які часто відкладають «на потім», хоча їх вартість тільки зростає:

• кібербезпека виробничих систем;
• інтеграція розрізнених «острівців» автоматизації в єдину цифрову архітектуру;
• нестача прозорої аналітики OEE, простоїв, якості та відходів;
• автоматизація простежуваності та відповідності стандартам безпечності харчових продуктів.

Больові точки є завжди – питання лише в тому, чи ви використовуєте їх як сигнал до структурованих змін, чи продовжуєте ігнорувати, поки вони не вибухають кризою.

Учасники заходу 2 квітня – інтегратори й партнери АППАУ, орієнтовані на харчову та переробну галузь

Нижче – коротко про ключових учасників, які вже підтвердили участь у форматі «Фірма – цінність для харчових підприємств».

• Національний університет харчових технологій / кафедра автоматизації ТП – буде особливо корисний підприємствам, які хочуть системно підсилити власні кадри в автоматизації та цифрових технологіях 4.0, підготувати інженерів з автоматизації й закласти основу для довгострокової модернізації виробництв.
• a‑Gnostics – чудова пропозиція для великих та середніх підприємств, що прагнуть запустити предиктивну аналітику обладнання та зменшити споживання електроенергії завдяки AI‑моделям прогнозу споживання з точністю 98+ % та аналізу звуку машин для раннього виявлення несправностей.
• IT‑Enterprise – пропозиція буде особливо корисна компаніям, що шукають комплексну заміну 1С/російських систем і хочуть вибудувати повну цифрову екосистему (ERP–MES–APS–SCM–CRM) з глибокою інтеграцією виробництва, енергоменеджменту та управління якістю, включно з харчовою промисловістю.
• Група «Техінсервіс» – має широкий перелік пропозицій  для харчових та переробних підприємствам, які потребують «під ключ» інжинірингових проєктів: від ТЕО та проектування цехів/заводів – до постачання обладнання, будівництва, модернізації та введення в експлуатацію систем автоматизації.
• Digitap – найбільш релевантна для тих, хто хоче бачити й керувати процесами в реальному часі, впровадити MES/MOM, SCADA, LIMS, енергооптимізацію на базі рішень GE Vernova, Emerson та AVEVA (PI System) – особливо для об’єктів з високими вимогами до якості та безпеки.
• Viravix – пропозиція буде особливо корисна виробникам напоїв, молочних та інших рідких продуктів, а також компаніям, що працюють із сухими інгредієнтами, де критичні гігієна, точність змішування та захист від вибуху пилу, й потрібні інтегровані технологічні рішення для FMCG‑сектору.
• Інтерпроект GMBH – будуть найбільш цікавими для аграрних та інфраструктурних компаній, які планують будівництво або модернізацію елеваторів, переробних потужностей чи об’єктів комунальної інфраструктури й потребують повного проектного циклу – від вибору технології й проектування до автоматизації та технологічного запуску.

Кроки до сполучення (матчмейкингу)

Спілкування з зазначеними фірмами 2 квітня буде в онлайн режимі, але вихід на конструктивний діалог й вибір свого потенційного партнера не відбудеться автоматично. Щоб отримати максимальну цінність від заходу, важливо зробити один простий крок: заповнити форму участі й чітко позначити 1–2 свої ключові потреби в автоматизації або діджиталізації – саме так організатори зможуть підібрати вам релевантних інтеграторів і сформувати конкретні презентації, що відбудуться 2 квітня в окремих кімнатах.

Це може бути:

• «потрібно зменшити витрати електроенергії/пари/газу на ХХ %»;
• «шукаємо заміну 1С з інтеграцією виробництва»;
• «є зоопарк різнородного технологічного обладнання, але немає єдиної інтегрованої системи на рівні всього заводу»
• «є SCADA й датчики, але немає якісної аналітики трендів та аномалій»;
• «готуюся до аудиту/сертифікації ЄС за “зеленими” вимогами й потрібна цифрова простежуваність» тощо.

Якщо ви бачите хоча б одну «болючу точку» з переліку вище – це вже достатня причина прийти на подію. Залиште короткий опис задачі у формі – і використайте можливість отримати концентрований досвід провідних інтеграторів за 2 години день замість місяців пошуку й випадкових зустрічей.

АППАУ запрошує на захід підприємства агро-харчової промисловості – більше детальна інформація та реєстрація за посиланням.