Діджиталізація секторів економіки стоїть на порядку денному уряду країни з 2016, й в рамках національної економічної стратегії 2030 низка ініціатив введені постановою КМУ в березні 2021. Далі ми бачили значний прогрес по низці секторів E-governement & Public serviсes, FinTech, AgriTech, й натомість певну стагнацію в промислових секторах. Велика війна спричинила кратний ріст ОПК й підняла нову хвилю виробників приватного сектору, отже, очевидно, що сьогодні питання автоматизації та діджиталізації стоїть на порядку денному численних стейкхолдерів й в цій галузі.

Екосистема Індустрії 4.0-5.0, яку АППАУ системно формує з 2016 року, має великий потенціал й готова вкладати в спільну справу свої напрацювання та ресурси. Зокрема, –   

• Для уряду – маємо численні приклади політик та галузевих дорожніх карт, й готовий пул їх розробників
• Для виробників – ціла екосистема системних інтеграторів та розробників, готових до впровадження інноваційних рішень І4.0-5.0
• Для самих інтеграторів та розробників – послуги з фандерйзингу, доступ до ресурсів мережі EDIHs, спільноти практик Індустрії 5.0 (СоР 5.0), технічних стандартів, й окремо також – до міжнародної спільноти та кращих практик Індустрії 4.0-5.0. ЄС та США.

В якості нагадування, ось окремі, задокументовані приклади наших напрацювань в рамках спільнот АППАУ, Industry4Ukraine та УКА

• Політики – нац. стратегія І4.0, Огляд екосистеми 4.0 (апдейт 2023), гайд «Інструменти промислової політики»
• Кращі практики впровадження І4.0  – кейс стаді Інтерпайп, ФЕД та Юрія-Фарм.
• Технічні стандарти – окремий сайт Технічного Комітету 185, які містить референції на 10+ документів 5  стандартів ISO/IEC.

Загальна база напрацювань АППАУ в сфері Індустрії 4.0-5.0 сягає більше 40 документів й доступна за посиланням. За кількістю та якістю документів ця добірка явно виділяється в українському просторі й є справжньою базою знань нашої спільноти.

Головні драйвери цінності для ОПК

Напередодні заходу 23 січня, де тема Автоматизації та діджиталізації ОПК буде однією з ключових, ми хочемо поділитись одним з головних методологічних напрацювань, що лежить в основі розробки галузевих дорожніх карти – мова про фреймворк «Драйвери цінності». Поняття «Драйверів цінності» відноситься до визначення рушіїв в зростанні головних елементів конкурентоспроможності – як якість, собівартість, час до ринку, продуктивність тощо. Це поняття бере початок з робіт McKinsey в 2019 й ми вперше застосували це до аналізу кейсу машинобудівного підприємства ФЕД. Ця публікація пояснює, що ФЕД мав кращі темпи росту на міжнародній арені ще в 2016-20 рр, не просто тому що він повністю модернізував парк верстатів, а ще й тому, що це було вміло поєднано з методами та технологіями діджиталізації. Й де драйверами, що спричинювали ріст якості та скорочення часу до ринку були саме впровадження підходів по інтеграції та гнучкості виробництва та управління supply chain. Інша публікація того ж періоду дає більш загальний огляд драйверів цінності, посилаючись на роботи McKinsey.

В свіжій Дорожньої карти для Легпрому ми також поставили фреймворк драйверів цінності як базовий для всієї стратегії цифрової трансформації. Ми аргументували тезу, що без приділення достатньої уваги циркулярному виробництву, технологіям рециклінгу, цифровому дизайну та моделюванню, перенавчанню персоналу, предиктивній аналітиці – виробники легпрому не можуть надіятись на суттєве покращення показників конкурентоспроможності. А отже відставання від європейських та азійський виробників, як вже зараз є – буде тільки зростати.

Повертаючись до загального машинобудування – інжинірингу, й їх окремого сегменту –  ОПК, наша пропозиція драйверів цінності є наступною, рис. 1.

Рис 1.  Фреймворк драйверів цінності для ОПК.

Драйвери (рушії) цінності, за визначенням McKinsey, – це чинники, які створюють найбільшу цінність та впливають на загальновідомі чинники конкурентоспроможності (ціна, якість, гнучкість тощо), які McKinsey ще називає бізнес-драйверами. Без цього розуміння, доцільність технологій (рівень 3) “підвисає в повітрі”, адже технології – це просто інструмент. Таким чином, рушії цінності логічно доповнюють чинники конкурентоспроможності й створюють місток до технологій.

Розглянемо кожен із них, вказуючи також на поточні експертні позиції нашої спільноти:

1. End2End Engineering – охоплює комплекс методів та технологій по управлінню життєвим циклом продукції. Звісно, мова тут йде про застосування CAD-CAM-CAE / PDM-PLM, адитивні технології та нові матеріали. Але також про більш комплексні та управлінські підходи на рівні стандартів до управління життєвим циклом продукції, що визначаються такими як сервісна архітектура RAMI з cтандартом IEC 62890.

Цей драйвер цінності є критичним й №1 для ОПК, оскільки вимоги скорочення циклів випуску нової продукції чи адейтів – апгрейдів існуючої є сьогодні пріоритетними.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: Робоча група УКА ‘Е2Е Engineering”, власне, опікуюється виробленням порядку денного в цій сфері. Одне з перших тактичних завдань – унормування законодавчих положень щодо використання сучасного ПО CAD в ОПК. Група має сильний склад передових вендорів, дистрибуторів, інтеграторів та користувачів. В рамках ДК Легпрому кейс Е2Е також розглядався, й через високу вартість PLM від міжнародних вендорів було запровоновано альтернативний метод кращої інтеграції через рівень вітчизняних ERP (див в ДК кейс №3).

2. Гнучкі виробництва – як поняття, це апелює до спроможностей виробництва швидко переналаштовувати виробничі процеси та лінії для випуску нової продукції, збільшувати асоримент та масштаби. Як поняття, стандарти та набір технологій (ERP-MES-APS), інтеграція ІТ-ОТ тощо  – все це не є новим, й датується ще кінцем минулого століття. Але в широкі практичні застосування це дійсно почало входити тільки в минулому десятилітті, як завдяки накопиченню досвіду та практик, так і новим технологіям 4.0 (IIoT, хмарні обчислення, АІ / ML), які здешевили рішення провайдерів й зробили їх більш функціональними.

Цей драйвер цінності є №2 за важливістю, оскільки без впровадження подібних методів та технологій практично неможливо збільшувати масштаби виробництв, й особливо, коли мова йде про великий асортимент продукції та постійну турбулентність зовнішнього попиту.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: РГ УКА в цій сфері немає, це й тому, що ці технології (ERP–MES–APS) вже достатньо розповсюджені на українському ринку. Тобто, тут йдеться про те, як зробити їх більш доступними для широкого кола приватних та державних підприємств ОПК. Рішення Smart.Factory від IT-Enterprise на Interpipe, – один з кращих, добре задокументованих кейсів нашої спільноти. Інший кейс в цій сфері від Digitap – про впровадження на «Юрія Фарм», які успішно вирішують проблеми «зоопарків» різнородного обладнання та контролерів.

3. Reskilling — Upskilling – програми перенавчання та підвищення кваліфікації пресоналу, – особливо болюча тема для всіх секторів економіки, промисловості, але ми вважаємо – найбільш критична саме для ОПК та машинобудування. Бо всі мрії, цілі та плани по росту виробництв, без супутнього зростання кадрового потенціалу, не більше, ніж ілюзії. Все про що йдеться в цих драйверах цінності, впровадження нових технологій потребує масштабних програм перепідготовки працівників. Ще в 2018 в аналітичному звіті «Індустрія 4.0 в машинобудуванні – стан та перспективи розвитку» ми вказували на проблему кадрів як №1 й закликали машинобудівників до об’єднання та змін. В тому числі, в запровадженні нових програм навчання, змін політик по рекрутингу та управління персоналом. На жаль, темпи цих змін залишались вкрай низькими всі ці роки, й тепер ми пожинаємо плоди.

Створення нових програм Reskilling – Upskilling, безумовно, топ-пріоритет галузі, й драйвер цінності цифрової трансформації ОПК, навколо якого має відбуватись консолідація всіх здорових сил.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: РГ Re_Up розпочала роботу в листопаді 2024. 2 проєктні ініціативи вироблені в сфері покращення навчальних програм ЗВО, вони  подані на конкурс USAID й чекають своїх рішень. Йдеться також про інші напрямки – наприклад, створення спільними зусиллями «народного посібника» по АСУТП, де різні ЗВО зможуть самостійно додавати свої приклади методичних розробок, лабораторних робіт тощо. Великий інтерес саме для ОПК представляють методичні напрацювання по CAD–CAM–CAE / PDM–PLM підготовлені для широкого впровадження університетами від КБ «Південне». Існує чимало інших тренінгів по різним темам ОТ-ІТ, релевантних до ОПК – їх пропонують EDIH Kyiv Hitech, АТ «Аркада»  та низка міжнародних провайдерів.

4. Digital Lean (інтеграція цифрових та Lean-підходів). Lean методологія добре працює для зниження собівартості, а цифровізація додає нові можливості автоматизації і точності вимірювання. Разом вони створюють сильний інструмент для підвищення ефективності. Ціла низка переробних галузей – як агро-харчова, меблева, легка промисловість ввели в практику обміни по Lean. Навіть під час війни, самі підприємства або галузеві асоціації організують Lean-тури на підприємства, де учасники можуть побачити «фішки» організації виробництва за методами Lean, й таким чином, швидко переймати кращий досвід. Але в сфері інтеграції обох підходів, – і який здається очевидним з будь-якої точки зору (ну як можна говорити про оптимізацію сьогодні без вимірювання, без точних даних та їх обробки), – особливого прогресу ми не бачимо. Між тим, в розвинутих країнах Digital Lean давно вийшов на плато зрілості по кривій Гартнера. Й те, що до цього часу наші діджиталізатори 4.0 не змогли домовитись з передовими інститутами та консультантами Lean про співпрацю – є великою лакуною, яку необхідно негайно закривати.

Як драйвер цінності, Digital Lean може дати дуже великий та швидкий ефект, й тим більше, що особливо переконувати машинобудівників не потрібно– достатньо зробити візити до своїх колег з сусідніх індустрій, й навіть в своєму регіоні, щоб побачити як працює Lean.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: поки РГ УКА в цій сфері немає – деякі компанії тільки приміряють на себе можливе лідерство в цій сфері.

5. Big Data / предиктивна аналітика. Застосування великих даних та їх аналізу для ТОіР (технічного обслуговування та ремонтів), споживання енергії тощо безпосередньо впливає на продуктивність і якість, й дозволяє діяти на упередження. «Діяти на упередження», й маючи силу – силенних даних (промисловість загалом одним з найбільших генераторів даних серед інших секторів економіки), здавалось би must be сьогодні, тим більше маючи величезний потенціал українських ІТ-розробників та інтеграторів, готові рішення міжнародних вендорів тощо. Водночас, наша аналітика кампанії АРМ 4.0 від 2021 показує величезні розриви у виробничій культурі українських підприємств – в першу чергу, йдеться про відставання в загальній технічній культурі середніх та великих (про малі взагалі не йдеться) виробничих підприємств. Наприклад, як практично повна відсутність використання відповідних технічних стандартів (ISO 55000, IEC 61508, IEC 62443), брак кваліфікованого персоналу тощо.

Цей драйвер важливий не тільки з точки зору управління активами. Включення алгоритмів на великих даних, наприклад, в сфері виробництва БПЛА й в масштабах галузі, допомогли би в розробці загальних сценаріїв щодо оптимізації виробництв, потоків комплектуючих та сировини, кращого прогнозування попиту тощо.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: найближче до цього напрямку стоїть РГ AI / Robotics де представлені фахівців IT-Enterprise з низкою рішень в сфері предиктивного обслуговування, АІ-ботів, та інших застосувань. Група потребує значного розширення іншими фахівцями, адже потенціал спільноти УКА та потреби в цій сфері є значно більшими.

6. Пілоти з новими технологіями. Нових технологій Індустрії 4.0 в машинобудуванні, і які значно змінюють показники кінцевих продуктів, але також самого виробництва чимало – це звісно, 3D та адитивні технології, AR/VR, IoT, robotics, advanced materials тощо. Найбільший вплив здійснює АІ, й сегмент Industrial AI стоїть окремо в топ-пріоритетах багатьох стейкхолдерів. Тому тут йдеться радше не про стільки самі технології, як про зміну до інновацій, про постійні та численні експерименти, які ітераційно спроможні значно підвищувати вклад в зростання конкурентоспроможності тих чи інших рішень.

Цей драйвер є не менш важливий, оскільки, як це не дивно, темпи проникнення технологій 4.0 до війни були вищими в секторах як металургії та агро-секторі, ніж в машинобудуванні. Певний консерватизм машинобудівників тим більший в ОПК, відомим своєю бюрократією та зарегульованістю. Ситуацію різко змінює прихід нових приватних виробників, в тому числі, вихідців з ІТ-сектору. Все-ж, питання в тому, наскільки системними та масштабними є нові ініціативи, й що відбувається на рівні галузевої координації, в тому числі з урядом та донорами.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: оскільки мова йде про різні технології, то якоїсь одної, загальної РГ, яка б створювала єдину адженду в нас немає. В сфері передових матеріалів, як композити, еликий інтерес та надії в 2023-24 ми покладали на кластер САМТ , але допоки вони не справджуються. Ситуація по інших сегментах як 3D, імерсивні технології чи промислова робототехніка, також потребує додаткового аналізу. Дорожня карта легпрому (як приклад) пропонує пілоти за певними напрямками як системну тактику – тобто, ми маємо планувати впровадження хх пілотів на певній технології в рамках ОПК й такі програми мають бути добре скоординованими з виробниками, урядом та донорами. Чимало подібних ініціатив є в цій сфері в новій урядовій стратегії інновацій до 2030 (в т.ч. по сегментам АІ, UAV та в цілому по DefenseTech) – водночас, де та які є точки перетину, потрібно виясняти.

7. Федеративні платформи, базовані на data space (або Manufacturing-X) є новим трендом Індустрії 4.0-5.0. Мова про управління ланцюгами постачань в одній галузі чи секторі економіки, з координацією та управління через спільні області даних (data spaces), які можуть включати спільні дані по ланцюгу в тому що стосується попиту та пропозиції, відповідності стандартам якості, зміни ринкового середовища й необхідності реагуванні всіх ланок (гравців) ланцюга. Крім, data spaces федеративні платформи використовують технології blokchain, хмарних обчислень та АI.

Напрацювання спільноти СоР 5.0: РГ УКА Data Space є однію з найбільш активних в СоР 5.0. Окремі пілотні проєкти в Україні та закордоном вже апробовують учасники цієї групи, члени кластерів УКА – зокрема, 482.Solutions, Української вагової компанії та DIH NOSC–UA. РГ вже просуває перші пілоти в різних галузях, але інформації про попит в ОПК поки немає.

Теми quick wins,  єдиного порядку денного та об’єднання – як ключові для обговорення

Отже, темами обговорення  конференції 23 січня, вірніше – «до, на – та після» неї, є щонайменше 3

1. Які quick wins – головні, об’єднуючі ініціативи діджиталізаторів ОПК можуть бути виділені як пріоритетні

Quick wins (швидкі перемоги) – проєкти, які можна виконувати за 4-6 місяців невеликими зусиллями та бюджетами, – є хорошим стимулом для мотивації спільнот та тестування певних гіпотез. Наприклад, вже згадана Дорожня карта легпрому попадає в цю категорію як подібний проєкт, оскільки принесла низку результатів за 4 місяці й вона легко масштабується на інші індустрії. В свою чергу, вона пропонує низку більш орієнтованих на ринок ініціатив, серед яких так само виділяє quick win – наприклад, кампанію з проведення заміни 1С російського походження на ERP українського походження.

Якими можуть бути quick win в сфері діджиталізації ОПК? – це і є питання обговорень, які почнуться 20 січня.

2. Яким має стратегічний порядок денний та як його створити

Є різні варіанти вироблення такого порядку денного – вироблення стратегії, концепція, дорожня карта, консолідований план заходів тощо. З нашої перспективи, окрема Дорожня карта діджиталізації ОПК була б кращою опцією. І як показує досвід останніх 4 місяців, ми можемо зробити її досить швидко – тим більше ресурсів, напрацювань та компетенцій в нас значно більше в ОПК, оскільки основою його є те ж машинобудування.

3. Яким має бути об’єднавчий формат головних акторів, що підтримують цей порядок денний

Питання не просте, оскільки в сфері ОПК вже є ціла низка бізнес-об’єднань й багато ініціатив є в урядових стратегіях. Чи є в їх порядку денному питання діджиталізації виробництв ОПК, як саме вони ставляться й де точки дотику та співпраці – питання наразі відкрите. Але якщо такі є, то найпростіший шлях – це об’єднання в спільних Робочих групах за напрямками спільних інтересів. З боку УКА, такі РГ вже створені за 10+ напрямками діяльності, більшість з яких напрямку стосуються питань діджиталізації, в тому числі ОПК. Окремою темою обговорення в цій категорії є пошук точок синергії та співпраці з мережею нових EDIHs – їх потенціал є значним, але єдиного порядку денного по відношенню до окремих секторів, включно з ОПК, поки немає. Тому, очевидно, варто почати з перемовин з окремими EDIHs й, першим кандидатом йде EDIH KyivHitech.

Обговорення цих питань розпочнуться 20 січня в онлайн, запрошуємо всіх експертів та керівників РГ СоР 5.0, РГ Ресурсного центру “Технології подвійного призначення” УКА. Для інших експертів АППАУ та руху Індустрії 4.0 які мають ідеї та бажання долучатись, – пишіть на info@appau.org.ua.