Перший форум кластерів ІАМ в Миколаєві – звіт

Три інжинірингові кластери зібрались 8-9 липня на 1-ий форум кластерів ІАМ в Миколаєві. Всі 3 кластери – ІАМ з Запоріжжя та Харкова, й Морський кластер з Миколаєва, – є сьогодні приблизно на однаковому рівні розвитку. Кластери розпочали свою системну діяльність восени 2020 й головною метою цієї зустрічі був обмін досвідом, напрацьованими кращими практиками, а також нетворкинг. Захід відбувся в рамках проєкту ClusteRISE й цей звіт підготовлений виконавчою дирекцією АППАУ.

Нетворкинг та обміни, візит суднобудівного заводу «Океан»

В перший день зранку в офісі компанії MDEM відбулись презентації кластерів й екскурсія по офісу компанії. МДЕМ представляв Морський кластер України (МКУ) й гості були приємно вражені рівнем прийому та самої організації. Найбільше гостям сподобалась західна культура компанії – МДЕМ є філією голандського концерну DAMEN. «Ми ніби не в Україні» – каже Оксана Ситник, член Правління Харківського кластеру ІАМ, директор ДП «Укрдіпроважмаш», яка добре знає промислові та інжинірингові компанії України по всім регіонам.

В офісі компанії MDEM

MDEM також здивував рівнем інженерної та проектувальної культури – компанія є давно цифровою й працює на найсучасніших САПР.

Екскурсію по офісу МДЕМ провів СТО компанії Станіслав Селезьньов (четвертий справа).

MDEM є активним учасником європейських інноваційних проєктів, зокрема, спільно з іншими підрозділами компанії DAMEN та світовим лідером САПР в проектуванні, Dassault Systems компанія приймає участь в інноваційному проекті Navais. Тематика розвитку САПР в суднобудуванні є подібною до такої в машинобудуванні – учасники зустрічі домовились про регулярні обміни.

Після обіду учасники відвідали суднобудівний завод «Океан», який є членом МКУ. «Океан» –  другий суднобудівний завод (є ще «Нібулон»), який налагодив стабільну виробничу діяльність. Сьогодні підприємство виконує низку замовлень у виготовленні складних металоконструкцій для річкових мостів, ремонти та будівництво суден. Гості пройшлись по всьому виробничому циклу заводу й побачили хід виконання різних замовлень.

Головний технолог «Океан» Іван Сімутєнков дуже детально пояснює кожен аспект виробництва

Окремі види обладнання є унікальними серед подібних українських підприємств, що забезпечує заводу «Океан» сталі конкурентні переваги.

На суднобудівному заводі «Океан»

В рамках зустрічі відбулись також обміни щодо подвійного цифрового та
зеленого переходу (digital & green transition), який стає нормою сьогодні для європейських кластерів. «Зелена» тематика є поки дещо незвичною для промислових кластерів. Лікнеп та орієнтацію по цій темі здійснив Олександр Щербатюк, СЕО Hydrogen Engineering Systems з Києва.

А надвечір учасників чекала культурна програма – прогулянка на теплоході та спільна вечеря.

Другий день був присвячений обговоренню актуальних викликів та пошуку спільних рішень. Дивіться окремі деталі цих обговорень у вигляді підсумків далі.

Кращі практики кластерів ІАМ

За неповний рік роботи кожен з кластерів вже має певний досвід та практики, й обмін ними був корисний для всіх учасників. Делегації кожного регіону відверто ділились, що вдається, що не зовсім в розвитку кластерів, й цей практичний обмін з відповідними дискусіями стимулював всіх учасників до глибокого осмислення як своїх результатів, так і їх оцінки у інших колег.

Харківський кластер ІАМ демонструє поступовий, але стійкий фокус на інноваціях.

Проведення першого технологічного – інноваційного дня в березні дало появу 1-ої версії ландшафту, й підведення його підсумків дало зміну пріоритетів в регіональній екосистемі. Кластер ІАМ також має гарний досвід розвитку відносин з місцевими інноваційними структурами як міський стартап-центр, EO інкубатор, харківська філія Unit.city. В червні відбувся перший технологічний мітап по технологіям ВІМ, й наступний мітап кластер ІАМ планує в серпні. Також вдалою виглядає експортна ініціатива для Казахстану – перша виставка пройшла в червні в Караганді, й на осінь планується інша, більш масштабна акція.

Запорізький кластер ІАМ має вже налагоджений регулярний нетворкинг – члени кластеру зустрічаються між собою 2-3 рази на місяць на підприємствах один одного. Це сприяє процесу метчмейкингу (від matchmaking, – сполучення попиту з пропозицією) та будує більш міцні ланцюжки та відносини.

Кращою практикою в Запоріжжі також є партнерство з найбільшою та найактивнішою структурою в підтримці МСП, – мова про Запорізьку ТПП.

Сьогодні ТПП взяла на себе частину функцій кластеру по обслуговуванні членів – як розсилки, залучення нових грантів, міжнародна діяльність. Завдяки ТПП виконані перші стратегічні сесії та випущений огляд кластеру. Подібна підтримка на ранніх стадіях розвитку є вкрай необхідною для всіх молодих кластерів. Інші кращі практики Запоріжжя – регулярна та активна робота всіх членів Правління по актуальним завданням розвитку, й розвиток співпраці з місцевим університетом «Запорізькою політехнікою» – кластер вже зафіксував кілька кращих практик в розробках та в дуальній освіті й намагається її поширювати. Є також інші конкретні домовленості про співпрацю – й саме головне, що вони виконуються.

Владислав Бащеванджи, член правління Запорізького кластеру ІАМ, СЕО Roll Grand, пояснює особливості функціонування кластеру.

Морський кластер України (МКУ, м. Миколаїв) ділиться кращим досвідом в організації процесів по набуттю членства в кластері. Тут прийнята 3-рівнева структура членства та змішана модель кластерної організації – якірні, великі підприємства (наприклад, завод «Океан») + МСП, де відносини будуються як «рівний з рівними». Наразі таке поєднання є проблематичним в інших регіонах – там домінує модель «тільки МСП», позаяк домовлятись з «великими» важко й довго.

Інші досягнення МКУ в управлінні кластером – правильна статусність всіх орг. заходів, що створює належний імідж кластеру; високий рівень всіх членів правління; професійне бюджетування та планування діяльності.

В значній мірі, це – результат кураторства кластеру від філії міжнародної компанії (МДЕМ), в.о. кластеру наразі є його СЕО Олена Жукова. Можна сказати, що численні міжнародні стандарти роботи відразу приймаються кластером на рівні правління. Як і в Запоріжжі, в Миколаєві є потужний партнер, який підтримує МКУ – це місцевий Центр Підтримки Бізнесу (ЦПБ). Його керівник Артем Ващиленко є членом Правління кластеру й активно підтримує діяльність МКУ численними діями – нові мікро-гранти,  GR (відносини з владою), регулярна робота по інтернаціоналізації тощо.

Учасники зустрічі обговорили значну, інколи навіть вирішальну роль авторитетних, регіональних партнерів в розвитку молодих кластерів. Зокрема, такими партнерами, що вже надають велику допомогу кластерам в Миколаєві є Центри підтримки бізнесу, а в Запоріжжі – Запорізька ТПП. Спільно з АППАУ, як асоціацією національного рівня, вони значно прискорюють та посилюють кластерний рух у відповідних регіонах.

Олена Жукова (MDEM), Ксенія Нагорна (Запорізька ТПП), Артем Ващиленко (Центр підтримки бізнесу)

В Миколаєві також створений військово-морський підкластер (комітет), в який член правління Оксана Врублевська (СЕО «Клівер») активно залучає різні підприємства зі всієї України. Завдяки поєднанню цих зусиль й статусу «національного, галузевого кластеру» МКУ розпочав активну співпрацю з Міністерством стратегічних галузей України за низкою напрямів.

Спільні рекомендації на наступний період

Кластери обговорили також спільні проблеми – ними є виклики в сферах розширення членства та наповнення бюджету, створення сильної пропозиції цінності, а також експорту – інтернаціоналізації та фандрейзингу.

Спільними рекомендаціями від АППАУ, виконавця проєкту ClusteRISE для всіх кластерів є наступні:

  1. За прикладом МКУ, інші кластери ІАМ мають розвивати багаторівневу структуру членства. Зокрема, тут можливий безкоштовний або за мінімальною ціною статус «асоційованих» для державних підприємств, але від яких очікуються свій відповідний вклад в розвиток кластеру. При цьому АППАУ настійливо не рекомендує приймати до кластеру «мертві душі» –

    кожен новий учасник має розуміти не тільки, що він отримує від кластеру, але який вклад він робить в розвиток свого регіонального кластеру.

  2. Виконання бюджету членських та інших внесків є запорукою існування кластерної організації. Відповідно кластерам ІАМ рекомендується покращити планування та моніторинг бюджетів до кінця року та на 2022 рік.
  3. Натомість, МКУ та Харківський кластер ІАМ можуть брати окремі кращі практики від Запоріжжя – зокрема, посилення нетворкингу з включенням функцій метчмейкингу є викликом в МКУ та Харківському кластері ІАМ.
  4. У створенні сильної пропозиції цінності всім кластерам рекомендується звернути увагу на вже діючі для них пропозиції цінності від партнерів, які кластери легко можуть інтегрувати в свою власну пропозицію. Зокрема, програми від АППАУ – як EIF, розширення мережі DIH, включення в платформу метчмейкингу – ідеально підходять всім промисловим хайтек, особливо “цифровим” компаніям й вони доступні для кластерів ІАМ. Отже, справа тільки за комунікаціями координаторів кластерів.
  5. Щодо вироблення власних послуг, справжній живий метчмейкинг залишається викликом №1, над яким правління та керівництво кластерів мають працювати на пріоритетній основі. Проект ClusteRISE надасть для цього додаткові можливості для поглибленого аналізу ланцюгів доданої вартості в регіонах Запоріжжя та Харкова. Але власні пропозиції та позиції кластерних учасників є не менш важливими. Облік цих пропозицій має вже ввійти в перелік завдань координаторів.
  6. Дуже важливими на цьому етапі є пропозиції цінності (УТП), які кластери створюють спільно та за партнерами. Зараз в процесі вироблення є 3 такі ініціативи:
    1. Перша – це про регулярне проведення технологічних мітапів, які об’єднують кращих експертів за заданою темою по кільком регіонам, й відповідно налаштовуються на потреби учасників ІАМ. Перший такий захід був організований Харківським кластером ІАМ по темі ВІМ за підтримки АППАУ. Й далі ми плануємо наступний захід по PLM та САПР в машинобудуванні в кінці серпня.
    2. Друга – це про спільну конференцію «Україна – Казахстан: на шляху до Індустрії 4.0», як планується на жовтень.
    3. Третя – це про спільні виставки,  наразі є пропозиції по участі в Брно (Чехія, машинобудування), Ротердамі (Нідерланди, морська тематика), а також Одесі (морська тематика).

Учасники кластерів ІАМ з регіонів Запоріжжя, Харкова та Миколаєва запрошується до активної участі у всіх вказаних ініціативах.

Загальні висновки 1-го форуму кластерів ІАМ

Головні підсумки 1-го форуму кластерів Запоріжжя, Харкова та Миколаєва є наступними:

  1. Ця перша зустріч відразу показала й доказала користь та необхідність подібних, «живих» кластерних обмінів. В контексті тривалих обмежень на зустрічі офлайн впродовж пандемії COVID-19, «один раз побачити» – діє в рази сильніше, ніж комунікувати щось онлайн. Всі учасники зустрічі емоційно та інтелектуально підзарядились впродовж цього заходу, отримали чимало важливої інформації.

    Координатори та члени правління кластерів мають вже чимало підказок та рекомендації щодо покращення курсу своїх кластерів.

  2. Започаткована практика фіксації кращого кластерного досвіду (практик) має бути продовжена. Три кластери наразі системно відпрацьовують формат, запропонований АППАУ – через демонстрацію своїх успіхів, але й невдач, обговорення, спільну рефлексію, дебати, фіксацію кращих практик – й до прийняття важливих, відповідальних рішень по розвитку.
  3. Один з ключових інсайтів зустрічі стосується висновків щодо періоду «визрівання» кластерних ініціатив та організацій. Оксана Ситник помітила, що період зародження та формування кластерної ініціативи ІАМ Харкова сильно відрізняється від Запоріжжя та Миколаєва. Тоді як в Запоріжжі, ТПП спільно з АППАУ поступово культивували ці ідеї 3 роки, Миколаїв (ЦПБ з іншими місцевими учасниками, а пізніше долучили й АППАУ) – також 3 роки, то для Харкова перехід від створення ініціативи до кластерної організації зайняв 6 місяців і все це було в 2020. Розгляд в подібному контексті значно корегує відповідні оцінки та порівняння в розвитку. Й тому шлях який пройшов Харків за останній рік – варто оцінювати як досить значний, а відповідні зусилля та активності по консолідації учасників ринку потрібно тільки продовжувати та посилювати.

Окремо, варто відмітити, що

кластери ІАМ дали сильний сигнал всім кластерним спільнотам щодо важливості взаємної довіри, як засадничого принципу економічного та промислового розвитку країни.

Слово «довіра» звучало багато разів впродовж цих двох днів форуму, але важливіше те, що кластери наочно показували як вони зміцнюють довіру всередині своїх об’єднань.

Керівник ТОВ «Технокластер», Валерій Алексеєнко (м. Київ)  є засновником кількох бізнесів й великим прихильником створення кластеру промислових хайтек в Києві. Він приїхав в Миколаїв, щоб вживу побачити результати роботи молодих кластерів, відчути настрої людей. Валерій Миколайович так коментує побачене, – «Базовим мета-результатом минулого періоду можна вважати знаходження спільної мети в діяльності учасників кластерів та встановлення довіри між ними. Довіра є гарною основою для довготривалого та плідного співробітництва, коли учасники кластеру поєднують зусилля без остраху, що якась ланка буде слабкою, або хтось почне працювати проти інших, спираючись на загальні надбання. І я бачу, що все це реально починає працювати в кластерах ІАМ.»

Враховуючи все вищесказане, учасники позитивно налаштовані на продовження цих обмінів. Наступна зустріч відбудеться в Харкові в середині вересня. Захід є відкритим для доєднання інших промислових та хайтек кластерів України – попередні заявки приймають на е-адресу АППАУ, info@appau.org.ua.

Виконавча дирекція АППАУ висловлює подяку всім спів-організаторам, господарям та учасникам заходу, а також GIZ Ukraine за надану підтримку в проєкті ClusteRISE.

Проєкт ClusteRISE став можливим як частина програми «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що фінансується урядом Німеччини і впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Виконавча дирекція АППАУ

Подібна інформація

 

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Окремі думки, висловлені в матеріалах, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.