Топ-10 пропозицій від АППАУ в сфері Advanced Manufacturing для міжнародних партнерів

До поїздки в Чеську республіку в жовтні, 5 кластерів Українського кластерного альянсу готують свої колективні пропозиції для міжнародних партнерів. АППАУ надає свої пропозиції в сфері Advanced Manufacturing (Індустрії 4.0), де ми займаємо лідерські позиції на вітчизняному ринку. Дана пропозиція є драфт й призначена для обговорення серед учасників АППАУ та наших партнерів.

Підтримка екосистем та кластерів, східноєвропейські ініціативи

Ініціатива №1:  Перегляд EU4xxx програм – створення нових для України програм спільно з країнами Східної Європи та Балтії.

Програми EU4xxxx (Business, Digital, Environment тощо) орієнтовані на країни Східного партнерства (СхП), де крім нас були раніше Вірменія, Молдова, Грузія, Азербайджан та Білорусь. З точки зору АППАУ, як представника промислових хайтек, ці програми не давали належних результатів для розвитку промислових МСП й в мирний період. Причин кілька. В першу чергу, це слабка ефективність для промислових хайтек та недостатня керованість – координація з боку державних установ. Другою причиною є значно вищий рівень зрілості України в інноваціях по відношенню до 5 інших країн. Зараз до цього додалась ще й політична несумісність (Білорусь, Вірменія…).

Релевантність до періоду воєнного стану: з урахуванням численних розривів в ЛДВ, гео-політичних викликів та становища України в розв’язанні цих проблем, зміщення фокусу з СхП на Східну Європу необхідне саме зараз. Якщо цього не зробити, ЄС пропонуватиме знову малоефективні формати регіональної співпраці. Наразі є розмови про формат Україна-Молдова-Грузія. Але що спільного має Україна з власними після воєнними викликами до цих країн та їх можливостей?

Як це може працювати: східноєвропейські партнери спільно з українськими заручаються підтримкою свої урядів й виходять з відповідними пропозиціями створення східноєвропейських програм з включенням України на рівень Європейської комісії.

Ініціатива №2: Передача досвіду в policy-making Advanced Manufacturing шляхом налагодження регулярних обмінів державних та недержавних структур

З 2016 року АППАУ спільно з комітетами платформи Industry4Ukraine, співпрацює з урядом країни з метою прискорення реформ в ключових сферах промислової, інноваційної, цифрової та кластерної політик. В 2018 р. нами підготовлений проєкт стратегії Індустрії 4.0, а в наступні роки – до десятка більш детальних пропозицій щодо змін у вказаних політиках та стратегіях. На жаль, більшість з них не були розглянуті урядом країни, і прогрес в даних сферах за останні 7 років є мінімальним. Східноєвропейські країни мають в рази більш швидкі темпи змін у вказаних областях і їх досвід є дуже цінним для передачі в Україну.

Релевантність до періоду воєнного стану: Загалом цей напрям можна віднести до після-воєнного стану. Водночас, з урахуванням швидкої деградації секторів промислових хайтек, ми вважаємо, що саме зараз потрібно закладати основи цих змін. Якщо війна затягнеться, багато з них може перетнути точку неповернення.

Як це може працювати: східноєвропейські партнери партнери спільно з УКА та комітетами платформи Industry4Ukraine формують кілька робочих груп з включенням представників відповідних міністерств та парламентських груп, які впродовж 2023 запускають цикли обмінів (онлайн та оффлайн) по передачі досвіду та знань для українських policy-makers.

Ініціатива №3: Прискорена інтеграція українських Центрів 4.0 та DIHs в європейську мережу DIH

Мова про спеціальну програму ЄС, яка підтримує перехід Центрів 4.0 та низки провідних університетів на формат DIH й прискорює їх формування як центрів підтримки МСП, шляхом інтеграції в євро-мережу DIH (BOWI+). Ця програма необхідна, позаяк відставання укр. університетів та центрів експертизи в сфері пром. хайтек є разючим по відношенню до ЄС: в них 600 DIH, в нас – 3, але працюють 2. Функціонування наших Центрів 4.0, як осередків просвіти, навчання та інноваційного брокериджу в Індустрії 4.0 для МСП також під великим питанням. Існує загроза подальшої деградації подібних центрів під час війни.

Релевантність до періоду воєнного стану: недавня кампанія Innovations meet clusters в УКА показала практично повну відсутність попиту на інноваційні рішення серед МСП традиційних галузей. Інформація про різке скорочення попиту та проєктів АСУ-ІТ підтверджується від передових членів АППАУ. Це означає, що в країні прискорилась деградація інноваційного розвитку, і яка супроводжується наростанням де-індустріалізації. Якщо зараз не сформувати вимоги, й не закріпити ці паростки сервісу, просвіти та інноваційного фандрейзингу для МСП, руйнація інноваційного потенціалу промислових секторів швидко зростатиме.

Як це може працювати: партнери опрацьовують спільну програму створення та розвитку мережі 5-10 DIH в Україні й отримають відповідну підтримку Європейської комісії. Чеські, польські, литовські та румунські eDIH стають головними провайдерами знань та практик для українських DIH.

Виробнича кооперація, інтеграція ЛДВ та скорочення розривів в логістичних постачаннях

Ініціатива №4: Програми розвитку коридорів – логістично-транспортних та в ЛВД

Війна яскраво показала залежність постачань в Україну й нашого експорту від транспортних артерій через країни Східної Європи. Існує чимало ініціатив та ідей – від «сухих портів» й до логістичних коридорів. УКА пропонує розширювати їх також на програми більшої інтеграції в Ланцюгах Доданої Вартості (ЛДВ), які вже добре себе зарекомендували, наприклад, в Автопромі. Чому цей приклад не може бути розширений на інші галузі, включно з ОПК?    

Релевантність до періоду воєнного стану: подібні програми, розраховані на значне покращення виробничої кооперації між країнами сусідами й підтримані урядами країни Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, призвели б до значного покращенню торгівлі з Україною, створенню нових робочих місць у всіх країнах – партнерах, а саме головне – вони дозволили б утримати українські МСП в багатьох секторах промисловості, які зараз перебувають в критичному стані.

Як це може працювати: очевидно, тут варто розрізняти декілька під-програм, й не плутати, наприклад, логістичні коридори з питаннями виробничої кооперації в ОПК. Головний механізм щодо інтеграції в ЛДВ – партнери створюють робочі групи, які розглядають комплекс проблемних питань по прискоренню інтеграції в східноєвропейські ЛДВ українських підприємств. Кластери та галузеві асоціації з обох сторін є ключовими акторами у виробленні цих пропозицій.

Ініціатива №5: краща інтеграція українського інженерного потенціалу – включення програми аутсорсингу інженерних послуг (промислові розробки, дизайн, проєктування, програмування АСУ ТП – ІТ, системна інтеграція).

Більшість інженерних компаній, МСП з секторів промислових хайтек сьогодні втратили свої ринки в Україні на 50-90%. За відсутності державних замовлень та експорту ці підприємства змушені будуть збанкрутувати або повністю змінити сферу діяльності. Це означає вкрай негативні наслідки для низки критичних індустрій, в першу чергу, ОПК, кадрова та виробнича інфраструктура якого базується саме на цих секторах.         

Релевантність до періоду воєнного стану: утримання та виживання цих секторів означатиме утримання вітчизняного ОПК, та інших середньо-високотехнологічних секторів.

Як це може працювати: партнери зі східноєвропейських країн включаються в кампанію, яка промотує український аутсорс, та сприяють встановленню контактів між підприємствами на рівні кластерів та бізнес-об’єднань. АППАУ вже має досвід просування таких послуг й зараз готує цільову кампанію на ресурсі Land4Developers, до якої запрошує інші кластери ІАМ.

Як це може працювати: східноєвропейські партнери партнери спільно з УКА та комітетами платформи Industry4Ukraine формують кілька робочих груп з включенням представників відповідних міністерств та парламентських груп, які впродовж 2023 запускають цикли обмінів (онлайн та оффлайн) по передачі досвіду та знань для українських policy-makers. Окремо, варто розглядати координацію з Міністерствами, – наприклад, вже є заходи в  плані Мінстратпрому по покращенню міжнародного іміджу України у світі через активну участь України у всесвітніх та міжнародних виставках. Мова про виконання цих планів.

Ініціатива №6: підтримка критичних галузей України шляхом надання міжнародної технічної допомоги в безперебійній роботі підприємств та закриття розривів у внутрішніх ланцюгах постачань.

До цих галузей відносяться виробництво ліків та медичного обладнання, харчова та переробна, легка промисловість, енергетика, критична інфраструктура (вкл. з ЖКГ), будівництво, ОПК (вкл. з машинобудуванням).

Необхідність: критичні галузі є основою економічного та військового фронтів. Перші місяці війни показали вразливість окремих сегментів інфраструктури, енергетики та медицини – як необхідність більш швидкого відновлення після аварійних відключень, розриви в ланцюгах постачань та нестача персоналу. Відповідно до Швидкої оцінки шкоди та потреб України (RDNA), проведеної Групою Всесвітнього банку та ЄС, сукупні збитки торгівлі та промисловості становлять 47,5 мільярдів доларів США та займають перше місце серед усіх сфер.

Релевантність до періоду воєнного стану: критичні галузі забезпечують населення та ЗСУ предметами першої необхідності (продовольство, одяг, ліки), умовами проживання (житло, енергія, вода). ОПК є (має бути) основою для технічного обслуговування та для власного забезпечення вітчизняних ЗСУ в умовах повної залежності від західних постачань зброї та техніки.

Як це може працювати: кластери та бізнес-асоціації країни партнера беруть шефство (кураторство) над конкретним галузевим сегментом критичної індустрії, спільно з відповідним кластером чи асоціацією України розглядають комплекс найбільш актуальних пріоритетів й пропонують рішення. Ці рішення включають як мобілізацію власних ресурсів, так і залучення допомоги на рівні своєї країни чи ЄС. Партнери беруть участь в опрацюванні та реалізаціїї програми відбудови промисловості за підтримки Світового банку та ЕС.

Інноваційний розвиток. Цифровий та зелений перехід

Заявлені в програмі “Відновлення” проєкти вже оголошені урядом як інноваційні, зелені та цифрові. Між тим, Україні бракує ясного розуміння більш ґрунтовної підготовки галузей та інноваційних екосистем до викликів подвійного цифрового та зеленого переходу як це робить ЄС. Адже реформи в цих сферах і реальних секторах економіки в попередні роки практично не проводились. Відповідно, нижче приведені ініціативи є запорукою того, що масштабні інвестиції в програмі Відновлення будуть успішними.

Ініціатива №7: створення східно-європейської мережі експертів Індустрії 4.0 – 5.0

Необхідність та релевантність до викликів післявоєнного періоду: Мережа незалежних, кваліфікованих експертів Індустрії 4.0, спроможних проводити діагностику підприємств по рівню готовності та видачі рекомендацій щодо розвитку – є ключовим активом більшості країн, які успішно впроваджують сьогодні Індустрію 4.0 та 5.0. Ці експерти спроможні робити аудит підприємств щодо рівня цифрової готовності й рекомендувати їм перші кроки в напрямку цифрової трансформації. Таку практику впровадили країни Західної Європи, чимало азійських країни, сьогодні це робить Польща. В Україні така мережа відсутня повністю. Більш великих компаній рухається методом ad-hoc, а МСП просто ігнорують виклики, плутаючи цифрову трансформацію зі звичайною автоматизацією виробничих та бізнес-процесів. АППАУ пропонує створення такої мережі в Україні, а також в інших країнах Східної Європи, де вона відсутня на базі методики сінгапурського уряду SIRI, яка сьогодні визнається ЄС ключовою.

Як це може працювати: АППАУ пропонує створити з партнерами спільні комітети по розгляду кращих практик в цій сфері в східній Європі та створення єдиного східноєвропейського проєкту підготовки такої мережі, включно з українськими експертами.

Ініціатива №8: створення галузевих дорожніх карт цифрової трансформації

Необхідність та релевантність до викликів післявоєнного періоду: Розробка чітких пріоритетів розвитку цифрової трансформації по пріоритетним галузям економіки країни (Енергетика, Інфраструктура,  Харчова, Металургія, ОПК, Будівництво, Машинобудування – Інжиніринг). Окремі спроби побудови таких гулезевих карт в Україні відомі тільки на рівні великих холдингів (ДТЕК, МХП…), але практично відсутні серед МСП. В 2019 -2020 рр. АППАУ запропонувала свій формат підготовки до побудови таких дорожніх карт, який орієнтований саме на МСП й базується на 3-х компонентах (поетапно) – 1) побудові галузевих бізнес-кейсів, 2) їх розгляду та пропозиції рішень шляхом проведення навчань, хакатонів та технологічно-інноваційних днів (ТІД), 3) створення каталогів інноваційних рішень галузевого рівня та запуску серії навчань для МСП.

Як це може працювати: країни Східної Європи вже мають чималий досвід проведення цифрової трансформації окремих підприємств та галузей, в тому числі на рівні МСП. АППАУ пропонує запровадити регулярні обміни на бі-та мультилатеральному рівні з визначенням кращих практик в цій сфері, за наступних їх широким розповсюдженням по країнам учасникам цього проєкту.

Ініціатива №9: Створення мережі секторальних інкубаторів та акселераторів Індустрії 4.0- 5.0

Необхідність та релевантність до викликів післявоєнного періоду: сучасні Інкубатори та Акселератори Індустрії 4.0 – 5.0 й з фокусом на виробничих секторах та deep-tech стартапах в Україні відсутні. Їх необхідність є очевидною в післявоєнний період, якщо ми хочемо дійсно максимально задіяти вітчизняний інноваційний потенціал, а не базуватись виключно на імпортних рішеннях.

Як це може працювати: в Україні ми практично не маємо досвіду створення подібних акселераторів з фокусом на реальних секторах економіки. Відповідно будь-які ініціативи та допомога східноєвропейських партнерів вітаються. Також розглядаються можливості спільних для всієї зони акселераторів. Виконання заходів  Плану Мінстратерпрому по Забезпечення інтеграції інновацій у сфері Індустрії 4.0 в стратегії оборонного комплексу та безпеки країни та Формування нових компетенцій персоналу в промисловості з метою впровадження цифрових технологій та принципів Індустрії 4.0.

Ініціатива №10: спільні ініціативи в сфері Циркулярної економіки

Необхідність та релевантність до викликів післявоєнного періоду: Імплементація угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині імплементації Green Deal загалом та The EU’s Circular Economy Action Plan (CEAP) зокрема. Окремо варто зазначити і потребу українських компаній відповідати вимогам нового рамкового закону 2207-1-д “Про управління відходами”.

Як це може працювати: Співпраця учасників АППАУ з європейськими компаніями в оптимізації усіх етапів життєвого циклу продукції. Зокрема, з точки зору зменшення використання первинних ресурсів, зменшення викидів парникових газів, проектування продуктів таким чином, щоб їх можна було повторно використовувати, повторно виготовляти, переробляти або відновлювати та підтримувати в економіці якомога довше поряд із ресурсами, з якими вони створені, а також уникати або мінімізувати утворення відходів, особливо небезпечних, а також і сприяти сталому споживанню та виробництву.

Можливий інтерес східноєвропейських країн в реалізації вказаних ініціатив може лежати в різних площинах – від фінансування власних інституцій в рамках фондів ЄС, залучення бізнесу до реалізації проектів в Україні й до створення нових механізмів (і яких дуже не вистачає) по професійній допомозі українським індустріям в ці важкі часи. п.

Кожна з вказаних пропозицій проходить сьогодні доопрацювання в робочих групах АППАУ та кластерів ІАМ Українського кластерного альянсу на предмет розширення – деталізації в конкретні проектні пропозиції. Для долучення до цих груп, доповнення, розширення, коригування даних пропозицій – звертайтесь на info@appau.org.ua